Ухвала

від 17.08.2022 по справі 947/37402/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/37402/21

Провадження № 1-кс/947/7700/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12021160000001069 від 21.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021160000001069 від 21.07.2021 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулись 18 грудня 2016 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано Ширяївським селищним головою Березівського району Одеської області.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що своїми умисними діями, ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами бюджетними коштами Ширяївської селищної ради у розмірі 3 165 705 гривень

Досудове розслідування здійснюється за ознаками: 1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб; 17 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно; 18 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, за кваліфікуючими ознаками: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

За наявності зібраних у кримінальному провадженні доказів прокурором 26.04.2022 року Ширяївському селищному голові ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст.191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Прокурором у кримінальному провадженні складено та подано цивільний позов до органу досудового розслідування про стягнення з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області суми завданих державі збитків в розмірі 3 165 705 (три мільйони сто шістдесят п`ять тисяч сімсот п`ять) гривень.

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 перебувають наступні земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 3221285200:04:009:0125 площею 0. 1200 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Літочківська сільська рада та земельна ділянка з кадастровим номером 3221282800:04:010:0037 площею 1 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Зазимська сільська рада.

Оскільки є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, спрямовані на відчуження майна, на яке може бути звернуто стягнуто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, у разі ухвалення стосовно нього обвинувального вироку задля задоволення цивільного позову прокурора, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності.

У клопотанні слідчий просить розгляд справи провести за відсутності власника майна, зважаючи на необхідність забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності власника майна.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПКУкраїниарешт майнадопускаєтьсязметою забезпечення: збереженняречовихдоказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайнаяквиду покаранняабозаходукримінально-правовогохарактерущодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Так, 26.04.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У кримінальному провадженні, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , Ширяївській селищній раді Березівського району Одеської області завдано шкоду в розмірі 3 165 705 (три мільйони сто шістдесят п`ять тисяч сімсот п`ять) гривень.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Задля забезпечення відшкодування завданих кримінальними правопорушеннями збитків, а також запобігання спробам підозрюваного вчинити дії щодо майна, спрямовані на його продаж, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна із забороною розпорядження майном.

Матеріали клопотання, вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні. Таким чином, слідчий суддя переконаний в наявності фактів та інформації, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону відчуження, (тобто, не забороняє користування), а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права підозрюваного та інших осіб користуватися майном. З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених вище, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення можливості відшкодування заподіяних збитків, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.131,170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12021160000001069 від 21.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та здійснення будь-яких реєстраційний дій на земельну ділянку з кадастровим номером 3221285200:04:009:0125, площею 0. 1200 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Літочківська сільська рада та земельну ділянку з кадастровим номером 3221282800:04:010:0037, площею 1 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Зазимська сільська рада, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виконання ухвалипро арештмайна покластина старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її отримання до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1