Рішення

від 11.10.2007 по справі 9/157-07-4323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2007 р.

Справа  № 9/157-07-4323

За позовом:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; 

До відповідача:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:   Арцизька міжрайонна Державна податкова

інспекція

Про  визнання правочинів дійсними та стягнення

16751,73 грн.

Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від

позивача: ОСОБА_3 дов. № б/н від 07.06.2007р.;

Від відповідачів: ОСОБА_4. дов. №

1744 від 06.04.2007р.

Від третьої особи: Кримська І М.

дов. № 7897/10110 від 23.07.2007р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач фізична

особа-підприємець ОСОБА_1. звернулася до відповідача фізичної особи-підприємця

ОСОБА_2.  з позовом про визнання

правочинів дійсними та стягнення 16751,73 грн.

          Ухвалою господарського суду Одеської

області від 30.07.2007р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на стороні відповідача залучено Арцизьку міжрайонну

Державну податкову інспекцію.

          Відповідач позовні вимоги не визнає з

підстав, викладених у відзиві.

          У судовому засіданні оголошувались

перерви з 11.06.2007р. по 21.06.2007р., з 12.09.2007р. по 19.09.2007р. в

порядку ст. 77 ГПК України.

               Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

          ВСТАНОВИВ:         

Предметом даного спору є

встановлення існування договірних відносин та наявність в зв'язку з цим

заборгованості  ФОП ОСОБА_2 перед ФОП

ОСОБА_1. за придбання будівельних матеріалів на суму 16751,73грн.

          Підтвердженням договірних відносин

між позивачем та відповідачем з купівлі-продажу будівельних матеріалів, на

думку позивача, є наступні  накладні №

302 від 07.04.2006 р., № 11 від 13.06.2006 р., №46 від 16.06.2006 о., № 68 від

26.06.2006 р., № 101 від 09.07.2006 р., № 102 від 09.07.2006 р., № 106 від

11.07.2006 р., № 145 від 21.07.2006 р., № 187 від 02.08.2006 р., № 318 від

23.08.2006 р., № 294 від 26.08.2006 р., № 307 від 2.08.2006р., № 313 від

30.08.2006 р., № 333 від 04.09.2006р., № 403 від 19.09.2006р. та № 51

13.10.2006р.  на  загальну суму 16751,73 грн., що підтверджують

отримання товару відповідачем.

          Крім того, більша частина вказаного

товару купувалась відповідачем для проведення ремонтних робіт в

адміністративному приміщенні Арцизської міжрайонної  державної податкової інспекції, яка своєю

довідкою №2733/10/05 від 19.03.2007р. та копіями накладних, наданих їй

відповідачем (що є другими екземплярами вищевказаних накладних, виданих

відповідачу при отриманні товару), підтверджує купівлю цього товару саме в

магазині позивача.

Відповідач за отриманий від

позивача ФОП ОСОБА_1. за товар до цього часу не розрахувалась. Станом на

теперішній час заборгованість відповідача перед ФОП ОСОБА_1. складає 16751,73

грн.

Відповідач відмовляється

добровільно сплатити вказаний борг та заперечує вчинення  правочину, посилаючись на відсутність

укладених договорів з цього приводу.

В зв'язку з цим позивачем,

відповідно до положень цивільного законодавства, направлено на адресу

відповідача вимогу про виконання зобов'язань, яка отримана ним 16.02.2007р.

Однак, у встановлений законом строк оплату боргу відповідачем не проведено.

Вказане свідчить про відмову від добровільної оплати за відпущений товар.

Таким чином, як стверджує позивач,

відповідач суму заборгованості  в розмірі

16751,73 грн. не сплатила, та в добровільному порядку погасити вказану

заборгованість відмовляється, що й зумовило звернення позивача до суду.

Відповідач позовні вимоги не

визнає, оскільки перелічені  товарні

накладні не можуть бути доказом того, що вказаний товар було отримано саме ФОП

ОСОБА_2, на них відсутні підписи відповідача, або підписи уповноважених нею

осіб.

Крім того, представник відповідача

зазначає, що не зрозуміло чому позивач посилається на довідку Арцизької

міжрайонної державної податкової інспекції №2733/10/05. Дійсно відповідачем

було укладено договір підряду з Арцизькою МР ДПІ на ремонт її будівлі, але

відповідно до умов договору цей ремонт здійснювався з матеріалів замовника -

Арцизької МР ДПІ, таким чином якщо позивач відпускала якісь будівельні

матеріали на ремонт Арцизької МР ДПІ оплату їх вартості має здійснювати ДПІ.

Відповідач стверджує, що договір

купівлі-продажу будівельних матеріалів 

не укладався,  вона не отримувала

будівельні матеріали, не має підтвердження прийняття нею виконання, за таких

обставин підстав для визнання договору дійсним не має.

