Постанова

від 21.02.2022 по справі 646/7968/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 лютого 2022 року

м. Харків

справа № 646/7968/16-ц

провадження № 22-ц/818/1924/22

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Сізонової О.В.

учасники справи:

позивач Харківська міська рада,

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року, постановлене під головуванням судді Єжова В.А., в залі суду в місті Харкові, -

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року позов задоволено.

Внесено зміни до договору оренди землі від 15 травня 2006 року № 940667100045 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі у такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі, зареєстрованого «15» травня 2006 року за № 940667100045 у ОСОБА_1 регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»

«____»

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови Кернеса Геннадія Адольфовича з одного боку та громадянин ОСОБА_1 (Орендар) з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі», рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013», рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 «Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові» (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 «Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові» пункти 5., 9., 13., 14. договору оренди землі, зареєстрованого «15» травня 2006 року за № 940667100045 змінити, доповнити пункт 2. словами та пункт 28. підпунктом д) і викласти у такій редакції:

«2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310138800:03:011:0067»

«5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 787 від 24.09.2013 становить 5679 140 грн. (п`ять мільйонів шістсот сімдесят дев`ять тисяч сто сорок гривень).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.»

«9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 478/14 від 08.11.2013 на рік становить 4,8% від її нормативної грошової оцінки і складає 272 598,72 грн. (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 72 копійки), або в місяць 22 716,56 грн. (двадцять дві тисячі сімсот шістнадцять гривень 56 копійок).»

«13. Розмір орендної плати переглядається у разі:

а) зміни умов господарювання, передбачених договором;

б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

в) зміни нормативної грошової оцінки;

г) внаслідок інфляції щорічно;

д) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

е) в інших випадках, передбачених законом.»

«14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені законодавством, справляється пеня згідно діючого законодавства.»

«28. д) в разі ухилення Орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених п. 13 договору, Орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в зміненій редакції.»

ІІ. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого «15» травня 2006 року за № 940667100045 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Харківська міська рада Громадянин

ОСОБА_3

АДРЕСА_1

В особі міського голови В особі громадянина

/ підпис/ / підпис/ /ПІБ/

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір в розмірі 1378 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 26 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити Харківській міській раді у задоволенні позовних вимог; просила також вирішити питання розподілу судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; відповідач зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 23.12.2005 року йому було надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 0,3104 га саме для обслуговування нежитлової виробничої будівлі строком до 01.12.2055 року. Разом з тим, ОСОБА_1 вказує, що 26 грудня 2014 року він продав нежитлову будівлю за вказаною адресою ТОВ «ТВС-Сервіс». Тобто наразі він не є власником вказаного нерухомого майна та не є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,3104 га. Крім того 19 жовтня 2018 року, як новий власник нежитлових приміщень, товариство з Харківською міською радою уклали договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,3104 га. Відповідач вважає, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки станом на день ухвалення оскаржуваного рішення його право користування спірною земельною ділянкою було припинено.

Харківська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу, просила відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року залишити без змін. Зазначено, що оскаржуваним рішенням внесені зміни до договору оренди землі від 15.05.2006 року, зокрема в частині зміни розміру орендної плати за користування спірною земельною ділянкою в зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Задовольняючи позовнівимоги,суд першоїінстанції виходивз того,що встановивши,що відбуласьзміна нормативноїгрошової оцінкиземельної ділянкив сторонузбільшення тавідповідно допунктів 288.5.1.,288.5статті 288Податкового КодексуУкраїни збільшиласяй оренднаплата заземлю,що знаходитьсяу користуваннівідповідача,а відповідачухиляється відвнесення зміндо договоруоренди землі, томунаявні підставивнести змінидо договоруоренди землі від 15.05.2006 року.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 15 травня 2006 року між Харківської міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.8 т.1).

За умовами вказаного договору позивач надає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,3104 га строком до 01.12.2055 року для обслуговування нежитлової виробничої будівлі. Плата за землю вноситься щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 2148,73 грн. за 2006 рік, а з 2007 року 2527,92 грн. Орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 36 договору визначено, що позивач має право вносити зміни в розмір цього договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку (зворотній бік а.с.9 т.1).

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року. Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв.м землі у місті Харкові визначена станом на 01.01.2007 року на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 року № 335/07 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року», рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 42/08 «Про затвердження «Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року» та введена в дію з 01.03.2008 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 року» встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року» вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Департаментом земельних відносин підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди землі, який разом із листом-пропозицією від 07.12.2013 року №1026/0/30-13, рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу ОСОБА_1 з пропозицією підписати та у 20-ти денний термін направити до Департаменту для забезпечення державної реєстрації згідно з вимогами чинного законодавства (а.с.27 т.1).

Як на підставу позовних вимог, Харківська міська рада посилалася на те, що відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 15 травня 2006 року, що завдає збитків територіальній громаді міста Харкова. У зв`язку з цим позивач просив суд внести зміни до договору оренди землі від 15 травня 2006 року шляхом визнання укладеною додаткової угоди вищезазначеного змісту.

Правовідносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 3 ч. 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 був власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору про поділ нерухомого майна від 13.04.2005 року (зворотній бік а.с. 33 т.1).

15 травня 2006 року між Харківської міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування нежитлової виробничої будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8 т.1).

Разом з тим 26 грудня 2014 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 продав нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ТОВ «ТВС-Сервіс» (а.с.27-28 т.2).

Згідно відомостейз інформаціїпро нерухомістьубачається,що станомна 20.09.2021року земельнаділянка за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,3104 га перебуває у користуванні ТОВ «ТВС-Сервіс» на підставі договору оренди землі від 19.10.2018 року, укладеного між товариством та Харківською міською радою (а.с.43 т.2).

Таким чином станом на час звернення до суду (21 липня 2016 року) відповідач ОСОБА_1 вже не був землекористувачем земельної ділянки, яка є предметом спірного договору оренди землі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК).

Частиною 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом пункту 6 частини другої статті 356, частини третьої статті 367 та пункту 1 частини першої статті 376 ЦПК апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Докази про те, що відповідач не є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,3104 га, надані ОСОБА_1 разом з заявою про перегляд заочного рішення.

Колегія суддів вважає, що наявні підстави для прийняття вищевказаних доказів. Зазначені докази свідчать про те, що з 26.12.2014 року землекористувачем спірної земельної ділянки є ТОВ «ТВС-Сервіс», яке не було залучено до участі у справі.

Суд не перевірив належність спірної земельної ділянки саме відповідачу ОСОБА_1 на час розгляду справи.

ТОВ «ТВС-Сервіс», як землекористувач земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,3104 га, не був залучений до участі у справі.

Розглянувши справу за вищевказаним позовом, суд першої інстанції неправильно визначився із суб`єктним складом у вказаних правовідносинах та вирішив питання про права та обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі.

На стадії апеляційного провадження Цивільним процесуальним кодексом не передбачено залучення до участі у справі належних відповідачів.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав незалучення до участі у справі належного землекористувача спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, наявні підстави для стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 067 грн., сплачений за подання апеляційної скарги. (а.с.7 т.2).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 19 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі.

Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2067 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова