ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.2022 року м.Дніпро Справа № 908/1630/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 (суддя Горохов І.С., повний текст підписано 06.12.2021) у справі №908/1630/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект", м. Енергодар, Запорізька область,
про зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі №908/1630/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1630/21 задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Не погодившись з зазначеним додатковим рішення суду в частині відмови, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект", просить скасувати частково додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі №908/1630/21, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, стягнути з Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради на користь ТОВ "Югпромкомплект" на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховані при ухваленні додаткової постанови правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20, зокрема, стосовно того, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документу чи виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.
Відтак, вважає, що судом безпідставно відмовлено у стягненні витрат по наданню правової допомоги, до якої також належить консультація, надана позивачу 01.12.2020, яку судом безпідставно поставлено в залежність від дати подачі позовної заяви у червні 2021 року, в той час, як даний вид правової допомоги узгоджується із визначенням цього поняття, наведеним у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та її надання й оплата підтверджені позивачем належними доказами.
Також вважає безпідставною відмову суду у стягненні витрат на представництво позивача безпосередньо на підприємстві відповідача, оскільки такий вид правової допомоги відносить до збору доказів, пов`язаних із розглядом справи, тобто таким, що безпосередньо передбачений ч.1 ст.126 ГПК України.
Не погоджується з висновком суду щодо завищення витрат пов`язаних із участю адвоката у судових засіданнях, адже, місцем розташування адвоката є місто Енергодар, що додатково покладає на представника як часові, так і транспортні витрати, зокрема час у дорозі в одну сторону складає 2,5 години, та дорівнює 5 годинам в цілому, без врахування часу на очікування судового засідання в суді. Тому, на думку позивача, така сума є розумною, обґрунтованою і співмірною.
Апелянт також наголошує, що в межах цієї справи судом першої інстанції було проведено шість судових засідань, три із яких в режимі відеоконференції, що мав би врахувати суд під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідач у справі, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2022, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" у справі №908/1630/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі; судове засідання призначено на 07.02.2022 на 11:45 годину; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
31.01.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" адвоката Кравцова Андрія Віталійовича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 04.02.2022.
У призначений ухвалою Центрального апеляційного господарського суду час секретар судового засідання намагався вийти на зв`язок з представником відповідача, але по технічним причинам представник на зв`язок не вийшов, у зв`язку з чим судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося.
Внаслідок наведеного колегією суддів вирішено розгляд справи відкласти на 02.03.2022 на 11:50 годину та, з урахуванням заявлених раніше у справі клопотань, здійснювати її в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів представників сторін.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
У своєму рішенні від 24.02.2022 №9 Рада суддів України вирішила зокрема, що слід звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист; з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
02.03.2022 Радою суддів опубліковані Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до п.5 яких судам по можливості слід відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
Відповідно до наказу голови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2022 №13 вирішено повідомити учасників судових процесів у справах, призначених до розгляду у відкритих судових засіданнях з 28.02.2022 по 04.03.2022, про їх нездійснення.
Згідно з наказом голови суду від 04.03.2022 №14 розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом, з 09.03.2022 не відбуватиметься до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, судове засідання 02.03.2022 у справі №908/1630/21 не відбулось.
Відповідно до рішення зборів суддів, оформленого протоколом зборів суддів №4 від 01.04.2022, Центральний апеляційний господарський суд з 04.04.2022 почав призначення слухання справ у судових засіданнях з урахуванням можливості повідомлення сторін. Звернуто увагу сторін, що дату та час розгляду усіх справ, які знаходяться у провадженні суду, буде визначено у відповідних ухвалах суду, прийнятих після 04.04.2022; при цьому, за наявності письмової згоди учасників справи, можливий розгляд справи без участі сторін або в режимі відеоконференцзв`язку.
З урахуванням того, що місцем реєстрації та розташування учасників провадження є м.Енергодар Запорізької області та згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року N 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01 травня 2022 року N 82) Енергодарська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області включена до цього переліку, відповідна справа не могла бути призначена до розгляду, у зв`язку з неможливістю належного повідомлення сторін із датою, місцем та часом судового засідання.
22.06.2022 до суду апеляційної інстанції від представника позивача - адвоката Кравцова А.В., надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, розгляд скарг відповідача на рішення господарського суду та позивача на додаткове рішення господарського суду за наявними у справі матеріалами, без участі представника позивача у зв`язку з відсутністю належного доступу до мережі інтернет; просить залишити в силі рішення суду від 08.11.2021 та скасувати додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 15000 грн витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтовано нормами ст.2 ГПК України, які серед завдань господарського судочинства визначають своєчасне вирішення судом спорів.
З урахуванням заявленого позивачем клопотання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність подальшого слухання справи та визначення нової дати судового засідання, ухвалою суду від 04.07.2022 розгляд апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду призначено на 22.08.2022; зазначено про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції.
25.07.2022 від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи (за обома скаргами) без участі представника відповідача.
Клопотання аналогічного змісту від представника позивача надійшло до суду 02.08.2022.
Відтак, з огляду на належне повідомлення учасників провадження про дату, час і місце судового засідання, заявлені обома сторонами відповідні клопотання про розгляд справи без участі їх представників, достатність матеріалів справи для перевірки законності та обґрунтованості ухвалених у справі рішень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без представників сторін. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що визначальним для відкладення
В судовому засіданні 22.08.2022 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
04.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект", Запорізька область, м. Енергодар до відповідача Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар про:
- стягнення заборгованості за договором поставки № 114-20 від 16.04.2020 в сумі 66 882,10 грн;
- зобов`язання Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради виконати обов`язки за укладеним між Комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" договором № 114-20 від 16.04.2020, а саме: прийняти, у відповідності до умов договору № 114-20 від 16.04.2020, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" товар за кодом: ДК 021:2015 "31710000-6" Електронне обладнання (Сигналізатор кінцевих положень), найменування, кількість, асортимент і номенклатура поставленого товару, який підлягає передачі покупцю за цим договором, визначений у специфікації (додаток №1а до додаткової угоди № 1), яка є невід`ємною частиною договору, у визначеному договором місці поставки товару: Україна, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, протягом 14 календарних днів з дня набрання чинності рішення по справі.
Представник позивача, в межах підготовчого судового засідання, надав заяву про зміну предмету позову за вих. № 24-09/21 від 24.09.2021, відповідно до якої просив прохальну частину позову вважати викладеною в наступному вигляді: " 2. Зобов`язати Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради виконати обов`язки за укладеним між Комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" Договором №114-20 від 16.04.2020, а саме: прийняти, у відповідності до умов Договору №114-20 від 16.04.2020, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" товар за кодом: ДК 021:2015 " 31710000-6" Електронне обладнання (Сигналізатор кінцевих положень), найменування, кількість, асортимент і номенклатура поставленого товару, який підлягає передачі Покупцю за цим договором, визначений у специфікації (Додаток №1а до Додаткової угоди №1), яка є невід`ємною частиною договору, у визначеному договором місці поставки товару: Україна, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вулиця Курчатова, будинок 1, протягом 14 календарних днів з дня набрання чинності рішення по справі та оплатити його вартість у відповідності до умов Договору поставки №114-20 від 16.04.2020.
Вказану заяву позивача про зміну предмету позову з урахуванням ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України прийнято судом до розгляду.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 у справі №908/1630/21 позов задоволено у повному обсязі.
Зобов`язано Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради виконати обов`язки за укладеним між Комунальним підприємством "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" договором № 114-20 від 16.04.2020, а саме: прийняти, у відповідності до умов договору № 114-20 від 16.04.2020, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" товар за кодом: ДК 021:2015 " 31710000-6" Електронне обладнання (Сигналізатор кінцевих положень), найменування, кількість, асортимент і номенклатура поставленого товару, який підлягає передачі покупцю за цим договором, визначений у специфікації (додаток № 1а до додаткової угоди № 1), яка є невід`ємною частиною договору, у визначеному договором місці поставки товару: Україна, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, протягом 14 календарних днів з дня набрання чинності рішення по справі та оплатити його вартість у відповідності до умов договору поставки № 114-20 від 16.04.2020.
Стягнуто з Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
16.11.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект", Запорізька область, м. Енергодар про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1630/21, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 15000 грн витрат на правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі №908/1630/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1630/21 задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.
Задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу частково, господарський суд, з урахуванням заперечень відповідача, здійснивши аналіз категорії та складності справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених вимог, наведені у ч.4 ст.126 ГПК України, погодився з позицією відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу явно не відповідає складності справи, тому зменшив розмір витрат на правничу допомогу до розумного їх розміру, із присудженням до стягнення 9000 грн., із 15 000 грн заявлених.
При цьому, судом визнано безпідставно включеними до правничих послуг, усну консультацію, надану адвокатом позивачу 01.12.2020 вартістю 1000 грн, оскільки позов подано лише 04.06.2021 та представництво адвокатом позивача на підприємстві відповідача з приймання товару (правнича допомога вартістю 2000 грн), як таку, що не пов`язана з підготовкою до розгляду справи.
Крім того, судом зменшені на 3000 грн витрати за участь представника позивача у судових засіданнях (три судодні по 3000 грн. кожен, всього вартістю 9000 грн).
Оскільки додаткове рішення господарського суду позивачем оскаржується тільки у відмовленій частині вимог, відтак, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення саме в межах заявлених вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, з наступних мотивів.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21).
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.
Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі N 915/237/18, від 24.10.2019 у справі N 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі N 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі N 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі N 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що рішення відбулось на користь позивача і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по справі, в даному випадку покладаються на відповідача.
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до матеріалів справи, про понесені судові витрати та їх орієнтовний розмір зазначено у позовній заяві, про необхідність розподілу судових витрат представником позивача наголошено у судовому засіданні 08.11.2021 (до судових дебатів), а заява від позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 16.11.2021 (направлена засобами поштового зв`язку 15.11.2021), відтак, позивачем дотримані строки на подання доказів, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.
Як зазначалося вище, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем про стягнення витрат на правничу допомогу зазначено у позовній заяві, орієнтовний розмір цих витрат визначено у сумі 15000 грн.
Отже, позивачем дотримано вимог ст.124 ГПК України.
В якості доказів надання Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" Товариству з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" юридичних послуг під час розгляду справи № 908/1630/21 позивачем долучено до суду:
- договір про надання правової допомоги № 17-09/20 від 17.09.2020, укладений між позивачем та АО "Лохматов і партнери";
- додаткову угоду №6 від 01.12.2020 до договору № 17-09/20 від 17.09.2020, укладену між позивачем і АО «Лохматов і партнери»;
- договір про співробітництво № 22-10/20 від 22.10.2020, укладений між АО "Лохматов і партнери" та адвокатом Кравцовим Андрієм Віталійовичем;
- ордер серії ЗП № 095696 від 01.12.2020, виданий АО "Лохматов і партнери" адвокату Кравцову А.В. на представництво ТОВ "Югпромкомплект" на підприємстві Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради, в Господарському суді Запорізької області, Центральному апеляційному господарському суді;
- свідоцтво Кравцова А.В. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001577 від 28.02.2018;
- акти приймання-передачі наданої правової допомоги № 7 від 03.06.2021, № 12 від 09.08.2021, №16 від 25.08.2021, №20 від 09.11.2021;
- рахунки на оплату № 35 від 24.06.2021 на суму 6000 грн, №46 від 28.07.2021 на суму 3000 грн, № 63 від 03.09.2021 на суму 3000 грн, №77 від 09.11.2021 на суму 3000 грн;
- платіжні доручення № 4292 від 25.06.2021 про сплату 6 000 грн., № 4386 від 09.08.2021 на суму 3000 грн, № 4461 від 09.09.2021 на суму 3000 грн, № 4565 від 10.11.2021 на суму 3000 грн.
Так, 17.09.2020 між Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" (далі Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" (клієнт) укладений договір про надання правової допомоги №17-09/20, відповідно до предмету якого, клієнт уповноважив Адвокатське об`єднання на представництво його законних прав і інтересів, надавши адвокатському об`єднанню у повному обсязі без винятків та обмежень права, передбачені ст.ст.55, 59 Конституції України, ст.ст.42, 46, 47, 56, 58 КПК України, ст.ст.27, 44 ЦПК України, ст.271 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.59 КАСУ, ст.ст.22, 28 ГПК України, Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ст.ст.5, 6, 10 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Зазначений перелік нормативно-правових актів не є вичерпним та може бути розширений з метою найбільш ефективної реалізації захисту прав та законних інтересів клієнта (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 цього договору адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання щодо виконання функцій представника та надання правової допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в будь-яких справах, що стосуються клієнта, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню винагороду за надання правової допомоги та компенсацію фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору.
За п.4.1 договору за надання юридичної допомоги клієнт зобов`язується виплатити гонорар адвокатському об`єднанню в розмірі, погодженому сторонами та оформленому окремою письмовою угодою.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 17.09.2021, якщо він не буде достроково припинений з ініціативи клієнта (п.6.1 договору).
Крім того, 22.10.2020 між Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" та адвокатом Кравцовим Андрієм Віталійовичем укладений договір про співробітництво №22-10/20, відповідно до предмету якого адвокатське об`єднання за необхідності залучає адвоката до виконання укладених адвокатським об`єднанням договорів про надання правової допомоги адвоката (п.1.1. договору).
За умовами п.1.2 договору про співробітництво в порядку та на умовах, визначених цим договором адвокатське об`єднання дає завдання-доручення адвокату здійснити представництво інтересів клієнта за договором про надання правової допомоги, згідно правової позиції, визначеної між адвокатським об`єднанням і клієнтом.
За п.1.4 договору про співробітництво залучення адвоката до виконання конкретного договору про надання правової допомоги здійснюється шляхом оформлення ордеру, в якому вказано дату та номер договору про надання правової допомоги із клієнтом.
За умовами п.5.1 договору про співробітництво він набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту його виконання чи розірвання.
01.12.2020 між Адвокатським об`єднанням "Лохматов і партнери" (далі Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" (клієнт) підписано додаткову угоду до договору №17-09/20, відповідно до предмету якої дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатському об`єднанню за надання правової допомоги по стягненню з КП «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради (далі КП «ТВК» ЕМР) вартості товару по договору поставки №114-20 від 16.04.2020 та зобов`язань КП «ТВК» ЕМР виконати умови договору №114-20 від 16.04.2020 в частині приймання товару, виражені у наданні консультацій, представництва інтересів клієнта у взаємовідносинах з КП «ТВК» ЕМР (участь в переговорах, участь у процедурі постачання товару за договором №114-20 від 16.04.2020), підготовці, складанні та направленні документів, підготовці, складанні, направленні позовної заяви, інших заяв по суті та з процесуальних питань, представництва інтересів у суді (першої, апеляційної та касаційної інстанцій).
Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди № 6 від 01.12.2020 до договору про надання правової допомоги, вартість послуг, враховуючи складність справи, ціну позову час, який буде витрачений адвокатом на надання послуг, та значенням справи для клієнта, складає: консультація усна з вивченням документів - 1 годині вартістю 1000 грн, представництво інтересів клієнта у підприємстві КП «ТВК» ЕМР код ЄДРПОУ 42346158, участь у переговорах, участь у процедурі постачання товару за договором №114-20 від 16.04.2020 - 2 години вартістю по 1000 грн за годину, всього 2000 грн., підготовка, складання та направлення позовної заяви до Господарського суду Запорізької області про зобов`язання прийняти товар за договором та стягнення вартості товару в сумі 667 882,10 грн - 3 години вартістю по 1000 грн за годину, всього 3000 грн., представництво в суді першої інстанції (м.Запоріжжя) - 3 судодні вартістю по 3000 грн за судодень, всього 9000 грн.
Пунктом 3.1 додаткової угоди № 6 від 01.12.2020 визначено, що оплата послуг з представництва інтересів клієнта у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій сплачується протягом 3-х робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги №17-09/20 від 17.09.2020.
Пунктом 4.1 додаткової угоди № 6 від 01.12.2020 встановлено, що правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
Відповідно до детального опису робіт, наведеного у актах приймання-передачі наданої правової допомоги № 7 від 03.06.2021, № 12 від 09.08.2021, №16 від 25.08.2021, №20 від 09.11.2021, адвокатським об`єднанням були надані клієнту наступні послуги:
- консультація усна з вивченням документів (1 година, ставка за год. - 1000,00 грн) - 1000,00 грн; представництво інтересів клієнта у підприємстві (Комунальне підприємство "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради), участь в переговорах, участь в процедурі постачання товару за договором № 114-20 від 16.04.2020 (2 години, ставка за год. - 1000,00 грн) - 2000,00 грн; підготовка складання та направлення позовної заяви до Господарського суду Запорізької області (3 години, ставка за год. - 1000,00 грн) - 3000,00 грн., всього на загальну суму 6000,00 грн. (а.с.114, т.2);
- представництво у Господарському суді Запорізької області (судодень, ставка за год./судодень - 3000,00 грн) - 3000,00 грн.; представництво здійснено тричі, відтак, загальна сума 9000 грн. (а.с.117, 120, 123, т.2).
На оплату цих послуг позивачем виставлені рахунки №№ № 35 від 24.06.2021 на суму 6000 грн, №46 від 28.07.2021 на суму 3000 грн, № 63 від 03.09.2021 на суму 3000 грн, №77 від 09.11.2021 на суму 3000 грн (а.с.115, 118, 121, 124, т.2), яку оплачені у повному обсязі позивачем за платіжними дорученнями № 4292 від 25.06.2021 про сплату 6 000 грн., № 4386 від 09.08.2021 на суму 3000 грн, № 4461 від 09.09.2021 на суму 3000 грн, № 4565 від 10.11.2021 на суму 3000 грн. (а.с.116, 119, 122, 125, т.2).
Відтак, позивачем здійснено оплату правничих послуг у загальному розмірі 15000 грн.
Процесуальні документи, наявні у справі (позовна заява, заява про зміну предмету позову, клопотання) підтверджують надання правової допомоги позивачу у цій справі адвокатом Кравцовим А.В.
З урахуванням положень ч.6 ст.15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах із зобов`язанням забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, суд зазначає, що правова допомога позивачу надана належним суб`єктом.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.
Вказане узгоджується і з поняттями, наведеними у ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема:
адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах, перед юридичними особами тощо.
Колегія суддів зазначає, що надання 01.12.2020 консультації з вивченням документів, з урахуванням Додаткової угоди № 6 від 01.12.2020 до договору про надання правової допомоги, стосується саме спору по даній справі і підтверджується Актом підписаним сторонами (а.с.114, т.2), а представництво адвокатом позивача у відносинах з відповідачем (участь у переговорах, постачанні товару) відноситься до даної справи та підтверджується Актами про відмову про прийняття товару, які, крім позивача, підписані також адвокатом (а.с.60, 64, 71, т.1).
При цьому колегія суддів вважає, що розподілу при розгляді справи підлягають витрати на професійну правничу допомогу, яка складається не лише з послуг, які надаються з метою звернення до суду та в процесі розгляду справи, але й з тих, які надаються і в процесі врегулювання спору і пов?язані саме зі справою, яка розглядається судом.
Відтак, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у вказаній частині вимог.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставним зменшення судом витрат позивача на безпосереднє представництво адвокатом у суді, з огляду на наступне.
По-перше, вказані суми за представництво визначені у додатковій угоді у фіксованому розмірі.
По-друге, за висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16.06.2022 у справі 873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.
Суд звертає увагу, що відповідачем хоча і були подані заперечення з приводу судових витрат позивача на правничу допомогу, втім, щодо обґрунтованості витрат саме в частині вартості за представництво в суді (у визначенні та формуванні суми вартості послуги представництва за судодень) відповідач у запереченнях нічого не зазначав, як і не подавав відповідних доказів невідповідності такого розміру витрат.
Натомість, суд першої інстанції самостійно вдався до оцінки розміру вартості такої послуги, безпідставно зменшивши її.
В даному випадку суд апеляційної інстанції бере до уваги висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 по справі №910/7586/19, відповідно до яких:
"3.44. Так, у частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:
3.45. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
3.46. Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.
3.47. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
3.48. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
3.49. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
3.50. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.".
На підставі викладеного, враховуючи, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є співрозмірними з критерієм розумності і обґрунтованості таких витрат, враховуючи доведення позивачем обсягу і вартості наданих послуг, та відсутність доказів з боку відповідача щодо неспівмірності цих витрат наданим послугам, суд апеляційної інстанції вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити у повному обсязі, натомість суд першої інстанції, без належного обґрунтування, відмовив у задоволенні частини цих витрат, безпідставно їх зменшивши.
За приписами п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. При цьому неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції неправильно розтлумачив норми ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», нез`ясував всі обставини справи щодо доведення належними та допустимими доказами витрат позивача на правничу допомогу, її складові, без відповідних доказів відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат позивача на правничу допомогу обсягу і вартості наданих послуг, вдався до зменшення витрат на правничу допомогу, що у відповідності до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування частково додаткового рішення у справі, прийняття в цій частині нового рішення. Відповідного до якого заяву позивача слід задовольнити у повному обсязі.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі № 908/1630/21 - задовольнити.
Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі №908/1630/21 - скасувати у відмовленій частині.
Прийняти у цій частині нове рішення, в зв`язку з чим викласти резолютивну частину додаткового рішення у наступній редакції:
«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект", Запорізька область, м. Енергодар про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1630/21 задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, приміщення 8; ідентифікаційний код юридичної особи 42346158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомлект" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи 33466301) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).»
В решті додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 25.11.2021 у справі № 908/1630/21 - залишити без змін.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпромкомплект" за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.08.2022.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2022 |
Оприлюднено | 25.08.2022 |
Номер документу | 105877232 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні