Ухвала

від 16.08.2022 по справі 757/22558/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 серпня 2022року

м. Київ

справа № 757/22558/20

провадження № 61-158св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна,

третя особа - Державне підприємство «СЕТАМ»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року в складі судді Матійчук Г. О., та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Поливач Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельової В. В., третя особа - Державне підприємство «СЕТАМ», в якому просив визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ним; зняти арешт із цієї земельної ділянки, який накладено постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кісельовою В. В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 березня 2020 року в межах виконавчого провадження № 61493806.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 обґрунтовує заяву тим, що спірна земельна ділянка вибула з його власності на підставі підробленого договору дарування від 06 грудня 2010 року, який позивач оспорює в судовому порядку. На земельну ділянку приватним виконавцем Кісельовою В. В. накладено арешт в межах виконавчого провадження № 61493806, стороною якого позивач не є. Станом на час подання позову на веб-сайті центральної бази даних системи електронних торгів Державного підприємства «Сетам» розміщена інформація щодо реалізації майна у межах виконавчого провадження № 61493806: за лотом №422521 (земельна ділянка площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), проведення аукціону призначене на 18 червня 2020 року. Вважав, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити виконання рішення в разі його ухвалення на користь позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Зупинено продаж арештованого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обраний спосіб забезпечення позову в порядку пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України містить належне обґрунтування, між сторонами наявний спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, вид забезпечення позову співмірний із заявленим позовними вимогами.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про об`єктивну можливість відчуження земельної ділянки, яка є предметом спору у справі, оскільки наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що дана ділянка в межах виконавчого провадження № 61493806 за лотом №422521 виставлена на аукціон. Вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами ОСОБА_1 і їх вжиття буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушить будь-яких прав третіх осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

31 грудня 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норма матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

заява про забезпечення позову необґрунтована, не доведено належними доказами те, що заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна є співмірними із заявленими позовними вимогами у цій справі;

забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна створило перешкоди для виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року у справі № 759/24288/19 про стягнення заборгованості з

ОСОБА_2 на її користь, що призвело до порушення прав ОСОБА_3 на справедливий судовий розгляд, унеможливило повернення коштів;

суди попередніх інстанції не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 720/1493/17.

У лютому 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, в якому, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що між сторонами існує спір, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання судового рішення.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Згідно статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 лютого 2021 року зазначено, наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_3 реалізує своє право на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року у справі № 759/24288/19 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , а спірна земельна ділянка площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 підлягає продажу на електронних торгах у межах виконавчого провадження

№ 61493806 і за лотом №422521, виставлена на аукціон.

ОСОБА_1 подав до суду позов про визнання за ним права власності на цю земельну ділянку, зняття з неї арешту, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка вибула з його власності на підставі підробленого договору дарування від

06 грудня 2010 року, який позивач оспорює в судовому порядку. В окремо поданій заяві просив забезпечити цей позов шляхом зупинення продажу арештованої спірної земельної ділянки на аукціоні, проведення якого призначено на 18 червня 2020 року. Вважав, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити чи ускладнити виконання рішення в разі його ухвалення на користь позивача.

На думку колегії суддів суди першої і апеляційної інстанції цілком обґрунтовано, виконуючи пряму норму закону (пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України), задовольнили заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно. Для цього випадку законодавець прямо передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми права направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна в порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі, що є цілком логічно.

Разом з цим у практиці Касаційного цивільного суду існує інший підхід щодо застосування пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України

Так, у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 524/7234/18 (провадження

№ 61-12652св20) з аналогічними позовом (про визнання права власності на спірне нежитлове приміщення, зняття з нього арешту і обтяжень) та заявою про забезпечення позову (зупинення продажу арештованого нежитлового приміщення на підставі пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України) суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, і постанову суду першої інстанції про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, відмовляючи в задоволення заяви позивача про забезпечення позову, зазначив, що «Фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання судового рішення у іншій справі

№ 2-4952/11. Верховний Суд виходить з того, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Отже, зупинення продажу на публічних електронних торгах арештованого нерухомого майна порушує права ПАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства».

Колегія суддів вважає, що такий підхід до застосування пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України повністю нівелює призначення наведеної норми процесуального права (запобігання можливості відчуження в порядку виконання судового рішення майна, яке належить не боржнику (стороні виконавчого провадження), а іншій особі та призводить до повного припинення застосування судом такого способу забезпечення позову як зупинення продажу арештованого майна. Зазначений вид забезпечення позову не можна розглядати як зупиненням виконання рішення у іншій справі, оскільки йдеться лише про зупинення продажу певного (спірного), а не всього майна боржника.

Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року

у справі № 524/7234/18 (провадження № 61-12652св20), та вказівки, що у випадку пред`явлення особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, позову про визнання права власності на арештоване майно, яке виставлене для продажу

в порядку виконання рішення суду, ухваленого в іншій справі, і про зняття з арешту

з цього майна, застосування такого виду забезпечення позову як зупинення продажу арештованого майна, є співмірним та прийнятним заходом забезпечення позову, який ґрунтується на нормах закону і не може розцінюватись як зупинення виконання рішення у іншій справі.

Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Передати справу № 757/22558/20 на розгляд Об`єднаної судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук