Постанова

від 31.08.2022 по справі 910/11011/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/11011/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.)

від 07.06.2022

у справі № 910/11011/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Парк Мар`янське»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 49 356 548,37 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Погорілець Р.В.

відповідача - Коваль О.С.

третьої особи - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Парк Мар`янське» (далі - ТОВ «Солар Парк Мар`янське») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець») 49 356 548,37 грн, з яких: 39 183 210,76 грн основного боргу, 2 437 961,57 грн пені, 2 742 824,75 грн штрафу, 3 927 229,99 грн інфляційних втрат та 1 065 321,30 грн 3% річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №679/01 від 12.09.2019 в частині повної оплати отриманої в червні - липні 2020 року електричної енергії, та своєчасної оплати електричної енергії, спожитої у червні - листопаді 2020 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у справі №910/11011/21 позов задоволено частково, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Солар Парк Мар`янське» 39 183 210,76 грн - заборгованості, 2 430 985,37 грн - пені, 2 742 824,75 грн - штрафу, 3 927 229,99 грн - інфляційних втрат, 1 065 321,30 грн - 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у справі №910/11011/21 в частині стягнення 39 183 210,76 грн - основного боргу скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про закриття провадження. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у справі №910/11011/21 залишено без змін.

2.3. Суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що внаслідок сплати ДП «Гарантований покупець» коштів у розмірі 39 183 210,76 грн основна заборгованість по договору №679/01 від 12.09.2019 за спірний період зменшилась на відповідну суму, тобто має місце відсутність предмета спору, судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та частини першої статті 278 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про закриття провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 39 183 210,76 грн.

В частині стягнення із відповідача пені у розмірі 2 430 985,37 грн, штрафу у розмірі 2 742 824,75 грн, інфляційних втрат у розмірі 3 927 229,99 грн та 3% річних у розмірі 1 065 321,30 грн, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції поклав на скаржника.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №910/11011/21 в частині покладення на Державне підприємство «Гарантований покупець» судового збору за розгляд апеляційної скарги, Державне підприємство «Гарантований покупець» подало касаційну скаргу, якою просить змінити постанову суду апеляційної інстанції шляхом виключення з мотивувальної частини речення стосовно покладення на скаржника судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з її відмовою та доповнити резолютивну частину постанови пунктом щодо повернення ДП «Гарантований покупець» з Державного бюджету 565 756,87 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №47 від 25.01.2022 за подання апеляційної скарги.

3.2. Підставою касаційного оскарження Державне підприємство «Гарантований покупець» зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 2 частини першої та частини четвертої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в подібних правовідносинах в частині порядку повернення судового збору апелянтові при закритті провадження судом апеляційної інстанції.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. Судове рішення у справі оскаржуються відповідачем в частині розподілу витрат по сплаті судового збору.

4.2. Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

4.3. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

4.4. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

4.5. Наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.

4.6. Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

4.7. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

4.8. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся з позовом про стягнення 49 356 548,37 грн, з яких: 39 183 210,76 грн основного боргу, 2 437 961,57 грн пені, 2 742 824,75 грн штрафу, 3 927 229,99 грн інфляційних втрат та 1 065 321,30 грн 3% річних.

Під час розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 у даній справі, апелянтом подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 39 183 210,76 грн, оскільки після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем сплачено грошові кошти за електроенергію за спірний період.

На підтвердження вказаних обставин стороною надано платіжні доручення від 12.11.2021 №178 472 на суму 21 314 090,12 грн та №177 773 на суму 17 869 120,64 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2020 не заперечував обставини оплати спірної заборгованості у цій справі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 39 183 210,76 грн відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Також в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника (ДП «Гарантований покупець»), тобто пропорційно до задоволених вимог.

4.9. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном. Незважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову в частині стягнення основного боргу, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18.

4.10. У постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, викладено правову позицію, за якою лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа.

4.11. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги ДП «Гарантований покупець» в частині стягнення суми основного боргу вирішив закрити провадження у справі, то судом апеляційної інстанції необґрунтовано покладено на скаржника судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з її відмовою, оскільки в даному разі сума судового збору у відповідній частині за подання апеляційної скарги, підлягає поверненню з державного бюджету на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, колегія суддів враховує, що оскільки станом на момент прийняття постанови судом апеляційної інстанції клопотання про повернення судового збору було відсутнє, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для зміни резолютивної частини постанови шляхом доповнення останньої пунктом щодо повернення ДП «Гарантований покупець» з Державного бюджету судового збору.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2. Відповідно до статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

5.3. Верховний Суд дійшов висновку, що покладення на відповідача обов`язку зі сплати судового збору в цій справі у сумі 565 756,87 грн є неправомірним, а висновки суду апеляційної інстанції - помилковими та такими, що прийняті при неправильному застосуванні пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», тому постанова апеляційного суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат. У решті постанова у справі скаржником не оскаржувалася.

Керуючись статтями 236, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №910/11011/21 в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору змінити, виклавши її в редакції мотивувальної частини цієї постанови.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кібенко