Постанова

від 17.08.2022 по справі 2-7115/07

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-7115/07Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/817/355/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 304010000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Романська К.М.

та сторін: представника ТзОВ Ліс Сервіс - адвоката Багранюка В.С., представника відповідача ТзОВ Тернопільдерев - ЛихогоМ.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №2-7115/07 за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс Сервіс - адвоката Багранюка Віталія Сергійовича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року, ухваленого суддею Грицак Р.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 28 вересня 2007 року нерухомого майна тринадцяти дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 12, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходиться на території бази відпочинку Молодість біля смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області (територія Будацької коси), укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев; визнання за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно тринадцяти дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 12, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходиться на території бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 біля смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області (територія Будацької коси) (а.с. 3).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідач в особі директора ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення даного договору, хоча при укладенні договору вони домовились щодо усіх істотних умов, між ними відбулося повне виконання договору та передачу предмету договору згідно акту прийому-передачі від 28 вересня 2007 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року позов задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 12, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходяться на території бази відпочинку Молодість біля смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області (територія Будацької коси), укладений 28 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на дерев`яні будинки відпочинку під інвентарними номерами 12, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходяться на території бази відпочинку Молодість біля смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області (територія Будацької коси), придбані нею згідно договору купівлі-продажу від 28 вересня 2007 року (а.с. 18).

01 квітня 2021 року представник Товаристваз обмеженоювідповідальністю ЛісСервіс -адвокат БагранюкВіталій Сергійовичзвернувся запеляційною скаргою,в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року по справі №2-7115/07 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ Тернопільдерев - відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог, посилаючись на те, що ухваленим рішенням порушуються їхні права та інтереси щодо володіння та користування оскаржуваними приміщеннями, рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню (а.с. 80-85).

В обґрунтування апеляційної скарги представник ТзОВ Ліс Сервіс - адвокат Багранюк В.С. зазначив, що оскаржуваним рішенням суду порушуються права та інтереси апелянта щодо володіння та користування спірним майном, які встановлені умовами договору про спільну діяльність від 17 серпня 2007 року, укладеного між ТзОВ Тернопільдерев та ТзОВ Ліс Сервіс. Договір купівлі-продажу від 28 вересня 2007 року укладено без згоди загальних зборів учасників ТзОВ Тернопільдерев, отримання якої було обов`язковою. Зазначає, що визнаючи позов, колишній директор ТзОВ Тернопільдерев - ОСОБА_2 не надав суду копію статуту ТзОВ Тернопільдерев та приховав факт відсутності у нього повноважень на укладення із ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нерухомого майна, чим діяв недобросовісно, не в інтересах ТзОВ Тернопільдерев та з перевищенням своїх повноважень.

ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев своїм правом на відзив не скористалися.

У судовому засіданні представник ТзОВ Ліс Сервіс - адвокат БагранюкВ.С. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ТзОВ Тернопільдерев - ЛихийМ.С. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується направленим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4600403019986, розміщеним оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме на веб-порталі судової влади України, а також і те, що позивачці відомо про розгляд даної справи, оскільки надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких просила в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ Ліс Сервіс на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Тернопільдерев про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовити, посилаючись на те, що ТзОВ Ліс Сервіс не надано до апеляційної скарги доказів, які б підтверджували та обґрунтовано доводили порушення їхніх прав. Суду не надано доказів того, що вони не можуть здійснювати своїх повноважень визначених договором про спільну діяльність від 17 серпня 2007 року і що ухвалення оскаржуваного рішення обсяг прав та обов`язків апелянта не було обмежено або скасовано в частині управління та користування спірним нерухомим майном. Крім того, питання прав та інтересів ТзОВ Ліс Сервіс оскаржуваним рішенням не визначалось. Вказує, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна була наявність як згоди засновників Товариства, так і надано повноваження директору на укладення від імені Товариства вказаного договору, про що свідчить Протокол №3 загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев від 28 вересня 2007 року.

Згідно з частинами 11-12 статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, яка належним чином повідомлена.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06 вересня 2007 року, справа №3/211-3664, за ТзОВ Тернопільдерев визнано право власності на нерухоме майно приміщення дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 11, АДРЕСА_13 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, будинок директора бази, будинок павільйону-їдальні, що розташовані на території бази відпочинку Молодість біля смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області (територія Будацької коси) (а.с. 13-15).

17 серпня 2007 року між ТзОВ Тернопільдерев та ТзОВ Ліс Сервіс укладено Договір про спільну діяльність, за умовами якого було досягнуто домовленості про те, що сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль і майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, співпрацювати для досягнення спільної господарської мети, а саме будівництва, утримання, проведення ремонтно-відновлювальних робіт та експлуатації приміщень дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 11, АДРЕСА_13 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, господарчого будинку під інвентарним номером 74, загальною площею 159,3 кв.м. та їдальні під інвентарним номером 78, загальною площею 602,93 кв.м., що розташовані на території бази відпочинку Молодість біля смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області (територія Будацької коси) (а.с. 86-88).

