Ухвала

від 25.04.2023 по справі 355/1782/19

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1782/19

Провадження № 2-др/355/2/23

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову в ухваленні додаткового рішення суду

25 квітня 2023 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участі секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в:

21.04.2023 до суду звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Гриньковський Сергій Петрович, з заявою про ухвалення додаткового рішення суду, в якому просив ухвалити додаткове рішення та стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» у розмірі 16875 грн. 90 коп. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс» у розмірі 22501 грн. 20 коп.

Заява мотивована тим, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 12.08.2022 року у справі №355/1782/19 провадження №2/355/12/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», третя особа ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП. Це рішення було оскаржене у апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.03.2023 року у цивільній справі №355/1782/19 провадження №22-ц/824/39/23 частково задоволено апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , частково задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», третя особа ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП.

Судом апеляційної інстанції було вирішено питання про розподіл частини судових витрат позивача, які він здійснив в судах першої та апеляційної інстанції.

Так, суд апеляційної інстанції урахував, що позивач сплатив судового збору за подачу позову та апеляційної скарги 12 230 грн. 99 коп., сплатив за проведене дослідження вартості залишків транспортного засобу 8 000 грн.

Витрати позивача на проведення соціально-психологічного дослідження суд не врахував, так як висновок відхилений судом.

З урахуванням розміру заявлених позовних вимог до суду першої інстанції до кожного з відповідачів, а також частково задоволених вимог апеляційним судом встановлено, що позовні вимоги позивача до страхової компанії задоволено на 33 %, а до підприємства на 44 %.

Відповідно пропорційно до задоволених вимог з ТОВ «Логістик Профсервіс» на користь позивача суд стягнув 5 381 грн. 61 коп. судового збору за подачу позову та апеляційної скарги, 3 520 грн. за проведення дослідження вартості залишків транспортного засобу.

Зі страхової компанії «Княжа Вієна Іншуранс Груп» пропорційно до задоволених вимог суд стягнув 4 036 грн. 21 коп. судового збору за подачу позову та апеляційної скарги, 2 640 грн. витрат на проведення оцінки вартості залишків транспортного засобу. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій щодо частини судових витрат питання не вирішили.

З огляду на вищевикладене представник позивача звернувся до суду з вказаною зявою та просив вирішити питання щодо решти судових витрат, а саме витрат на правову допомогу.

З приводу вищевикладеного суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогамистатті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленомузаконом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з частиною першоюстатті 17 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначенихзакономвипадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть певні витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Види судових витрат, порядок їхньої оплати, розподілу, зменшення розміру тощо встановленоглавою 8 ЦПК України.

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що за частинами другою - п`ятою статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, вирішуються шляхом постановлення ухвал. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядках закінчується прийняттям постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Таким чином, розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами). Відмова сторони від апеляційної (касаційної) скарги (частина четверта статті 364, частина четверта статті 398 ЦПК України) є правом заявника і не впливає на той факт, що справа вже розглянута по суті судом першої інстанції.

При цьому подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (стаття 133 ЦПК України). Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Перегляд судових рішень (як рішень, постанов та ухвал) у апеляційному та касаційному порядках унормовано спеціальними статтями ЦПК України. Доступ до апеляційного та касаційного переглядів є одним із принципів цивільного процесу і передбачений у пункті 8 частини третьої статті 2 та статті 17 ЦПК України.

За результатами апеляційного та касаційного переглядів відповідно суд має право як на певні висновки щодо розгляду справи по суті (статті 374, 409 ЦПК України), так і певні процесуальні висновки, які унеможливлюють подальший апеляційний чи касаційний розгляд (статті 362 та 396 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи.

А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З цією процесуальною дією суду пов`язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України).

У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (стаття 270 ЦПК України).

Згідно частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У частинах першій, третій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленим в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Так з приводу винесення додаткового рішення у даній справі суд зазначає, що не погоджуючись із відсутністю у постанові апеляційного суду, в якій судом не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та витрати на проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи,представник позивача міг звернутись з заявою про ухвалення додаткового рішення в суд апеляційної інстанції (який вирішив справу по суті та скасував рішення суду першої інстанції) або із касаційною скаргою на зазначену постанову до суду касаційної інстанції, чого не зробив.

За таких обставин підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 адвоката Гриньковського Сергія Петровича, з заявою про ухвалення додаткового рішення суду, немає.

Керуючись статтями 141, 260, 270, 416 ЦПК України, суду, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Гриньковського Сергія Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс», Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Баришівський районний суд Київської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя В.Червонописький