Рішення

від 11.07.2022 по справі 826/3979/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2022 року м. Київ № 826/3979/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Саркара-груп»до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділупро визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення від 28.02.2018 №00002271402, О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саркара-груп» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Саркара-груп») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 28.02.2018 №00002271402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 155 520,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що зміст та висновки акту перевірки, а також прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах закону, порушують права та законні інтереси позивача, а тому, на думку позивача, є протиправним і підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки та відповідно, податкового повідомлення-рішення.

Вказано, що відповідачем на адресу контрагента позивача, а саме ТОВ "Пром Еволюшн" направлено запит від 05.02.2018 №5027/10/26- 15-14-02-08 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Саркара-Груп». Зазначено, що станом на дату вручення акту, відповідь не отримано. При перенесенні ТОВ «Саркара-Груп» неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності, порушено норми пункту з розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за №336/22868. Перевіркою встановлено факт перерахування у 2015 році коштів ТОВ «Саркара-Груп» на користь ТОВ "Пром Еволюшн" (код 39752174) у розмірі 864000 гривень. На думку відповідача, з урахуванням статті Закону України №996-XIV, якою встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми , грошові кошти у сумі 864000 грн., за своєю сутністю є безповоротною фінансовою допомогою, яку ТОВ «Саркара-Груп» надало ТОВ "Пром Еволюшн" (код 39752174).

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказано, що не отримання від контрагента позивача на запит відповідача та складання акту про його відсутність за місцем реєстрації в 2018 році, не спростовують фінансово-госоподарські відносини між позивачем та ТОВ «Пром Еволюшн», які відбулись в 2015 році.

Відповідачем подано заперечення, в яких додатково наголошено на обгрунтованості оскаржуваного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2022 замінено первинного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, на підставі направлень від 27.12.2017 №1644/26-15-14-02-04, №1645/26-15-14-04-02, №3326/26-15-14-06-04, №4710/26-15-14-03-02, від 17.01.2018 №8282/26-15-14-03-05, від 28.12.2017 №8282/26-15-14-09 та наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.11.2017 №13996, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Саркара-Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Саркара-Груп»:

пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, статті 9 Закону про фінансову звітність та бухгалтерський облік в Україні від 19.07.1999 №996-X1V із змінами та доповненнями, наслідком чого стало заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 155520 грн., у тому числі за 2015 рік 155520 гривень;

пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198. пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 із змінами та доповненнями, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 98793 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2015 року в сумі 2658 грн., за березень 2015 року в сумі 3483 грн., за липень 2016 року в сумі 70218 грн.. за серпень 2016 року в сумі 3800 грн., за червень 2017 року в сумі 18634 гривень;

пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних;

підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.4, підпункту 168.1.5. пункту 168.1, підпункту 168.4.4. пункту 168.4 статті 168, підпункту «а» пункту 171.1 статті 171, підпункту «е» пункту 176.1 ст.І76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за березень 2015 року на загальну суму 863,88 гривень.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.02.2018 №64/26-15-14-02-04/37935852 (далі по тексту - Акт перевірки).

На підставі встановлених порушень Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2018 №00002271402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розміру 155 520, 00 грн., у зв`язку із порушенням позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями.

Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.

За підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як встановлено статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «ПРОМ ЕВОЛЮШН».

Так, в Акті за результатами проведеної перевірки зазначено, що перевіркою встановлено факт перерахування у 2015 році коштів ТОВ «Саркара-Груп» на користь ТОВ "Пром Еволюшн" (код 39752174) у розмірі 864000 гривень.

На думку відповідача, грошові кошти у сумі 864000 грн., за своєю сутністю є безповоротною фінансовою допомогою, яку ТОВ «Саркара-Груп» надало ТОВ "Пром Еволюшн" (код 39752174).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (довіритель) та ТОВ «Пром Еволюшн» (повірений) було укладено договір доручення на придбання товарів від 15.07.2015 №07/15/2 (далі-договір).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за виконання доручення повірений має право на винагороду в розмірі: 16% - при укладені договору на придбання товару в обсязі до 400 т., від суми фактично доставленого товару з ПДВ; 10% - при укладені договору на придбання товару в обсязі до 900 т., від суми фактично доставленого товару з ПДВ; 4% - при укладені договору на придбання товару в обсязі до 1500 т., від суми фактично оставленого товару з ПДВ.

На виконання статті 1 (предмет договору) договору доручення на придбання товарів від 15.07.2015 №07/15/2 повіреним було укладено з ТОВ «Мастер ОІЛ» (Постачальником) договір поставки №1308-2М від 13.08.2015 та специфікацію №1 до договору поставки №1308-2М від 13.08.2015.

ТОВ «Мастер ОІЛ» відповідно до умов договору поставки №1308-2М від 13.08.2015 здійснило поставку товару позивачеві (олії соняшникової нерафінованої в кількості 300 т., по ціні 18 000, 00 гри., в т.ч. ПДВ на загальну суму 5 400 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 900 000.00 гри., що підтверджується видатковою накладною №140801 від 14.08.2015 та податковою накладною №15 від 14.08.2015.

ТОВ «Пром Еволюшн» (повіреним) 14.08.2015 було надано звіт (Акт) про виконання доручення згідно договору доручення на придбання товарів №07/15/2 від 15.07.2015 відповідно до якого: згідно договору доручення на придбання товарів №07/15/2 від 15.07.2015 довіритель доручив знайти та підписати від свого імені договір поставки олії соняшникової нерафінованої в кількості 300 т., по ціні 18 000,00 грн., в т.ч. ПДВ на базисі EXW (фрапко-завод), з якісними показниками товару відповідно до ДСТУ України 4492:2005; повіреним, на виконання договору доручення, постачальником та покупцем було укладено договір поставки з ТОВ «Мастер ОІЛ» №І308-2М від 13.08.2015; Згідно умов договору поставки №1308-2М від 13.08.2015ТОВ «Мастер Оіл» здійснив поставку товару ТОВ «Саркара-Груп» олії соняшникової нерафінованої в кількості 300 т., по ціні 18 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ на загальну суму 5 400 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 900 000,00 грн., згідно видаткової накладної №140801 від 14.08.2015;

Згідно підпункту 2, пункту №2.1 договору доручення на придбання товарів №07/15/2 від 15.07.2015 сплату за товар повинен здійснити довіритель;

Згідно пункту №3.1 договору доручення на придбання товарів №07/15/2 від 15.07.2015 винагорода повіреного складає 16% від суми фактично поставленого товару з ПДВ що дорівнює 864 000,00 грн. без ПДВ;

Оскільки, згідно з пунктом 3.1 договору доручення на придбання товарів №07/15/2 від 15.07.2015, винагорода повіреного складає 16 % при укладені договору на придбання товару в обсязі до 400 тонн, позивач 10.09.2015 сплатив повіреному винагороду в розмірі 864 000, 00 грн., без ПДВ.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено, що вказані документи не мають суттєвих дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

Щодо висновків контролюючого органу щодо наявної в ГУ ДФС у м. Києві податкової інформації по ТОВ «Пром Еволюшн», отриману з ІС «Податковий блок» та інших публічних джерел інформації та зробленого висновку, що має неможливість здійснення господарської операції між ТОВ «Саркара-Груп» та ТОВ «Пром еволюшн» у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та використання ТОВ «Пром Еволюшн» виключно з метою отримання готівкових коштів у значних розмірах, суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на наявність відкритого кримінального провадження №32015000000000 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України не приймається судом до уваги, оскільки, за змістом статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, саме по собі внесення кримінальних проваджень до Єдиного реєстру досудового розслідувань не може бути підставою для висновків про фіктивність тих чи інших господарських операцій.

Крім того, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагента суб`єкта господарювання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентом та не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.02.2018 №00002271402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саркара-Груп" (02125, м. Київ, просп. Визволителів, буд. 5, ЄДРПОУ 37935852) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені витрати, пов`язані зі сплати судового збору в розмірі 2332 (дві тисячі триста тридцять три гривні) 81 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.