Ухвала

від 31.05.2022 по справі 640/4854/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

01 червня 2022 року м. Київ № 640/4854/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фісенко Тетяни Петрівни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту 6 наказу,-В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 (групи приміщень № 2), р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (01601, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДР: 00015622), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2021 № 4167/5, яким тимчасово блоковано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Ухвалою судді від 16.02.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України та протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху зобов`язано позивача надати суду:

1) належним чином засвідчені копії всіх документів, які надавались ТОВ «Ю.ЕФ.КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС УКРАЇНА» Державному реєстратору прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 разом із заявою від 01.12.2020 про скасування рішення державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» ОСОБА_2 про державну реєстрацію переходу права власності від 09.08.2018 року, індексний номер рішення 42465139;

рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про державну реєстрацію змін до права власності від 30.08.2018, індексний номер рішення 42776793;

рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва ОСОБА_4 про державну реєстрацію переходу права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692575;

рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва ОСОБА_4 про державну реєстрацію виправлення права власності від 18.12.2018, індексний номер рішення 44692797 щодо об`єкта нерухомого май; реєстраційним номером 297999880000;

2) заяву про залучення третьої особи до участі у справі, а також на чиїй стороні та на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі:

3) оригінали або належним чином засвідчені копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача (питання засвідчення копій).

Вказану ухвалу було надіслано на адресу позивача та отримано нею 18.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105107776253.

23.05.2022 канцелярією суду зареєстровано заяву на виконання вимог ухвали від 16.02.2022 у справі № 640/4854/22 про залишення позовної заяви без руху, яка надіслана до суду 20.05.2022.

Заявниця просить поновити строк подання заяви, визнавши поважними причини пропуску строку усунення недоліків. В контексті наведеного слід одразу зазначити, що в силу положень ч. 1 та ч. 2 ст. 121 КАС України поновлюється строк, встановлений законом. Між тим, строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. У даному випадку така заява не подана (подана заява про поновлення строку, а не продовження строку), що, відповідно, не дає підстав для розгляду питання про продовження строку усунення недоліків.

Щодо ненадання суду всіх доказів, які мають значення для вирішення справи, позивач не погоджується з ухвалою судді від 16.02.2022 та зазначає, що нею подано всі наявні у неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Інші документи, що містяться в матеріалах реєстраційної справи не фігурують в тексті позовної заяви і не мають прямого відношення до предмету спору.

Також зазначає, що подання доказів, їх витребування можливе на наступних стадіях процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху чи повертати її заявнику.

В контексті останнього, суд додатково звертає увагу позивачки, що в силу ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. При цьому, в силу ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. У даному випадку, позивачка в обґрунтування позову посилалась на обставини звернення до неї із заявою про скасування рішення інших реєстраторів, що і зумовлювало необхідність подання разом з позовом доказів, на які посилається позивачка відносно обставин, які у подальшому зумовили прийняття спірного рішення, а саме - скасованих позивачкою рішень інших реєстраторів, на обставини щодо чого посилається позивачка у позові, відносно чого і була розглянута скарга щодо позивачки та прийнято спірне рішення Мін`юсту.

Скасовані позивачкою рішення інших реєстраторів не надані на усунення недоліків, як і не надано пояснень щодо неможливості їх надання.

Щодо неподання суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, то позивач зазначає, що підставою для залишення позовної заяви без руху є виключно недотримання позивачем вимог, встановлених статтями 160,161 КАС України. Водночас, ні у статті 160, ні у статті 161 КАС України не міститься вимога подачі разом з позовною заявою чи зазначення в тексті позовної заяви клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі.

В контексті останнього, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позові зазначаються інші учасники справи. У даному випадку позивачкою визначена третя особа (не зазначено на чиїй стороні), що, враховуючи положення третього речення частини другої статті 49 КАС України зумовлює вирішення питання про можливість залучення третьої особи через розгляд заяви, зазначеній у ч. 4 ст. 49 КАС України.

Між тим, на думку позивачки, у неї немає обов`язку звертатися до суду з відповідним клопотанням про залучення третьої особи. Це є її правом, яке можна реалізувати або до закінчення підготовчого засідання, або до початку першого судового засідання в спрощеному провадженні (а не разом з позовом). Наголошує, що правом залучати третю особу до участі у справі наділений і сам суд, якщо при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановить, що є така необхідність, а відтак, на думку позивача, підстав для залишення позову без руху через неподання такого клопотання разом з позовом процесуальним кодексом не передбачено.

Щодо неналежного посвідчення копій документів, доданих до позовної заяви, то позивачка зазначила, що суд виявив надмірний формалізм, який обмежує право особи на доступ до правосуддя, оскільки нею до суду подано документи у прошитому і пронумерованому вигляді із зазначенням кількості аркушів, посвідчувальним написом з її підписом та датою посвідчення.

При цьому позивач зазначає, що Національний стандарт України «Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020 не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, а отже і джерелом права, яке застосовується судом.

Щодо строків подачі до суду цієї заяви, то позивач зазначила, що примірник ухвали отримано нею 18.04.2022, тобто під час дії воєнного стану на території України.

Додає, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану і забезпеченням власної безпеки та безпеки її сім`ї, вона певний час перебувала за межами міста Києва і не мала доступу до документів, необхідних для усунення недоліків позовної заяви. Також через ці ж обставини у її не було можливості проконсультуватися з юристом (її адвокат територіально знаходився не в місті та фізично не міг працювати з документами і надавати консультації) та належним чином виконати вимоги ухвали, у зв`язку з чим просить суд визнати поважними причини пропуску визначеного судом строку для усунення недоліків її позовної заяви та поновити такий строк.

Вирішуючи питання про визнання поважними причин пропуску строку на подання заяви, суддя виходить з наступного.

Так, ухвалою судді від 16.02.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України та протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви.

Як вже було зазначено вище судом, копію вказаної ухвали позивачкою отримано 18.04.2022, що підтверджується повідомленням про вручення № 0105107776253.

Разом з тим, до матеріалів поданої до суду заяви позивачем не надано жодних доказів того, що з 18.04.2022 позивачка виїжджала з міста Києва та не мала можливості звернутися до суду, а також не надано суду жодних доказів того, що у період з 18.04.2022 (дата отримання копії ухвали) були наявні об`єктивні перешкоди для виконання вимог ухвали суду, у т.ч. не надано жодних доказів неможливості доступу до офісу, засобів телекомунікаційного зв`язку, документів.

Сам факт отримання позивачкою 18.04.2022 поштової кореспонденції за адресом офісу нотаріуса, вказує на можливість, щонайменше, подання заяви про продовження строку, встановленого судом, чого у даному випадку не вчинено.

При цьому, з відкритих джерел у мережі Інтернет (https://notarius.kyiv.ua/spisok/) нотаріуси Києва міститься список нотаріусів, які працюють під час військових дій, поміж переліку яких наявне прізвище позивачки - ОСОБА_1 .

Наведене, за висновком суду, спростовує доводи позивачки щодо неможливості відреагувати протягом 10 днів з 18.04.2022 на ухвалу судді про залишення позову без руху.

Щодо доводів позивача про те, що в неї не було можливості проконсультуватися з юристом, слід зазначити, що вказані доводи не підкріплені жодними доказами, зокрема, договором про надання правничої допомоги.

Варто також звернути увагу на те, що 25.04.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 в якому місто Київ, як територія, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, відсутнє.

Слід зазначити, що у випадку пропуску строку враховується поважність причин, оцінка обставин, які ускладнюють своєчасне виконання встановлених у суді правил та процедур, тобто враховується наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, дослідивши матеріали, надані позивачем поза межами строку, визначеного ухвалою від 16.02.2022 для усунення недоліків, суддя приходить до висновку, що причини пропуску строку подання заяви на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2022 про залишення позовної заяви без руху, не є поважними.

Скасовані позивачкою рішення інших реєстраторів, на які вона посилається у позові, так і не надані, як і не наведено причин неможливості їх надання.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд враховує, що право на розгляд справи судом не є безумовним та тісно пов`язане з неухильним виконанням процесуальних обов`язків учасниками справи. Строк для усунення недоліків надається власне для їх та задля максимально якісної підготовки матеріалів для розгляду справи по суті (дана справа може бути розглянута без виклику учасників). Невиконання процесуальних обов`язків у встановлений строк тягне наслідки, передбачені вище.

Враховуючи наведене, відсутність клопотання про продовження строку усунення недоліків, те, що недоліки позову не були усунені у встановлений строк, а наведені причини не підтверджені належним чином та не свідчать про поважність причин пропуску строку подання матеріалів на усунення недоліків, позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.

Керуючись ст. 121, п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строку подання заяви на виконання вимог ухвали від 16.02.2022 про залишення позовної заяви без руху, визнати неповажними. Відмовити у задоволенні клопотання про «поновлення» такого строку, відмовивши у продовженні строку для усунення недоліків позову.

2. Позовну заяву повернути позивачу.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою. Копія позовної заяви залишається в суді.

4. Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін