Ухвала

від 13.01.2022 по справі 761/35813/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35813/21

Провадження № 1-кп/761/1970/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120211001000029 68 від 28.07.2021, у якому

гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Вірменії, громадянин Вірменії, вірмен, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 2,3 ст. 185 КК України

у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2,3 ст. 185 КК України.

До обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого рішенням суду продовжений по 16.01.2022, однак завершити судовий розгляд кримінального провадження до цієї дати не є можливим.

Керуючись викладеним, прокурор клопотала про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки на її думку, продовжує існувати суттєва ймовірність непроцесуальної поведінки обвинуваченого, яка унеможливить подальший розгляд справи та винесення остаточного рішення у ній.

Обґрунтовуючи свою позицію, державний обвинувач наполягала на наявності ризиків переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений та його захисник вважали позицію прокурора необґрунтованою, зазначені останньою ризики надуманими, тому просили застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали судової справи, дійшов висновку про таке.

У силу ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності подальшого тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого двомісячного строку дії цього запобіжного заходу. За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Під час досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК у разі вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Як зазначалося судом у попередніх ухвалах про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, на стадії судового розгляду кримінального провадження оцінка обґрунтованості підозри виключається, оскільки суд за наслідками дослідження наданих сторонами доказів має встановити, чи доведена поза розумним сумнівом винуватість притягнутої до кримінальної відповідальності особи.

Отже, з метою вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою підлягають встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігти цим ризикам у разі застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Статтею 9 КПК на суд покладений обов`язок під час розгляду кримінального провадження керуватися рішеннями Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), оскільки з моменту ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов`язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини, керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю.

Отже, вирішуючи питання існування зазначених у попередній ухвалі ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, суд приймає до уваги, що у рішенні «Тірон проти Румунії» ЄСПЛ вказав, що прецедентне право Конвенції сформувало такі підстави утримання особи під вартою: обвинувачений не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень.

Відповідно до позиції ЄСПЛ у рішенні «В. проти Швейцарії» ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи.

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування.

Суд, надаючи оцінку можливості переховування ОСОБА_4 , приймає до уваги, що існує значна ймовірність, що обвинувачений з метою уникненняпокарання, у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованих злочинів, вчинить дії, спрямовані на ухилення від суду.

На користь існування вказаного ризику слід також віднести відсутність у обвинуваченого достатніх вагомих стримуючих чинників, які б мінімізували ймовірність вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, а також наявність реальної можливості у обвинуваченого покинути територію України у зв`язку з громадянством іншої країни.

Отже, на теперішній час будь-які обставини, які б спростували попередні висновки суду, не наведені, що свідчить про подальшу актуальність ризику переховування ОСОБА_4 від суду.

Також, суд не може залишити поза увагою ризик вчинення обвинуваче ним іншого кримінального правопорушення у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, оскільки обвинувачений раніше засуджувався за вчинення злочинів, на теперішній час Печерським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні № 120211050600013 89 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.1,2 ст.185 КК України, що підтверджує ймовірність продовження ОСОБА_8 злочинної діяльності.

Зазначене доводить, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження відносно ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 194, 331 КПК України, су

у х в а л и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 13 березня 2022 року включно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1