Ухвала

від 28.08.2022 по справі 910/17698/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.08.2022Справа № 910/17698/18За заявою Київської міської ради про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №910/17968/18

за позовом Київської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "АТЕК"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача (стягувача) - Геркіял І.М.,

від відповідача (боржника) - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва (суддя ОСОБА_6) рішенням від 28.03.2019 у справі №910/17698/18 позов Київської міської ради (далі - позивач, стягувач) задовольнив, зокрема, зобов`язав Приватне акціонерне товариство "АТЕК" (далі - відповідач, боржник) передати безоплатно гуртожиток по вул. Чистяківська, 4 у м. Києві загальною площею 7 233 кв.м. до комунальної власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради; присудив до стягнення з Приватного акціонерного товариства "АТЕК" на користь Київської міської ради 1762 грн судового збору.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі №910/17698/18 залишив без змін.

06.02.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Верховний Суд постановою від 09.06.2020 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі №910/17698/18.

11.08.2020 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства "АТЕК" надійшла заява №17 від 06.08.2020 про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі №910/17698/18.

Ухвалою суду від 14.08.2020 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "АТЕК" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 у справі №910/17698/18 було відмовлено.

Через відділ діловодства суду 12.08.2022 від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду у даній справі, відповідно до якої він просить встановити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від № 910/17698/18 від 28.03.2019 наступним шляхом:

- витребувати шляхом безоплатного вилучення у ПрАТ «АТЕК» нерухомого майна - будівлі гуртожитку по вул. Чистяківська, буд. 4 у місті Києві загальною площею 7233 кв. м. разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) відповідно до технічної документації шляхом проведення виконавчих дій відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»;

- передати до комунальної власності територіальної громади міста Києва будівлі гуртожиток по вул. Чистяківська, буд. 4 у місті Києві загальною площею 7233 кв. м. разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891».

Розпорядженням №05-23/594/22 від 12.08.2022 керівника апарату Господарського суду міста Києва було призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_6 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2022 заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №910/375/22 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 18.08.2022 відповідну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 29.08.2022.

25.08.2022 від позивача надійшли письмові пояснення у яких було надані уточнення з приводу вимог заяви та 29.08.2022 від відповідача через електронну пошту суду подані письмові пояснення у яких наведені заперечення проти задоволення вимог заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення у даній справі.

У судовому засіданні 29.08.2022 представник позивача підтримав вимоги заяви та просив суд змінити порядок виконання рішення у даній справі, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Суд, ознайомившись із поясненнями стягувача та боржника, дослідивши матеріали заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у даній справі, встановив наступне.

Заява позивача обґрунтована тим, що у ході виконавчого провадження з виконання рішення у даній справі було вичерпано всі передбачені законом можливості з примусового виконання судового рішення.

Боржник не виконує рішення суду у добровільному порядку. За таких обставин, позивач в результаті невиконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, не отримує судового захисту порушених своїх майнових прав.

Відповідач заперечує проти відповідної заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення, зазначає, що позивач не вчиняє жодних дій спрямованих на запрошення відповідача до підписання відповідного акту приймання-передачі гуртожитку, відповідач же в свою чергу від виконання рішення не ухиляється, однак через наявність обтяжень накладених в межах виконавчого провадження з виконання даного рішення не має можливості юридично передати спірне майно позивачу.

Щодо процедури передачі гуртожитку у комунальну власність.

Перелік способів захисту щодо передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади міститься у статті 18 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", норми якого є спеціальними для виконання органами місцевого самоврядування повноважень з передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

У зв`язку з цим, КМР застосувала спосіб захисту, визначений у пункті 19 вказаної статті Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передача гуртожитків у власність територіальних громад здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону.

Основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну врегульовані Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" дія цього Закону поширюється на об`єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.

За приписами ст. 4-1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передача об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у зетах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

За приписами статті 6 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

Утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову:

- виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах;

- відповідна районна, обласна рада або уповноважений нею орган - у разі передачі об`єктів у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст;

- орган, уповноважений управляти державним майном, - у разі передачі об`єктів у державну власність.

Порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів визначається відповідними органами місцевого самоврядування - у разі передачі об`єктів у комунальну власність.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - виконавчий орган КМР (КМДА) від 23.11.2012 № 2100 затверджено Склад комісії виконавчого органу КМР (КМДА) з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність територіальної громади м. Києва.

Вказаним розпорядженням встановлено перелік членів такої комісії: представники відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших заінтересованих підприємств, установ і організацій.

Частинами четвертою-шостою статті 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення про що вказано у ч. 2 ст. 183 Цивільного кодексу України.

У свою чергу приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 186 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з наведених вище норм Цивільного кодексу України та статті 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" вбачається, що всі вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо), які містяться в гуртожитку по вул. Чистяківська, буд. 4 у місті Києві є приналежними та неподільними до цього гуртожитку та забезпечують цільове призначення гуртожитку.

Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891 (далі - Положення 891), затверджено типову форму акта-приймання передачі та процедуру такої передачі.

У цьому ж Положенні № 891 також встановлено, що передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність. Акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", - з дня державної реєстрації такого права.

Таким чином, безпосередня передача майна шляхом складання акту приймання-передачі є завершальною стадією передачі гуртожитку до комунальної власності на виконання судового рішення.

Щодо неможливості виконання рішення у даній справі, то позивачем було вказано наступне.

Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент) було подано заяву про вчинення виконавчих дій до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Святошинський РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ) щодо виконання рішення у даній справі.

13.05.2020 Святошинським РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ відкрито виконавче провадження № 62030283 з виконання рішення у даній справі.

27.05.2020 та 15.06.2020 Святошинським РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ було винесено постанову про накладення штрафу в межах виконавчого провадження №62030283.

15.06.2020 Святошинським РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №62030283, а на адресу Святошинського Управління Поліції ГУНП у м. Києві направлено повідомлення про вчинення керівником ПрАТ «Артек» кримінального правопорушення.

У свою чергу, Департаментом було проведено низку нарад щодо виконання рішення суду, з результатами яких була адресовано кілька листів до ПрАТ «АТЕК» для передачі технічної документації на будинок гуртожитку.

Так, зокрема, листом від 23.09.2021 № 058/4/1-5704 було адресовано прохання надати технічний паспорт на будівлю гуртожитку.

Однак, технічної документації на гуртожиток так і не надано, ні до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, ні до Київської міської ради та її виконавчого органу.

Відтак, рішення суду боржник ПрАТ «АТЕК» не виконав та не виконує, адже представник власника гуртожитку не надав до Департаменту, ні технічного паспорту, ні інших документів, зокрема технічної документації зовнішніх інженерних мереж.

Наведене вказує на неможливість ефективного виконання рішення Господарського суду міста Києва у порядку встановленому законодавством без належного волевиявлення і вчинення ПрАТ «АТЕК» відповідних дій для оформлення передачі гуртожитку.

Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком з загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України ).

Частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд зазначає, що підставою зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).

У свою чергу, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" містить низку бланкетних норм з посиланням на Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", Положення № 891, якими визначено саме єдину процедуру передачі.

В свою чергу вимога щодо передачі будівлі гуртожитку є чітко визначеною відповідними актами Кабінету Міністрів України вимогою, Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України «Про виконавче провадження» та наказ Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" передбачають різні дії виконавця та повноваження виконавця щодо забезпечення виконання рішення суду.

У зв`язку з цим, державний виконавець здійснював виконавче провадження відповідно до положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено порядок виконання рішення суду, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відтак, виникла необхідність заміни порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом застосування порядку, передбаченого статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження», а саме виконання судового рішення може бути здійснено шляхом безоплатного вилучення у ПрАТ «АТЕК» гуртожитку разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-,водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) відповідно до технічної документації шляхом проведення виконавчих дій відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, застосування порядку виконання рішення суду відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», у якому боржник зобов`язаний вчинити певні дії, можливе лише за умови добросовісного виконання судового рішення боржником.

Судом зазначається, що в пункті 37 Рішення по справі "Деркач та Палек проти України" (заяви NN 34297/02 та 39574/02) від 21.12.2004, остаточне з 06.06.2005, Європейський Суд вказав: Суд знову наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, пункт 1 статті 6 передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень.

Тлумачення статті 6, як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Матеріалами справи підтверджується, що боржник тривалий час рішення суду не виконує; боржник не вчиняє дій і заходів для врегулювання ситуації, що склалась; доказів, які б свідчили про неможливість передати гуртожиток боржником не надано, а тому зміна виконання судового рішення шляхом вилучення у відповідача, без його участі, на користь позивача майна спрямована на відновлення порушеного права позивача.

Заявником належними і допустимими засобами доведено обставин, що роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у порядку який ним встановлений, а тому заява про зміну порядку виконання рішення у даній справі підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Київської міської ради про зміну порядку виконання рішення у справі №910/17698/18.

Встановити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від № 910/17698/18 від 28.03.2019 наступним шляхом:

- витребувати шляхом безоплатного вилучення у ПрАТ «АТЕК» нерухомого майна - будівлі гуртожитку по вул. Чистяківська, буд. 4 у місті Києві загальною площею 7233 кв. м. разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) відповідно до технічної документації шляхом проведення виконавчих дій відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»;

- передати до комунальної власності територіальної громади міста Києва будівлі гуртожиток по вул. Чистяківська, буд. 4 у місті Києві загальною площею 7233 кв. м. разом із зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для його обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891».

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.