Рішення

від 28.08.2022 по справі 420/4129/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4129/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою BW DRY CARGO SHIPS LIMITED [Бі.Ві Драй Карго Шипс Лімітед] до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, 12 лінія 6 станції Люстдорфської дороги, 22), Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 12), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Атіс (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, порт Южний, Причал, 16, 17), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Южному Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 16) про визнання протиправними дій, стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява BW DRY CARGO SHIPS LIMITED [Бі.Ві Драй Карго Шипс Лімітед] до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, 12 лінія 6 станції Люстдорфської дороги, 22), Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 12), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Атіс (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, порт Южний, Причал, 16, 17), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Южному Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 16), в якій позивач просить:

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо пред`явлення Претензії №100044 від 31.07.2018 року на суму 17305,68 доларів США.

Стягнути на користь Компанії BW DRY CARGO SHIPS LIMITED [Бі.Ві Драй Карго Шипс Лімітед] в особі ТОВ «АТІС» (код ЄДРПОУ 31432532) за рахунок Державного бюджету грошові кошти у загальному розмірі 523934,77 (п`ятсот двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять чотири грн., 77 коп.), що складається з:

463017,17 грн. (чотириста шістдесят три тисячі сімнадцять грн. 17 коп.) суми основного зобов`язання;

13053,28 грн. (тринадцять тисяч п`ятдесят три грн. двадцять вісім грн.) розмір 3% від простроченої суми;

47864,32 грн. (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 32 коп.) інфляційне збільшення суми заборгованості, за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», м. Дніпро, МФО 307123, отримувач ТОВ «АТІС», код ЄДРПОУ 31432532.

Ухвалою від 17.01.2022 року прийнято до свого провадження справу №420/4129/19.

14.02.2022 року (вх. №ЕС/524/22) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 15.02.2022 року зупинено провадження у справі.

21.02.2022 року (вх. №10674/22) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залишення позову без розгляду.

21.04.2022 року (вх. №14614/22) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.

22.04.2022 року (вх. №ЕС/1171/22) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

Ухвалою від 03.05.2022 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

26.05.2022 року (вх. №ЕС/1562/22) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

30.05.2022 року (вх. №ЕС/1610/22) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

30.05.2022 року (вх. №ЕП/14698/22) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 06.06.2022 року задоволено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.06.2022 року (вх. №19563/22) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

15.06.2022 року (вх. №ЕС/1912/22) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

20.06.2022 року (вх. №ЕС/1955/22) представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на клопотання.

12.07.2022 року (вх. №22084/22) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 19.07.2022 року призначено судове засідання на 03.08.2022р.

28.07.2022 року (вх. №24083/22) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

29.07.2022 року (вх. №24294/22) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.

Ухвалою від 03.08.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що що підставою для оплати суми претензії в розмірі 17305,68 доларів США було притягнення капітана т/х «BW ACORN», ІМО 9548586 до адміністративної відповідальності за нібито забруднення внутрішніх вод внаслідок скиду з судна забрудненої води з неізольованої баластної системи з перевищенням нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що зафіксовано протоколом та постановою. Оскільки претензія на суму 17305,68 доларів США адресована судновласнику (позивачу), ним сплачено суму претензії з метою недопущення простою судна в МТП «Южний». При цьому, зважаючи на висновки Київського районного суду м. Одеси у рішенні № 520/13131/18 про відсутність в діях капітана ознак інкримінованого йому адміністративного правопорушення та скасування постанови, слідує, що оплата претензії не має належних правових та фактичних підстав, а тому суми претензії в розмірі 17305,68 доларів США була стягнута неправомірно та підлягає поверненню у повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання 22.08.2022 року сторони по справі не з`явились, від позивача в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності, від відповідача клопотань про розгляд справи без участі або перенесення судового засідання на іншу дату до суду не надходило.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як вбачається з позовної заяви, 30.07.2018 Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря складено акт відбору проб та протокол № 406, якими встановлено забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна «BW ACORN» баластних вод в акваторію Аджалицького лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій по завислим речовинам, залізу та нафтопродуктам.

31.07.2018 Інспекція пред`явила претензію № 100044, якою повідомила, що судно «BW ACORN», ІМО 9548586, перебуваючи у внутрішніх морських водах України, акваторії Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» забруднило внутрішні морські води України, та запропоновано відшкодувати добровільно збитки, нанесені державі у сумі 17 305,68 доларів США, а також довела до відома, що у разі відмови від добровільного відшкодування буде поданий позов до суду на відповідну суму.

31.07.2018 начальник Інспекції прийняв рішення про заборону на вихід судна BW ACORN», ІМО 9548586, з морського порту «Южний», у зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензії за порушення природоохоронного законодавства на суму 17 305,68 доларів США.

31.07.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Манченко Ю.П. щодо ОСОБА_1 , капітана судна т/х «BW ACORN», ІМО 9548586 складено протокол № 100741 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого о 21.30 год. 30.07.2018 встановлено забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України внаслідок скиду з судна баластних вод в акваторію Аджалицького лиману з перевищенням гранично допустимих концентрацій завислих речовин, заліза та нафтопродуктів.

31.07.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Манченко Ю.П. щодо ОСОБА_1 , капітана судна т/х «BW ACORN», ІМО 9548586, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою ст. 59 КУпАП України.

Також 31.07.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Атіс», відповідно до портового агентського договору, сплачено суму претензії за порушення природоохоронного законодавства на суму 17 305,68 доларів США та суму штрафу в розмірі 1190 грн.

14.03.2019 рішенням Київського районного суду міста Одеси у справі № 520/13131/18 скасовано постанову від 31.07.2018 № 100741, винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Манченком Ю.П., про накладення адміністративного стягнення на громадянина Індійської Республіки ОСОБА_1 за ст. 59-1 КУпАП України у розмірі 1190 грн і закрита справа про адміністративне правопорушення. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 14.3.2019 у справі №520/13131/18 набрало законної сили.

Так, Основною позовною вимогою є оскарження дій відповідача щодо пред`явлення претензії від 31.07.2018 № 100044 на суму 17 305,68 доларів США. Увагу судів першої та апеляційної інстанцій зосереджено, головним чином, на питанні про можливість судового оскарження таких дій.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що рішення суб`єкта владних повноважень, яке не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у значенні ст. 19 КАС України, а тому воно не може бути предметом спору. Такий підхід сформовано у справах, в яких оскаржувалися рішення про затвердження актів щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих унаслідок користування земельною ділянкою (постанови від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а, від 23.01.2019 у справі № 750/10172/17, від 27.03.2019 у справі №917/902/18, від 15.01.2020 у справі № 539/1584/17).

За приписами ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється Державною екологічною інспекцією України центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля.

Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища (Державної екологічної інспекції України) належить пред`явлення претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Важливо відзначити, що у зв`язку із пред`явленням претензії від 31.07.2018 № 100044 на суму 17 305,68 доларів США начальник Інспекції цього ж дня прийняв рішення про заборону на вихід судна BW ACORN» з морського порту «Южний» у зв`язку із заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензії за порушення природоохоронного законодавства на суму 17 305,68 доларів США. Це рішення обмежило господарську діяльність судновласника.

Цього ж дня ТОВ «Атіс», що діяло відповідно до портового агентського договору, з метою (як згодом пояснив представник) уникнення більших втрат від простою та затримки судна, сплатило суму претензії.

Отже, саме рішення Інспекції про заборону на вихід судна з порту накладає обтяження на суб`єкта господарювання та є основним рішенням суб`єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню в судовому порядку.

Позивач неодноразово зазначав, що його позовні вимоги не зводяться тільки до оскарження самої претензії від 31.07.2018 № 100044 на суму 17 305,68 доларів США, а в межах цього позову оскаржуються дії відповідача щодо перевірки дотримання екологічного законодавства та нарахування збитків.

Так, дії відповідача є взаємопов`язаними, послідовними та похідними одна від іншої, а саме: здійснення екологічного контролю (перевірка судна); відбір проб ізольованого баласту; дослідження відібраних проб; розрахунок збитків; оформлення претензії; рішення Інспекції про заборону на вихід судна з морського порту в зв`язку з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу та несплатою штрафів чи претензій за порушення природоохоронного законодавства України. Такі дії мають учинятися на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Стаття 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує, щоб кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, мав право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, якщо права порушено і наявний юридичний спір, має застосовуватися ефективний засіб захисту. Тим більше, якщо цим порушником є державний орган. В іншому випадку виникає ефект «влади, від якої неможливо захиститися».

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 11.08.2017 № 312, було затверджено Положення про морські екологічні інспекції, п. 1 якого визначено, що Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря є морською екологічною інспекцією, яка є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Так само п. 2 Розділу ІІ серед функцій інспекції зазначено повноваження, які передбачають необхідність здійснення заходів, пов`язаних із перевіркою дотримання норм екологічної безпеки навколишнього середовища.

Згідно з п. 5-1 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 №269, скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Інспекція має повноваження здійснювати перевірку дотримання норм екологічної безпеки навколишнього середовища. Так само перевірити відповідність ізольованого баласту нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднювальних речовин у морському порту Інспекція уповноважена винятково за умови встановлення наявності видимих плавучих часток або видимих слідів забруднювальних речовин.

Отже, екологічний контроль судна є можливим за наявності сукупності двох обставин:

1) факту скидання із судна у районі скидання видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднювальних речовин у районі їхнього скидання;

2) фактичного погіршення якості води внаслідок такого скидання.

Поняття «забруднення морського середовища» визначено положеннями Конвенції ООН з морського права 1982 року (набула чинності для України 03.06.1999 на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року» від 03.06.1999 №728-XIV), п. 2.15 ДСанПІН 199-97, п. 3 Правил №269.

Натомість згідно з пп. «i» п. «в» ч. 1 ст. 3 Конвенції по запобіганню забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів 1972 року (Лондонська конвенція, ратифікована УРСР 24.12.1975, правонаступницею якої є Україна) скиданням не вважається видалення в море відходів або інших матеріалів, які є результатом нормальної експлуатації суден, літаків, платформ або інших штучно споруджених у морі конструкцій та їх обладнання, крім відходів або інших матеріалів, що транспортуються суднами.

Згідно до вимог п.2 Положення, до функцій Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання суднами, кораблями міжнародних конвенцій, договорів та вимог природоохоронного законодавства України з питань запобігання забрудненню морського середовищ; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами (пп. 16 ч. 2 Положення).

Згідно до вимог п.1 ч.4. Положення, об`єктами контролю Інспекції є, зокрема: усі українські та іноземні судна, кораблі та інші плавучі об`єкти, а також засоби і морські споруди незалежно від форм власності та підпорядкування, діяльність яких відбувається у внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі України.

Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон» №198 від 20.03.1995 року, екологічний контроль судна здійснюється виключно у разі, коли із судна викидаються видимі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі їх скидання, що призводить до фактичного погіршення якості води.

Ознаками наявності підстав для здійснення екологічного контролю судна є наступна сукупність обставин:

- наявність факту скидання з судна у районі скидання видимих плавучих слідів нафти чи нафтопродуктів або інших забруднюючих речовин або виникнення таких слідів/речовин у районні скидання, та фактичне погіршення якості води внаслідок такого скидання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про морські порти», саме на адміністрацію морських портів покладено забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Якщо мають місце факти скидання чи виникнення у районні скидання забруднюючих речовин, то сама наявність таких фактів також не є підставою для здійснення екологічного контролю судна, оскільки абзацом сьомим пункту 10 Типової технологічної схеми передбачено, що підстави для здійснення екологічного контролю мають місце лише у тому разі, якщо таке скидання чи виникнення забруднюючих речовин фактично призвело до забруднення якості води. Тобто, для визначення підстав для здійснення екологічного контролю судна має бути також встановлено, чи має місце забруднення якості води порівняно з фоновими показниками, яке утворилося внаслідок зазначеного скидання або виникнення забруднюючих речовин.

Відтак, лише за наявності всіх визначених чинним законодавством ознак (встановлений факт скидання чи виникнення забруднюючих речовин, а також встановлений факт забруднення) можливе здійснення екологічного контролю судна.

Відповідно до пункту 6 Положення про морські екологічні інспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.05.2012 року за №1347/20085, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (поверхневих, морських, лляльних, зворотних та баластних (крім ізольованого баласту), вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

Відповідно до пункту 51 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. №269, скидання ізольованого баласту в територіальному морі, внутрішніх водних шляхах України дозволяється без обмежень та контролю з боку державних органів за умови, що такий баласт прийнято у Чорному чи Азовському морі до входу в територіальні води. Морські екологічні інспекції Держекоінспекції мають право перевірити відповідність ізольованого баласту, скидання якого здійснюється із суден у внутрішні морські води та територіальне море, нормативам гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин у морському порту виключно у випадку, якщо під час скидання із судна ізольованого баласту разом з ним викидаються зримі плавучі частки або виникають видимі сліди нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в районі скиду, що призвело до фактичного погіршення якості води.

За правовою позицією Вищого адміністративного суду України, зазначеною в постанові цього суду від 04.12.2013 №К/800/9629/13, ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 491 (надалі - Інструкція N 491) від 13.06.2007 р., баластна вода - це забортна вода, прийнята для баластування судна. Подібне визначення міститься у п. 2.3 Державних санітарних правил і норм скидання з суден стічних, нафтоутримуючих, баластних вод і сміття у водоймища ДСанПІН 199-97, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України N 199 від 09.07.97 р. (надалі - ДСанПІН 199-97), який також визначає баластні води як забортну воду, прийняту для баластування судна.

Класифікація баластних вод визначається виходячи із наступного.

Україна є учасницею базової міжнародної конвенцій у сфері захисту морського середовища від забруднення - Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, яка набула чинності для України 21 вересня 1993 року (надалі - Конвенція МАРПОЛ 73/78).

Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Стаття 19 Закону України "Про міжнародні договори України" встановлює, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Аналогічна норма міститься і у частині 2 статті 71 Закону N 1264-XII.

Вказана Конвенція поділяє баласт на чистий, забруднений та ізольований.

Брудний баласт - це забортна вода, яка прийнята у вантажні танки, та яка відводиться за борт через загальну систему загальними баластними насосами поза межами особливих районів, за 12-ти мильною зоною через відстійний танк, під контролем САВРУС (системи автоматичного вимірювання, реєстрації та управління відведенням нафти, з самописцем - прибором контролю нафтовмісту на скиданні, що забезпечує сигнал про перевищення 15 мг/л, команду на автоматичний запірний пристрій та зупинку насосу). Також брудний баласт можна визначити як баласт, що міститься у неочищених від нафти танках.

Чистий баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки або в ретельно вимиті вантажні танки, яка відкочується за борт через загальну баластну систему загальними баластними насосами, поза меж особливих районів, на ходу судна, за 12-ти мильною зоною. Також чистий баласт - це баласт з танку, який був зачищений до такого ступеню, що злив не викликає появи маслянистої плівки на поверхні води та зміни її кольору та вміст нафти в ньому не перевищує 15 частин на мільйон.

Ізольований баласт - це забортна вода, яка прийнята в ізольовані баластні танки, які мають автономну систему викачки та окремі, лише для цієї мети насоси, та яка скидається за борт без обмеження. Ізольований баласт - це баласт, який знаходиться в танках з повністю ізольованою (окремою) баластною системою.

Подібні визначення дають і норми національного законодавства. Зокрема, ДСанПІН 199-97 визначають чистий баласт як водяний баласт у танку, що призначений тільки для цього, або в танку, який після останнього транспортування в ньому нафти очищений до такого стану, що стік з нього, скинутий з непорушного судна на спокійну чисту воду при ясній погоді, не викликає появи слідів нафти на поверхні води.

Правила запобігання забруднення із суден внутрішніх водних шляхів України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України N 694 від 13 серпня 2007 року, визначають забруднений баласт як баластну водяну суміш (з нафтою або іншими забруднювальними речовинами), яка утворюється в неочищених суднових танках (нафтотанках) після приймання до них водяного баласту. Ізольований баласт визначається як баластна вода, прийнята в танк, який повністю відділений від вантажної та паливної систем і призначений тільки для перевезення баластних вод.

Відповідно до положень Конвенції ООН з морського права 1982 року, що набула чинності для України 03.06.99, на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об`єднаних Націй з морського права 1982 року" N 728-XIV від 03.06.99, забруднення морського середовища означає привнесення людиною безпосередньо чи опосередковано речовин чи енергії в морське середовище, включаючи естуарії, яке призводить чи може призвести до таких пагубних наслідків як шкода живим ресурсам та життю в морі, небезпеку для здоров`я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості морської води, що використовується, та погіршення умов відпочинку.

Пункт 2.15 ДСанПІН 199-97 забруднення морського середовища визначає як привнесення людиною безпосередньо чи побічно речовин, мікроорганізмів у морське середовище, включаючи гирлові райони рік, які призводять або можуть призвести до згубних наслідків, завдати шкоди живим ресурсам та життю в морі, створити небезпеку для здоров`я людини, перешкоди для діяльності на морі, погіршити якість морської води та умов відпочинку.

Стаття 1 Водного кодексу України визначає забруднення вод як надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин.

Ідентичну норму містить пункт 3 Правил з охорони морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 року N 269, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року N 431 (надалі - Правила N 269). При цьому, забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт у результаті господарської діяльності людини.

Правила N 269 в розділі "Охорона внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення із суден", зокрема, передбачають заборону і дозвіл скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України.

Пунктом 4 Правил №269 в редакції на час спірних правовідносин заборонено скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України:

вантажів, які перевозяться навалом, насипом чи у зрідженому стані;

відходів та сміття;

вод, які містять забруднюючі речовини у концентраціях, що перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій основних забруднюючих речовин (далі - ГДК), наведених у додатку до цих Правил, крім вод після охолодження суднових механізмів.

Пунктом 5 Правил №269 дозволено скидання стічних вод із суден:

які перебувають у внутрішніх морських водах і територіальному морі України, а також у портах України, за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства;

які не обладнані закритими системами стічних вод, якщо чисельність осіб, що перебувають на борту, не перевищує 10 чоловік.

Аналіз зазначених правових норм в сукупності дає підстави для висновку, що скидання ізольованого водяного баласту за своїм змістовним навантаженням не є тотожнім скиданню забруднюючих речовин з морського судна.

Цей висновок також підтверджується Інструкцією про порядок пломбування в морських торгівельних і річкових портах України суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, яка затверджена наказом Міністерства транспорту України N 695 від 30.09.2002 (надалі - Інструкція N 695), відповідно до положень якої пломбуванню підлягають всі суднові пристрої, які спеціально призначені для безпосереднього скидання за борт судна забруднюючих речовин або вод, що їх містять.

Орієнтовний перелік суднових запірних пристроїв, призначених для скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять, які повинні бути опломбовані наведено в додатку 1 Інструкції N 695. В свою чергу пункт 2.5.2 цієї Інструкції визначає, що не підлягають пломбуванню пристрої, призначені для суднових операцій, які постійно здійснюються в порту, в тому числі призначені для скидання ізольованого баласту.

Ізольований баласт по суті є баластною водою, яка прийнята у баластні танки, які є повністю ізольовані та незалежні від усіх інших систем судна (як то паливна, вантажна, фанова та ін.), та використовується тільки для набрання додаткової ваги судну з метою покращення його морехідних якостей.

Відповідно до параграфу 4 (В) правила 34 частини С глави 4 Конвенції МАРПОЛ 73/78, ізольований баласт взагалі не підлягає контролю, його скид в особливих районах не заборонений та не обмежений. Пункт 3.4.1 ДСанПІН 199-97 визначає, що відведення чистого баласту з ізольованих танків, якщо він прийнятий за межами акваторії порту вивантаження, будь-якими обмеженнями не обумовлюється.

Частиною 2 статті 5 Конвенції МАРПОЛ 73/78 передбачений порядок інспектування суден під час перебування в портах або віддалених від берега терміналах, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь Сторони, яке здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною. Будь-яке таке інспектування обмежується лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. У цьому випадку або у випадку, якщо судно не має дійсного Свідоцтва, Сторона, що здійснює інспектування, вживає заходів, що забезпечують невихід у море такого судна доти, поки воно не зможе вийти в море, не представляючи надмірної загрози для морського середовища. Однак така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від берега термінал для прямування на найближчу підходящу судноремонтну верф.

Статтею 6 Конвенції МАРПОЛ 73/78 визначено порядок виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції. Так, згідно частини 2 вказаної статті судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту або віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддано інспектуванню посадовими особами, призначеними або уповноваженими такою Стороною, щоб перевірити, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил. Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення положення Конвенції, то Адміністрації надсилається про це повідомлення для вжиття відповідних заходів. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі є, того, що судно на порушення положень Правил зробило скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Якщо це практично можливо, компетентна влада цієї Сторони повідомляє капітана судна про передбачуване порушення. Після отримання таких доказів Адміністрація проводить розслідування справи і може просити іншу Сторону надати додаткові або більш переконливі докази передбачуваного порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування відповідно до свого законодавства якомога швидше. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про передбачуване порушення, а також Організацію. Сторона може піддати інспектуванню судно, до якого застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про таке інспектування разом з достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Доповідь про таке інспектування надсилається Стороні, що просила про інспектування, і Адміністрації для того, щоб можна було вжити відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції.

Суд зазначає, що діюче законодавство України встановлює чіткі умови та підстави для проведення екологічного контролю суден закордонного плавання. Державний екологічний контроль на судні може здійснюватись лише у двох випадках: зафіксований у встановленому законом порядку факт скидання з судна видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання, що призвело до фактичного погіршення якості води відповідно до фонових показників якості води в районі водокористування, наявність від посадових осіб Укртрансбезпеки інформації про скидання з судна шкідливих речовин за результатами перевірки судна або повідомлення про забруднення судном довкілля.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку, передбаченому КУпАП та Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року №264).

На підтвердження факту скидання з судна «BW ACORN». IMO 9548586 видимих плавучих часток або виникнення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у районі скидання стороною відповідача надано Акт відбору проб вод №376 від 30.07.2018 року, з якого вбачається, що державним інспектором Д.Є. Костінюк в присутності капітана судна «BW ACORN» Вадівелу Пандіжан було виконано відбір проб баластних вод з неізольованої баластної системи на підставі ДСТУ ISO 5667-10:2005 Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод; та КНД 211.1.0.009-94 Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод /а.с.59/, а також Протокол №406 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 30.07.2018 року відповідно до акта відбору проб вод №376 від 30.07.2018 року /а.с.60-61/.

З рапорту Начальнику Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, наданого головним спеціалістом ПЕК «МТП «Южний» Костінюком Д.Є., вбачається, що 30.07.2018 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря посту екологічного контролю «Морський торговельний порт «Южний» Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря виявлено, що в районі причалу №17 ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», з судна «BW ACORN», ІМО 9548586 здійснюється скид вод в акваторію Аджалицького лиману. Під час вищезазначеного скиду спостерігаються видимі плавучі частки невідомого походження. Вказані факти зафіксовано засобами відео фіксації /а.с.63/.

При цьому відеофіксації виявлених забруднень суду не надано. Тобто, будь-яких доказів, фактів, наявність яких є підставою для контролю ізольованого баласту, відповідачем надано не було. Відтак, підстави для здійснення відбору проб з танків судна з ізольованим баластом в усіх зазначених випадках були відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим природоохоронним законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, в ході судового розгляду справи не встановлено надходження інформації від членів екіпажу або інших осіб та стосовно забруднення судном «BW Acorn» довкілля або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів під час судно заходу до морського порту «Южний». Інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 30.07.2018 року був здійснений огляд т/х «BW Acorn» (ІМО 9548586) в рамках вимог Чорноморського меморандуму про взаєморозуміння та згідно Наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства» №545 від 17.07.2003 року. Перевірка на предмет скидання судном шкідливих речовин в акваторії порту та територіальних водах України, та складання відповідного акту про порушення вимог Міжнародної конвенції щодо запобігання забруднення з суден МАРПОЛ 73/78, не проводилася.

Виходячи з положень ч.6 ст.78 КАС України ця постанова суду є обов`язковою для адміністративного суду в питанні встановлення відсутності у діях капітана порушень вимог ст.102 Водного кодексу України, відповідно до якої у внутрішні морські води та територіальне море забороняється скидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морських споруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливі речовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали, предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актів законодавства.

Згідно ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Оскільки порушення водного законодавства (ст.102 ВК України) з боку позивача (представником якого як судновласника є капітан судна), який є власником судна та має відповідати за шкоду від забруднення згідно ст.304 КТМ України, спростовується постановою Київського районного суду м. Одеси, та не знайшло підтвердження в ході розгляду даної справи, покладення на позивача обов`язку відшкодувати збитки шляхом складання розрахунку збитків та направлення претензії суд вважає протиправним, а відповідні позовні вимоги є такими, що забезпечують ефективний захист прав позивача у спорі з Інспекцією.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі №1-36/2001 визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету. Також, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої, що викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету. Посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із законом.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аргументи відповідача, що є суттєвими та доречними, спростовуються вищевикладеними висновками суду, у своїй сукупності не доводять правомірність оскаржуваних дій відповідача, послідовне вчинення яких призвело до покладення на позивача додаткових фінансових витрат внаслідок вимушеної сплати до Державного бюджету штрафу та збитків за правопорушення, що ним не вчинялося та протиправно встановлено відповідачем.

Таким чином, беручи до уваги висновки суду, зокрема, щодо протиправності дій відповідача щодо здійснення заходів екологічного контролю у вигляді відбору проб з ізольованої баластної системи з наступним складенням розрахунку збитків та заявлення претензії, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача слід стягнути за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 9780,03 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву BW DRY CARGO SHIPS LIMITED [Бі.Ві Драй Карго Шипс Лімітед] до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (65114, м. Одеса, 12 лінія 6 станції Люстдорфської дороги, 22), Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, пр. Шевченка, 12), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Атіс (67543, Одеська область, Лиманський район, с. Визирка, порт Южний, Причал, 16, 17), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Южному Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 16) про визнання протиправними дій, стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря щодо пред`явлення Претензії №100044 від 31.07.2018 року на суму 17305,68 доларів США.

Стягнути на користь Компанії BW DRY CARGO SHIPS LIMITED [Бі.Ві Драй Карго Шипс Лімітед] в особі ТОВ «АТІС» (код ЄДРПОУ 31432532) за рахунок Державного бюджету грошові кошти у загальному розмірі 523934,77 (п`ятсот двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять чотири грн., 77 коп.), що складається з:

463017,17 грн. (чотириста шістдесят три тисячі сімнадцять грн. 17 коп.) суми основного зобов`язання;

13053,28 грн. (тринадцять тисяч п`ятдесят три грн. двадцять вісім грн.) розмір 3% від простроченої суми;

47864,32 грн. (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 32 коп.) інфляційне збільшення суми заборгованості, за наступними банківськими реквізитами: р/р НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», м. Дніпро, МФО 307123, отримувач ТОВ «АТІС», код ЄДРПОУ 31432532.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (код ЄДРПОУ 38016986) за рахунок бюджетних асигнувань на користь BW DRY CARGO SHIPS LIMITED [Бі.Ві Драй Карго Шипс Лімітед] до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря судові витрати у розмірі 9780,03 грн. (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят грн. 03 коп.).

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2022 р.

СуддяО.М. Тарасишина