Постанова

від 29.08.2022 по справі 2-154/10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року

м. Рівне

Справа № 2-154/10

Провадження № 22-ц/4815/678/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,

секретар судового засідання Пиляй І. С.

учасники справи:

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент»,

боржник, апелянт ОСОБА_1 ,

заінтересована особа Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі

Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича,

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

заінтересована особа Дубенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби

Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2022 року у складі судді Ральця Р. В.., постановлену в м. Дубно Рівненської області,

в с т а н о в и в :

ТзОВ ««Фінансова Компанія «Інвент» звернуло ся до суду із заявою про заміну стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТзОВ ««Фінансова Компанія «Інвент» у виконавчому провадженні №АСВП: 26333608 від 11.05.2011 року з виконання виконавчого листа №2-154 виданого Дубенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11248362000 від 07.11.2007 року.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Дубенського міськрайонного суду від 23.03.2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №11248362000 від 07.11.2007 в сумі 394536,36 грн., 1700 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. ІТЗ., а всього 396356,36 грн.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги за кредитним договором №11248362000 (11248362001 від 07.11.2007 року, укладеними з ОСОБА_1 .

10 липня 2020 року відбувся аукціон з продажу активів ПАТ «Дельта Банк», а саме кредитного портфелю, до складу якого увійшло, зокрема, право вимоги за кредитним договором №11248362000 (11248362001) від 07.11.2007 року, укладеними з ОСОБА_1 .

За наслідками проведеного аукціону ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» набуло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором та договором , укладеним в якості його забезпечення на підставі Договору про відступлення права вимоги №2300/к, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С.Ю. 06.08.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за №770, укладеного між Банком та Товариством.

На дату подання заяви про заміну стягувача на виконанні Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження №АСВП: 26333608 від 11.05.2011 року з виконання виконавчого листа №2-154 виданого Дубенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11248362000 від 07.11.2007 року.

З наведених підстав просило замінити стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТзОВ ««Фінансова Компанія «Інвент».

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2022 року заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні №АСВП: 26333608 від 11.05.2011 року з виконання виконавчого листа №2-154 виданого Дубенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11248362000 від 07.11.2007 року у розмірі 394536,36 грн, 1700 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. ІТЗ., а всього 396356,36 грн., на його правонаступника ТзОВ ««Фінансова Компанія «Інвент».

Ухвала суду першої інстанції вмотивована передбаченим законом правом суду уразі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження замінити таку сторону її правонаступником на підставі поданої заяви, та обґрунтована належними і достовірними доказами на підтвердження факту переходу права вимоги до боржників за кредитним договором від первісного стягувача Банку до його правонаступника заявника у справі на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з`ясуванням всіх обставин справи, неправильною оцінкою наданих доказів, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено його право на справедливий суд та доступ до правосуддя у зв`язку із неналежним повідомленням про час та місце розгляду справи. Пояснює, що судові повістки направлялися йому за адресою: АДРЕСА_1 , звідки поверталися без вручення. Звертає увагу, що в його письмових запереченнях, відзиві та інших документах, що подавалися до суду, вказана його адреса проживання: АДРЕСА_2 . Стверджує, що повістки судом не надсилалися йому як учаснику справи ні на поштову адресу, що була достеменно відома суду, ні на електронну адресу. Зазначає, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали від 26.01.2022 року були порушені ст. 82, 89, 263, 442 ЦПК України, та звертає увагу на те, що ухвала Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.05.2021 року у цій справі, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» про заміну сторони її правонаступником, набрала законної сили, є чинною та не скасованою на сьогоднішній день. Стверджує, що правом звернення про заміну сторони правонаступником наділений продавець за договором купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011р, тобто ПАТ «УкрСиббанк», а не «ПАТ «Дельта Банк», який із такою заявою звертався. З наведених міркувань просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ ««Фінансова Компанія «Інвент» вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 21 вересня 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» звернувя до суду з позовом до ОСОБА_1 . ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКІБ «Укрсиббанк» змінив своє найменування на ПАТ «Укрсиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях АКІБ «Укрсиббанк».

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 березня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №11248362000 від 07.11.2007 в сумі 394 536,36 грн., 1700 грн. сплаченого державного мита та 120 грн. ІТЗ., а всього 396 356,36 грн..

На виконання зазначеного рішення Дубенським міськрайонним судом Рівненської області 07 квітня 2010 року видано виконавчий лист.

11 травня 2011 року держаним виконавцем відділу ДВС Дубенського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 26333608 (а.с.250).

За Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги за кредитним договором №11248362000 (11248362001 від 07.11.2007 року, укладеним з ОСОБА_1 .

06 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «ФК «Інвент» укладено Договір факторингу №2300/К про відступлення права грошової вимоги, до складу якого увійшло в тому числі і право вимоги за кредитним договором №11248362000 (11248362001) від 07.11.2007 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ТзОВ «ФК Інвент» свої вимоги обґрунтовувало наявністю судового рішення про стягнення боргу на користь первісного кредитора, яке не виконане на момент звернення із цією заявою, та договору відступлення права вимоги від первісного кредитора до заявника.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Відповідно до ч.5 даної статті положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Тому належним та допустимим доказом переходу права вимоги до нового кредитора є договір про відступлення права вимоги, зокрема той, що набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Із зазначеним узгоджується позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Замінасторони виконавчогопровадженняїїправонаступником можевідбуватисяякпри відкритомувиконавчомупровадженні,такіпри відсутностівиконавчогопровадження,тобтобутипроведена набудь-якійстадіїпроцесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Закону України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок Верховного Суду України викладене ний у постановах від 09 жовтня 2019 року № 711/10368/2012 та від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Таким чином, закон не встановлює обов`язковості наявності відкритого виконавчого провадження для заміни сторони у зобов`язанні її правонаступником при наявності договору про відступлення права вимоги.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини. Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Покликання апелянта на те, що ПАТ «УкрСиббанк» не має права звернення із заявою про заміну сторони її правонаступником, і таким правом наділений «ПАТ «Дельта Банк», який із такою заявою звертався, апеляційним судом відхиляються, оскільки наявні в матеріалах справи договори про відступлення права вимоги, а саме: договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк», договір факторингу (відступлення права грошової вимоги) від 06 серпня 2020 року від ПАТ «Дельта Банк» до ТзОВ «ФК «Інвент», безспірно підтверджують право заявника на звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Що стосується посилань особи, яка подала апеляційну скаргу, на порушення місцевим судом процесуальних норм, то колегією суддів вони до уваги не беруться, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з самих лише формальних міркувань.

Статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникатияк надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвестидо скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд також бере до уваги конституційно закріплений принцип обов`язковості виконання судового рішення, котре є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Статтею 129-1КонституціїУкраїни визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 вересня 2022 року.

Головуючий Ковальчук Н.М.

Судді: Боймиструк С. В.

Хилевич С. В.