Постанова

від 29.08.2022 по справі 903/643/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 серпня 2022 року Справа № 903/643/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання: Петрук О.В.

представники учасників справи:

позивача - Денисюк О.І.;

відповідача - Іщик В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу в режимі відеоконференції Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» на додаткове рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2022, повний текст якого складено 28.06.2022, у справі №903/643/21 (суддя Вороняк А.С.)

за позовом Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» м.Рівне

до Луцької міської ради м.Луцьк

про стягнення 1 397 560 грн 10коп. заборгованості по розрахунках,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням від 23.06.2022 у справі №903/643/21 господарський суд Волинської області частково задоволив заяву Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» (надалі в тексті Підприємство) про ухвалення рішення щодо розподілу судових витрат. Присуджено до стягнення з Луцької міської ради на користь Підприємства 9975,74 грн витрат на правничу допомогу.(т.2, арк.справи 85-89).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до апеляційного господарсь-кого суду зі скаргою, в якій просить частково скасувати додаткове рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 та в повному обсязі задоволити заяву Підприємства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував та не правильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає частковому скасуванню. Апелянт вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а також не доведено в порядку ч.5 ст.126 ГПК України неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. На переконання апелянта, доводи Відповідача щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу не стверджені належними доказами неспівмірності витрат, оскільки мотиви зазначеного клопотання зводилися виключно до невідповідності вартості послуг з правової допомоги з витраченим часом та обсягом роботи адвоката. Щодо пропорційності витрат до предмета спору, апелянт зауважує, що сума витрат на правову допомогу становить 4% відносно ціни позову.

Апелянт також зазначає, що зменшуючи розмір витрат на правову допомогу адвоката, суд першої інстанції не врахував поведінки Відповідача під час розгляду справи, яка призвела до затягування розгляду справи. Луцька міська рада не мала наміру досудового вирішення спору та врегулювання спору мирним шляхом, про що свідчить інформація викладена у відзиві на позов, а також те, що лист Підприємства від 02.08.2021 адресований Луцькій міській раді, про підписання актів, довідок та оплату виконаних робіт, залишився без відповіді та без задоволення.

На думку скаржника, господарським судом належним чином не досліджено договір про надання правової допомоги від 26.07.2021 №26/07-1 та не вмотивовано висновків щодо завищення розміру наданих адвокатом послуг та відносно чого вони є завищеними.(т.2, арк. справи 97-107).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №903/643/21 та призначено розгляд справи на 30.08.2022.(т.2, арк.справи 131).

Ухвалою від 25.08.2022, задоволено клопотання Луцької міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Луцьким міськрайонним судом Волинської області (т.2, арк.справи 136).

23.08.2022 від Луцької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає оскаржуване додаткове рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, що зумовлює залишення без задоволення апеляційної скарги, а судове рішення у справі без змін (т.2, арк.справи 139-144).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.08.2022 представник Позивача підтримав свою заяву про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу. Представник Відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає додаткове рішення законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «МВМ Шляхбуд» звернулось з позовом до Луцької міської ради про стягнення 1397560,10 грн основної заборгованості згідно укладеного із Заборольською сільською радою договору про закупівлю робіт №10 від 05.10.2020,.

Позовні вимоги було обґрунтовано неналежним виконанням Луцькою міською радою, як правонаступником Заборольської сільської ради, умов договору закупівлі робіт №10 від 05.10. 2020 щодо оплати вартості виконаних Приватним підприємством «МВМ Шляхбуд» будівельних робіт.

За результатами розгляду даної справи по суті Господарським судом Волинської області 14.06.2022 ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: присуджено до стягнення з Луцької міської ради на користь Підприємства 1394170,00 грн основного боргу, 20912,55 грн витрат зі сплати судового збору, а також 5478,20 грн витрат пов`язаних з проведенням експертизи.(т.2, арк.справи 54-60).

Судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, згідно заяви Позивача було призначено на 23.06.2022.

21.06.2022 Позивач подав заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 100000,00 грн. До заяви було долучено договір №26/07-1 про надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням від 26.07.2021, акт приймання-передачі наданих послуг №15/06-1 від 15.06.2022, рахунок на оплату послуг №15/06-1 від 15.06.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄДРПОУ (т.2, арк.справи 62-65, 66-75).

21.06.2022 Відповідач подав місцевому суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи, її обсягом та часом, витра-ченим адвокатом на виконання робіт, а також ціною позову (т.2, арк.справи 78-79).

Як зазначалось вище, додатковим рішенням від 23.06.2022 господарський суд Волинської області частково задоволено заяву про судові витрати, зменшено розмір таких витрат заявлених Позивачем із 100000,00 грн до 10000 грн, та стягнено 9975,74 грн пропорційно розміру задово-лених позовних вимог, в іншій частині судові витрати залишено за Позивачем.(т.2, арк.справи 85-89).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга Позивача частково обґрунтована, а тому рішення суду першої інстанції належить скасувати з огляду на наступне:

Судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допо-могу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаход-женням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою ад-воката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За резу-льтатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судо-вих витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріали справи свідчать, що Позивач просить стягнути з Відповідача 100000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені Підприємством в зв`язку з розглядом в Господарському суді Волинської області справи №903/643/21.

В підтвердження надання адвокатом Денисюк Оксаною Іванівною Підприємству послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду даної справи стороною Позивача надано наступні докази: договір № 26/07-1 про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 26.07.2021, акт приймання-передачі наданих послуг №15/06-1 від 15.06.2022, рахунок на оплату послуг №15/06-1 від 15.06.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄДРПОУ.

Судами обох інстанцій встановлено, що 26.07.2021 між Адвокатським об`єднанням «Прищепа і Партнери» (адвокатське об`єднання) та Приватним підприємством «МВМ Шляхбуд» (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням №26/07-1 (надалі договір) (т.2, арк.справи 66-69).

Клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до п.1.1 договору.

Згідно п.4.1 договору вартість послуг, що надається адвокатським об`єднанням визна-чається фіксованою сумою та становить 150000,00 грн, з яких: 100000,00 грн, за надання професійної правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді у Господарському суді Волинської області справи за позовом клієнта до Луцької міської ради про стягнення заборго-ваності у розмірі 1397560,10 грн, за договором про закупівлю робіт № 10 від 05.10.2020, укладе-ного Підприємством та Заборольською сільською радою; 50000,00 грн, за надання професійної правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді у Господарському суді Волинської області справи за позовом клієнта до Луцької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 469300,40 грн, за договором про закупівлю робіт №16 від 26.11.2020, укладеного між Підпри-ємством та Заборольською сільською радою, які клієнт сплачує адвокатському об`єднанню протягом 30 днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг та виставлення відповідного рахунку. Послуги адвокатського об`єднання клієнт оплачує в гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, що фіксується в підписаних актах про надання юридичної допомоги та рахунку-фактурі, без ПДВ.

Окрім того, матеріали справи містять, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2022, підписаний договірними сторонами, відповідно до якого, загальна вартість наданих послуг складає 100000,00 грн, за юридичні послуги відповідно до договору за розгляд справи №903/643/21 в Господарському суді Волинської області (т.2, арк.справи 70-71).

15.06.2022 Адвокатським об`єднанням «Прищепа і Партнери» було виставлено Підпри-ємству рахунок на оплату послуг №15/06-1 на суму 100000,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

У відповідності до статті 26 зазначеного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представ-ництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.(ст.30 вказаного Закону).

Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому, для відшкодування всієї суми гонорару за рахунок Луцької міської ради має бути встановлено, що такі витрати Підприємства були необхідними, а розмір є розумним, виправданим відповідно до положень ст.126 ГПК України та ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12 жовтня 2006 року, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014 за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенст-вом права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Матеріалами справи стверджується, що висновок про часткову обґрунтованість заяви Під-приємства вмотивований виключно особливою відсутністю складності даної справи та кількістю і тривалістю судових засідань, в яких приймав участь представник Позивача.

Тобто, за загальним правилом, суд на підставі відомостей про факти, які відображені в засобах доказування і підлягають доведенню у справі встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Колегія суддів звертає увагу, що вказані обставини оцінюються судом і оцінка має суб-єктивний характер та повинна бути належним чином вмотивована. Проте, судом першої інстанції не обґрунтовано чому саме у 10 разів необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Господарський суд Волинської області врахував, що паралельно в провадженні суду пере-бувала справа №903/682/21 за позовом Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» до Луцької міської ради про стягнення 469300,40 грн. У справі №903/682/21 представництво інтересів Позивача також здійснював адвокат Адвокатського об`єднанням «Прищепа і Партнери». Суд зазначив, що справа №903/682/21 за своєю суттю є ідентичною справі №903/643/21 за змістом, обґрунтуванням вимог, законодавчого обґрунтування, викладом обставин позову та ін. Місцевий суд дійшов висновку, що здійснюючи підготовку обох позовних заяв за різними в частині доказової бази та однаковими за обґрунтуванням мотивувальної частини та законодавчої бази обставинами, адвокат Адвокатського об`єднанням «Прищепа і Партнери» використала менше часу та зусиль, ніж це було б використано при підготовці останнім різних (неоднотипних) позовів.

Однак, Луцькою міською радою до матеріалів справи №903/643/21 не додано доказів, які б свідчили про ідентичність процесуальних документів у даній справі зі справою №903/682/21. Колегія суддів не вправі перевірити такі обставини, оскільки матеріали справи також не містять таких доказів. Відтак, висновки місцевого суду в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд при використанні своїх дискреційних повноважень припустився порушення норм процесуального права.

Натомість, апеляційний суд виходить з того, що Відповідач заперечував позовні вимоги, покликаючись на неотримання замовником необхідного дозволу на будівництво, відсутність підписів замовника на акті виконаних робіт та довідці, відсутність доказів надсилання замовнику документів і як наслідок здійснення виконавцем самочинного будівництва, крім того покли-кався на відсутність відомостей про виконання Позивачем робіт з капітального ремонту частини вул.Шевченка в с.Забороль Луцького району у передавальному акті, заперечував відповідність первинної звітної документації з капітального ремонту вул.Шевченка вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та інше, що знайшло відображення у колі дослідження суду першої інстанції та питаннях, які ставились перед судовими експертами під час проведення судової експертизи. Тобто, матеріалами справи стверджується невизнання Відповідачем позов-них вимог протягом усього провадження в суді першої інстанції, що вимагало активної участі представників Позивача в доведенні обставин, які стверджують зобов`язання Відповідача. Тому, вирішуючи питання про віднесення на рахунок Відповідача витрат на правничу допомогу, апеляційний суд приймає до уваги як суму задоволених позовних вимог, так і договірну суму гонорару Адвокатського об`єднання.

Колегія суддів погоджується з доводами Скаржника, що рішення в частині розподілу судових витрат ухвалено місцевим господарським судом без урахування пропорційності та співмірності заявлених витрат на правничу допомогу пов`язану із розглядом господарської справи та вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, позаяк обставини, викладені Позивачем в апеляційній скарзі знайшли часткове підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Також, апеляційним судом враховуються положення пункту 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7, яким передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляцій-ній скарзі, частково підтверджуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи.

В силу п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встанов-леним обставинам справи (п.3 ч.1 ст.277 ГПК України).

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розгля-даючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції не з`ясував усих обставин справи щодо доведення належними та допустимими доказами витрат Позивача на правничу допомогу та її складові.

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, наявність заперечень з боку Відповідача щодо розміру витрат, розмір витрат, заявлений Позивачем до стягнення, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Підприємства, що зумовлює скасування додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 в частині стягнення 9 975 грн 74 коп. витрат на правничу допомогу та ухвалення в цій частині нового рішення, про стягнення з Луцької міської ради на користь Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 244, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» на додаткове рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 задоволити частково.

2. Додаткове рішення господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі №903/643/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

3. Стягнути з Луцької міської ради (вул.Богдана Хмельницького,19, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 34745204) на користь Приватного підприємства «МВМ Шляхбуд» (вул.Старицького,21, офіс 5, м.Рівне, Рівненська область, 33013, код ЄДРПОУ 38402090) 50000,00 грн (п`ятдест тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

4. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

5. Справу №903/643/21 повернути до господарського суду Волинської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верхов-ного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.