Постанова

від 05.09.2022 по справі 127/2848/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/2848/18

Провадження № 22-ц/801/1277/2022

Категорія: 42

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 рокуСправа № 127/2848/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Якименко М. М.,

за участю секретаря Луцишина О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчих листів, виданих у цивільній справі №127/2848/18, такими, що не підлягають виконанню, постановлену 17 травня 2022 року у м. Вінниця, суддею цього суду Королем О. П.,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі ТОВ «ОТП Факторинг Україна») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка мотивована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-В00/096/2008 від 26.05.2008 р. в розмірі 185 153,81 доларів США, еквівалент на 27 листопада 2017 року становить 4 983 155,58 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом становить 146 640,10 дол. США, в еквіваленті становить 3 946 612,99 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками складає 38 513,71 дол. США, еквівалент 1 036 542,59 грн. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» понесені витрати із спати судового збору в розмірі 74 747,40 грн.

На підставі вказаного рішення 11 травня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області були видані виконавчі листи №127/2848/18 щодо стягнення з Боржника (Заявника): заборгованості за кредитнім договором №МL-В00/096/2008 від 26 травня 2008 року в розмірі 185153,81 дол. США, еквівалент на 27 листопада 2017 року становить 4 983 155,58 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом 146 640,10 доларів США, еквівалент 3 946 612,99 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 38 513,71 дол. США, еквівалент 1 036 542,59 грн., а також витрат із сплати судового збору в розмірі 74 747,40 грн.

У зв`язку з тим, що виконати зобов`язання за вищевказаним судовим рішенням фіатними грошима ОСОБА_1 не в змозі, тому уклала договір № В-19/07/21 від 19 липня 2021 року про використання капіталізованих нематеріальних активів з Обслуговуючим Кооперативом «Небанківська Фінансова Установа Територіальних Громад Житомирщини Ковчег» за яким як власник (співвласник) домогосподарства, отримала інтелектуальну здатність та створила разом з даним кооперативом інтелектуальний капітал і капіталізовані нематеріальні активи, та надавши послуги згідно з умовами такого договору, отримала спроможність стати векселедавцем (емітентом) стратегічного платіжного засобу (простий вексель) на суми: 190 000,00 дол. США; 80 000,00 грн.

Після цього ОСОБА_1 передала ТОВ «ОТП Факторинг Україна»: оригінал цінного паперу - платіжного розрахункового засобу простий авальований вексель серії АА №2746913 від 19 липня 2021 року на суму 190 000,00 дол. США; оригінал цінного паперу - платіжного розрахункового засобу простий авальований вексель серії АА №2746914 від 19 липня 2021 року на суму 80 000,00 грн.

03 серпня 2021 року Стягувач отримав заяву про належне виконання зобов`язань від 27 липня 2021 року разом з: оригіналом простого векселя серії АА №2746913 від 19 липня 2021 року на суму 190 000,00 дол. США; оригіналом простого векселя серії АА №2746914 від 19 липня 2021 року на суму 80 000,00 грн; оригінал акту прийому-передачі простих векселів серії АА №2746913 від 19 липня 2021 року на суму 190 000,00 дол. США та серії АА №2746912 від 19 липня 2021 року на суму 80 000,00 грн.; копією рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2020 року по справі №127/2848/18 та копією постанови Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2021 року по справі №127/2848/18.

На думку ОСОБА_1 , станом на 03 серпня 2021 року вона виконала судове рішення добровільно і сплатила ТОВ «ОТП Факторинг Україна» всю заборгованість, але стягувач не повідомив про це а ні суд, а ні органи виконавчої служби. Крім того жодної відповіді від стягувача на адресу боржника не надходило.

29 липня 2021 року факт виконання боргового зобов`язання за рішенням був доведений до відома Вінницького міського суду Вінницької області з метою: унеможливлення настання обставин введення державної виконавчої служби чи приватного виконавця в оману та спонукання до вчинення нею/ним незаконних дій чи допущення бездіяльності; попередження зловживання Стягувачем своїми процесуальними правами.

