Рішення

від 11.08.2022 по справі 355/1782/19

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1782/19

Провадження № 2/355/12/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Спінулової В.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 22.12.2017 о 21:00 на 59 км + 650 м автодороги Київ Харків.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.

06.12.2019 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

18.12.2019 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та надано докази сплати судового збору.

15.01.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу прийнято до провадження судді Коваленка К.В.

11.02.2020 від відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» надійшов відзив, у якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі оскільки відповідно до вимог ст.ст. 6, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілий має право на страхове відшкодування шляхом подання відповідної заяви впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Однак позивач протягом року не скористався своїм правом та не подав страховику заяву про страхове відшкодування. Крім того, станом на дату подання позовної заяви водія винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не визнано винним в судовому порядку. Таким чином, ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не може вважати дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 22.12.2017, страховим випадком.

17.02.2020 позивачем до суду подано клопотання про долучення до справи доказів, а саме докази понесених позивачем витрат, про які позивач заявив у своїй позовній заяві.

19.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

20.03.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.05.2020.

23.03.2020 від відповідача ТОВ «Логістик Профсервіс» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.05.2020 до суду від ТОВ «Логістик Профсервіс» надійшов відзив на позовну заяву та заява про долучення до матеріалів справи висновку №7 експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди.

01.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової комплексної експертизи та клопотання про долучення до справи доказів (фотографії місця події, копії матеріалів адміністративної справи №355/2771/18 та матеріалами кримінального провадження №12018110070000197).

09.09.2020 ухвалою суду призначено комплексну судову автотехнічну та трасологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

08.12.2020до суду надійшло клопотання експертів КНДІСЕ про надання додаткових матеріалів.

14.09.2021 до суду надійшов висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

14.12.2021 ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С.

12.08.2022 від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та розгляд справи без участі позивача та його представника.

Виклад фактичних обставин справи

22.12.2017 о 21:00 на 59км -+ 650м автодороги Київ-Харків відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Scania R420 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Schmitz державний номерний знак НОМЕР_2 , належного ТОВ «Логістик Профсервіс», під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Mercedes-Benz Sprinter державний номерний знак НОМЕР_3 , належного ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди у розмірі відновлювального ремонту автомобіля в сумі 294369 грн. 76 коп., та моральної шкоди у розмірі 20000 грн. 00 коп.

На підтвердження понесених збитків позивачем надано Звіт №24/01/18 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 16.01.2018 (а.с. 11 39).

На підтвердження понесено моральної шкоди позивачем надано Обґрунтування проведення громадської експертизи моральної шкоди в громадянському суспільстві від 20.11.2019 (а.с. 40 48).

До матеріалів позовної заяви було долучено висновок експерта №0337 від 15.05.201119 за результатами дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобілів Mercedes-Benz Sprinter державний номерний знак НОМЕР_3 та Scania R420 державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 50 57).

Судом встановлено, що відносно громадянина ОСОБА_2 складено протокол серії БД №325577 від 22.02.2018 про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху по ст. 124 КУпАП (а.с. 9).

Матеріали справи містять копію матеріалів кримінального провадження №12018110070000197 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України порушеного відносно ОСОБА_2 (а.с. 28 111).

Відповідно до повідомлення про закриття кримінального провадження від 21.06.2018 кримінальне провадження, внесено до ЄРДР за №12018110070000197 від 221.04.2018 на підставі ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України закрито (а.с. 106).

В матеріалах справи міститься копія матеріалів адміністративної справи №355/277/18 за порушення правил дорожнього руху по ст. 124 КУпАП у відношенні громадянина ОСОБА_2 (а.с. 112 250).

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 19.11.2018 адміністративну справу № 355/277/18 відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України повернуто до Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області для доопрацювання.

04.12.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «Логістик Профсервіс», завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 22.12.2017.

ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повністю заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 6, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий має право на страхове відшкодування шляхом подання відповідної заяви впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Однак позивач протягом року не скористався своїм правом та не подав страховику заяву про страхове відшкодування. Крім того, станом на дату подання позовної заяви водія винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не визнано винним в судовому порядку. Таким чином, ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не може вважати дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 22.12.2017, страховим випадком.

ТОВ «Логістик Профсервіс» також повністю заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки станом на дату звернення позивача до суду вина ОСОБА_2 у ДТП, яка мала місце 22.12.2017, не встановлена та не доведена у судовому порядку. А враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як водія була застрахована у ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а отже ОСОБА_1 має звертатись до страховика про виплату страхового відшкодування.

Щодо стягнення страхового відшкодування з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

Згідно з пунктом 37.1.4 статті 37 Закону неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

При цьому, зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону строк є присічним і поновленню не підлягає.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 753/5293/16 (провадження № 14-310цс18).

Дорожньо-транспортна пригода відбулась 22.12.2017, позивач звернувся до суду з вимогою до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення матеріальних та моральних збитків 04.12.2019, тобто з пропущенням річного строку, який не підлягає поновленню.

Щодо стягнення страхового відшкодування з ТОВ «Логістик Профсервіс»

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Колегія суддівЦивільного судуВерховного Судуу справі№ 234/16272/15-ц(провадження№ 61-31395 сво 18) і постанові від 05.09.2019 вказав наступне.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Колегія суддів зазначила, що при розгляді даної цивільної справи, суди встановили часткову вину другого водія у скоєнні ДТП, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили.

Суди не врахували, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Верховний Суд вказав, що постанова суду про відсутність в діях водія складу відповідного адміністративного правопорушення звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Таким чином, суд вважає, що оскільки на момент розгляду даної справи вина водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Scania R420, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Логістик Профсервіс», у встановленому законом порядку не була встановлена та доведена постановою суду, тому відстуні правові підстави для стягнення саме з власника транспортного засобу ТОВ «Логістик Профсервіс»

В зв`язку з відмовою у задоволенні основної вимоги, на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, не підлягає задоволенню вимога про стягнення судових витрат з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 274- 279, 280-289, 353,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлено 18.08.2022.

Суддя В.Червонописький