Повістка

від 16.08.2022 по справі 908/3795/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/4/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2022 Справа № 908/3795/21

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дорошенка-8 (69124, м. Запоріжжя, вул. Дорошенка, буд. 8, ідентифікаційний код 43546346)

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Колегія суддів у складі: головуючий Боєва О.С.,

судді: Горохов І.С.,

Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВЛЕНО:

28.07.2022 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення у справі № 908/3795/21. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дорошенка-8, результати яких оформлені протоколом №4 від 20.12.2020, що були прийняті за результатом розгляду питань порядку денного зборів (по питаннях 1, 2, 3, 4, 5, 6).

04.08.2022 до Господарського суду Запорізької області від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення з відповідача ОСББ Дорошенка-8 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн. (заява направлена на адресу суду засобами поштового зв`язку 01.08.2022).

Згідно з протоколом передачі від 04.08.2022 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду головуючий суддя Мірошниченко М.В., судді: Зінченко Н.Г., Науменко А.О.

Враховуючи перебування головуючого судді у справі Мірошниченка М.В. на лікарняному з 08.08.2022 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-283/22 від 08.08.2022 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3795/21.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3795/21 визначено до розгляду колегії суддів Господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Зінченко Н.Г., Науменко А.О.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 09.08.2022, враховуючи перебування у відпустці судді Зінченко Н.Г. в період з 03.08.2022 по 26.08.2022 та судді Науменка А.О. в період з 08.08.2022 по 26.08.2022, здійснено зміну зазначених членів колегії суду та визначено заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3795/21 до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Горохов І.С., Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 10.08.2022 заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання з розгляду заяви на 17.08.2022.

Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи № 908/3795/21 слідує, що позивач у прохальній частині позовної заяви зазначав, що судові витрати, які позивач понесла та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складаються із судового збору в сумі 2270,00 грн., а також із витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000,00 грн. Також позивач вказав, що відповідно до ст. 129 ГПК України детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та докази витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Окрім того, як слідує з протоколу судового засідання від 28.07.2022 позивачем в усній формі було заявлено про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, докази понесення яких будуть надані суду у встановлений строк після прийняття рішення у справі.

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений строк, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі № 908/3795/21 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

Представники сторін в судове засідання 17.08.2022 не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили. Письмові пояснення (заперечення) щодо поданої позивачем заяви від відповідача до суду не надходили.

За змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

17.08.2022 заяву розглянуто, за наслідками розгляду заяви прийнято додаткове рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом ч. 2 ст. 128 ГПК України розмір витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою її до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн., суд дійшов до висновку, що вона підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Матеріали справи № 908/3795/21 свідчать, що представництво інтересів ОСОБА_1 здійснював адвокат Аворник Лариса Вікторівна (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 301 від 20.04.2000), яка діяла на підставі ордеру АР № 1082547, виданого 15.02.2022 на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 21.12.2021, укладеного між ОСОБА_1 (позивачем у справі) та адвокатом Аворник Ларисою Вікторівною.

До заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу були додані оригінали: договору про надання правової допомоги № б/н від 21.12.2021, акту виконаних робіт від 29.07.2022 до договору про надання правової допомоги № б/н від 21.12.2021 та квитанції від 29.07.2022 про прийняття від ОСОБА_1 в рахунок оплати правової (правничої) допомоги коштів в сумі 5500,00 грн.

В акті виконаних робіт від 29.07.2022 викладено детальний опис наданих адвокатом послуг, вказано їх вартість, загальний розмір яких склав 5500,00 грн. Акт підписаний сторонами без зауважень.

Оплата ОСОБА_1 наданих адвокатом Аворник Ларисою Вікторівною послуг підтверджується вказаною вище квитанцією.

Дослідивши представлені позивачем документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн. є доведеним, підтвердженим належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг наданих послуг та складність справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач письмові пояснення (заперечення) щодо поданої позивачем заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подав, клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідно до положень ч. 6 ст. 126 ГПК України до суду від відповідача не надходило.

Недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, приймаючи до уваги положення статті 129 ГПК України, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі 5500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3795/21 задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дорошенка-8 (69124, м. Запоріжжя, вул. Дорошенка, буд. 8, ідентифікаційний код 43546346) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 26.08.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя І.С. Горохов

Суддя В.Л. Корсун