Ухвала

від 24.08.2022 по справі 209/1782/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 209/1782/20

провадження № 61-8042ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, припинення стягнення аліментів з батька та стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився 05 листопада 2021 року, а касаційну скаргу ОСОБА_1 подав до суду 17 серпня 2022 року.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції отримав 16 серпня 2022 року.

Частини друга та третя статті 390 ЦПК України передбачають, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки ним не надано доказів, що підтверджують обставини, зазначені в клопотанні.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв