Ухвала

від 30.08.2022 по справі 335/66/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 серпня 2022 року

місто Київ

справа № 335/66/18

провадження № 61-6385ск22

Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради

на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради, третя особа - Департамент промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Автогосподарство» Запорізької обласної ради

(далі - КП «Автогосподарство» ЗОР) 18 серпня 2022 року з використанням поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2022 року, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року залишити в силі.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

І. Оцінка виконання заявником вимог ЦПК України стосовно викладення передбачених процесуальним законом підстав касаційного оскарження судового рішення

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

На переконання КП «Автогосподарство» ЗОР, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначило те, що:

- (1) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Аналіз змісту поданої касаційної скарги дає Верховному Судові підстави для висновку, що наведений заявником довід (пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України), є неналежно викладеним та обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) (підпункт 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Щодо вимог процесуального закону до викладу підстав касаційного оскарження судових рішень

1. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається певна постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Положеннями зазначеної статті передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду про застосування норми права саме у подібних правовідносинах.

При визначенні справ із подібними правовідносинами враховується предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Особа, яка подала касаційну скаргу, повинна врахувати, що у разі наведення посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

2. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Підсумовуючи, Суд визначає, що у випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

3. Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Виконання особою, яка звертається до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, зазначених процесуальних вимоги має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник має не лише навести зміст відповідного пункту згаданих статей процесуального закону, а й викласти належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до цих правових норм.

Щодо оцінки наявності визначених заявником підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі

За наведених обставин, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, заявник КП «Автогосподарство» ЗОР не сформульовано те, стосовно якої саме норми права не сформульований правовий висновок Верховним Судом та яким чином це вплинуло на правильність вирішення спору судами.

Тож заявнику потрібно подати виправлену касаційну скаргу, у якій навести та обґрунтувати підстави подання касаційної скарги, визначені відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.

ІІ. Щодо дотримання строків звернення з касаційною скаргою

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

За правилами частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно позбавили скаржника можливості своєчасно звернутися із такою скаргою до суду.

До касаційної скарги заявник додав заяву, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2022 року, повний текст якої складено 19 травня 2022 року.

Заяву обґрунтовано тим, що копію постанови суду апеляційної інстанції КП «Автогосподарство» ЗОР отримало засобами поштового зв`язку 07 червня 2022 року, на підтвердження чого до заяви додано копію конверта, яким копію судового рішення було направлено Запорізьким апеляційним судом заявнику, та роздруківку з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» з відстеженням поштового відправлення № 6900512556526.

Заявник зазначив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що значно ускладнила роботу КП «Автогосподарство» ЗОР, працівники цього підприємства не мали можливості вчасно ознайомитися із повним текстом постанови оскаржуваного рішення, підготувати касаційну скаргу та своєчасно направити її до Верховного Суду, оскільки з метою убезпечення себе та членів своїх сімей виїхали за межі міста та області, тому заявник просить визнати такі причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2022 року поважними та поновити такий строк.

Верховний Суд констатує, що долучена до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції копія конверта не дає підстав для безумовного висновку, що цим поштовим відправленням заявникові дійсно було направлено копію постанови Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2022 року.

Проте, якщо навіть Суд прийме як підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження надану заявником копію конверта, за будь-яких умов строк буде вважатися пропущеним. В цьому висновку враховано, що оскільки копію судового рішення КП «Автогосподарство» ЗОР отримало 07 червня 2022 року, а з касаційною скаргою звернулося тільки 18 серпня 2022 року.

Наведені заявником у заяві доводи щодо поважності причин пропуску такого строку не приймаються Верховним Судом, оскільки належного підтвердження тимчасового припинення роботи КП «Автогосподарство» ЗОР у зв`язку з військовою агресією на території України заявником не надано.

Верховний Суд констатує, що з 20 червня 2022 року відновив роботу офіційний сайт Єдиного державного реєстру судових рішень, де представники заявника могли ознайомитися із повним текстом постанови суду апеляційної інстанції, проте цього вчинено не було, а враховуючи, що пропуск строку на касаційне оскарження становить більше одного місяця, тому наведені заявником доводи Верховний Суд не визнає поважними.

Отже, КП «Автогосподарство» ЗОР потрібно надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2022 року з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження цього.

Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасного направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду першої або апеляційної інстанцій про відсутність в матеріалах справи доказів своєчасного направлення Запорізьким апеляційним судом оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду. Відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Суд роз`яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради на постанову Запорізького апеляційного суду від 18 травня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Автогосподарство» Запорізької обласної ради, третя особа - Департамент промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний