Ухвала

від 21.08.2022 по справі 377/376/22

СЛАВУТИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа №377/376/22

Провадження №2-з/377/19/22

22 серпня 2022 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Гаврилюк Марина Вадимівна, про забезпечення позову,-

У С Т А Н О В И Л А:

19 серпня 2022 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій представник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В., посилаючись на ст. ст. 545, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України просить:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 24 квітня 2019 року, яка складається з: суми основного боргу у розмірі 548550 гривень; 3% річних у розмірі 5230,01 гривень; інфляційних втрат у розмірі 36340,82 гривень, а також судові витрати по оплаті судового збору в сумі 5901 гривню 21 копійку.

19 серпня 2022 року суд відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся до Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

Одночасно з позовною заявою через систему «Електронний суд» представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0609 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Безуглівка, цільове призначення якої : для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3220880902:05:007:0318, яка на праві власності належить ОСОБА_2 .

У заяві про забезпечення позову заявником ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гаврилюк М.В., також заявлено клопотання про розгляд даної заяви в судовому засіданні за участю представника заявника.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідно до договору позики від 24 квітня 2019 року ОСОБА_1 передав в борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 15000 доларів США, що підтверджується розпискою, написаною власноручно ОСОБА_2 , в якій зазначено, що ОСОБА_2 зобов`язується повернути грошові кошти у вказаному розмірі ОСОБА_1 у строк до 24 квітня 2022 року. Наявність оригіналу зазначеної розписки у ОСОБА_1 підтверджує те, що ОСОБА_2 не повернув гроші за відповідною розпискою станом на день подачі заяви про забезпечення позову. Відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 06 серпня 2021 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0609 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Безуглівка, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3220880902:05:007:0318. На даній земельній ділянці побудовано будинок, який не введено в експлуатацію. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника. Між сторонами виник спір щодо неповернення грошових коштів відповідно до договору позики, що підтверджується відповідною розпискою. Обсяг вимог, які заявлені ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , визначаються сумою грошових коштів - 15000 доларів США, що еквівалентна 548550 гривням відповідно до офіційного курсу іноземних валют станом на 10.08.2022, який розміщено на офіційному сайті Національного Банку України. ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов`язань щодо повернення грошових коштів, хоча має об`єктивну можливість їх виконати, що підтверджується особистою перепискою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скріншоти якої додані до заяви. Обранням належного відповідно до предмета спору заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими у позовній заяві про стягнення заборгованості за договором позики вимогами, чим досягається: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Приписами частини 3 цієї статті передбачено, що суд,розглядаючи заявупро забезпеченняпозову,може викликатиособу якаподала заяву,для наданняпояснень абододаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, а відповідно до частини 4 даної статті суд у виняткових випадках, коли наданих пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви, може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що виклик особияка подалазаяву, чипроведення судовогозасідання заучастю сторін,є правом суду, а не обов`язком, тому вважаю недоцільним викликати в судове засідання представника особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, які б підтвердили необхідність забезпечення позову.

За таких обставин розгляд даної заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи. Тому клопотання заявника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гаврилюк М.В., про розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні за її участю задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 2статті 149ЦПКУкраїни забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 150 ЦПК України,позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

За приписами частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснено у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року№9 «Про практику застосування судами цивільногопроцесуального законодавства при розглядізаяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 590120 гривень 83 копійки.

Як зазначено у заяві, на день її подачі до суду ОСОБА_2 не повернув грошові кошти ОСОБА_1 відповідно до розписки від 24 квітня 2019 року, не вчиняє заходів щодо їх повернення, що підтверджується скріншотами переписки між сторонами, та ухиляється від повернення грошових коштів, а тому представник ОСОБА_1 адвокат Гаврилюк М.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 .

При цьому у заяві про забезпечення позову представник заявника не наводить даних про відсутність у відповідача доходів чи рухомого майна, на яке згідно з вимогами законодавства першочергово звертається стягнення в порядку примусового виконання рішення. Звернення стягнення на нерухоме майно передбачено лише у разі відсутності доходу та іншого рухомого майна.

На підтвердження наявності ризику невиконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення заборгованості за договором позики, який полягає у намірі відповідача продати вказане нерухоме майно, представник позивача надала паперову копію (скріншот) електронної сторінки із сайту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з інформацією про розміщення на ній в мережі Інтернет оголошення про продаж будинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який безпосередньо розташований на зазначеній земельній ділянці. Проте суд не може взяти цей доказ до уваги на підтвердження існування вказаного ризику, оскільки за паперовою копією (скріншотом) електронної сторінки із сайту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з інформацією про розміщення на ній в мережі Інтернет оголошення про продаж будинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » неможливо ідентифікувати, що саме на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220880902:05:007:0318, на яку представник заявника просить накласти арешт, розташований вказаний будинок.

Виходячи з викладеного, переконливих доказів ймовірності відчуження майна на користь інших осіб чи здійснення інших дій, що значно зменшить вартість майна, представником заявника суду не надано, а тому не є обґрунтованими для забезпечення позову та не підтвердженими доказами наявність фактичних обставин, за яких існує ризик відчуження майна.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилання представника заявника на те, що відповідач не повернув грошові кошти заявнику відповідно до розписки від 24 квітня 2019 року, не вчиняє заходів щодо їх повернення, беззаперечно не свідчить, що відповідач не буде виконувати рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співмірності та співвідношенням прав (інтересів), про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу.

Оскільки представник заявника вказала майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 , та на яке може бути накладено арешт, але не зазначила його вартість та не надала інформації про майновий стан відповідача, то відсутність цих відомостей унеможливлює вирішення питання щодо забезпечення позову з додержанням принципу співмірності позовних вимог.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018, провадження № 61-49071ав18.

З урахуванням викладеного, заходи забезпечення позову, які просить вжити представник заявника, не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову та можуть призвести до явно непропорційного втручання у право власності відповідача ОСОБА_2 .

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, ймовірності унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог представника заявника про забезпечення позову, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, приходжу до висновку про об`єктивну відсутність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначену земельну ділянку, в межах позовних вимог.

Крім того, встановлено, що представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. вже зверталася до Славутицького міського суду Київської області із заявою про забезпечення позову з аналогічними вимогами до подання позовної заяви, та за результатами розгляду цієї заяви ухвалою суду від 12 серпня 2022 року у справі № 377/355/22, провадження № 2-з/377/18/22, у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено. На момент розгляду заяви про забезпечення позову, поданої одночасно з позовною заявою, вказана ухвала суду не набрала законної сили.

Інших обставин чи доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову при повторній подачі заяви про забезпечення позову представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк М.В. не навела та не довела, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.2 ст.149 ЦПК України. Такі наслідки не випливають безпосередньо із суті спору.

За таких обставин вважаю, що заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Гаврилюк М.В., про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0609 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Безуглівка, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3220880902:05:007:0318, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 149-150, 151, 153 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гаврилюк Марина Вадимівна, про розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні за участю представника заявника відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Гаврилюк Марина Вадимівна, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0609 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Безуглівка, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3220880902:05:007:0318, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 22 серпня 2022 року.

Суддя Н. С. Бабич