Третя особа Арцизька МДПІ надала

письмові пояснення щодо предмету спору.

26.04.2006р. між ДПА в Одеській

області (замовник) та СПД ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір на проведення

поточного ремонту адміністративного приміщення Арцизької МДПІ.

СПД ОСОБА_2. здійснювала самостійно

закупівлю будматеріалів, даний факт підтверджується наявними в матеріалах

справи накладними, а Арцизька МДПІ сплачувала згідно договору за виконання

підрядних робіт взагалі, тому де вона їх закуповувала і кому за них заборгувала

Арцизька МДПІ не знає.

Згідно довідки про ціну виконання

підрядних робіт Арцизька МДПІ сплатила 64233 грн. СПД ОСОБА_2, а саме

платіжними дорученнями: № 120 від 27.04.2006р.- 11208 грн.; № 194 від

30.06.2006р.-10500 грн.; № 208 від 13.07.2006р. - 7332 грн.; № 211 від 14.07.2006р.-

2767 грн.; №351 від 08.12.2006р. -17425 грн., 

№ 372 від 25.12.2006р.- 15000 грн., тобто на сьогоднішній день Арцизька

МДПІ в повному обсязі розрахувалась з СПД ОСОБА_2

Суд, дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, дійшов до висновку про

обґрунтованість позовних вимог.  

Відповідно до ст. 13 Цивільного

кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором

або актами цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав і інтересів

встановлені, зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, які набрали

чинності з 01.01.2004р.

Відповідно до п. 1 ст. 11  Цивільного кодексу України цивільні права та

обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного

законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за

аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 208 ЦК України в

письмовій формі належить вчиняти, зокрема, 

правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і

більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім

правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші

правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Ч.1 ст.206 ЦК України встановлено,

що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент

їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню

та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання

письмової форми має наслідком їх недійсність.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України встановлює,

що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст

зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими

обмінялися сторони.

Ця стаття встановлює, що письмовою

формою вважається фіксація змісту правочину в одному або кількох документах, що

складаються окремо, але відображають узгодження волі сторін. 

Ст. 218 ЦК України встановлює, що

недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не

має наслідком його недійсність,

крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту

вчинення правочину  або оспорювання  окремих

його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису

та іншими доказами.

          Якщо правочин, для якого законом

встановлена його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми,

укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її

вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може

бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.33 ГПК України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

Твердження відповідача, що вона виконувала

роботи по ремонту адміністративного приміщення Арцизької МДПІ з будматеріалів

замовника, не підтверджуються матеріалами справи.

Так, з договору на проведення

поточного ремонту від 26.04.2006 р., укладеного між ДПА в Одеській області та

ФОП ОСОБА_2, вбачається, що виконавець бере на себе зобов'язання забезпечити

своїми силами, на власний ризик проведення поточного ремонту адміністративного

приміщення Арцизької  МДПІ, відповідно до

затвердженої кошторисної документації та в обумовлений цим договором строк, а

замовник зобов'язується прийняти відремонтований об'єкт і повністю сплатити

вартість виконаних робіт і матеріалів.  

Відповідно до ст.839 ЦК України

-підрядник зобов'язаний виконати роботу, 

визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо

інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих

ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування,

обтяженого правами третіх осіб.

Крім того, саме ФОП ОСОБА_2, як

доказ отримання будматеріалів та підтвердження їх вартості надала копії

накладних до податкової інспекції, на які посилається позивач в позові  на протязі часу з квітня по жовтень 2006 р.

Таким чином, суд приходить до

висновку про існування між позивачем та відповідачем правочину, дія якого

спрямована на придбання товару, та виникнення в зв'язку з цим обов'язку

відповідача сплатити за нього відповідну суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 530

Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не

встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право

вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий

обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692

Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його

прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором

або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Відповідач не надав суду належних

доказів щодо належного виконання зобов'язань, тому позовні вимоги  про 

стягнення  з відповідача 16751,73  грн. обґрунтовані та  підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК

України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення

судового процесу віднести за рахунок відповідача,

           Керуючись ст.ст. 44, 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу

України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсними правочини з

купівлі-продажу будівельних матеріалів, укладені в квітні-жовтні 2006р. в м.

Арциз, між позивачем  Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1. та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на суму

16751,73 грн.

3.          Стягнути з відповідача Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2 (68400, Одеська область, м. Арциз,АДРЕСА_1, АКБ

„Імексбанк”  код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2,

МФО 328384) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68400, Одеська область,

м. Арциз АДРЕСА_2, код НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 Ощадбанк України м. Арциз, МФО

388142) заборгованість в сумі 16751 /шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят три/ 73

коп., витрати по сплаті державного мита 

в сумі 167 /сто шістдесят сім/ грн. 51 коп., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає чинності в

порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 

     Бакланова Н.В.