Рішення

від 29.06.2022 по справі 826/642/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року м. Київ № 826/642/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» до проГоловного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2015 №0000962202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2016р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016р. позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 28.05.2019р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 18.06.2019 прийнято справу до розгляду та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні 10.10.2019 судом замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, призначене на 28.11.2019, суд по справі перейшов в письмове провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, протягом періоду з 22.07.2015 по 28.07.2015 працівником ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 78.1.1 і 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 22.07.2015 № 1446 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АСТ-Технології» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, за результатами якої складений акт від 04.08.2015 № 317/26-57-22-05/34645705 (надалі - акт перевірки, а.с. 25 - 45).

З текстів поданої позовної заяви та акта перевірки вбачається, що працівник контролюючого органу був допущений до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «АСТ-Технології».

В тексті зазначеного акта перевірки містяться висновки працівника податкової інспекції про заниження позивачем в порушення норм п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України показників задекларованого податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року на суму 683 410 грн. Епізод даного правопорушення перевіряючий пов`язує з фактами неправомірного врахування ТОВ «АСТ-Технології» при визначенні об`єктів оподаткування податком на додану вартість сум витрат на придбання товарів у контрагентів-постачальників ТОВ «Інтеграс Компані» (на підставі договорів поставок від 14.01.2015 № 1721 та від 22.012.015 № 1818) і ТОВ «Асфард».

За результатами таких господарських операцій ТОВ «АСТ-Технології» віднесло до складу податкового кредиту за звітний період січень 2015 року загальну суму податку на додану вартість в розмірі 683 410 грн. (на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард»).

В ході здійснення документальної перевірки працівник ДПІ дійшов висновку про відсутність у ТОВ «АСТ-Технології» правових підстав для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з суб`єктами підприємницької діяльності ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард».

Такі висновки перевіряючого ґрунтуються на наступних обставинах: 1) договорів на транспортування придбаного обладнання ТОВ «АСТ-Технології» до перевірки не надало; 2) походження придбаних ТОВ «АСТ-Технології» товарів неможливо підтвердити, оскільки за даними Єдиного реєстру податкових накладних постачальники ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард» не були імпортерами відповідної продукції (обладнання) з кодом УКТ ЗЕД, а їх контрагенти по ланцюгу постачання (ТОВ «Інкотерм Плюс», ІП «Логін», ТОВ «Прайд Трейдінг», ТОВ «Гладіатрікс») протягом звітного періоду січня 2015 року декларували постачання інших товарів ніж фігурують у спірних правовідносинах; 3) відповідно до даних звітності по сплаті єдиного внеску облікова кількість працівників на ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард» складає по одній особі, що, на думку перевіряючого, недостатньо для ведення нормальної господарської діяльності.

З урахуванням даної інформації контролюючий орган не визнав надані позивачем до перевірки первинні документи, такими, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій з поставок товарів.

17.08.2015 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві своїм листом № 10173/10/26-57-22-05 «Про розгляд заперечення» залишила без змін висновки, викладені в акті перевірки, а заперечення товариства проти акта від 04.08.2015 № 317/26-57-22-05/34645705 - без змін.

20.08.2015 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0000962202 (форми «Р») (а.с. 52), яким визначило ТОВ «АСТ-Технології» до сплати суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 025 115 грн., в тому числі 683 410 грн. за основним платежем, 341 705 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 № 0000962202 було залишено без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 30.10.2015 № 16502/10/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 28.12.2015 № 27761/6/99-99-10-01-01-25.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається зі змісту акта перевірки (стор. 2 такого акта), протягом перевіряємого періоду ТОВ «АСТ-Технології» здійснювало господарську діяльність з установлення та монтажу машин і устаткування, що відповідає видам діяльності позивача згідно з ЄДРПОУ.

Матеріали справи свідчать про укладення між ТОВ «АСТ-Технології», в особі директора Ужви А.М., і суб`єктами підприємницької діяльності - ТОВ «Інтеграс Компані», в особі директора Лагоміної О.І., та ТОВ «Асфард», в особі директора Чахлова О.П., письмових договорів поставок обладнання, а саме:

- договору поставки № 1721 від 14.01.2015 (а.с. 77 - 79), за умовами якого Постачальник (ТОВ «Інтеграс Компані») зобов`язується передати у власність Покупця (позивача) обладнання відповідно до специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього відповідно до умов цього Договору. Загальна сума Договору складає 1 103 400 грн., крім того ПДВ - 220 680 грн.;

- договору № 1818 від 22.01.2015 (а.с. 84 - 88), за умовами якого Постачальник (ТОВ «Інтеграс Компані») передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товар (продукцію), найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у додатках (специфікаціях) до Договору;

- договору поставки № 23/15 від 12.01.2015 (а.с. 92 - 94), за умовами якого Постачальник (ТОВ «Асфард») зобов`язується передати у власність Покупця (позивача) обладнання відповідно до специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього відповідно до умов цього Договору. Загальна сума Договору складає 79 088 грн., крім того ПДВ - 15 817,60 грн.;

- договору поставки № 24/15 від 16.01.2015 (а.с. 99 - 101), за умовами якого Постачальник (ТОВ «Асфард») зобов`язується передати у власність Покупця (позивача) обладнання відповідно до специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього відповідно до умов цього Договору. Загальна сума Договору складає 575 940,30 грн., крім того ПДВ - 115 188,06 грн.;

- договору поставки № 30/15 від 21.01.2015 (а.с. 107 - 109), за умовами якого Постачальник (ТОВ «Асфард») зобов`язується передати у власність Покупця (позивача) обладнання відповідно до специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього відповідно до умов цього Договору. Загальна сума Договору складає 1 511 222,16 грн., крім того ПДВ - 302 244,43 грн.

За умовами цих договорів поставка проводиться на умовах СРТ - Carriage Paid To («Перевезення оплачена до ) на адресу: 03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, оф. 40 (тобто, на адресу ТОВ «АСТ-Технології») у відповідності з Правилами міжнародного тлумачення торгівельних термінів (Інкотермс 2010). Усі витрати, пов`язані з доставкою, несе Постачальник. Датою поставки є дата підпису Покупцем видаткової накладної.

Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника у банку. Передбачена можливість здійснення повної або часткової попередньої оплати вартості товарів.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вказаним договорами поставок за перевіряємий період позивач надав суду копії наступних документів (а.с. 80 - 83, 89 - 91, 95 - 98, 102 - 106, 110 - 113, 155 - 188, 217 - 238, 263):

- додатків № 1 до договорів поставок - специфікацій, де містяться відомості про асортимент та ціну товарів, та у випадку специфікації до договору № 1818 від 22.01.2015 - також умови поставки товарів;

- видаткових накладних від 24.03.2015 № 1025 на суму 1 324 080 грн. (з ПДВ), від 30.01.2015 № 1079 на суму 176 880 грн. (з ПДВ) щодо поставки ТОВ «Інтеграс Компані» обладнання в асортименті (приладу ратомер, шарикопідшипника внутрішнього). Зі змісту таких накладних вбачається, що вони були складені на підставі відповідних договорів поставок. Відпуск товарів здійснював директор Лагоміна О.І., а отримання товарів зі сторони Покупця - директор Ужва А.М.;

- електронних податкових накладних від 28.01.2015 № 879 на суму 926 856 грн. (в т.ч. ПДВ - 154 476 грн.), від 30.01.2015 № 1015 на суму 397 224 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 204 грн.) та від 30.01.2015 № 1079 на суму 176 880 грн. (в т.ч. ПДВ - 29 480 грн.), виписаних від імені ТОВ «Інтеграс Компані» на користь позивача, підписаних Лагоміною О.І.;

- видаткових накладних від 16.01.2015 № 504 на суму 94 905,60 грн. (з ПДВ), від 19.01.2015 № 565 на суму 691 128,36 грн. (з ПДВ) та від 30.01.2015 № 1039 на суму 1 813 466,59 грн. (з ПДВ) щодо поставки ТОВ «Асфард» обладнання та комплектуючі в асортименті (з`єднувачів з зовнішньою різьбою, прохідних трійників та муфт, труб, перехідників та ін.). Зі змісту таких накладних вбачається, що вони були складені на підставі відповідних договорів поставок. Відпуск товарів здійснював директор Чахлов О.П., а отримання товарів зі сторони Покупця - уповноважений працівник товариства Сівер Р.О. та директор Ужва А.М.;

- електронних податкових накладних від 16.01.2015 № 504 на суму 94 905,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 817,60 грн.), від 19.01.2015 № 565 на суму 691 128,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 115 188,06 грн.) та від 30.01.2015 № 1039 на суму 1 183 466,59 грн. (в т.ч. ПДВ - 302 244,43 грн.), виписаних від імені ТОВ «Асфард» на користь позивача, підписаних Чахловим О.П.;

- карток субрахунку 281 «Товари на складі» рахунку 28 в розрізі по номенклатурі товарів за 2015 рік;

- реєстри отриманих накладних від постачальників, завірених головним бухгалтером ТОВ «АСТ-Технології» Міщенко А.П., де наведені відомості про осіб, уповажноважених від імені Товариства на отримання відповідних товарно-матеріальних цінностей;

- оригінали виписок банків по особовим рахункам ТОВ «АСТ-Технології», де зафіксовані відомості про перерахування коштів на користь ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард» в якості оплати за обладнання згідно відповідних договорів.

Відповідно до письмових пояснень позивача, що наведені в тексті позову, та пояснень від 30.03.2016 № 233, придбані у названих постачальників обладнання та комплектуючі були використані в господарській діяльності ТОВ «АСТ-Технології», а саме - для виготовлення насосної станції для подачі інгібіторів на свердловині УКПГ «Семиренки» на замовлення ПрАТ «Нафтогазвидобування» згідно договору поставки № 03/02/14/94 від 28.07.2014, та реалізовані скомплектованими партіями на адреси покупців (ДП «Ліаг Технік Сервіс Україна», ТОВ «Насос», ТОВ «Компанія «Чернігів-Автогаз», ТОВ «Корпорація КРТ», ТОВ «Спецгазбуд» та ПрАТ «Укргазвидобування») на підставі договорів поставок.

Додатково на підтвердження наявності економічної обґрунтованості укладення спірних договорів ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард» позивач надав до суду наступні документи (а.с. 114 - 154, 249 - 262): копії договорів поставок, укладених між ТОВ «АСТ-Технології» (як постачальником) і покупцем ПрАТ «Нафтогазвидобування», та первинної документації до них та угод з іншими покупцями (специфікацій, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей покупців на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортної накладної); копії актів списання товарно-матеріальних цінностей, датованих квітнем 2015 року; копію статуту та штатного розпису ТОВ «АСТ-Технології»; копію податкового розрахунку ТОВ «АСТ-Технології» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1-ий квартал 2015 року (форми № 1ДФ); копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (легкового автомобіля) за ТОВ «АСТ-Технології»; копію наказу від 01.08.2011 № 35-к про призначення на посаду водія. Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 вказано, що «Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбані у названих постачальників обладнання та комплектуючі використані в господарській діяльності Товариства, а саме - для виготовлення насосної для подачі інгібіторів на свердловині УКПГ «Семиренки» на замовлення ПрАТ «Нафтогазвидобування» згідно договору поставки № 03/02/14/94 від 28 липня 2014 року, та реалізовані скомплектованими і партіями на адреси на підставі договорів поставок.

Судами попередніх інстанцій не досліджено первинні документи в їх сукупності, комплексності та відповідності вимогам діючого законодавства.

Суди першої та апеляційної інстанції не дослідили специфікацію № 4 від 30 жовтня 2014 року до вищевказаного договору. Пунктами 8, 9 специфікації № 4 визначено, що місце поставки - склад покупця, розміщений на УКПГ Семиренки, поблизу с. Ковалівка, Шишацького району. Поставка здійснюється зусиллями та за рахунок постачальника (Товариства).

Загальний строк поставки насосної у зібраному стані не повинен перевищувати 90 календарних днів з моменту підписання сторонами даної специфікації, про що зазначено у пункті 7 специфікації.

Пунктом 11 вказаної специфікації передбачено, що постачальник разом з товаром зобов`язаний також надати покупцю дозвіл на застосування, одержаний відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107, оскільки насосна для подачі інгібіторів на свердловини підпадає під дію згаданого порядку.

Як зазначено в пункті 12, відсутність дозволу, вказаного в пункту 11 цієї специфікації на дату спливу строку поставки товару, є підставою вважати, що постачальник порушив свої зобов`язання щодо якості товару та строків його поставки, що дає підстави для застосування до нього умови відповідальності, передбачені договором за такі порушення.

Судами першої та апеляційної інстанції не досліджено строки поставки товару, відповідно до зазначеної специфікації в комплексі з первинними документами, підтверджуючими придбання товарів, які використані при будуванні насосної. Не досліджено документи, підтверджуючі поставку насосної силами Товариства, та наявність дозволу, передбаченого пунктом 11 специфікації.

Крім того, як зазначено у специфікації № 4 вартість поставки складає 9150000 грн. В той же час, згідно банківських виписок, долучених до матеріалів справи, 16 грудня 2014 року за насосну відповідно до специфікації № 4 отримано 6 497 386,80 грн, а 25 червня 2015 року 55 440 грн та 7 577 714 грн.

Судами попередніх інстанцій не з`ясовано підстави розбіжностей у сумах, визначених у специфікації № 4 та сплачених ПрАТ «Нафтогазвидобування».

Не встановлено, чи саме те обладнання, яке придбано Товариством, враховуючи розбіжності в назві та характеристиках, використано Товариством в подальшій господарській діяльності.».

Так, суд зазначає, щодо змісту пунктів 8, 9 специфікації № 4 до договору поставки № 03/02/14/94 від 28 липня 2014 року, то ТОВ «АСТ-Технології» поставило насосну для подачі інгібіторів на свердловині УКПГ «Семиренки» на склад покупця, розміщений на УКПГ Семиренки, поблизу с. Ковалівка, Шишацького району, що підтверджується товарно-транспортною накладною №91 від 21 квітня 2015 року. При цьому, дата поставки відповідає даті виписки видаткової накладної № РН-0000035 від 21 квітня 2015 року.

Разом з тим, позивач зазначив, що Дозвіл №1111.12.32 від 04 травня 2012 року, строк дії до 04 травня 2017 року, яким дозволяється ТОВ «АСТ-Технології» виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, який передбачений пунктом 11 специфікації № 4 до договору поставки №03/02/14/94 від 28 липня 2014 року, був наданий постачальником покупцю разом з товаром.

В пункті 11 специфікації № 4 до договору поставки №03/02/14/94 від 28 липня 2014 року йде мова саме про дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який одержаний відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107.

У відповідності до пункту 1 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107: «Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл)».

З приводу співвідношення термінів придбання комплектуючих для виготовлення насосної для подачі інгібіторів на свердловини УКПГ «Семиренки» та часу її поставки покупцю, то ТОВ «Інтеграс Компані» на виконання договору поставки №1721 від 14.01.2015 року, відповідно до видаткової накладної №1025 від 24.03.2015 року поставило на адресу ТОВ «АСТ-Технології» ротаметри RAM C01-T6SS0, які були використані, як комплектуючі в насосній для подачі інгібіторів на свердловини УК1ТГ «Семиренки» під назвою «витратоміри ROTA RAM С01 з виходом 4-20 mA+Hart» (позиція 21 пункту 5 специфікації 4).

Отже, час між датою поставки ротаметрів та датою поставки насосної для подачі інгібіторів становить майже місяць, що достатньо для проведення робіт по її виготовленню.

Щодо причин розбіжностей у сумах, визначених у специфікації № 4 та сплачених ПрАТ «Нафтогазвидобування», слід зазначити, що відповідно до змісту пункту 15 специфікації 4, ціна товару розраховується на підставі офіційного курсу Гривні до Євро, встановленого Національним банком України станом на 30.10.2014 р. У разі зміни курсу Євро до Гривні більше ніж на 5% (п`ять відсотків) на момент здійснення платежу, ціна перераховується відповідно з офіційним курсом Гривні по відношенні до Євро згідно встановленої формули.

У зв`язку зі зміною курсу Євро до Гривні, сторонами був підписаний Протокол зміни ціни №1 від 11.06.2015 р. до специфікації 4 від 30 жовтня 2014 року до договору поставки №03/02/14/94 від 28 липня 2014 року, відповідно до якого ціна товару становить 14 075 101,20 грн.

З приводу розбіжностей в назві комплектуючих до насосної для подачі інгібіторів на свердловини УКПГ «Семиренки», а саме у видатковій накладній витратоміри ROTA RAM С01 з виходом 4-20 mA+Hart».

Згідно до інформації наявної у Вікіпедії, витратоміри обтікання (витратоміри зі змінною площею) це прилади для вимірювання витрат (витратоміри), у яких вимірюваний потік проходить через зазор (як правило, кільцеподібний) між двома елементами.

Найпоширенішими витратомірами обтікання є витратоміри постійного перепаду тиску - ротаметри, поплавкові і поршневі.

Назва «ротаметр» бере свій початок від назви німецької фірми Rota-Yokogawa, що першою запатентувала таку конструкцію. Отже, ротаметри являються одним із різновидів витратомірів, а тому по суті жодних розбіжностей у вказаних назвах не має.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (набрав чинності 01.12.2014 та наразі чинний).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оцінивши вказані докази за правилами ст. 90 КАС України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ «АСТ-Технології» на придбання обладнання та комплектуючих і здійсненням ним господарської діяльності.

Під час судового розгляду відповідач не навів суду будь-яких доводів та не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або свідчили б про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Згідно даних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та даних з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www. sfs.gov.ua), станом момент укладення спірних договорів поставок та виписки податкових накладних на підставі таких договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред`явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «АСТ-Технології» і його постачальниками (ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард»), а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів поставок та первинних документів до них неуповноваженими на те особами.

Також, в акті перевірки позивача відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов`язань у зв`язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Інтеграс Компані» і ТОВ «Асфард» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Таким чином, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 №0000962202 є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології».

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 15376,72грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» (м. Київ, 03148, вул. Героїв Космосу, 4, офіс 40, код ЄДРПОУ 34645705) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.08.2015 №0000962202.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» (м. Київ, 03148, вул. Героїв Космосу, 4, офіс 40, код ЄДРПОУ 34645705) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 15376,72грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін