Ухвала

від 10.08.2022 по справі 454/1449/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/1449/20 Головуючий у 1 інстанції Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/811/574/22 Доповідач в 2-й інстанції Мельничук О. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Ванівського О.М., Крайник Н.П.,

при секретарі Ждан К.О.

з участю представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Белзької міської ради Львівської області, ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Белзької міської ради Львівської області про визнання особи такою, що втратила право на частку в майні колгоспного двору та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд та просить встановити факт постійного її проживання зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті останнього.

Свої вимоги мотивує наступним.

З 07.05.1988 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та в них є троє спільних дітей. Їх сім`я проживала по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер та вона вважала, що прийняла спадщину після його смерті, а тому одразу після його смерті не зверталася до нотаріуса.

Після смерті чоловіка в зазначеному вище будинку почав проживати брат покійного - ОСОБА_7 , який до того проживав зі своєю дружиною в м.Червоноград, де винаймав житло та який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Від нотаріуса їй стало відомо, що головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 був ОСОБА_8 , який уклав заповіт на користь ОСОБА_7 .

Однак, в даному житловому будинку проживали й інші члени колгоспного двору: дружина голови колгоспного двору ОСОБА_9 , яка померла після смерті чоловіка та її чоловік ОСОБА_6 .

Вона звернулася до нотаріуса після смерті останнього члена колгоспного двору 18.06.2019

Оскільки ОСОБА_8 уклав заповіт на користь ОСОБА_7 , а його дружина ОСОБА_9 не укладала заповіту, то після її смерті належна їй частка ділиться між двома синами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Таким чином, на її думку їй належить 1/4 частка будинковолодіння та земельної ділянки після смерті її чоловіка ОСОБА_6 та 1/8 частка після смерті матері чоловіка ОСОБА_9 .

Також, ОСОБА_9 належить земельна ділянка площею 2,3597 га, яка в спадковому порядку ділиться на двох синів: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Крім того, її чоловікові належить земельна ділянка площею 1,0228 га, яку вона має право спадкувати.

Вона є єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка і має право на спадкування належного йому майна та фактично прийняла спадщину.

ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право на частку в майні колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на майно зазначеного колгоспного двору.

Свої вимоги мотивує тим, що колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_8 , припинено 15.04.1991

В зазначеному колгоспному дворі були зареєстровані ОСОБА_8 (голова двору), ОСОБА_9 (дружина голови колгоспного двору), ОСОБА_7 (син) з 14.12.1989 зареєстрований однак не проживав та ОСОБА_6 (син), який також зареєстрований з 14.12.1989, однак не проживав за місцем реєстрації з часу одруження з 07.05.1988.

Таким чином, ОСОБА_6 не проживав за місцем реєстрації, не витребував частку в майні колгоспного двору, а тому він вважається таким, що втратив частку в майні цього колгоспного двору.

Оскільки жоден з членів колгоспного двору не помер до ІНФОРМАЦІЯ_3 , то колгоспний двір не припинився та спадщина на відповідну частку цього двору відкривалася після смерті кожного його члена.

Оскільки ОСОБА_8 все належне майно заповів сину ОСОБА_7 , останній став власником 2/3 частки в майні колишнього колгоспного двору.

Також, ОСОБА_7 з 24.10.1992 після одруження проживав в м.Червоноград та одночасно постійно відвідував батьків, допомагав їм у веденні господарства, а після того, як захворіла мати ОСОБА_9 - проживав з нею, здійснював благоустрій будинку, утримував його, провів водопровід, замінив накриття даху, доглядав за матір`ю та на час її смерті проживав разом з нею, чим прийняв спадщину після ї смерті.

З врахуванням наведеного, ОСОБА_7 успадкував все належне своїй матері ОСОБА_9 майно, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України.

В свою чергу, ОСОБА_6 не претендував на спадкове майно та помер після спливу понад шість років після смерті матері.

Тому, ОСОБА_7 став єдиним власником спадкового колгоспного двору.

ОСОБА_3 проживала разом з ним на час його смерті та вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті та звернулася до нотаріуса в межа визначеного законом шестимісячного строку, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що не було виділено часток.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 07 лютого 2022 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Белзької міської ради Львівської області, ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Белзької міської ради Львівської області про визнання особи такою, що втратила право на частку в майні колгоспного двору та визнання права власності на спадкове майно задоволено.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Вважають рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначають, що ОСОБА_5 не була залучена до участі в розгляді даної справи. Зазначає, що суд безпідставно позбавив її - ОСОБА_10 права на частку в будинковолодінні. Окрім цього, ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи. В апеляційній скарзі просять скасувати рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 лютого 2022 року та ухвалити нове рішення, яким первісний позов ОСОБА_1 задовольнити, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовити.

01 серпня 2022 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Звертає увагу, що ОСОБА_5 обрала неправильний спосіб захисту свої прав та інтересів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 слід закрити із наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих обставин, що ОСОБА_1 не може успадкувати після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 спірне майно бувшого колгоспного двору, оскільки останній не мав частки в даному майні та не прийняв спадщини після смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також, що ОСОБА_1 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 . Окрім цього, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 не був членом спірного колгоспного двору, оскільки був зареєстрований в спірному будинковолодінні менше ніж за три роки до 15.04.1991 (припинення колгоспного двору), не проживав за місцем реєстрації, а тому втратив право на частку у його майні на час набрання чинності Законом України «Про власність». Суд прийшов також до висновку, що ОСОБА_11 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 , який успадкував частки колгоспного двору після смерті свого батька та матері, та 1/2 частину земельної площею 2,3597 га.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_5 зазначали, що вона як дочка ОСОБА_6 має право на спадкування після смерті свого батька.

Як вбачається з рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 лютого 2022 року, таким не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.3 ст.362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження, за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися.

Керуючись ст.ст. 362 ч.3, 389-391 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Белзької міської ради Львівської області, ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Белзької міської ради Львівської області про визнання особи такою, що втратила право на частку в майні колгоспного двору та визнання права власності на спадкове майно - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2022 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Н.П. Крайник