Рішення

від 31.08.2022 по справі 925/1577/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1577/20(397/1197/20)

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14"

про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 14" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19.01.2021 дану справу передано за підсудністю до Господарського суду Черкаської області.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.2021 справу №925/1577/20(397/1197/20) передано у провадження судді Боровику С.С.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.08.2021 провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи, проведення якої доручено Кіровоградському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

07.04.2022 супровідним листом експертної установи до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, у зв`язку з чим ухвалою суду від 02.05.2022 провадження у справі поновлено, підготовче засідання у справі призначено на 06.07.2022.

Ухвалою суду від 06.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.09.2022.

01.09.2022 від адвоката позивача надійшла заява, в якій просить суд прохальну частину позовної заяви вважати вірною у наступній редакції:

«Скасувати рішення державного реєстратора від 04 квітня 2018 року №25575702 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,8036 га (кадастровий номер 3520587500:02:000:1296), яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос 14» (код 36027856) повернути ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку.».

01.09.2022 у судове засідання представники сторін не з`явились, причин неявки не повідомили.

Враховуючи неявку сторін, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 01.12.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Колос 14" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну.

Черніков Василь Іванович є власником земельної ділянки площею 3,8036 га, кадастровий номер 3520587500:02:000:1296, яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що підтверджується зареєстрованим в реєстрі за №4-121 Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 13 травня 2016 року державним нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №1, виконуючою обов`язки завідуючої Олександрівської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Сибірцевою О.В. та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.10.2020 №227399038.

Позивач дізнався про те, що відповідачем було укладено договір оренди належної йому на праві власності землі від 03.04.2018, та 04.04.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку строком на 7 років на підставі договору оренди землі від 03.04.2018 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «КОЛОС 14», як орендарем, номер запису про інше речове право 25575702.

На звернення позивача представником ТОВ «КОЛОС 14» було надано копію договору оренди землі від 03.04.2018, де позивачем було виявлено, що у графі «Орендодавець» договору оренди землі від 03.04.2018 р. та у графі «Орендодавець» акта прийому передачі та визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Договору оренди землі підпис не належить Чернікову В.І.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 17.08.2021 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено КІРОВОГРАДСЬКОМУ НАУКОВО-ДОСЛІДНОМУ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОМУ ЦЕНТРУ МВС УКРАЇНИ.

Відповідно до висновку експерта досліджуваний підпис, розташований в розділі «Реквізити сторін» в графі «Орендодавець:» в договорі оренди землі від 13.04.2018 p., що складений щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3520587500:02:000:1296 площею 3,8036 га, що знаходиться на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис в Додатку №1 Акт Прийому передачі та визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Договору оренди землі в розділі «Підписи Сторін» в графі «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Отже, у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За ст. 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220 (в редакції від 22.11.2017), затверджено типовий договір оренди землі, а тому форма договору оренди землі із зазначенням істотних умов договору має дотримуватись сторонами.

Згідно п. 43 типового договору оренди землі, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі. У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо встановлення істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Позивач звернувся до суду з вимогою про усунення перешкоди у володінні та користуванні належною йому земельною ділянкою, шляхом витребування її з тих підстав, що не підписував договір оренди землі та не погоджував його умов.

Судом встановлено, що Договір оренди землі від 03.04.2018 щодо оренди ТОВ «КОЛОС 14» земельної ділянки площею 3,8036 га, кадастровий номер 3520587500:02:000:1296 є неукладеним, оскільки не підписаний позивачем, а тому земельна ділянка, що належать позивачу, знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Виходячи із аксіоми судочинства jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно перевіряє доводи сторін під час розгляду справи. Зокрема, згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Спір у цій справі є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як користувача землі з боку іншої особи.

Тобто, позивач подав негаторний позов про повернення земельної ділянки, при цьому формулювання позивачем позовних вимог, саме як витребування земельної ділянки, на зміст позову, як негаторного, не впливає.

З урахуванням установлених у цій справі обставин, зокрема установленого факту не підписання ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 03.08.2018 р. з ТОВ «Колос 14», відсутність волевиявлення власника на передачу в оренду земельної ділянки та безпідставність користування відповідачем цим майном, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки підлягає задоволенню. При цьому зазначення позивачем у позовній заяві про витребування у відповідача земельної ділянки, а не її повернення не має правового значення для вирішення цієї справи, оскільки таке формулювання позовної вимоги не спростовує змісту негаторного позову як способу захисту та права, на захист якого він поданий.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У такому разі як негаторний позов слід розглядати позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку.

За установленими у цій справі обставинами позивач як власник земельної ділянки має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом зобов`язання відповідача її повернути.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що відповідно до принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц. У пункті 7.43 постанови від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Таким чином, оскільки позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3520587500:02:000:1296, загальною площею 3,8036 га, то відповідач, у фактичному користуванні якого без установлених законом підстав знаходиться вказана земельна ділянка, своїми діями, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушує права позивача, як власника земельної ділянки та створює перешкоди у користуванні позивачем своїм майном.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі №504/2864/13-ц , від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц , від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц.

Крім того, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею 3,8036 га (кадастровий номер 3520587500:02:000:1296), яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

За таких обставин реєстрація права оренди ТОВ «КОЛОС 14» на підставі неукладеного договору оренди землі не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення державного реєстратора від 04 квітня 2018 року №25575702 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,8036 га (кадастровий номер 3520587500:02:000:1296), яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос 14» (Черкаська область, Кам`янський район, с. Лубенці, вул. Завгороднього, 2А, код ЄДРПОУ 36027856) повернути ОСОБА_1 (с. Триліси, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27310, РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) земельну ділянку площею 3,8036 га (кадастровий номер 3520587500:02:000:1296), яка розташована на території Староосотської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос 14» (Черкаська область, Кам`янський район, с. Лубенці, вул. Завгороднього, 2А, код ЄДРПОУ 36027856) на користь ОСОБА_1 (с. Триліси, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27310, РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 2250,24 грн. витрат на оплату експертних послуг та 1008,35 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.09.2022.

Суддя С.С. Боровик