Постанова

від 05.12.2022 по справі 757/22558/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 757/22558/20

провадження № 61-158сво21

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна;

третя особа - державне підприємство «СЕТАМ»;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року у складі судді Матійчук Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Поливач Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого

округу м. Києва Кісельової В. В., третя особа - державне підприємство «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), в якому просив визнати за ним

право власності на земельну ділянку, площею 0,0449 га, кадастровий

номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , а також зняти арешт із цієї земельної

ділянки, який накладено постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельовою В. В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 березня 2020 року в межах виконавчого провадження

№ 61493806.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву

про забезпечення позову, в якій просив зупинити продаж арештованого

майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,0449 га, кадастровий

номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову мотивована тим, що

вказана земельна ділянка, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, вибула з його власності на підставі підробленого договору дарування від 06 грудня 2010 року, який він наразі оспорює

у судовому порядку. На цю земельну ділянку приватним виконавцем Кісельовою В. В. накладено арешт у межах виконавчого провадження

№ 61493806 з виконання рішення Святошинського районного суду

м. Києва від 30 січня 2020 року у справі № 759/24288/19 про стягнення

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики. Стороною у цьому спорі він не був. Станом на час пред`явлення цього позову на веб-сайті центральної бази даних системи електронних торгів ДП «Сетам» розміщена інформація щодо реалізації майна у межах виконавчого провадження № 61493806: за лотом № 422521 (земельна ділянка, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ). Проведення аукціону призначене на 18 червня 2020 року.

Позивач вважав, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити, чи ускладнити виконання рішення у разі його ухвалення на його користь.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В. В., третя особа - ДП «СЕТАМ», про визнання права власності та зняття арешту з майна задоволено.

Зупинено продаж арештованого майна, а саме: земельної ділянки,

площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у порядку пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України містить належне обґрунтування, між сторонами наявний спір, існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, обраний позивачем вид забезпечення позову співмірний із заявленими позовними вимогами.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про об`єктивну можливість відчуження земельної ділянки, яка є предметом спору у цій справі, оскільки наявними

у справі письмовими доказами підтверджується, що спірна земельна

ділянка в межах виконавчого провадження № 61493806 за лотом № 422521 виставлена на аукціон. Вжиті судом заходи забезпечення позову

є співмірними з позовними вимогами ОСОБА_1 і їх вжиття буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи, не зумовить фактичного вирішення спору по суті та не порушить будь-яких прав третіх осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судами

норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати й ухвалити нове рішення, яким

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової

палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Печерського районного суду м. Києва.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової В. В., третя особа - ДП «СЕТАМ», про визнання права власності та зняття арешту з майна призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2022 року вищевказану справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що заява про забезпечення позову необґрунтована, заявником не доведено належними доказами того, що заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна є співмірними із заявленими позовними вимогами у цій справі. Забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна створило перешкоди для виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року у справі № 759/24288/19 про стягнення на її користь заборгованості з ОСОБА_2 , що призвело до порушення її права на справедливий судовий розгляд, унеможливило повернення коштів. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі

№ 720/1493/17, провадження № 61-42439св18.

Доводи особи, яка подала відзив касаційну скаргу

У лютому 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Між сторонами існує спір, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого

округу м. Києва Кісельової В. В., третя особа - ДП «СЕТАМ», в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , а також зняти арешт із цієї земельної

ділянки, який накладено постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельовою В. В. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 березня 2020 року в межах виконавчого провадження

№ 61493806.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову мотивована тим, що

вказана земельна ділянка, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, вибула з його власності на підставі підробленого договору дарування від 06 грудня 2010 року, який він наразі оспорює

у судовому порядку. На цю земельну ділянку приватним виконавцем Кісельовою В. В. накладено арешт в межах виконавчого провадження

№ 61493806, стороною якого він не є. Станом на час пред`явлення цього позову на веб-сайті центральної бази даних системи електронних торгів ДП «Сетам» розміщена інформація щодо реалізації майна у межах виконавчого провадження № 61493806: за лотом № 422521 (земельна ділянка, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ). Проведення аукціону призначене на 18 червня 2020 року.

ОСОБА_3 реалізує своє право на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року у справі № 759/24288/19,

що набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_2 на

її користь заборгованості за договором позики від 01 жовтня 2019 року,

а спірна земельна ділянка, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає продажу на електронних торгах у межах виконавчого провадження № 61493806 і за лотом № 422521, виставлена на аукціон.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного

суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України, колегія суддів вважала за необхідне відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року

у справі № 524/7234/18, провадження № 61-12652св20.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення, чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судом установлено, що ОСОБА_3 реалізує своє право на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року

у справі № 759/24288/19, що набрало законної сили, про стягнення

з ОСОБА_2 на її користь заборгованості за договором позики

від 01 жовтня 2019 року, а спірна земельна ділянка, площею 0,0449 га, кадастровий номер 8000000000:82:312:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає продажу на електронних торгах

у межах виконавчого провадження № 61493806 і за лотом № 422521, виставлена на аукціон. Проведення аукціону призначене на 18 червня

2020 року.

ОСОБА_1 подав до суду позов про визнання за ним права власності на цю земельну ділянку, зняття з неї арешту, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка вибула з його власності на підставі підробленого договору дарування від 06 грудня 2010 року, який він оспорює у судовому порядку. В окремо поданій заяві просив забезпечити цей позов шляхом зупинення продажу арештованої спірної земельної ділянки на аукціоні, проведення якого призначено на 18 червня 2020 року. Вважав, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити, чи ускладнити виконання рішення у разі його ухвалення на його користь.

На думку колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного

суду у складі Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано, застосовуючи пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, задовольнили заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене

на продаж арештоване майно. Для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми права направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі, що є цілком логічно.

Разом з тим, у практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного

Суду існує протилежний висновок щодо застосування пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі

№ 524/7234/18, провадження № 61-12652св20, з аналогічними позовом

(про визнання права власності на спірне нежитлове приміщення, зняття

з нього арешту і обтяжень) та заявою про забезпечення позову (зупинення продажу арештованого нежитлового приміщення на підставі

пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України) суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про забезпечення позову і постанову апеляційного суду про залишення без змін ухвали суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви

про забезпечення позову, зазначив, що: «Фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання судового рішення у іншій справі № 2-4952/11. Верховний Суд виходить із того, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Отже, зупинення продажу на публічних електронних торгах арештованого нерухомого майна порушує права ПАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк», як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства».

Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає

за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зазначене згоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18, провадження № 14-729цс19.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано, застосовуючи

пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, задовольнили заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно.

Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі.

Посилання касаційної скарги ОСОБА_3 на те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично зупиняє реалізацію нею права на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року у справі № 759/24288/19, що набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованості за договором позики від 01 жовтня 2019 року, є безпідставними, оскільки вказаний

спосіб забезпечення позову ніяким чином не перешкоджає державному/приватному виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження по виконанню цього рішення суду, а саме вживати заходів, направлених на розшук іншого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 . Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення у іншій справі, а лише зупиняє продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.

Більше того, зазначений вид забезпечення позову є ефективним і унеможливлює відкриття нових судових проваджень щодо оспорення результатів торгів у разі, якщо позов про визнання права власності на спірне майно буде задоволено.

З огляду на викладене Об`єднана палата Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду вважає за необхідне уточнити висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року

у справі № 524/7234/18, провадження № 61-12652св20, щодо застосування пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, враховуючи, що безпосередньо обставини наведених справ (подібність) відрізняються, так як у наведеній справі, на відміну від справи, яка переглядається, позов було заявлено боржником у виконавчому провадженні й власником спірного майна.

Висновки про застосування норм права

Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 403, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Б. І. Гулько

Судді: А. І. Грушицький

В. І. Крат

Д. Д. Луспеник

С. О. Погрібний

І. М. Фаловська

М. Є. Червинська