Ухвала

від 31.08.2022 по справі 163/2878/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 163/2878/21

провадження № 61-7970ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Терновим Русланом Богдановичем , на постанову Волинського апеляційного суду від 24 травня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Запільської гімназії Любомльської міської ради Ковельського району Волинської області, Відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради Волинської області, третя особа:ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

16 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Терновий Р. Б. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

У прохальній частині касаційної скарги представник заявника просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження посилається на те, що 01 липня 2022 року заявником вже подавалась до суду касаційної інстанції засобами електронного поштового зв'язку касаційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року касаційну скаргу було повернуто, оскільки заявником не було надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії касаційної скарги. Просить поновити строк на касаційне оскарження, так як має право повторно звернутись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, зазначає, що про існування ухвали Верховного Суду від 10 серпня 2022 року заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 15 серпня 2022 року.

Також зазначено, що вперше касаційна скарга була подана 01 липня 2022 року, оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції представником заявника було отримано лише 01 червня 2022 року, проте жодних доказів на підтвердження наведеного не надано.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Тернового Р. Б. щодо причин пропуску процесуального строку не можна визнати поважними. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження.

ОСОБА_1 вперше звернулася до суду з касаційною скаргою лише 01 липня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Таким чином, заявник зобов`язана довести, що перешкоджало їй вчасно вперше подати касаційну скаргу.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи, а не лише для позивача, який не виконав вказівки Верховного Суду.

Згідно з частиною третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Заявником та її представником не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України.

Таким чином, заявнику слід надіслати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, поштовий конверт, довідку суду щодо дати надіслання та дати отримання/неотримання ОСОБА_1 чи її представником копії повного тексту постанови Волинського апеляційного суду від 24 травня 2022 року тощо).

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішенняпункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішенняпункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує підставами касаційного оскарження судового рішення пункти 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Проте суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що у випадку зазначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України у касаційній скарзі слід вказати посилання на конкретну норму права, яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні, з приводу застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, а також обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Зі змісту касаційної скарги неможливо зрозуміти, з приводу застосування якої саме норми права, яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні, відсутній висновок Верховного Суду.

Отже, заявнику слід уточнити підстави касаційного оскарження.

Також відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

ОСОБА_1 в порушення указаної законодавчої норми не надано копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Натомість заявником долучено до касаційної скарги докази надіслання копій такої скарги іншим учасникам справи листами з описом вкладення.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що обов'язок щодо надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у разі подання до суду документів в електронній формі. Однак, у даному випадку касаційна скарга надіслана до суду касаційної інстанції не в електронній формі, а засобами поштового зв'язку.

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із уточненням підстав касаційного оскарження, а також надіслати до суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Волинського апеляційного суду від 24 травня 2022 року за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Тернового Руслана Богдановича неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 24 травня 2022 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов