Ухвала

від 02.09.2022 по справі 523/4806/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №523/4806/22

Провадження №1-кс/523/2345/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

02.09.2022 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Одесі клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області погодженого прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Білгород Дністровського району Одеської області, громадянина України, вищої освіти, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 17 років, інваліда 2 групи, депутата Одеської міської ради Одеської області VIII скликання, голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, раніше не судимого:

За змістом клопотання зареєстрованого: АДРЕСА_1

Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України, -

Встановив:

31.08.2022 року до Суворовського районного суду м. Одеси звернулася слідча СВ відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 .

Відповідно до клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_5 , будучи депутатом Одеської міської ради Одеської області VIII скликання, займаючи посаду голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради відповідно розпорядження Одеського міського голови за №918К 102938 від 5.07.2018р., являючись службовою особою виконавчого органу Одеської міської ради, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та наділена повноваженнями розпоряджатися бюджетними коштами, діючи навмисно всупереч наданих йому повноважень, зловживаючи службовим становищем в інтересах третіх осіб з метою отримання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, достовірно знаючи про Закон України «Про публічні закупівлі», в порушення вказаного закону уклав заздалегідь економічно не вигідний договір купівлі продажу за №668 від 14.03.2022р. з ТОВ «Термопал» на суму 2076000 гривень (з ПДВ), предметом якого була поставка термобілизни (штани) кількістю 1000 одиниць на загальну суму 600000 гривень, термобілизни (кофти) кількістю 800 одиниць на загальну суму 480000 гривень, спальних мішків кількістю 1500 одиниць на загальну суму 756000 гривень та карематів кількістю 1000 одиниць на загальну суму 240000 гривень, за цінами, які значно перевищували середньо ринкові ціни.

В той же день ОСОБА_5 на виконання вищевказаного договору та Додатку №1 підписав накладну за №РН-668 від 14.03.2022р. щодо передачі товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Термопал» та прийняття їх Суворовською районною адміністрацією, в також платіжне доручення за №125 від 14.03.2022р. на підставі якого з рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рахунок ТОВ «Термопал» були перераховані кошти у розмірі 2076000 гривень, при цьому середньо ринкова вартість товарів була меншою від вартості зазначеної в договорі купівлі-продажу, тим самим спричинивши територіальній громаді міста Одеси значної матеріальної шкоди у сумі 714384 грв. (з ПДВ), що у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки ст. 364 Кк України є тяжкими наслідками.

За вказаним фактом 10.05.2022 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022163040000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України.

Відповідно матеріалів клопотання, 29.08.2022 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України за кваліфікуючими ознаками, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду від 24.05.2022р., висновком товарознавчої експертизи за №629/1т від 15.06.2022р., висновком почеркознавчої експертизи за №22-2166 від 15.06.2022р., висновком економічної експертизи за №630/1т від 12.08.2022р., протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими матеріалами у їх сукупності.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у відношенні ОСОБА_5 , мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний здійснив тяжкий злочин, санкція статті якої, у разі визнання особи винною, передбачає позбавлення волі строком від трьох до шести років, підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, внаслідок вчинених дій місцевому бюджету спричинений значний збиток, що є тяжкими наслідками, у зв`язку з чим є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі, повідомляючи невстановлених на даний час досудовим слідством осіб про хід досудового розслідування, також існує ризик впливу на свідків, оскільки ОСОБА_5 впродовж значного періоду часу обіймає посаду голови Суворовської районної адміністрації, що в свою чергу зумовлює наявність широкого кола впливових зв`язків, які підозрюваний може використовувати.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, так як вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді застави обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_5 зазначений запобіжний захід, оскільки особа підозрюється у скоєнні корупційного злочину в умовах воєнного стану, передбаченого ст.364 ч.2 КК України, поведінка підозрюваного не виключає, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, умисно ухилятися від явки до суду та слідчого з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, вбачається ймовірність ризику впливу на свідків, оскільки підозрюваний, використовуючи свій авторитет, може вжити заходів для впливу на осіб з метою надання ними необхідних для нього показань, перекручування або спотворення обставин. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в захист інтересів ОСОБА_5 заявив, що його підзахисний нічого не порушував, в його діях відсутній склад злочину, як зловживання службовою особою службовим становищем всупереч інтересам служби, ОСОБА_5 його підлеглі рекомендували укласти договір, який він підписав, умисел як такий відсутній, всі докази спростовують пред`явлену підзахисному підозру, товарознавча експертиза проведена з порушеннями, містить завідомо неправдиві відомості, захистом була проведена перевірка цін, які не відповідають дійсності на момент укладення договору, при цьому експерт не попереджався про кримінальну відповідальність, при наявних обставинах можливо зробити висновок, що матеріали кримінального провадження не мають жодних допустимих доказів, підозра є необґрунтованою, виклавши свої заперечення в письмовій формі, водночас зазначаючи, що ризики, які викладені в клопотання відсутні, основні свідки вже допитані, експертизи проведені, підзахисний є інвалідом 2 групи, має позитивну репутацію за місцем роботи, міцні соціальні зв`язки, на утриманні неповнолітню дитину, підтверджуючи свої доводи копіями документів, крім того, не зважаючи на те, що ОСОБА_5 знаходиться на лікарняному, з`являвся до слідчого та суду, тим самим демонструючи свою належну поведінку, у зв`язку з чим вважав, що слід відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої є завідомо не помірним, оскільки ОСОБА_5 проживає тільки на свою заробітну плату, що можливо перевірити за його деклараціями.

Підозрюваний ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі, вважаючи свої дії законними, укладений договір купівліпродажу укладеним на законних підставах, водночас зазначаючи, що з висновками експертиз не згодний, вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнає повністю.

Прокурор ОСОБА_9 в якості репліки, в спростування аргументів захисту зазначив, що всі експертизи були проведені належним чином відповідно чинного законодавства.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Так, підставою застосування запобіжного заходу згідно клопотання слідчої є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2 КК України. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_5 також згідно клопотання слідчого є запобігання спробам незаконного впливу на свідків, переховування від органу досудового розслідування та попередження вчинення ним нового злочину.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

За змістом ст.131 ч.1, ч.2 п.9 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст.178ч.1КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно ст.182 ч.1 КК України застава є запобіжним заходом, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ за №15 від 11.01.2012р.), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

За частиною6статті 182КПК України, підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно із частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , не оцінюючи докази про доведеність вини підозрюваного, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приймаючи до уваги особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, утриманців, з урахуванням наявних ризиків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку такого, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

За частинами 4, 5 статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини розмір застави повинен бути визначений із врахуванням активів обвинуваченого, тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб позбавити особу, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, унеможливити перешкоджання досудовому розслідуванню та судовому розгляду кримінального провадження. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Зважаючи на характер і обставини інкримінованого ОСОБА_5 діяння, приймаючи до уваги вказаний в клопотанні розмір завданої майнової шкоди, та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, суд вважає за можливе в якості гаранту виконання обов`язків у виключних випадках визначити розмір застави, а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму, що станом на 1.07.2022р. складає 2508 гривень, тобто 752400 гривень, що на думку слідчого судді буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, які можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців згідно із частиною 7 статті 194 КПК України, тобто у даному випадку строк дії обов`язків слід визначити до 2.11.2022 включно.

Разом з цим, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 182, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

Постановив:

Клопотання слідчої СВ відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмірзастави,достатнього длязабезпечення виконанняпідозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі - 300 розмірів прожиткового мінімумудля працездатнихосіб,що станомна 1.07.2022р. складає 752400 (сімсотп`ятдесят двітисячі чотириста) гривень.

Відповідно до частини 6 статті 182 КПК України підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Призначення платежу: відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 2.09.2022 року заставна сума за ОСОБА_5 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки строком на два місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, суду;

- не відлучатися за межі території Одеської області без дозволу слідчого, суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії обов`язків згідно із частиною 7 статті 194 КПК припиняє свою дію 2.11.2022р. за підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1