Рішення

від 17.08.2022 по справі 357/131/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/131/22

2/357/1188/22

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Бутова Ю.В.,

за участю:

представник позивачів адвокат Плаксій Р.В.;

представник відповідача адвокат Юрченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маки» імені О.П. Сем`янівського», треті особи: 1) державний реєстратор Узинської міської ради Майорко Тетяна Олександрівна; 2) Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області, про визнання припиненим договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просять визнати припиненим договір оренди землі, укладений 15.09.2013 року з приватним акціонерним товариством «Маки», щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047 та відсутнім право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Маки» імені О.П. Сем`янівського» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 є власником 9/10 частин, а ОСОБА_2 є власником 1/10 частини земельної ділянки площею 2,92 га з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047, яка розташована у межах Узинської міської ради (бувшої Макіївської сільської ради) Білоцерківського району Київської області. 15.09.2013 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Маки» укладено договір оренди землі, яким передано земельну ділянку 3220482900:03:010:0047 в оренду відповідачу на 5 років. 19.12.2013 року вказаний договір оренди було зареєстровано, номер запису 4131615. 28.08.2017 року ПрАТ «Маки» було реорганізовано в ТОВ «Маки» імені О.П. Сем`янівського». 17.12.2018 року ОСОБА_1 подав директору ТОВ «Маки» імені О.П. Сем`янівського» Реці В.В. заяву від 03.12.2018 року про відмову від укладення договору оренди з ТОВ «Маки». 02.09.2021 року ОСОБА_1 подав заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно Узинської міської ради Майорко Т.О. для проведення державної реєстрації припинення іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047, однак рішенням № 60191886 державний реєстратор відмовила у державній реєстрації припинення іншого речового права на вказану земельну ділянку. Позивачі вказують, що дія договору оренди припинилась, і як наслідок, припинилось право оренди відповідача на спірну земельну ділянку, а обраний спосіб захисту порушеного права позивачів є найбільш ефективним у цьому випадку.

11.01.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

18.01.2022 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

07.02.2022 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від представника ТОВ «Маки» імені О.П. Сем`янівського» надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування вказаного відзиву зазначено про безпідставність позову, оскільки після подання 17.12.2018 року ОСОБА_1 . Товариству заяви від 03.12.2018 року щодо припинення дії договору оренди, Товариство не мало заперечень щодо такої пропозиції і після закінчення строку дії договору не є орендатором спірної земельної ділянки. Після припинення дії договору ОСОБА_1 самостійно обробляє земельну ділянку, тому не може існувати жодних спірних питань між сторонами, а отже відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі. Вказано про зловживання правом на судовий захист, а також порушення строку звернення до суду. Просив розглянути клопотання про закриття провадження у справі, визнати подання позову зловживанням процесуальними правами, відмовити в задоволенні позовних вимог, застосувати позовну давність, судові витрати покласти на позивачів.

22.07.2022 року представник позивачів адвокат Плаксій Р.В., подав через систему «Електронний суд» додаткові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про інше речове право створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації. Проте, реєстраційне підтвердження права володіння та користування (як складових права власності) спірною земельною ділянкою за відповідачем порушує право власності позивачів, а тому саме відповідач порушує це право позивачів і, як наслідок, він є належним відповідачем у справі. Окрім того, з посиланням на позицію постанови Великої палати Верховного Суду по справі № 322/1178/17 від 15.01.2020 року зазначив про обов`язок орендаря забезпечити державну реєстрацію договору оренди, а отже орендар має і зворотний обов`язок щодо забезпечення державної реєстрації припинення права оренди.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх, надав пояснення. Зокрема зазначив, що відповідач не вчинив жодних дій щодо скасування державної реєстрації, оскільки цей обов`язок покладається саме на орендаря, і за змістом реєстраційних відносин, саме він є користувачем, а реєстратор мав припинити договір саме за умовами договору. Вказано, що умова договору про автоматичне продовження суперечить Закону. Додаткових угод немає, а тому строк дії спірного договору закінчився. Зазначив, що звернення до суду позивачів не є зловживанням, оскільки це їх конституційне право. Вказано, що наявність запису - це триваюче правопорушення, а клієнт навіть не знав про його наявність. Також вказано про понесення судових витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що договір оренди припинений у 2018 році за терміном, позивач самостійно використовує земельну ділянку, тому у даній справі відсутній спір і відповідач не порушив прав позивача, відмова була саме реєстратора. Закон не зобов`язує орендаря вчиняти дії щодо припинення реєстрації, тому не вчиняли таких дій.

Вислухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником 9/10 частки земельної ділянки площею 2,92 га з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047, яка розташована в межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий № 4166 від 11.12.2012 року.

ОСОБА_2 є власником 1/10 частки земельної ділянки площею 2,92 га з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047, яка розташована в межах Макіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий № 4168 від 11.12.2012 року.

Право власності позивачів на вказану земельну ділянку підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 293938389 від 07.01.2022 року.

15.09.2013 року ОСОБА_1 уклав з Приватним акціонерним товариством «Маки» договір оренди землі № б/н, за умовами якого передав в оренду відповідачу земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047, площею 2,628 га, строком на 5 років.

28.12.2013 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Попова Л.О. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 9659745, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку за відповідачем, номер запису про інше речове право 4131615.

Згідно з п. 4 вказаного договору оренди, договір укладено на 5 років. В разі, якщо сторони не виявили бажання припинити дію цього договору за 90 календарних днів до закінчення терміну його дії, то рахується, що його дія автоматично продовжена на такий же термін цього договору.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 27 договору).

Також п. 28 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, встановлених законом (п. 28 договору).

Розірвання договору в односторонньому порядку допускається за рішенням орендаря, за умови повідомлення про таке рішення орендодавця за 1 місяць до дати розірвання договору (п. 29 договору).

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно відповідача.

17.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ «Маки» Реки В.В. з заявою від 03.12.2018 року за вх. № 1, в якій зазначив, що у зв`язку з припиненням дії договору оренди його земельної ділянки та завершенням сільськогосподарських робіт, пов`язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції та збором врожаю на ній, повідомляє про відмову від укладення договору оренди з ТОВ «Маки».

02.09.2021 року ОСОБА_1 подав заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно Узинської міської ради Майорко Т.О. для проведення державної реєстрації припинення іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047.

06.09.2021 року рішенням № 60191886 вказаний державний реєстратор відмовила у державній реєстрації припинення іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 3220482900:03:010:0047. Причиною відмови зазначено про автоматичне продовження договору на такий же термін, оскільки заява орендодавця була подана орендарю 03.12.2018 року, тобто по закінченню встановленого договором строку (90 календарних днів). Крім того, у відмові вказано про відсутність в поданій ОСОБА_1 заяві обов`язкових характеристик земельної ділянки, таких як кадастровий номер, площа та місцезнаходження, також відсутні реквізити договору від продовження якого відмовляється ОСОБА_1 , а також по даній заяві неможливо встановити, ким вона була отримана.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивачів, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а тому в частині зловживання позивачами своїми правами, доводи відповідача судом відхиляються.

Частиною 1 ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків (ст. 152 ЗК України).

Частиною 1 ст. 153 ЗК України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) - ч. 1 ст. 33 вказаного Закону.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 2 і 3 ст. 33 вказаного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 вказаного Закону).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 6 ст. 33 вказаного Закону).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 8 і 9 ст. 33 вказаного Закону).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ч. 1 ст. 34 вказаного Закону).

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 24.02.2022 року у справі № 663/1355/21.

Таким чином п. 4 спірного договору оренди, в частині його автоматичного продовження на такий же термін, суперечить ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а отже застосуванню не підлягає, що визнано сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_1 передано в оренду відповідача земельну ділянку на підставі договору оренди від 15.09.2013 року строком на п`ять років.

17.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, у якій повідомив, що у зв`язку з припиненням дії договору оренди його земельної ділянки, він відмовляється від укладення договору оренди з ТОВ «Маки».

Представником відповідача вказана вище обставина визнана, як і не заперечується, що з того часу позивачі самостійно обробляють земельну ділянку.

Отже, суд дійшов висновку, що фактично та юридично спірний договір припинив свою дію ще у 2018 році, а тому відсутні правові підстави для визнання вказаного договору оренди припиненим.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 вказаної статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Серед іншого, вказана норма містить вказівку, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містяться у п. 2 ч. 1 ст. 412 ЦК України, а частина 2 вказаної статті визначає, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

За положеннями ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин): відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав (абзац 2 частини 1); відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права (абзац 3 частини 1); у разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав (абзац 4 частини 1); у разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав (абзац 5 частини 1); заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права (абзац 6 частини 1).

Припинення договору оренди земельної ділянки в силу положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права оренди.

В силу ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди є припиненим через закінчення строку, на який його було укладено, про що також вказує відповідач. Тобто не може бути за рішенням суду припинено договір оренди землі, строк дії якого вже закінчений.

Заявлений у даній справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення та не стосується захисту цивільного права.

Аналізуючи зміст рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 06.09.2021 державного реєстратора Майорко Т.О., яка не була залучена до участі у справі та рішення якої не оскаржувалось, суд погоджується з доводами позивачів в частині безпідставності вказаного рішення, однак вказана обставина не спростовує припинення договору оренди ще в 2018 році, а також наявності юридичної відповідальності відповідача у даній справі внаслідок цього рішення державного реєстратора.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Під час розгляду справи судом не встановлено договірних відносин між ОСОБА_2 (позивач-2) та відповідачем, при цьому сторони не заперечували щодо обставин укладення та умов договору оренди, укладеного між позивачем-1 та відповідачем.

Суд вважає помилковими тлумачення представника позивачів про те, що оскільки в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 322/1178/17 від 15.01.2020 року вказано про обов`язок орендаря забезпечити державну реєстрацію договору оренди, то орендар має і зворотній обов`язок щодо забезпечення державної реєстрації припинення права оренди, оскільки правовідносин у справах не є подібними.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Позивач-1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивач-2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Маки» імені О.П. Сем`янівського», адреса: вул. Гагаріна, буд. 7, с. Макіївка, Білоцерківський район, Київська область, 09140, код ЄДРПОУ: 03728475.

Третя особа-1 державний реєстратор Узинської міської ради Майорко Тетяна Олександрівна, адреса: вул. Незалежності, буд. 16/1, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область, 09161.

Третя особа-2 Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області, вул. Незалежності, буд. 16/1, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область, 09161, код ЄДРПОУ: 04054990.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23.08.2022 року.

СуддяА. Ю. Цуранов