Постанова

від 29.11.2007 по справі 9/157-07-4323

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" листопада 2007 р.

Справа № 9/157-07-4323

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   В.Б.Туренко

суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання - С.Б.

Іоффе

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_3

від відповідача -ОСОБА_1,

ОСОБА_4

від 3-ї особи

-В.В. Бучацький

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на 

рішення господарського суду Одеської

області від 11.10.2007р.

у справі

№ 9/157-07-4323

за позовом Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

3-ї особи, яка

не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Арцизька МДПІ

про

визнання правочинів дійсними та стягнення 16751.73грн.

встановив:

             Фізична особа-підприємець

ОСОБА_2  22 травня 2007 року звернулась з

позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання правочинів дійсними

та стягнення боргу в сумі 16751.73грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що

позивач є співвласником магазину „Будматеріали”, розташованого на ринку м.

Арциза. Протягом квітня-жовтня 2006 року відповідно до накладних відпустила

відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 16751.73грн., які до

теперішнього часу не оплачені з причини не визнання останнім факту вчинення

вказаних правочинів. Більша частина будівельних матеріалів використана СПД

ОСОБА_1 при проведенні ремонтних робіт в адмінприміщенні Арцизької МДПІ, про що

зазначено у відповідній довідці із наданням копій накладних, виданих СПД

ОСОБА_1 при отриманні товару і які нею надавались до Арцизької МДПІ (а.с.2-3).

           Заперечуючи проти задоволення

позову, відповідач зазначив, що вказані накладні ним або уповноваженою особою

не підписані, товар не отримувався, правочини у письмовій формі не укладались,

при цьому факт укладення договору підряду 

з Арцизькою МДПІ  на ремонт

будівлі відповідачем підтверджений, але із посиланням на те, що відповідно до

умов договору цей ремонт здійснювався з матеріалів замовника -Арцизької МДПІ

(а.с.40-41).

Ухвалою господарського суду  Одеської області від 30.07.2007р. до участі у

справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору , залучено Арцизьку МДПІ (а.с.76).

У письмових поясненнях та листі від

19.03.2007р. Арцизька МДПІ зазначила, що 26.04.2006р. між ДПА в Одеській

області та СПД  ОСОБА_1 укладено договір

на проведення поточного ремонту адмінприміщення Арцизької МДПІ. СПД  ОСОБА_1 здійснювала самостійно закупівлю

будматеріалів. Для підтвердження довідки про вартість виконаних підрядних робіт

нею надані ксерокопії накладних на отримання матеріалів, які були оплачені

Арцизькою МДПІ  (а.с.25, 82).

Рішенням господарського суду

Одеської області від 11.10.2007р. (суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено у

повному обсязі з підстав обґрунтованості та доведеності заявлених позовних

вимог ( а.с.107-110).

Не погодившись із рішенням суду,

СПД ОСОБА_1 19.10.2007р. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила його

скасувати, позов залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм

матеріального та процесуального права.

Письмові заперечення на апеляційну

скаргу від позивача та 3-ї особи не надійшли.

Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія відзначає

наступне.

           Згідно ст.205 ЦК України, правочин

може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму

правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не

встановлена обов'язкова  письмова форма,

вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання

відповідних правових наслідків.

          Частиною 1 ст.206 цього Кодексу

передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються

сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають

нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів,

для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

            Пунктом 3 частини 1 ст.208 ЦК

України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини

фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених

частиною першою статті 206 цього 

Кодексу.

          Укладення договору купівлі-продажу у

письмовій формі із нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією

передбачено відповідно  до ст.657 ЦК

України лише, при укладенні договорів купівлі-продажу земельної ділянки,

єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого

майна.  Аналіз правових норм, закріплених

у підрозділі  1 „Договірні зобов'язання”  глави 54 „Купівля-продаж” свідчить, що

договори  купівлі-продажу, крім тих, які

зазначені у ст. 657 ЦК України, встановлена проста письмова форма.

             Згідно ч.1 ст.207 ЦК України,

правочин вважається таким,  що вчинений у

письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,

у листах, телеграмах, якими обмінялися 

сторони.

              Як вбачається із матеріалів

справи, купівля-продаж будматеріалів оформлена шляхом видачі позивачем

відповідачу накладних  на відпуск ТМЦ,

тобто правочини вчинені у письмовій формі, але цей факт оспорюється

відповідачем, а тому порушені права позивача підлягають захисту, згідно ст.218

ЦК України.

              З огляду на наведене, заперечення

СПД  ОСОБА_1, викладені в апеляційній

скарзі в цій частині не приймаються до уваги.

               В обґрунтування відпуску

будівельних матеріалів СПД  ОСОБА_1,

позивачем надані накладні:  № 302 від

7.04.2006р., № 11 від 13.06.2006р., № 46      

від 16.06.2006р., № 68 від 26.06.2006р., № 101, 102 від 9.07.2006р., №

106 від 11.07.2006р.,  № 145 від

21.07.2006р., № 187 від 2.08.2006р., № 318 від 23.08.2007р., № 294 від

26.08.2006р., № 307 від 29.08.2006р., № 313 від 30.08.2006р., № 333        від 4.09.2006р., № 403 від

19.09.2006р., № 515 від 13.10.2006р. на загальну суму 16751.73грн. (а.с.9-24),

в яких дійсно відсутній підпис відповідача в їх отриманні. Але під час розгляду

справи судом першої інстанції встановлено, що                    СПД ОСОБА_1 здійснювала

ремонтні роботи в адмінприміщенні Арцизької МДПІ відповідно до договору від

26.04.2006р., для виконання яких використовувала будматеріали, закуплені нею.

На підтвердження вартості виконаних робіт та матеріалів, надавала Арцизькій

МДПІ копії других примірників накладних на придбання будматеріалів, а остання

вартість цих матеріалів сплатила шляхом перерахування грошових коштів на рахунок

СПД ОСОБА_1 Ксерокопії накладних, що були надані останньою Арцизькій МДПІ та

платіжні доручення  про оплату

будматеріалів № 120 від 27.04.2006р. на суму 11208.00грн., № 194 від

30.06.2006р. на суму 10500.00грн., № 208 від 13.07.2006р., № 211 від 17.07.2006р.

знаходяться  у справі (а.с.26-34, 53-55,

84-87).

             Отже, твердження СПД ОСОБА_1 про

використання будівельних матеріалів замовника про здійснення ним розрахунків із

СПД ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки не доведені належними доказами.

Безпідставними є доводи відповідача стосовно відсутності супровідних листів про

надання податковій  інспекції накладних

на придбання ТМЦ, оскільки як вбачається з листа Арцизької МДПІ від

19.03.2007р. ці накладні були надані разом із довідкою про вартість виконаних

робіт (а.с.25). Щодо посилання скаржника на складання комісією МДПІ протоколу

засідання робочої групи для ревізії залишків будівельних матеріалів, які були

призначені на поточний ремонт 

адмінприміщення, то слід зазначити, що цей протокол регулює

правовідносини за договором на поточний ремонт, укладений між  ДПА в Одеській області і СПД ОСОБА_1  і не стосується предмета спору у даній

справі.

              За таких обставин, місцевий

господарський суд дійшов обґрунтованого 

висновку про існування між позивачем та відповідачем правочинів, дія

яких була спрямована на придбання товару та виникнення у зв'язку з цим

обов'язку відповідача сплатити за нього відповідну суму.

              Разом з тим, при прийнятті

рішення суд першої інстанції не звернув увагу на слідуюче.

       В приміщенні магазину „Будматеріали”

розташованому на ринку  м. Арциза

здійснюють підприємницьку діяльність СПД ОСОБА_5 та  СПД   

ОСОБА_2 Накладна № 302 від 7.04.2006р. на суму 1809.20грн. свідчить про

придбання товару, який належав СПД ОСОБА_5, а не позивачу (а.с.9). Накладні №

403 від 19.09.2006р. на суму 190.70грн., № 515 від 13.10.2006р. на суму

153.80грн. не входять до переліку накладних, що були надані СПД ОСОБА_1

Арцизькій МДПІ, а отже, не підтверджують факту отримання відповідачем

будматеріалів за цими накладними (а.с.23-34).

       Таким чином, вартість будматеріалів

підлягає стягненню з останньої на користь позивача за виключенням  сум, зазначених у накладних № 302, 403, 515,

згідно ст.ст.525, 526, 692 ЦК України.

За таких обставин рішення суду слід змінити, задовольнивши позовні

вимоги частково.

                Керуючись ст. ст. 99,

103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

постановила:

                Рішення господарського суду

Одеської області від 11.10.2007р. у справі

№ 9/157-07- 4323 змінити, виклавши

резолютивну частину в слідуючій редакції:

                  „1.Позов задовольнити

частково.

           2. Визнати дійсними правочини з

купівлі-продажу будівельних матеріалів, укладених в червні-вересні 2006р. між

Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оформлених накладними           від 13.06.2006р № 11; від

16.06.2006р. № 46; від 26.06.2006р. № 68;                        від 

9.07.2006р. № 101, 102; від 11.07.2006р. № 106; від 21.07.2006р.  № 145; 

від 2.08.2006р. № 187; від 23.08.2006р. № 318; від 26.08.2007р. №

294;             від 29.08.2006р. № 307;

від 30.08.2006р. № 313; від 4.09.2006р. № 333 на загальну суму 14598.03грн.

                      3. Стягнути з Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

14598.03грн. основного боргу, 145грн.. витрат по держмиту, 118.00грн. витрат на

ІТЗ судового процесу.

                      4. В іншій частині позову

відмовити”.

              Доручити господарському суду  Одеської області видати відповідний наказ.

           Постанова апеляційної інстанції

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному

порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня

набрання постанови законної сили.

           Головуючий суддя                                                   

В.Б. Туренко

           Суддя                                                                        Л.І.

Бандура

Суддя                                                                                

Л.В.Поліщук