26 серпня 2021 року ОСОБА_1 також письмово звернулась до приватного виконавця з заявою про належне виконання зобов`язань та підстав для закінчення зведеного виконавчого провадження № 65406243, повідомила приватного виконавця про виконання нею боргового зобов`язання, та зобов`язання по сплаті судового збору шляхом оформлення заборгованості векселями.

Зважаючи на викладене ОСОБА_1 вважає, що вона виконала судове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2020 року по справі №127/2848/18 шляхом погашення заборгованості, а тому просила: визнати виконавчий лист, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області на суму 185153 дол. США на виконання рішення цього суду від 04 листопада 2020 року таким, що не підлягає виконанню; визнати виконавчий лист, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області на суму 74 747,40 грн на виконання цього ж рішення таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившисьіз постановленоюухвалою ОСОБА_1 , посилаючись на її невідповідність вимогам процесуального закону щодо законності та обґрунтованості, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити її заяву повністю.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином, не з`явились.

Від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги, призначений на 06 вересня 2022 року на 09 год 40 хв, за відсутності представника ТОВ.

Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду її апеляційної скарги на інший день поза межами воєнного стану, яке мотивоване тим, що її представника ОСОБА_3 було призвано на військову службу, а сама вона не має знань у юриспруденції.

Вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки факт призову адвоката не підтверджений жодними доказами. Відкладення ж розгляду справи на дату після закінчення воєнного стану не може бути здійснено, оскільки суди здійснюють правосуддя і у період дії воєнного стану, а конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежено. Крім того, це призведе до затягування строку розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 . Стягнуто заборгованість за кредитним договором №ML-В00/096/2008 від 26 травня 2008 року в розмірі 185 153,81 дол. США, що в еквіваленті на 27 листопада 2017 року становить 4 983 155,58 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом 146 640,10 дол. США, що в еквіваленті на 27 листопада 2017 року становить 3 946 612,99 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 38 513,71 доларів США, що в еквіваленті на 27 листопада 2017 року становить 1 036 542,59 грн. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відшкодування витрат із спати судового збору в розмірі 74 747,40 грн (т. 2 а. с. 105-107, 182-184).

11 травня 2021 року Вінницьким міським судом Вінницької області були видані виконавчі листи №127/2848/18 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитнім договором №ML-В00/096/2008 від 26 травня 2008 року в розмірі 185153,81 дол. США, що в еквіваленті на 27 листопада 2017 року становить 4 983 155,58 грн та витрат із сплати судового збору 74 747,40 грн (т. 3 а. с. 40-41).

12 травня 2021 року відкрито виконавчі провадження ВП №6506196 та ВП №6506225 за вказаними виконавчими листами (т. 3 а. с. 42,43).

Постановою державного виконавця від 12 травня 2021 року об`єднано вищевказані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження ВП №65406225 (т. 3 а. с. 44).

19 липня 2021 року ОСОБА_1 уклала з Обслуговуючим Кооперативом «Небанківська Фінансова Установа Територіальних Громад Житомирщини Ковчег» договір № В-19/07/21 про використання капіталізованих нематеріальних активів за умовами якого як власник (співвласник) домогосподарства, отримала інтелектуальну здатність та створила разом з цим кооперативом інтелектуальний капітал і капіталізовані нематеріальні активи, та надавши послуги згідно з умовами такого договору, отримала спроможність стати векселедавцем (емітентом) стратегічного платіжного засобу (простий вексель) на суми: 190 000,00 дол. США; 80 000,00 грн (т. 3 а. с. 45-47).

03 серпня 2021 року поштовим відправленням ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримав заяву ОСОБА_1 від 27 липня 2021 року про належне виконання нею свого зобов`язання разом з оригіналом простого векселя серії АА №2746913 від 19 липня 2021 року на суму 190 000,00 доларів США, оригіналом простого векселя серії АА №2746914 від 19 липня 2021 року на суму 80 000,00 грн., оригіналом акту прийому-передачі простих векселів серії АА №2746913 від 19 липня 2021 року на суму 190 000,00 доларів США та серії АА №2746912 від 19 липня 2021 року на суму 80 000,00 грн., копією рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2020 року та копією постанови Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2021 року.

У вказаній заяві ОСОБА_1 просила у ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надати їй розписку про виконання грошового зобов`язання в повному обсязі і повернути їй борговий документ (т. 3 а. с. 53-56).

Відповіді на цей лист ОСОБА_1 за її твердженням не надходило.

26 серпня 2021 року ОСОБА_1 направила приватному виконавцю заяву у якій повідомила про виконання нею грошового зобов`язання перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та просила винести постанову про закінчення зведеного виконавчого провадження №65406243 та надіслати їй виконавчий лист разом із постановою про закінчення виконавчого провадження (т. 3 а. с. 60-63).

На цю заяву приватний виконавець Тимощук В.В. надав ОСОБА_1 відповідь, у якій повідомив останню про процедуру погашення заборгованості на стадії виконання рішень та про те, що вказані у її заяві факти не свідчать про виконання нею судового рішення та про погашення заборгованості (т. 3 а. с. 66).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що боржник не довела, що вона виконала вказане судове рішення, тому у суду відсутні підстави для визнання виданих на його виконання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Доводами апеляційної скарги такі висновки суду першої інстанції не спростовано, тому колегія суддів погоджується з ними, виходячи з наступного.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, шо судові рішення,що набрализаконної сили,обов`язкові длявсіх органівдержавної владиі органівмісцевого самоврядування,підприємств,установ,організацій,посадових числужбових осібта громадяні підлягаютьвиконанню навсій територіїУкраїни,а увипадках,встановлених міжнароднимидоговорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,-і заїї межами.

Згідно вимог ч.2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою абоз інших причин.

Законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, єобставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа,зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; -пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц та у постанові від 16 вересня2020 року у справі № 308/6024/14.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, то відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України воно має бути виконане.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Частиною 8 цієї статті закріплено, що у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

За правилом статті 47 цього Закону грошові суми,стягнуті зборжника (утому числіодержані відреалізації майнаборжника),зараховуються навідповідний рахунокоргану державноївиконавчої служби,рахунок приватноговиконавця.

Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно ізстаттею 51цього Закону).

Відповідно доРозділу VIIІнструкції зорганізації примусовоговиконання рішеньстягнуті зборжника грошовісуми підлягаютьзарахуванню нарахунки дляобліку депозитнихсум ізарахування стягнутихз боржниківкоштів таїх виплатистягувачам,відкриті Міністерствомюстиції України,міжрегіональними управліннямиМіністерства юстиціїУкраїни,відділами державноївиконавчої службив органах,що здійснюютьказначейське обслуговуваннябюджетних коштів,а такожрахунки,у томучислі віноземній валюті,в державнихбанках,приватними виконавцями-в банках. Операції з грошовими коштами на рахунках, визначенихпунктом 1цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок

Отже, фактом виконання рішення суду є перерахування стягувачу грошових коштів або ж надходження заяви стягувача про виконання рішення суду. Оскільки вказаних дій вчинено не було, то відповідно у приватного виконавця не було підстав для закриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідно дост. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що банк погодився у запропонований боржницею спосіб зараховувати заборгованість, суд позбавлений можливості констатувати факт виконання ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції від 04 листопада 2020 року.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції постановив законну та обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги, які зводяться лише до опису обставин справи та цитування окремих положень законодавства, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положеньст. 375 ЦПК Україниапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року - без змін.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за апелянтом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367,374,375,382 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : Т.Б. Сало

М. М. Якименко