Постанова

від 05.09.2022 по справі 922/3890/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року м. Харків Справа № 922/3890/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Попков Д.О. , суддя Істоміна О.А.

За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: Прокурор: від Харківської міської ради: від ТОВ «Майдан Віла»: розглянувши апеляційну скаргу (вх. №630 Х/3) Євтушенко Є.В. (в режимі відеоконференції) Кадацька Д.М. (службове посвідчення) не з`явились Пономарьов С. М. (адвокат) свідоцтво №002492 від 14.04.2021, Ордер АХ 1098393 від 18.07.22 Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харківна рішення господарського суду Харківської області 24.01.2022 р. (повний текст підписано 03.02.2022 р.) у справі за позовом до про№922/3890/21 (суддя Шарко Л.В.) Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан - Віла", село Михайлючка Шепетівський р-н Хмельницької обл. стягнення 1 561967,42 грн.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (м. Харків) звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою від 22.09.2021 №51-107-3903ВИХ-21, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-Віла" (Хмельницька область село Михайлючка) суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1 561 967,42 грн. за користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-г. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 27.09.21р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням господарського суду від 24.01.2022 (повний текст рішення складено та підписано 03.2.2022) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що між ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" та Харківською міською радою діють зобов`язально-правові відносини. Доводи прокурора про безпідставне набуття ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" спірної земельної ділянки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та підлягають відхиленню, оскільки відсутні правові підстави для застосування положень ч.1 ст.1212 ЦК України, а отже правовідносини за своїм змістом не є кондикційними.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків звернувся з апеляційною скаргою №15/1-748 вих.22 від 30.05.2022 року (з додатками: докази надсилання сторонам апеляційної скарги, копія першої сторінки рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3890/21, копія конверту в якому надійшло відправлення №6102270945456 рішення ГСХО від 24.01.2022 у справі №922/3890/21 та дані веб-сайту Укрпошта щодо трекінгу відправлення №6102270945456, всього на 24 арк.), за змістом якої просить суд:

-визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк а апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3890/21;

-прийняти апеляційну скаргу до провадження;

-скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3890/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов прокурора;

-здійснити розподіл судових витрат у справі та відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури судові витрати за подання апеляційної скарги;

-справу розглянути за участі представника Харківської обласної прокуратури;

-про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- усупереч положень статей 76-79, 236 ГПК України судом першої інстанції надано перевагу доводам відповідача та необгруновано відхилено доводи прокурора;

- державний акт на право постійного користування землею від 01.10.1998 №381 визнано таким, що втратив чинність. Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером: 6310138200:02:007:0003, що розташована на території Індустріального району за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-г, сформована та здійснено 01.11.2017 державну реєстрацію, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

- з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном. При цьому, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості цілісний майновий комплекс, до моменту укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2021 та подальшої реєстрації договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належним чином не оформлювало речові права щодо спірної земельної ділянки та не сплачувало за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі;

- в рішенні суду помилково зазначено, що користування відповідачем земельною ділянкою без укладання договору оренди землі зумовлено забезпеченням у майбутньому породження учасниками правовідносин певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладання договору купівлі продажу цієї ж земельної ділянки, а тому підстави для застосування вимог статті 1212 ЦК України відсутні.

- ТОВ «Майдан Віла» зберігало кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшувало вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачала належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувався факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Збереження цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті дій ТОВ «Майдан-Віла» з моменту набуття останньою права власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-Г. При цьому, встановлення вини відповідача при кондиційних правовідносинах не має значення;

- внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладання договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Харківської міської ради, як позивача щодо неодержання грошових коштів у розмірі орендної плати за землю;

- ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд безпідставно звільнив відповідача від передбаченого законом обов`язку сплачувати плату за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Апеляційна скарга подана безпосередньої до Східного апеляційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 10.06.2022 р. в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Чернота Л.Ф., тоді як іншими членами колегії є Попков Д.О., Істоміна О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 р. у справі №922/3890/21 визнано причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною. Поновлено Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 р. у справі №922/3890/21. Відкрито апеляційне провадження у справі №922/3890/21. Встановлено учасникам справи строк до 20.07.2022р. (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи в строк до 20.07.2022р. (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2022р. була направлена сторонам у справі на поштові та електроні адреси у відповідності до вимог статей 120,121 ГПК України.