Належне ТзОВ Тернопільдерев майно було передано ТзОВ Ліс Сервіс за актом прийому-передачі внеску від 17 серпня 2007 року (а.с. 89).

28 вересня 2007 року між ТзОВ Тернопільдерев, в особі директора Бойка М.С., який діє на підставі Статуту та рішення загальних зборів товариства від 28 вересня 2007 року (Продавцем) та ОСОБА_1 (Покупцем) в простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами 12, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходяться на території бази відпочинку Молодість біля смт. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області (територія Будацької коси) (а.с. 4).

28 вересня 2007 року ТзОВ Тернопільдерев здійснило передачу ОСОБА_1 даного нерухомого майна, про що ними підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу від 28 вересня 2007 року (а.с. 6).

За придбане нерухоме майно покупець ОСОБА_1 оплатила продавцю ТзОВ Тернопільдерев 1 800 гривень (а.с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ Ліс Сервіс не приймало участі та не було стороною у справі про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно.

03 жовтня 2020 року ТзОВ Ліс Сервіс надіслало ТзОВ Тернопільдерев повідомлення-претензія щодо необхідності врегулювання спірної ситуації (а.с. 90).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем повністю виконано умови договору купівлі-продажу. Однак, даний договір не був нотаріально посвідчений, оскільки відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, що підтверджено поясненнями відповідача.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погодитися не може, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, виходячи з такого.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями реалізації права на судовий захист.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З огляду на положення зазначених норм процесуального права, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення впливає на їх права, обов`язки чи інтереси, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

Так, колегія суддів враховує доводи про те, що ТзОВ Ліс Сервіс є фактичним володільцем та користувачем спірного у справі майна на підставі укладеного 17 серпня 2007 року, тобто до ухваленого рішення суду, між ТзОВ Тернопільдерев та ТзОВ Ліс Сервіс договору про спільну діяльність, за умовами якого було досягнуто домовленості про те, що сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль і майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, співпрацювати для досягнення спільної господарської мети, а саме будівництва, утримання, проведення ремонтно-відновлювальних робіт та експлуатації приміщень дерев`яних будинків відпочинку під інвентарними номерами, у тому числі й 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 61, 62, 63, 64 та 1/2 частини будинку павільйону-їдальні, що знаходиться на території бази відпочинку Молодість біля смт Затока Білгород-Дністровського району Одеської області (територія Будацької коси). А також те, що вказане, належне ТзОВ Тернопільдерев майно було передано ТзОВ Ліс Сервіс за актом прийому-передачі внеску від 17 серпня 2007 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року стосується прав та інтересів ТзОВ Ліс Сервіс, а тому доводи позивача ОСОБА_1 , що оспорюване рішення не стосується прав та законних інтересів ТзОВ Ліс Сервіс не заслуговують на увагу.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (стаття 220 ЦК України).

При розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилялася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №754/2339/16-ц зроблено висновок, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При цьому, саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України (подібні висновки наявні у постановах Верховного Суду від 04 березня 2019 року в справ № 665/2266/16-ц та від 30 жовтня 2019 року в справі № 140/2001/17).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу судового засідання від 10 грудня 2007 року, що представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, пояснивши суду, що на даний момент в підприємства відсутні кошти для нотаріального посвідчення укладеного договору (а.с.16).

Таким чином, колегія суддів вважає, що саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Крім цього, позивач не довів, що втрачена можливість посвідчити нотаріально вказаний договір купівлі-продажу.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс Сервіс - адвоката Багранюка Віталія Сергійовича слід задовольнити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Згідно з ч.1 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Ліс Сервіс при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 76 (сімдесят шість) гривень 50 копійок, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: село Карналіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, поштовий індекс: 67740, паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 30 жовтня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс Сервіс (місце знаходження: вулиця Оболоня, буд. 11, кв. 28, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, поштовий індекс: 46008, код ЄДРПОУ: 33589315) сплачений ними судовий збір у розмірі 76 (сімдесят шість) гривень 50 копійок.

Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товаристваз обмеженоювідповідальністю ЛісСервіс -адвоката БагранюкаВіталія Сергійовича задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільдерев про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: село Карналіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, поштовий індекс: 67740, паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 30 жовтня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс Сервіс (місце знаходження: вулиця Оболоня, буд. 11, кв. 28, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, поштовий індекс: 46008, код ЄДРПОУ: 33589315) сплачений ними судовий збір у розмірі 76 (сімдесят шість) гривень 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 серпня 2022 року.

Головуючий

Судді