Рішення

від 01.09.2022 по справі 357/4634/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4634/21

2/357/817/22

Категорія 8

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Кравченко О. Г.,

За участю сторін:

представника позивачас Скуби М.М.;

представника відповідача Зеленої Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності,-

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.06.2020 № 52857625, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк»; 2) скасувати запис про право власності № 37067834 від 24.06.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеному на підставі рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.06.2020 № 52857625.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 лютого 2008 року між Акціонерним банком «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 385/10/08-Ж, згідно якого позичальнику надано в користування грошові кошти в сумі 55 250, 00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних. 01.02.2008 між сторонами кредитного договору було укладено іпотечний договір № 09/1-13, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. та зареєстровано за № 494. Предметом іпотеки є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 51,8 кв.м., житловою площею 27,0 кв.м.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізналася про те, що право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк» на підставі договору іпотеки № 09/1-13 (запис про право власності № 37067834 від 24.06.2020, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексним номером 52857625 від 26.06.2020) державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Оленою Євгенівною.

Позивач вважає, що реєстрація права власності за АТ «Альфа-Банк» на предмет іпотеки відбулася з порушенням порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме з порушенням вимог статей 35-37 Закону України «Про іпотеку», так як їй не було вручено письмову вимогу про усунення порушень основного зобов`язання та не проведено ринкову оцінку іпотечного майна. За таких обставин, державний реєстратор зобов`язаний був відмовити АТ «Альфа-Банк» у здійсненні реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, тому позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яку ухвалою суду від 05 травня 2021 року частково задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 квітня 2021 року, вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 06 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 04 червня 2021 року на 09.00 год.

31 травня 2021 року на адресу суду надійшла заява від відповідача державного реєстратора Томилівської сільської ради Науменко Олени Євгеніївни, в якій остання повідомляє суд про те, що її посада скорочена і вона не має доступу до реєстру речових прав та їх обтяжень і не має змоги надати відзив. Позовні вимоги ОСОБА_1 , вона не визнає і просить проводити розгляд справи без її участі.

07 червня 2021 року на адресу суду від відповідача АТ «Альфа-Банк» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача адвокат Зелена Д.О. просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначено, що банком на адресу позивача було направлено повідомлення № 196 від 14.02.2020 та повторне повідомлення № 368 від 27.04.2020 про звернення стягнення на предмет іпотеки на адресу реєстрації місця проживання, зазначену в договорі: АДРЕСА_3 та на адресу предмету іпотеки: АДРЕСА_1 , а тому твердження позивача про не направлення їх банком є безпідставними. Не отримання позивачем письмових повідомлень не вказує на неналежне виконання банком своїх зобов`язань за договором кредиту, а позивач не бажає отримати направлені йому письмові повідомлення банку. Щодо проведення оцінки вартості предмету іпотеки банком було ініційовано проведення незалежної оцінки предмету іпотеки, за наслідками якої ТОВ «Незалежна експертна компанія» було складено звіт від 11.06.2020, тому твердження позивача про те, що вказана оцінка іпотечного майна банком не проводилася є безпідставним. Щодо відсутності доказів підтвердження факту наявності заборгованості, банком для реєстрації права власності надано довідку від 24.06.2020 щодо загальної заборгованості за договором кредиту та оціночної вартості предмету іпотеки згідно висновку ТОВ «Незалежна експертна компанія». Щодо посилання позивача на дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України», наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено не у примусовому порядку, оскільки позивач надала іпотекодержателю «АТ «Укрсоцбанк» згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя, тому вказаний Закон не підлягає застосуванню до вказаних правовідносин. За таких обставин, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими.

03 червня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Касьяненко Д.Л. про витребування від Білоцерківської міської ради та Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області належним чином завірених копій матеріалів реєстраційної справи, на підставі яких право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за АТ «Альфа Банк». Ухвалою суду від 04 червня 2021 року вказане клопотання судом задоволено та витребувано копії зазначених в клопотанні документів.

04 червня 2021 року у зв`язку з неявкою сторін в підготовче засідання, останнє судом відкладене та призначене на 07 липня 2021 року на 11.00 год.

17 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 щодо неможливості виконання ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 04 червня 2021 року щодо надання копій матеріалів реєстраційної справи, на підставі яких було прийнято рішення № 52857625 від 26.06.2020 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ «Альфа Банк» у зв`язку з тим, що вказана реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів та ведення Державного реєстра прав. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Згідно рішення Білоцерківської міської ради від 29 грудня 2020 року посаду державного реєстратора Томилівської сільської ради було скорочено і відповідач не має доступу до реєстру речових прав та їх обтяжень. Позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач не визнає і просить проводити розгляд даної справи без її участі.

22 червня 2021 року на адресу суду надійшов лист від виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про неможливість виконання ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 04 червня 2021 року у зв`язку з тим, що реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, за результатами проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. З 01.01.2020 року реєстраційні справи у паперовій формі не підлягають передачі до суб`єкта зберігання реєстраційних справ відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Отже, реєстраційна справа щодо об`єкта нерухомого майна (РН 589680532103) сформована державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко О.Є. до відділу державної реєстрації Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Київської області не передавалась.

05 липня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Воронцової М.О. про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з перебуванням представника відповідача в щорічній черговій відпустці, яке судом задоволено. Підготовче засідання відкладено на 15 вересня 2021 року.

14 вересня 2021 року від представника позивача адвоката Касьяненко Д.Л. на адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Білоцерківську міську раду Київської області. Цього ж дня, на адресу суду надійшло повторне клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи від Томилівської сільської ради Білоцерківського району. Також, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, призначеному на 15 вересня 2021 року без участі сторони позивача з проханням не закривати підготовче засідання.

15 вересня 2021 року за участі представника відповідача АТ «Альфа Банк» Зеленої Н.Ю. проведено підготовче засідання у справі, за результатами якого винесено ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотань про повторне витребування доказів та залучення співвідповідача, закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 листопада 2021 року на 14.00 год.

26 жовтня 2021 року на адресу суду від представника відповідача АТ «Альфа Банк» - адвоката Зеленої Н.Ю. надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1

17 листопада 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Касьяненко Дмитра Леонідовича про відкладення розгляду справи, призначеної на 17 листопада 2021 року у зв`язку з участю адвоката Касьяненко Д.Л. у розгляді іншої справи у Києво-Святошинському районному суді Київської області. У зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача розгляд справи судом відкладено на 17 січня 2022 року.

17 січня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача адвоката Зеленої Наталії Юріївни про відкладення розгляду справи призначеного на 17 січня 2022 року у зв`язку з зайнятістю в судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді. У зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача розгляд справи судом відкладено на 03 березня 2022 року.

Через неявку сторін в судове засідання, призначене на 03 березня 2022 року, судовий розгляд у справі відкладено на 20 квітня 2022 року.

Через неявку сторін в судове засідання, призначене на 20 квітня 2022 року, судовий розгляд у справі відкладено на 17 червня 2022 року.

16 червня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача адвоката Гуйвана Ігоря Віталійовича про відкладення розгляду справи призначеного на 17 червня 2022 року у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану. У зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача, розгляд справи судом відкладено на 13 липня 2022 року.

13 липня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача адвоката Пересунька Сергія Сергійовича про відкладення розгляду справи призначеного на 17 червня 2022 року у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану. У зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача, розгляд справи судом відкладено на 13 липня 2022 року.

20 липня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про участь в судових засдіаннях в режиті відеоконференції.

Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференціїпоза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02 вересня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Скуби Миколи Миколайовича Леонідовича про участь в судових засдіаннях в режиті відеоконференції, яке судом було задоволено.

В судовому засіданні 02 вересня 2022 року представник позивача адвокат Скуба Микола Миколайович позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити. Представник позивача додатково пояснив, що реєстрація права власності за відповідачем відбулася незаконно, так як іпотекодержателем за 30 днів перед зверненням стягнення на предмет іпотеки не було вручено іпотекодавцю вимоги про усунення порушень закону. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оцінку майна» відповідачем не було в належний спосіб проведено оцінку вартості предмету іпотеки, так як у оцінювача не було доступу до предмету іпотеки. У АТ «Альфа Банк», всупереч вимог таатті 37 Закону України «Про іпотеку» було відсутнє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, так як між сторонами договору іпотеки не було укладено окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент звернення стягнення на предмет іпотеки діяв Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України», так як предмет іпотеки забезпечував виконання кредитного зобовязання в іноземній валюті.

В судовому засіданні 02 вересня 2022 року представник відповідача адвокат Зелена Наталія Юріївна заперечувала проти задоволення позовну та просила суд відмовити в його задоволенні. Представник відповідача додатково пояснила суду, що іпотечним договором, укладеним між сторонами передбачено можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Банком неодноразово направлялися листи до позивача, як за місцем її реєстрації, так і за місцем знаходження предмету іпотеки, проте позивач ухилялася від отримання вказаних листів. Оцінка предмету іпотеки була здійснена згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності. Позивачем не спростовано наявність заборгованості перед банком за отриманим кредитом. Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України» не підлягає до застосування, так як у позивача у власності є нерухоме майно, відмінне від майна, отриманого в резуьтаті надання кредитних коштів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», надалі за текстом «Кредитор» та ОСОБА_1 , надалі за текстом «Позичальник», укладено договір кредиту № 385/10/08-Ж, відповідно до якого Кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, оплатності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 55 250, 00 доларів США 00 центів, зі сплатою 12, 5 % процентів річних. (а.с.25-29, 72-74 т.1).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту № 385/10/08-Ж, Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», надалі за текстом - Іпотекодержатель та ОСОБА_1 , надалі за текстом - Іпотекодавець, 01 лютого 2008 року укладено іпотечний договір № 09/І-13, відповідно до якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , надалі за текстом «Предмет іпотеки». (а.с.30-35, 76-78 т.1).

Договором про внесення змін № 1 від 06 березня 2015 року до іпотечного договору № 09/І-13 від 01 лютого 2008 року сторони домовилися внести наступні зміни до опису вимог (основного зобов`язання), які забезпечуються іпотекою, а саме домовились, що предмет іпотеки за іпотечним договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем ОСОБА_1 всіх зобов`язань за договором кредиту № 385/10/08-Ж від 01 лютого 2008 року, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, комісій, неустойки тощо у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в договорі кредиту, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, які внесені на дату укладення цього договору про внесення змін або будуть внесені у майбутньому. (а.с.79).

Детальним розписом сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, наданого позичальнику ОСОБА_1 , встановлено наявність розпис вартості кредиту. (а.с.74-75, т.1).

24.06.2020 державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Оленою Євгеніївною прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 51,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК». (а.с.22-24).

24.06.2020 АТ «Альфа Банк» видано довідку про те, що загальна заборгованість ОСОБА_1 по кредиту за договором № 385/10/08-Ж складає 818 761, 87 грн. (а.с.81, т.1).

Оціночна вартість предмету іпотеки, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_4 , проведена згідно ТОВ «Незалежна експертна компанія» на замовлення АТ «Альфа Банк» 11 червня 2020 року. Відповідно до звіту, вартість вказаної квартири становить 712 119,00 грн. (а.с.94, т.1).

14.02.2020 АТ «Альфа Банк» за № 196 направлено ОСОБА_1 за адресами: 1) АДРЕСА_3 та 2) АДРЕСА_1 , повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням (вимогу про усунення порушення). (а.с.82, т.1).

27.04.2020 АТ «Альфа Банк» за № 368 направлено ОСОБА_1 за двома вищевказаними адресами повторне повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с.83, т.1).

Представником відповідача до вказаних повідомлень додано рекомендоване повідомлення відділення с. Чубинці АТ «Укрпошта» про вручення 22.02.2020 і 23.05.2020 поштового відправлення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.84,85,88,92, т.1).

Також, додано рекомендоване повідомлення Білоцерківського відділення АТ «Укрпошта» від 04.03.20210 про повернення поштового відправлення за письмовою відмовою одержувача і від 25.05.2020 про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання. (а.с.84,86,92,93, т.1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.09.2021, за ОСОБА_1 29.05.2008 зареєстровано право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.4-8,т.2).

При вирішення даної справи суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, - іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Іпотека, згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про іпотеку», виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з вимогами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку», в редпкції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено позасудове врегулювання.

Відповідно до данохї статті сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;

прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання:

боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов`язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням:

за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем);

за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, було передбачено механізм передачі іпотекодержателю прав на предмет іпотеки.

Так, вказаною статею пеердбачалося, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2015 року № 11 27, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, обтяжень речових прав на передане в іпотеку майно, у тому числі внесення після державної реєстрації іпотеки іпотекодавця до Єдиного реєстру боржників, не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Згідно з пунктом 4.1. Іпотечного договору № 09І-13 від 01 лютого 2008 року у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов`язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Пунктом 4.5. Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:

4.5.1. на підставі рішення суду; або

4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або

4.5.3. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; або

4.5.4. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або

4.5.5. шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України «Про іпотечне кредитування», операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю та боржнику (позичальнику) письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

З приводу заперечення позивача щодо невручення банком письмової вимоги про усунення порушень, суд зазначає, що Банком було направлено повідомлення № 196 від 14.02.2020 та повторно № 368 від 27.04.2020 про звернення стягнення на предмет іпотеки на адресу реєстрації місця проживання, зазначену в договорі: АДРЕСА_3 та на адресу предмету іпотеки: АДРЕСА_1 . (а.с.82,83, т.1)

Повідомлення адресоване банком за адресою знаходження квартири, що є предметом Іпотечного договору, відповідно до довідки відділення «Укрпошта» від 04.03.2020 повернуто за письмовою відмовою одержувача. що в свою чергу розцінюється судом як повідомлення даної особи. (а.с.84,86, т.1).

Крім цього, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повідомлення ОСОБА_1 за поштовою адресою, зазначеною в кредитному договорі, вручено особисто 22.02.2020 та 23.05.2020. що підтверджує факт отримання повідомлення АТ «Альфа-Банк» позивачем у даній справі. (а.с.84,85,88,92, т.1).

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що їй не надсилалось повідомлення-вимога про усунення порушень не відповідає обставинам справи.

Твердження позивача про відсутність конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя не знайшло свого підтвердження, оскільки у повідомленні, адресованому ОСОБА_1 , 14.02.2020 та 27.04.2020, остання попереджена іпотекодержателем, що у випадку невиконання вимоги протягом тридцятиденного строку, АТ «Альфа Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». (а.с.82,83, т.1).

З приводу позовних вимог щодо відстуності доказів на підтвердження факту наявності заборгованості за основним зобовязанням, суд зазначає, що стороною відповідача надано детальний розпис вартості кредиту (а.с.74-75, т.1) та довідку про загальну заборгованість позивача за кредитом перед АТ «Альфа Банк», який є правонаступником майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» (а.с. 81, т.1). В той час будь-яких доказів на спростування таких доказів, зокрема подання свого, альтернативного розрахунку заборгованості, до матеріалів справи стороною позивача не надано.

Суд спростовує посилання позивача на відсутність ринкової вартості квартири, що перебуває в іпотеці, встановленої відповідно до вимог чинного законодавства, так як відповідачем у справі надано звіт про вартість вказаної квартири, виготовлений 11 червня 2020 року ТОВ «Незалежна експертна компанія». (а.с.94, т.1).

Позивачем та її представником в судовому засіданні не надано свого альтернативного звіту про вартість предмету іпотеки на спростування вимог щодо невідповідності нормам чинного законодавства звіту про оцінку майна, зробленою стороною відповідача.

Доводи позивача щодо відсутності у АТ «Альфа Банк» право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» через відсутність окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного між сторонами не узгоджується з нормами статті 37 даного закону, відповідно до якої іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У пунктах 4.5, 4.5.3. іпотечного договору № 09/І-13 від 01 лютого 2008 року застереження щодо того, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Тому, з урахуванням змісту статті 37 Закону України «Про іпотеку» та відповідного застереження в іпотечному договорі, суд вважає, що у АТ «Альфа Банк» був відсутній обов`язок щодо укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, так як іпотечне застереження в договорі від 01 лютого 2008 року прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

7 червня 2014 року набрав чинності Закон № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», підпуктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Приймаючи до уваги те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 16.09.2021, ОСОБА_1 на праві приватної власності, з 29.05.2008 року, на підставі договору дарування, посвідченого 24.05.2008 року Сквирським приватним нотаріусом Климчук, належить будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , суд вважає, що відсутні підстави для застосування Закону № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України,

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та Договору іпотеки) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV).

Отже, Закон України «Про іпотеку» № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог.

Подібні правові відносини висловлені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19).

При виірішенні питання щодо правильності обраного позивачем способу захисту своїх порушених чи оспорюваних прав та інтересів, суд приходить до наступних висновків.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19) та багатьох інших.

За загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80).

При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.6).

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.06.2020 № 52857625, згідно з яким здіснено державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яким було зареєстровано право власності за АТ «Альфа Банк», не відповідає належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 73-76).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Частиною першою статі 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів, які свідчать про законність її вимог, в той час, коли відповідачем спростовано позовні вимоги, тому суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Судовий збір, згідно з вимогами частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за доцільне, покладення судових витрат у справі, зокрема щодо сплати судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову, на позивача.

Частиною девятою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 05 травня 2021 року, у вигляді накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 589680532103.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгеніївни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олени Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.06.2020 № 52857625, згідно з яким здіснено державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яким було зареєстровано право власності за Акціонерним товариством «Альфа Банк», про скасування запису про право власності № 37067834 від 24.06.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесеного на підставі рішення державного реєстратора Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Оленою Євгенівною, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.06.2020 № 52857625 відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 05 травня 2021 року, у вигляді накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 589680532103.

Судові витрати у справі покалсти на позивача

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місце знаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100. Код ЄДРПОУ: 23494714.

Відповідач 2: Державний реєстратор Томилівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Науменко Олена Євгеніївна, місцезнаходження: 09172 Київська область, Білоцерківський район, село Томилівка, вулиця Леніна, будинок 42. Код ЄДРПОУ: 04363188.

Повний текст рішення суду складено 02 вересня 2022 року.

СуддяМ. М. Бебешко