Рішення

від 30.08.2022 по справі 916/715/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/715/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кошик М.Й. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агроміксактив до фізичної особи-підприємця Борщ Анатолія Олександровича про стягнення 562 493,37 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агроміксактив (далі по тексту ТОВ „Агроміксактив) звернулось до господарського суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Борщ Анатолія Олександровича (далі по тексту Борщ А.О.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 562 493,37 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 429 142,00 грн., пені у розмірі 40 765,85 грн., 3% річних у розмірі 6 565,30 грн., збитків від інфляції у розмірі 43 106,02 грн., штрафу у розмірі 42 914,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. в частині оплати вартості поставленого товару.

Борщ А.О. заперечував проти задоволення заявлених позивачем вимог, посилаючись на відсутність в укладеному між сторонами договору умов про сплату відповідачем пені у випадку порушення строків оплати поставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

07.10.2021р. між ТОВ „Агроміксактив (Постачальник) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №АМА21/10-07-01, відповідно до п. п. 2.1, 2.2 якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю товар відповідно до специфікацій (додатків) та умов цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити вартість товару (партії товару) на умовах цього договору. Постачальник підтверджує, що товар, який передається, належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом або не є іншим способом забезпечення зобов`язань перед третіми особами чи державою.

Згідно з п. п. 5.2-5.4 договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. порядок та строки оплати партії товару зазначаються у відповідній специфікації (додатку) до цього договору. Розрахунки за товар здійснюються Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Постачальника, зазначений в рахунку на оплату. Всі витрати по перерахуванню грошових коштів відповідно до цього договору несе Покупець. Якщо Покупець здійснює оплату товару (партії товару) у строк, що перевищує строк, зазначений у відповідній специфікації (додатку) на 20 календарних днів, то така оплата вважається простроченою і Постачальник має право вимагати сплати Покупцем неустойки у виді штрафу, у розмірі 10% від суми заборгованості, починаючи з 21 календарного дня прострочення оплати.

Умовами п. 5.6 договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. визначено, що днем платежу вважається день зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. п. 7.4, 9.1 договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. поставка вважається виконаною в момент передачі товару Покупцю (перевізнику Покупця) у місці, визначеному у відповідній специфікації (додатку) до цього договору. Датою поставки товару вважається дата, зафіксована уповноваженими представниками сторін у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до Покупця в момент приймання товару від Постачальника відповідно до умов поставки та підписання відповідних документів, що свідчать про приймання товару (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної, залізничної накладної тощо).

Згідно з п. 11.3 договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати партії товару, зазначеної у відповідній специфікації (додатку) до цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Відповідно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України сторони погоджують, що нарахування штрафних санкцій, передбачених цим пунктов, не обмежується 6-місячним строком, а нараховується і сплачується за весь час прострочення.

Положеннями п. 19.1 договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022р., а у випадку невиконання або неповного виконання сторонами своїх зобов`язань, до їх повного виконання за цим договором.

У додатку №1 (специфікація №1) до договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. сторонами було передбачено, що ТОВ „Агроміксактив зобов`язується поставити ОСОБА_1 товар, загальною вартістю 400 422,00 грн.; форма оплати безготівкова; розрахунок проводиться не пізніше 11.10.2021р., термін поставки не пізніше 11.10.2021р.

У додатку №2 (специфікація №2) до договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. сторонами було передбачено, що ТОВ „Агроміксактив зобов`язується поставити ОСОБА_1 товар, загальною вартістю 400 422,00 грн.; форма оплати безготівкова; розрахунок проводиться не пізніше 13.10.2021р., термін поставки не пізніше 12.10.2021р.

07.10.2021р. ТОВ „Агроміксактив було виставлено ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 на оплату товару, вартістю 400 422,00 грн.

08.10.2021р. ТОВ „Агроміксактив було передано у власність ОСОБА_1 товар, загальною вартістю 400 422,00 грн., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №1045.

11.10.2021р. ТОВ „Агроміксактив було виставлено ОСОБА_1 рахунок №18566 на оплату товару, вартістю 400 422,00 грн.

11.10.2021р. ТОВ „Агроміксактив було передано у власність ОСОБА_1 товар, загальною вартістю 400 422,00 грн., що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №1069.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 , позивачем було наголошено, що зобов`язання з оплати поставленого згідно договору №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. товару було виконано відповідачем частково на суму 371 702,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що на виконання зобов`язань, прийнятих на себе за договором поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. ТОВ „Агроміксактив було передано у власність ОСОБА_1 товар, загальна вартість якого складає 800 844,00 грн.

Проте, вартість поставленого позивачем товару не була оплачена відповідачем у повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про стягнення основного боргу у розмірі 429 142,00 грн. Слід зазначити, що в процесі вирішення судом даного спору відповідачем не було спростовано доводів позивача щодо наявності заборгованості за договором поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. у розмірі 429 142,00 грн.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Агроміксактив позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ОСОБА_1 основного боргу у розмірі 429 142,00 грн.

З посиланням на умови п. п. 5.4, 11.2 договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати штраф у розмірі 42 914,20 грн. (10% від суми заборгованості) та пеню у розмірі 40 765,85 грн., яка була нарахована за кожною накладною окремо до 17.04.2022р. включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Верховним Судом у постанові від 19.09.2019р. по справі №904/5770/18 наголошено, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, заявлених до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Агроміксактив позовних вимог у даній частині шляхом присудження до стягнення із відповідача штрафу у розмірі 42 914,20 грн. та пені у розмірі 40 765,85 грн.

Господарським судом відхиляються доводи відповідача про відсутність в укладеному між сторонами договорі умов про сплату відповідачем пені, оскільки відповідальність за порушення строків оплати у вигляді сплати пені передбачена п. 11.3 договору поставки №АМА21/10-07-01 від 07.10.2021р.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого товару позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано до сплати 3% річних у розмірі 6 565,30 грн., які були нараховані за кожною накладною окремо до 17.04.2022р. включно, та збитки від інфляції у розмірі 43 106,02 грн., які були нараховані на суму основного боргу протягом жовтня 2021р. березня 2022р.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ „Агроміксактив позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ОСОБА_1 3% річних у розмірі 6 565,30 грн. та збитків від інфляції у розмірі 43 106,02 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Агроміксактив до фізичної особи-підприємця Борщ Анатолія Олександровича позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 429 142,00 грн., пені у розмірі 40 765,85 грн., 3% річних у розмірі 6 565,30 грн., збитків від інфляції у розмірі 43 106,02 грн., штрафу у розмірі 42 914,20 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Борщ Анатолія Олександровича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агроміксактив /04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 41779808/ заборгованість у розмірі 429 142,00 грн. /чотириста двадцять дев`ять тисяч сто сорок дві грн. 00 коп./, пеню у розмірі 40 765,85 грн. /сорок тисяч сімсот шістдесят п`ять грн. 85 коп./, 3% річних у розмірі 6 565,30 грн. /шість тисяч п`ятсот шістдесят п`ять грн. 30 коп./, збитки від інфляції у розмірі 43 106,02 грн. /сорок три тисячі сто шість грн. 02 коп./, штраф у розмірі 42 914,20 грн. /сорок дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять грн. 20 коп./, судовий збір у розмірі 8 437,40 грн. /вісім тисяч чотириста тридцять сім грн. 40 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2022 р.

Суддя С.П. Желєзна