Від ТОВ «МАЙДАН ВІЛА» (в межах строку) надійшов відзив на апеляційну скаргу від 18.07.2022 №18/07, за змістом якого відповідач просить, залишити судове рішення від 24.01.2022р. у справі №922/3890/21 без змін, а скаргу без задоволення. Справу розглянути за участі представника ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА». Про дату та час розгляду справи повідомити сторони та представника ТОВ «МАЙДАН- ВІЛА».

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022р. законне та обґрунтоване, а аргументи наведені у апеляційній скарзі є необґрунтованим та таким, що не відповідають нормам матеріального права. Крім того, відповідач зазначив наступне:

- скаржник у апеляційній скарзі і не вказує, який саме нормативний акт не застосовано, чи не вірно застосовано судом, яким саме нормативним актом на його думку (спеціальним або загальним) необхідно було керуватися щоб вирішити зазначену справу, а лише посилається на іншу справу №687/425/20 від 12.01.2022р., у якій відсутня подібність змісту та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин зі справою яка оскаржується. Більш того, зазначена скаржником цитата з рішення є неповною в результаті чого у останнього виникла помилкова подібність правовідносин;

- висновки скаржника щодо можливості визнання дати виникнення права на земельну ділянку з дати прийняття рішення не застосовуючи Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є таким який не відповідає положеннями статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 334,182 ЦК України, а також положень статей 125, 126 ЗК України, якими передбачено, що право власності на земельну ділянку, у тому числі надану у власність в порядку безоплатної приватизації, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав;

- без наявності реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення прав на земельну ділянку ТОВ «Елавус ЛТД» у Харківської міської ради була відсутня можливість надання вказаної земельної ділянки в оренду будь якому іншому користувачеві. Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена тільки після державної реєстрації припинення права на це нерухоме майно за попередньою особою;

- матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» з метою викупу земельної ділянки неодноразово зверталася до Харківської міської ради з проханням припинити право користування за вищезазначеним Державним актом, листи від 08.04.2021р. та 19.04.2021р. зазначені листи та відповідь (лист № 2966/0/553-21 від 07.05.2021 року Департаменту територіального контролю, яким ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» було відмовлено у припиненні права користування) наявні в матеріалах в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Втім, Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17.05.2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час постановлення ухвали від 22.07.2022 в Україні продовжено строк дії воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, розташованого у м. Харкові.

З огляду на необхідність розгляду апеляційної скарги впродовж строків, передбачених вимогами статті 273 ГПК України, після проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.07.2022, зокрема, призначив розгляд апеляційної скарги (вх. №630 Х/3) Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 р. у справі №922/3890/21 до розгляду на "06" вересня 2022 р. о 10:30 год. Повідомив учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та зобов`язав невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Явку представників учасників справи визнав необов`язковою. Довів до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

31.08.2022 через «Електронний суд» від Харківської обласної прокуратури - Петрової Ольги Ігорівни надійшло клопотання, за змістом якого останній просить надати прокурору відділу представництва інтересів держави з питань управління представництва інтересів держави в суді Харківської обласної прокуратури Кадацькій Дар`ї Миколаївні можливість участі у вказаному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2022 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури прокурора Петрової Ольги Ігорівни, з вимогою надання можливості прокурору відділу представництва інтересів держави з питань управління представництва інтересів держави в суді Харківської обласної прокуратури Кадацькій Дар`ї Миколаївні приймати участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/3890/21 яке відбудеться "06" вересня 2022 р. о 10:30 год. в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 06.09.2022 (в режимі відеоконоференції) прокурор підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, звернув увагу суду на те, що в даному випадку встановлено факт користування земельною ділянкою, зазначивши при цьому, що суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, оскільки безпідставно збережені кошти орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав підлягають стягненню на користь власника відповідної земельної ділянки на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України. Просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 у справі №922/3890/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов прокурора.

Представник відповідача (ТОВ «Майдан ВІЛА») надав усні пояснення по суті справи, аналогічні викладеним у відзиві, заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі. Просив залишити судове рішення від 24.01.2022р. у справі №922/3890/21 без змін, а скаргу без задоволення.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відомості картки обліку вихідних документів, а також повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також з огляду на те, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а наявних матеріалів справи на думку суду достатньо для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Харківської міської ради.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання у відповідності до вимог статей 222, 223 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши прокурора та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.

Щодо підстав звернення прокурора з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.

За положеннями ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Частинами 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

В якості підстави для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави прокурор вказував те, що недоотримання безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскілки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Разом з цим, Харківською міською радою не вживаються заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ «Майдан Віла» безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати та відповідний позов до останнього з цим же предметом та з цих же підстав до суду не пред`являвся.

Так, прокуратурою скеровано 22.06.2020 до Департаменту територіального контролю Харківської міської ради листа щодо порушень з боку ТОВ « Майдан-Віла» під час користування вищевказаною земельною ділянкою, на якій знаходяться об`єкти нерухомості.

Згідно інформації Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 23.07.2021 встановлено, що рішенням Харквської міської ради №1241/18 від 17.10.2018 припинено право користування ТОВ фірми «Елавус ЛТД» земельною ділянкою площею 2,3313 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-Г, за його добровільною відмовою, надано розрахунки безпідставно збережених ТОВ «Майдан Віла» коштів у вигляді орендної плати.

Встановалено, що міською радою не вживалися заходи щодо звернення до суду з позовом до ТОВ «Майдан Віла» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою.

У постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгруновані підстави для захисту інтересів держави.

Таким чином, оскільки вказані інтереси залишилися незахищеними, наведене стало підставою для звернення Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова з позовом в інтересах держави в особі Хврківської міської ради.

Про прийняте рішення щодо звернення з відповідним позовом Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова поінформовано листом від 30.07.2021 Харківську міську раду, однак, до цього часу вказані порушення не усунуто та заходи реагування з боку міської ради на їх усунення не вжито.

Згідно ст. 13 Конституції України, ст. 373 Цивільного кодексу України, ст. 1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Незаконне та безоплатне використання землі ослаблює економічні основи органів місцевого самоврядування, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Вивченням місцевою прокуратурою питання наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних правовідносин, встановлено порушення вимог законодавства під час використання земельних ділянок, розташованих на території Індустріального району м. Харкова.

Зокрема, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-ВІЛА» зареєстроване з 17.01.2005. Основний вид діяльності товариства - добування піску, гравію, глин і каоліну.

Із матеріалів справи вбачається, що головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, було здійснено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-Г та складено акт від 18.05.2020, яким встановлено, що ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» використовує для експлуатації та обслуговування вищевказаних нежитлових будівель, земельну ділянку площею 2,3313 га, кадастровий номер - 6310138200:02:007:0003, за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-г.

За результатами наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів міської ради, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що за ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості - цілісний майновий комплекс, а саме: на нежитлову будівлю літ. «А-2» площею 1024,1 кв.м., літ. «A-Б» площею 3925,2 кв.м., літ. «В-1» площею 113,5 кв.м., літ. «Г-1» площею 69,9 кв.м., літ. «Д-1» площею 69,9 кв.м., літ. «Е-1» площею 107,4 кв.м., літ. «Ж- 1» площею 30,1 кв.м., літ. « 3-1» площею 10,2 кв.м., літ. «И-1» площею 698,7 кв.м., літ. «К-2» площею 874,2 кв.м., літ. «Л-1» площею 340,6 кв.м., літ. «М-1» площею 683,2 кв.м., літ. «Н-1» площею 2986,8 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 2,3313 га, кадастровий номер: 6310138200:02:007:0003, за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-г.

За твердженнями прокурора, відповідно до пункту 6 додатку 2 до рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд №1241/18 від 17.10.18, ТОВ фірмі "Елавус ЛТД" припинено право користування земельною ділянкою комунальної власності площею 2,3313 га по вул. Плитковій, 1-г, у м. Харкові за добровільною його відмовою.

Державний акт на право постійного користування землею від 01.10.1998 №381 визнано таким, що втратив чинність.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаними об`єктами нерухомого майна за ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" не зареєстровано.

Так, земельна ділянка площею 2,3313 га, з кадастровим номером - 6310138200:02:007:0003, що розташована на території Індустріального району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-г є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Харківською міською радою.

Крім того, прокурор вказує, що відповідно до інформації, наданої ГУ ДПС у Харківській області від 16.06.21 встановлено, що ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" є платником земельного податку, річна сума сплаченого земельного податку за 2018 р. складає 15 2311,60 грн., за 2019 р. 333 181,68 грн., станом на 01.04.2020 119 893,89 грн., усього за 2020 р. 485 236,85 грн. Проте право користування земельною ділянкою ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" за вищевказаною адресою до цього часу не оформлено.

Таким чином, за твердженнями прокурора, ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" з часу набуття права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) використовувадлу вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

За текстом позовної заяви також значиться, що Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Так, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" земельної ділянки площею 23313 кв.м. (2,3313 га), кадастровий номер 6310138200:02:007:0003, у період з 01.11.18 по 31.12.20, з урахуванням сум сплаченого земельного податку, складає 1 561 967,42 грн.; зазначений розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копія якого додана до позовної заяви.

Таким чином, ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" у період з 01.11.18 по 31.12.20 не сплачено за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 1 561 967,42 грн., внаслідок чого останнє зберегло у себе майно - грошові кошти, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами статті 80 Земельного кодексу України унормовано, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статями 122, 123, 124 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування та, за твердженнями прокурора, без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що судове рішення прийнято з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Правові підстав користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 ст. 14 ПК України у вказаній редакції).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ч.1 ст. 93 та ст. 125 ЗК України).

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 від 05.08.2022 року.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Оскільки відповідач у період з 2018 року по 2020 не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування своєї позиції у спорі прокурором надано належні, допустимі та достовірні докази, які усупереч ст. 86 ГПК залишено судом першої інстанції поза увагою суду, а надано перевагу доводам відповідача та необгрунтовано відхилено доводи прокурора.

Так, 04.04.2018 за ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2018 укладеного з ТОВ фірмі «Елавус ЛТД» зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-г, що знаходяться на земельній ділянці площею 2,3313 га (кадастровий номер 6310138200:02:007:0003), яка надана державному підприємству «Харківський дослідний цементний завод» у постійне користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 01.10.1998 №381.

Як вищезазначено, відповідно до п. 6 додатку 2 до рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд №1241/18 від 17.10.2018, ТОВ фірмі «Елавус ЛТД» припинено право користування земельною ділянкою комунальної власності площею 2,3313 га по вул. Плитковій, 1-Г, у м. Харкові за добровільною його відмовою.

Державний акт на право постійного користування землею від 01.10.1998 №381 визнано таким, що втратив чинність.

Водночас, земельна ділянка, площею 2,3313 га, з кадастровим номером - 6310138200:02:007:0003, що розташована на території Індустріального району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-Г, сформована та здійснено 01.11.2017 державну реєстрацію, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Частиною 1 статті 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 додатку до рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.10.2018 № 1245/18 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам» надано дозвіл ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 2,3313 га, кадастровий номер: 6310138200:02:007:0003.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» з метою викупу земельної ділянки неодноразово зверталася до Харківської міської ради з проханням припинити право користування за Державним актом, листи від 08.04.2021р. та 19.04.2021р. зазначені листи та відповідь (лист № 2966/0/553-21 від 07.05.2021 року Департаменту територіального контролю, яким ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» було відмовлено у припиненні права користування) наявні в матеріалах в матеріалах справи.

В період з 2018 по 2020 рік (акт огляду обсеження земельної ділянки від 18.05.2020) відповідач дійсно приймав дії щодо викупу земельної ділянки. Але, у даному випадку діюче законодавство України не передбачає такої підстави для звільнення сплати розміру орендної плати відповідача за користування земельною ділянкою у зазначений період.

Із матеріалів справи вбачається, що лише 14.07.2021 Харківською міською радою прийнято рішення №159/21 про продаж ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» земельної ділянки площею 2,3313 га, кадастровий номер: 6310138200:02:007:0003, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-Г.

В подальшому, у жовтні 2021 року за ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» було оформлено та зареєстровано право власності на земельну ділянку за вищевказаною адресою. Вказаний факт не заперечувався відповідачем.

До цього часу, як вищезазнчено 04.04.2018 встановлено той факт, що за ТОВ «Майдан Віла» на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2018 зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості.

Таким чином, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведено та обґрунтовано, а також підтверджено достатніми та належними доказами. Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період із 01.11.2018 по 31.12.2020 користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований(актом обсеження земельної ділянки від 18.05.2020 цей факт також підтверджено), за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею. Тому ТОВ "Майдан Віла» є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду дійшов висновку, що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності). При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника будівлі (у спірних правовідносинах ТОВ "»Майдан Віла») сплачувати за користування цією земельною ділянкою. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20.

Судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що фактичне припинення права користування земельною ділянкою ТОВ фірмі «Елавус ЛТД» відбулося з дати державної реєстрації. А отже, Державний акт на право постійного користування землею від 01.10.1998 № 381 був чинний до 30.04.2021.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація є лише офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення прав на нерухоме майно, проте не є підставою виникнення цивільних прав, зокрема набуття, зміни або припинення прав на нерухоме майно. Аналогічна правова позиція містится у постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 687/425/20.

Відповідно до статей 11, 13 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають на підставі юридичних фактів та здійснюються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що закон пов`язує наявність права на безоплатне набуття у приватну власність земельних ділянок певного виду використання із земель державної та комунальної власності саме з фактом прийняття відповідного рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, а не з державною реєстрацією речових прав на відповідне майно. Тобто, державна реєстрація це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №6-318цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

Із тексту оскаржуваного рішення вбачається, що користування відповідачем земельною ділянкою без укладеного договору оренди землі зумовлено забезпеченням у майбутньому породження учасниками правовідносин певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки. А тому, підстави для застосування вимог статті 1212 ЦК України відсутні.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає такі твердження місцевого господарського суду передчасними з огляду на те, що матеріалами даної справи підтверджується той факт, що відповідач правомірно володів лише нежитловою будівлею, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном.

При цьому, ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості - цілісний майновий комплекс, до моменту укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.09.2021 та подальшої реєстрації договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належним чином не оформлювало речові права щодо спірної земельної ділянки та не сплачувало за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ст. 1212 ЦК України).

Частиною 3 вищевказаної статті встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» ЦК України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Судова колегія дійшла висновку що, до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, які вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку). Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19.

За даною справою ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» зберігало кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшувало вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачала належне їй майно (кошти від орендної плати). Таким чином, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради. Тобто, в даному випадку відбувся факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Слід зауважити, що збереження цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» з моменту набуття останньою права власності на цілісний майновий комплекс розташований за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-г. При цьому встановлення вини відповідача при кондикційних правовідносинах не є обов`язковим.

Отже, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд безпідставно звільнив відповідача від передбаченого законом обов`язку сплачувати плату за користування земельною ділянкою комунальної власності. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, постанові Верховного Суду від 17.12.2019 № 925/9/18.

Так, відповідно до висновку, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї. Аналогічна правовва позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (провадження №14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (провадження 14-104цс19).

Судова колегія апеляційної інстанції застосовуючи норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України, вважає за необхідне зазначити таке.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягавє застосуванню для вирішення спору.

Отже, з огляду на наявні у даній справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для скасування рішення господарського суду від 24.01.2022 та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Здійснюючи перерахунок розміру суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова, враховуючи, що розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, колегією суддів встановлено, що він нарахований у правильний період.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Харківській області № 8525/9/20-40-04-03-18 від 14.04.2020р. ТОВ "МАЙДАН - ВІЛА" у 2018 році сплачено 152 311,60 грн, тобто в місяць 12 692,63 грн земельного податку за земельну ділянку (кадастровий номер: 6310138200:02:007:0003), яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-Г.

Розмір безпідставно збережених ТОВ "МАЙДАН - ВІЛА" коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою, становить: 152 311,60 грн - 25 385,27 грн = 126 926,33 грн.

