Ухвала

від 17.08.2022 по справі 638/8659/13-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8659/13-ц

Провадження № 6/638/241/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Цвіри Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у справі за поданням старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Щепелевої Г.М. про тимчасове обмеження особи (боржника) керівника юридичної особи приватного підприємства «Автотехсервіс-Харків» - Степаненко Олени Миколаївни у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасувати тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , встановлене ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2013.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що вказаною ухвалою, заявника було обмежено у праві виїзду за кордон, однак про існування цієї ухвали ОСОБА_1 була не обізнана і стало відомо лише при перетині кордону 17.03.2022 у зв`язку з бойовими діями на території України. Співробітниками органів Державної прикордонної служби було ухвалено рішення про відмову ОСОБА_1 в перетинанні кордону у зв`язку з існуванням ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2013.

Вимогами цієї ухвали встановлено, заявник відповідно до виконавчого листа № 2- а-68/12/2070 від 04.09.2012, виданого Харківським окружним адміністративним судом, повинна сплатити на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 10 762,9 грн.

На виконання вказаних вимог ОСОБА_1 було сплачено необхідні кошти, про що свідчить квитанція про сплату на відповідні реквізити органів виконавчої служби № 4К77-М588-К4ТР-947В від 09.05.2022.

У зв`язку з погашенням заборгованості, яка призвела до винесення ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2013 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, підстав для подальшої дії ухвали немає.

Крім цього, за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, ВП за № 36236954 завершено, це є не менш важливим моментом для розуміння безпідставності існування оскаржуваної ухвали.

Також, приймаючи до уваги факт воєнного стану на території України, яким ускладнено, та пригальмовано звичайну роботу органів виконавчої служби, що звісно послугувало об`єктивним приводом для звернення заявника саме до суду задля захисту своїх законних прав та інтересів.

Таким чином, просимо визнати вимоги заявника про скасування обмеження у праві виїзду за межі України законними та обґрунтованими, оскільки зобов`язання покладені на неї виконавчим листом 2-а-68/12/2070 від 04.09.2012, виданого Харківським окружним адміністративним судом, виконані в повному обсязі.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суду» надано клопотання, з проханням розглянути заяву за відсутності заявника та її представника.

Стягувач, заінтересовані особи та державний виконавець в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що на примусовому виконанні у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-68/12/2070 від 04.09.2012 року Харківського окружного адміністративного суду про стягнення з Приватного підприємства «Автотехсервіс-Харків» до Державного бюджету України коштів за податковим боргом у розмірі 10762,90 грн.

18.04.2013 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, надано 7-денний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання рішення суду.

Боржником підтверджень сплати суми боргу державному виконавцю не надано, тобто у керівника боржника-юридичної особи, є невиконані зобов`язання на території України

Про наявність відкритого виконавчого провадження боржнику відомо: на її адресу 18.04.2013 було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження за вих. 696/4/8928.

Згідно витягу з веб-сайту ЄДР від 15.05.2013, керівником боржника за виконавчим провадженням ПП «Автотехсервіс-Харків», код 33608386 є ОСОБА_1 .

Згідно відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

11.06.2013 старший державний виконавець Дзержинського ВДВС Харківського міського управління юстиції Щепелева Г.М. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження особи (боржника) керівника юридичної особи приватного підприємства «Автотехсервіс-Харків» - Степаненко Олени Миколаївни у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2013, подання старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Щепелевої Г.М. про тимчасове обмеження особи (боржника) керівника юридичної особи приватного підприємства «Автотехсервіс-Харків» - Степаненко Олени Миколаївни, задоволено. Тимчасово обмежено керівника юридичної особи приватного підприємства «Автотехсервіс-Харків» код 33608386 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІІН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дергачівським РВ ГУМВС у в Харківській області у праві виїзду за межі України, до виконання нею своїх зобов`язань по виконавчому листу № 2-а-68/12/2070 від 04.09.2012 р., виданого Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з приватного підприємства «Автотехсервіс-Харків» на користь Державного бюджету України коштів за податковим боргом у сумі 10762, 90 гривень.

Заявник, звернувши до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, надано копію квитанції, від 09.05.2022, в якій Призначення платежу: борг за ВП 36236954, за в/л 2-а-8018/12/2070 ХОАС платник Степаненко О.М., в той час як ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2013 задоволено подання виконавця в рамках невиконання зобов`язань по виконавчому листу № 2-а-68/12/2070 від 04.09.2012, ВП № 37642197.

Тобто, посилання заявника на безпідставність існування оскаржуваної ухвали є помилковими, доказів виконання зобов`язань по виконавчому листу № 2-а-68/12/2070 від 04.09.2012, ВП № 37642197 заявником суду не надано.

Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Крім того, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені підстави до закінчення виконавчого провадження.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі дії боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо). Таким чином, продовження тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України виникає лише у випадку доведення обґрунтування державним виконавцем факту умисного злісного ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до положень ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, при вирішенні питання про тимчасове обмеження конституційного права, державний виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження факт ухилення боржника від виконання зобов`язань та необхідність обмеження його конституційного права.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до положень ч.2 якої кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Разом з тим, ч.3 вказаної статті передбачено, що на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоровя чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 331/8536/17.

Суд враховує, що відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України боржника.

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що на підставі досліджених доказів, відсутні жодні підстави для задоволення заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1-5, 10, 13, 76-89, 260, 264, 353, 441 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволеннізаяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у справі за поданням старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Щепелевої Г.М. про тимчасове обмеження особи (боржника) керівника юридичної особи приватного підприємства «Автотехсервіс-Харків» - Степаненко Олени Миколаївни у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М.Цвіра