Розрахунок безпідставно збережених ТОВ "МАЙДАН - ВІЛА" коштів у розмірі орендної плати за період з 01.11.2018 р. по 31.12.2018 р. складає 126 926,33 грн.

Розрахунок безпідставно збережених ТОВ "МАЙДАН - ВІЛА" коштів у розмірі орендної плати за періодз 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. складає 580 687,92 грн.

Відповідно інформації, вказаної в листі Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова від 22.06.2021 №51-107-1998ВИХ-21 ТОВ "МАЙДАН - ВІЛА", у 2020 році сплачено 485 236,85 грн. земельного податку за земельну ділянку (кадастровий номер: 6310138200:02:007:0003), яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 1-Г.

Розмір безпідставно збережених ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" коштів, розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою, становить:

1 339 590,12 грн - 485 236,85 грн. = 854 353,27 грн.

Розрахунок безпідставно збережених ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 складає 854 353,27 грн.

Отже загальний розмір безпідставно збережених коштів за використання ТОВ "МАЙДАН-ВІЛА" земельної ділянки площею 23313 кв.м. (2,3313 га), кадастровий номер 6310138200:02:007:0003, у період з 01.11.18 по 31.12.20, з урахуванням сум сплаченого земельного податку, складає 1 561 967,52 грн. (126 926,33 грн. + 580 687,92 грн. + 854 353,27 грн.).

Враховуючи наведене, оскільки розрахунок позивача хоч і є меншим (на десять копійок) ніж розмір фактично безпідставно збережених коштів, але не виходячи за межі позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що стягненню з відповідача на користь ради підлягає сума - 1 561 967,42 грн.

Судова колегія апеляційної інстанції встановила, що за даною справою, земельна ділянка сформована із зазначенням кадастрового номеру (наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), за розрахунком визначено нормативна грошова оцінка землі (базова вартість за 1 м2), коефіцієнт Км2 (сукупний коєфіцієнт Кф, коефіцієнт індексації К(і)), який встановлюється рішенням ради, перевірила розрахунок, суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, який додано до позовної заяви.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Зважаючи на викладене, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

За даною справою, розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на двох витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який додано прокуратурою до позовної заяви. Отже, установивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування ТОВ "Майдан - Віла" у спірний період без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Наведені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є безпідставними, оскільки обставини справ Верховного Суду на які посилається останній, відрізняються від обставин цієї конкретної справи, тобто рішення прийнято за різних фактичних обставини, які були встановлені під час розгляду справи.

Посилання ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» на те, що право передати спірну земельну ділянку в оренду виникає у позивача лише з моменту державної реєстрації речового права на таку земельну ділянку, тобто виключає право розпорядження нею до вчинення такої реєстрації, є виправданим. Проте не стосується даних спірних правовідносин, які виникли із приводу фактичного користування відповідачем сформованою та внесеною (зареєстрованою) до Державного земельного кадастру земельною ділянкою комунальної власності НВ-6305858852018 від 13.04.2018 за відсутності для того достатніх правових підстав за рахунок позивача, якому належать ці землі відповідно до закону.

За даною справою предметом розгляду є несплата орендної плати за користування земельною ділянкої.

Отже, в даному випадку колегія суддів приходить до висновку, що вимога прокурора про стягнення з ТОВ «МАЙДАН-ВІЛА» на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів, у розмірі 1 561 967,42 грн. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

За таких підстав, апеляційна скарга Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2022 року у справі №922/3890/21 підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України через неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення господарського суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права, з прийняттям нового рішення, яким позов задоволено, витрати зі сплати судового збору розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача у справі.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м. Харків задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2022 року у справі №922/3890/21 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-ВІЛА» (код ЄДРПОУ 33191306; вул. Островського, 3, корп. Б, с. Михайлючка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30416) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA 958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК у м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1 561 967,42 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-ВІЛА» (код ЄДРПОУ 33191306; вул. Островського, 3, корп. Б, с. Михайлючка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30416) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 23 429,51 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙДАН-ВІЛА» (код ЄДРПОУ 33191306; вул. Островського, 3, корп. Б, с. Михайлючка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30416) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 35 144,27 грн.

6. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.09.2022 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 06.09.2022 р.

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.А. Істоміна