Постанова
від 05.09.2022 по справі 914/2390/21
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/2390/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. та Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік"- Святюк С.П., адвокат (ордер від 05.09.2022 №1274527), Чернобай О.В., адвокат (ордер від 10.06.2022 №1264248),

відповідача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Прана Платінум" - Потоцький М.Ю., адвокат (ордер від 26.07.2022 №1223908), Тарасенко Л.Л., адвокат (ордер від 18.08.2022 №1156271), Дмитришин М.П., адвокат (ордер від 22.08.2022 №1156545),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік"

на рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2022 (суддя Король М.Р.)

постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 (головуючий суддя: Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Желік М.Б.)

у справі № 914/2390/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік" (далі -ТОВ "Кліматронік")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прана Платінум" (далі - ТОВ "Прана Платінум")

про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "Кліматронік" інформації, зобов`язання вчинити дії, стягнення 981300,00 грн збитків та

за зустрічним позовом ТОВ "Прана Платінум"

до ТОВ "Кліматронік"

про заборону вчиняти дії, вилучення з цивільного обороту та знищення об`єктів, вилучення з цивільного обороту та знищення матеріалів та знаряддя.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Кліматронік" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Прана Платінум" про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ "Кліматронік", інформації зобов`язання вчинити дії та стягнення 981300,00 грн збитків

Позов обґрунтований тим, що ТОВ "Прана Платінум" вчинено правопорушення, що полягає у поширенні недостовірної інформації (у претензіях/вимогах про порушення патентних прав) щодо позивача за первісним позовом, зокрема щодо продукції, яка ним виготовляється, в тому числі рекуператорів, чим завдається шкода діловій репутації останнього та збитки.

ТОВ "Прана Платінум" подано до господарського суду Львівської області зустрічну позовну заяву, в якій останнє просило заборонити ТОВ "Кліматронік" вчиняти дії, які порушують права на корисну модель, що охороняється патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", а саме - заборонити виготовляти продукцію, яка містить запатентовану технологію, що охороняється патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", пропонувати таку продукцію для продажу, в тому числі через мережу Інтернет (веб-сайт https://rlimatronik.com.ua/, соціальні мережі Фейсбук: https://www.fасеbоок.соm/ гесuрегаtоrКlimatronik/, Інстаграм: https://www.instagram.com/klimatronik_ua/, та інші веб-сайти), здійснювати продаж цієї продукції та інше введення цієї продукції в цивільний оборот, зберігання такої продукції з метою її продажу;

- вилучити з цивільного обороту та знищити рекуператори "Кlimatronik", які знаходяться на балансі у ТОВ "Кліматронік" як основні засоби як такі, що виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, що засвідчується патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА";

-вилучити з цивільного обороту та знищити матеріали та знаряддя, які використовуються для виготовлення рекуператорів "Кlimatronik", що знаходяться на балансі у ТОВ "Кліматронік" як основні засоби або оборотні активи (комплектуючі частини для рекуператорів "Кліматронік") як такі, що порушують права інтелектуальної власності, що засвідчуються патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що виробник рекуператорів "Кліматронік" порушує вимоги чинного законодавства України щодо патентів та інтелектуальної власності, виробляючи товар, а саме вказані рекуператори, із застосуванням запатентованих технологій позивача за зустрічним позовом- ТОВ "Прана-Платінум".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2022 зі справи № 914/2390/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022, у задоволені первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю; заборонено ТОВ "Кліматронік" вчиняти дії, які порушують права на корисну модель, що охороняється патентом України на корисну модель від 27.01.2021 №146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", а саме - заборонити виготовляти продукцію, яка містить запатентовану технологію, що охороняється патентом України на корисну модель №146223 від 27.01.2021 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", пропонувати таку продукцію для продажу, в тому числі через мережу Інтернет (веб-сайт https://rlimatronik.com.ua/, соціальні мережі Фейсбук: https://www.fасеbоок.соm/ гесuрегаtоrКlimatronik/,Інстаграм: https://www.instagram.com/ klimatronik_ua/, веб-сайт Youtube: https://www.youtube.com/channel/UCPzgzmhgU_17dgidgeVIX7HA та інші веб-сайти), здійснювати продаж цієї продукції та інше введення цієї продукції в цивільний оборот, зберігання такої продукції з метою її продажу; вилучити з цивільного обороту та знищити рекуператори "Кlimatronik", які знаходяться на балансі у ТОВ "Кліматронік" як основні засоби як такі, що виготовлені та введені у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, що засвідчується патентом України на корисну модель №146223 від 27.01.2021 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА"; вилучити з цивільного обороту та знищити матеріали та знаряддя, які використовуються для виготовлення рекуператорів "Кlimatronik", що знаходяться на балансі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік" як основні засоби або оборотні активи (комплектуючі частини для рекуператорів "Кліматронік") як такі, що порушують права інтелектуальної власності, що засвідчуються патентом України на корисну модель №146223 від 27.01.2021 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА"; стягнуто з ТОВ "Кліматронік" на користь ТОВ "Прана Платінум" судовий збір у сумі 6 810,00 грн.

Судові рішення обґрунтовані тим, що ТОВ "Кліматронік" виготовляє та продає продукцію з неправомірним використанням у власній діяльності патенту України №146223, чим порушує майнові права ТОВ "Прана Платінум" за цим патентом, а тому вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню. Разом з цим, суди попередніх інстанцій, враховуючи відсутність сукупності усіх обставин юридичного складу правопорушення щодо захисту ділової репутації юридичної особи, у задоволенні первісного позову у справі відмовили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "Кліматронік", з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 зі справи №914/2390/21, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 12-17 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 916/1500/19 щодо виключної підсудності справ про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про:

відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування, зокрема, пункту 3 частини другої статті 46, частини першої статті 180, частини першої статті 113, частини першої статті 116, частини першої статті 118, частини першої статті 119, частини восьмої статті 165 ГПК України щодо поновлення строків на звернення із зустрічною позовною заявою без з`ясування обставин щодо пропуску строку на подання відзиву;

відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування, зокрема, статей 77, 86, частини шостої статті 98, частини першої статті 99, частини п`ятої статті 101 ГПК України, статті 1 Закону України "Про судову експертизу", пунктів 5.1, 5.2, 5.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, щодо обставин дослідження судами поданих сторонами у справі експертних висновків.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, та підлягають скасуванню на підставі пунктів 6, 8 частини першої та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Доводи інших учасників справ

ТОВ "Прана Платінум" 20.08.2022 надіслав на адресу Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Кламітронік" у якій просив поновити строк на подання такого відзиву.

У судовому засіданні 23.08.2022 протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Прана Платінум" про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заяви та клопотання учасників справи

На адресу Верховного Суду 05.09.2022 від ТОВ "Кламітронік" надійшли пояснення по суті питань, які виникли під час розгляду справи. ТОВ "Кламітронік" просить приєднати пояснення та додані до них документи до матеріалів справи і надати їм відповідну оцінку при ухваленні судового рішення.

При цьому необхідно зазначити, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина перша статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята цієї статті).

Скаржник не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення від 05.09.2022, в яких навів додаткові доводи щодо наявності підстав для задоволення касаційної скарги, а суд за межами строку для подання відзиву на касаційну скаргу не визнавав їх подання необхідним. Тому ці додаткові пояснення Верховний Суд долучає до матеріалів справи без надання правової оцінки. Також скаржником до пояснень не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Також ТОВ "Кламітронік" подало клопотання про передачу справи № 914/2390/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ "Кліматронік" звернулося до господарського суду Львівської області за захистом своїх порушених прав з позовом до ТОВ "Прана Платінум" про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, інформації, зобов`язання вчинити дії, стягнення 981300,00 грн збитків.

У свою чергу, ТОВ "Прана Платінум" звернулося до господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до ТОВ "Кліматронік" про заборону вчинення дій, які порушують права на корисну модель, що охороняються патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", а саме - заборонити виготовляти продукцію, яка містить запатентовану технологію, що охороняється патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", пропонувати таку продукцію для продажу, в тому числі через мережу Інтернет (веб-сайт https://rlimatronik.com.ua/, соціальні мережі Фейсбук: https://www.fасеbоок.соm/ гесuрегаtоrКlimatronik/, Інстаграм: https://www.instagram.com/klimatronik_ua/, та інші веб-сайти), здійснювати продаж цієї продукції та інше введення цієї продукції в цивільний оборот, зберігання такої продукції з метою її продажу, вилучення з цивільного обороту та знищення об`єктів, вилучення з цивільного обороту та знищення матеріалів та знаряддя.

Судами встановлено, що власниками патенту України від 27.01.2021 № 146223 "Системи вентиляції з рекуперацією тепла" є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

28.01.2021 між ТОВ "Прана Платінум" та власниками патенту України № 146223 укладено ліцензійний договір № 2021-146223 (далі - ліцензійний договір), відповідно до якого ліцензіари ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) надали ліцензіату (ТОВ "Прана Платінум") невиключну ліцензію, що дає право на використання корисної моделі "Системи вентиляції з рекуперацією тепла", яка засвідчується патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223.

Отже, ТОВ "Прана Платінум" є володільцем прав інтелектуальної власності, що виникають з патенту України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "Системи вентиляції з рекуперацією тепла".

Права на використання винаходу за патентом України від 27.01.2021 № 146223, у межах формули корисної моделі, починаючи з 28.01.2021, володільцем патенту передано позивачеві за зустрічним позовом - ТОВ "Прана-Платінум" на підставі ліцензійного договору.

Відповідно до пункту 2.3.2 ліцензійного договору ліцензіари надали згоду ліцензіату на подання позову до третіх осіб про поновлення порушених прав інтелектуальної власності, що виникають з патенту України на корисну модель від 27.01.2021 №146223 "Система вентиляції з рекуперацією тепла". Виходячи з наведеного, ТОВ "Прана Платінум" наділене майновими правами інтелектуальної власності на винахід, зокрема правом перешкоджати неправомірному використанню даного винаходу, в тому числі забороняти таке використання.

Тож у випадку неправомірного використання об`єктів інтелектуальної власності іншими особами позивач не лише зобов`язаний негайно вчинити всі можливі дії, спрямовані на припинення їх протиправного використання, а й наділений правом відповідно до чинного законодавства звертатися до суду з метою захисту порушеного права інтелектуальної власності.

Отже, майнові права інтелектуальної власності, зокрема за патентом від 27.01.2021 № 146223, та виключне право перешкоджати неправомірному використанню даного винаходу, в тому числі забороняти таке використання, починаючи з 28.01.2021 належать позивачеві за зустрічним позовом на підставі ліцензійного договору, а їх неправомірне використання є порушенням майнових прав з інтелектуальної власності позивача за зустрічним позовом.

Судами також встановлено, що наявні у матеріалах справи претензії підтверджують звернення ТОВ "Прана Платінум" до контрагентів ТОВ "Кліматронік" з вимогами щодо усунення порушення патентних прав.

Досліджено судами і те, що у матеріалах справи наявні такі експерті висновки:

- висновок судового експерта складений, за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.04.2021 № 1500;

- висновок експерта, складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 15.04.2021 № 880/1115;

- висновок експерта, складений за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 21.05.2021 № 30-ОВМ/18.;

- висновок експертів, складений за результатами комісійного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 27.05.2021 № 097/21;

- висновок експерта, складений за результатами проведення комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 11.06.2021 за № 1326.

- висновок експерта за результатами проведення додаткової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 06.01.2022 №6199 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, який є невід`ємною частиною складеного висновку від 20.04.2021 №150.

При дослідженні судових висновків судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.04.2021 № 1500 судовим експертом Струком І.О. зроблено висновок про те, що корисна модель за патентом України № 146223 "Системи вентиляції з рекуперацією тепла" та рекуператор Klimatronik співпадають у галузях техніки як такі, що мають однакове функціональне призначення. Крім цього, вказано про низку ознак корисної моделі, які використані та не використані в рекуператорі Klimatronik. Відтак судовий експерт дійшов висновку про те, що у продукті системи вентиляції з рекуперацією тепла Klimatronik не використані всі суттєві ознаки корисної моделі за патентом України № 146223 "Системи вентиляції з рекуперацією тепла". Висновок експерта за результатами проведення додаткової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 06.01.2022 №6199 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, який є невід`ємною частиною складеного висновку №1500 від 20.04.2021, стосується геометричних ознак отвору у внутрішньому циліндрі рекуператора. Окрім того, у вказаному висновку судової експертизи від 06.01.2022 № 6199 здійснено порівняння рекуператора "Klimatronik" не лише з формулою корисної моделі за патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "Система вентиляції з рекуперацією тепла", а й з виробом "Prana", який не входить до предмета даного спору.

Водночас досліджено судами і те, що у матеріалах справи наявна рецензія, надана за результатами аналізу висновку судового експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 20.04.2021 за № 1500, яка складена 24.05.2021 судовим експертом вищого кваліфікаційного класу, патентним повіреним України, кандидатом юридичних наук Прохоровим - Лукіним Г.В. Судами встановлено, що відповідно до вказаної рецензії експертиза у сфері інтелектуальної власності, за результатами якої складено висновок експерта від 20.04.2021 за № 1500, проведена неповно, необ`єктивно та з методичними порушеннями, а тому зроблений висновок є необґрунтованим та необ`єктивним.

Таким чином, суди, зважаючи на викладене, визнали висновок судового експерта, який складений за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності за № 1500 від 20.04.2021, як належний доказ у даній справі

Разом з тим суди зазначили, що рецензія на висновок експертизи врахована судами як письмовий доказ і оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, які висловлені у постановах від 15.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 29.09.2021 у справі № 569/4688/15.

Встановлено судами і те, що у висновку експерта за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності і телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 15.04.2021 за № 880/1115 експерту не вдалося встановити, чи використано в продукті «Рекуператор «Klimatronik» кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України № 146223 «Система вентиляції з рекуперацією тепла», або ознаку, еквівалентну їй, а тому суди оцінили цей висновок критично.

Наявні у матеріалах справи експертні висновки судової експертизи від 21.05.2021 №30-ОВМ/18, від 27.05.2021 №097/21, від 11.06.2021 №1326 вказують на те, що у продукції «Рекуператор «Klimatronik» використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223, або ознака, еквівалентна їй.

Досліджуючи висновки судових експертів, суди встановили, що висновки судової експертизи від 21.05.2021 №30-ОВМ/18, від 27.05.2021 №097/21, від 11.06.2021 №1326 відповідають вимогам статті 98 ГПК України, а тому є належними та допустимими доказами у даній справі в розумінні статей 73,76,77 ГПК України.

При дослідженні патенту України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 «Система вентиляції з рекуперацією тепла», формули та опису корисної моделі, яка вказана у цьому патенті, а також самого виробу судами встановлено, що перелік суттєвих ознак корисної моделі наявний у формулі корисної моделі. Водночас у матеріалах справи наявні висновки судових експертиз (висновок судової експертизи від 21.05.2021 №30-ОВМ/18, підготовлений судовим експертом Оцалюком В.М., висновок судової комісійної експертизи від 27.05.2021 №097/21, підготовлений експертами Науково-дослідного Центру судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, висновок судової комісійної експертизи від 11.06.2021 №1326, що підготовлений експертами Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України), у яких експерти визначили суттєві ознаки корисної моделі за патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "Система вентиляції з рекуперацією тепла".

Суди відзначили, що перелік суттєвих ознак корисної моделі є незмінним, але кількість ознак у висновках судових експертиз може відрізнятися у зв`язку з різним групуванням експертами вказаних ознак, що також підтвердили і експерти під час надання пояснень у суді першої інстанції щодо змісту складених ними висновків. Експерти у поясненнях вказали, що суттєві ознаки корисної моделі залишаються незмінними, однак внаслідок їх різного групування під час складення висновку експертизи формальна кількість таких ознак, що вказана у висновках експертизи, може відрізнятися.

На основі аналізу вказаних вище вимог нормативно-правових актів, зокрема Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001, суди зазначили, що ознаки корисної моделі викладають у формулі таким чином, щоб забезпечити можливість їх ідентифікації та однозначного розуміння їх змісту відповідним фахівцем, яким є судовий експерт, який під час підготовки висновку судової експертизи ідентифікує відповідні суттєві ознаки корисної моделі, які вказано у формулі.

Крім цього, опис та формула корисної моделі за патентом № 146223 була предметом експертних досліджень, за результатами яких складено висновки та які, відповідно, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду даної справи.

Наявність у матеріалах справи патенту України на корисну модель № 148372 "Теплообмінник системи вентиляції з рекуперацією тепла", права на який належать Колодію В. та ОСОБА_3 не спростовує порушення права інтелектуальної власності за патентом України № 146223, оскільки теплообмінник є складовою деталлю рекуператора, а ТОВ "Кліматронік" здійснює виробництво виробу, який є саме системою вентиляції з рекуперації тепла. Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності договірних відносин між ТОВ "Кліматронік" та власниками патенту № 148372 щодо використання технології, яка охороняється патентом.

Підсумовуючи наведене, суди дійшли висновку про те, що своїми діями ТОВ "Кліматронік" порушило майнові права ТОВ "Прана Платінум" за патентом України № 146223, оскільки ТОВ "Кліматронік" виготовляється продукція, зокрема рекуператори, вчиняються дії щодо пропонування цієї продукції до продажу (в тому числі через мережу Інтернет) та зберігання такого, що є неправомірним використанням корисної моделі за патентом України № 146223.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд зазначає, що предметом касаційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволено зустрічні позовні вимоги та постанова апеляційного господарського суду, якою це рішення залишено без змін.

Дослідивши доводи касаційних скарг, зміст судових рішень у їх контексті та матеріали справи, Верховний Суд зазначає таке.

З 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ), яким ГПК України викладено в новій редакції.

Стаття 20 ГПК України в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом у цій справі, передбачає, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування; справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси.

Разом з тим, Вищий суд з питань інтелектуальної власності роботу не розпочав. При цьому згідно з пунктом 16 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України відтерміновано початок дії вказаних положень, а саме регламентовано, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Питання, пов`язані з підвідомчістю і підсудністю справ господарським судам, унормовувалися розділом ІІІ ГПК України (статті 12-17, у редакції, яка діяла до 15.12.2017). Так, стаття 16 ГПК України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) визначала, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення. Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Отже, зміст статей 12-17 ГПК України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) дає підстави для висновку, що спори про порушення майнових прав інтелектуальної власності належить розглядати в порядку господарського судочинства. При цьому для розгляду таких справ частиною четвертою статті 16 ГПК України встановлено виключну підсудність. Вказаною правовою нормою передбачено, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення, а справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет розглядаються господарським судом за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Верховний Суд зауважує, що виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатись за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

За таких обставин станом на день звернення до суду з цим позовом та станом на час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій розгляд справ у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності було віднесено до юрисдикції господарських судів, й такі справи розглядаються з урахуванням статті 16 ГПК України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) .

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №916/1500/19 та не заперечується Судом.

Водночас, зазначене не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки згідно з частиною другою статті 310 ГПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

ТОВ "Кліматронік" не заявляло у суді першої інстанції про те, що справа належить до підсудності іншого суду. За таких обставин, оскільки ТОВ "Кліматронік", яке подавало апеляційну та касаційну скарги, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявляло про непідсудність справи, судові рішення не можуть бути скасовані на підставі положень пункту 6 частини першої статті 310 ГПК України.

Отже, неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №916/1500/19, могло б бути підставою для скасування судових рішень лише у разі заявлення скаржником під час розгляду справи судом першої інстанції про непідсудність справи.

Подане ТОВ "Кліматронік" до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України для формування єдиної правозастосовчої практики, у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми щодо визначення підсудності справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності з використанням мережі інтернет.

Відповідно до положень наведеної норми процесуального права суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі №906/677/19).

Однак заявлене ТОВ "Кліматронік" клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.

Щодо доводів скаржника про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування, зокрема, пункту 3 частини другої статті 46, частини першої статті 180, частини першої статті 113, частини першої статті 116, частини першої статті 118, частини першої статті 119, частини восьмої статті 165 ГПК України стосовно поновлення строків на звернення із зустрічною позовною заявою без з`ясування обставин щодо пропуску строку на подання відзиву Суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина третя статті 255 ГПК України).

Таким чином, ГПК України передбачає можливість оскарження певних ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від рішення суду, які визначено у статті 255 цього Кодексу, і цей перелік є вичерпним.

Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, - їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 910/404/20.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2021 задоволено клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову, прийнято зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та призначено дату підготовчого засідання.

Відповідно до приписів статті 255 ГПК України зазначена ухвала господарського суду Львівської області не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Водночас, оскаржуючи рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2022, ТОВ "Кліматронік" не включило до апеляційної скарги заперечення на ухвалу від 27.09.2022, а відтак така ухвала не переглядалась судом апеляційної інстанції і ним, відповідно, не досліджувалось питання правомірності поновлення ТОВ "Прана Платінум" строку на звернення із зустрічною позовною заявою.

Разом з тим, з урахуванням приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Отже, оскільки ухвала господарського суду Львівської області від 27.09.2021 не оскаржувалась у судовому порядку, у Суду відсутні підстави для формування висновку щодо застосування, зокрема, пункту 3 частини другої статті 46, частини першої статті 180, частини першої статті 113, частини першої статті 116, частини першої статті 118, частини першої статті 119, частини восьмої статті 165 ГПК України щодо поновлення строків на звернення із зустрічною позовною заявою без з`ясування обставин щодо пропуску строку на подання відзиву у справі №914/2390/21.

Щодо доводів ТОВ "Кліматронік" про те, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, то відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Водночас відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами- можуть буди особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

У касаційній скарзі ТОВ "Кліматронік" вказує на те, що господарськими судами у прийнятті оскаржуваних судових рішень було вирішено питання про права й інтереси осіб, які не були залучені до участі у розгляді цієї справи, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (власники патенту), тим самим зазначаючи про безпідставність незалучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Так, відповідно до частин першої та третьої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Разом з тим, предметом позову у цій справі є вимоги про захист порушених прав ТОВ "Кліматронік", а саме про визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію цього товариства, інформації, зобов`язання вчинити дії, стягнення 981300,00 грн збитків та за зустрічним позовом про заборону ТОВ "Кліматронік" вчинювати дії, які порушують права на корисну модель, що охороняється патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", а саме - заборонити виготовляти продукцію, яка містить запатентовану технологію, що охороняється патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА", пропонувати таку продукцію для продажу, в тому числі через мережу Інтернет (веб-сайт https://rlimatronik.com.ua/, соціальні мережі Фейсбук: https:// www.fасеbоок.соm/гесuрегаtоrКlimatronik/, Інстаграм: https://www.instagram.com /klimatronik_ua/, та інші веб-сайти), здійснювати продаж цієї продукції та інше введення цієї продукції в цивільний оборот, зберігання такої продукції з метою її продажу вилучення з цивільного обороту та знищення об`єктів, вилучення з цивільного обороту та знищення матеріалів та знаряддя.

Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що власниками патенту України від 27.01.2021 № 146223 "Системи вентиляції з рекуперацією тепла" є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ТОВ "Прана Платінум" та власниками патенту України № 146223 укладено ліцензійний договір від 28.01.2021 № 2021-146223 (далі - ліцензійний договір), відповідно до якого ліцензіари ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) надали ліцензіату (ТОВ "Прана Платінум") невиключну ліцензію, що дає право на використання корисної моделі "Системи вентиляції з рекуперацією тепла", яка засвідчується патентом України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223.

Отже, ТОВ "Прана Платінум" є володільцем прав інтелектуальної власності, що виникають з патенту України на корисну модель від 27.01.2021 № 146223 "Системи вентиляції з рекуперацією тепла".

Права на використання винаходу за патентом України від 27.01.2021 № 146223 у межах формули корисної моделі, починаючи з 28.01.2021 володільцем патенту передано позивачеві за зустрічним позовом - ТОВ "Прана-Платінум" на підставі ліцензійного договору.

Судові рішення прийняті виключно в межах позовних вимог та не містять положень щодо прав, обов`язків та/або інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Таким чином, в оскаржуваних рішеннях немає жодного обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилань на інтереси чи обов`язки цих осіб судові рішення також не містять.

Необхідно зазначити, що у даному випадку судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків осіб, що не були залучені до участі у справі, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є така особа, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Має бути доведено, що оскаржуване судове рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що в скарзі має чітко зазначатися, в якій частині оскаржуваного судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, та про які саме.

Саме лише зазначення про те, що оскаржуване рішення може вплинути на права та/або інтереси та/або обов`язки такої особи, або лише зазначення (констатування) того, що рішенням вирішено про її права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для скасування судових рішень.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Втім, Верховний Суд зазначає про те, що скаржник не наділений повноваженнями вирішувати питання, чи порушені права, інтереси або обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень у справі.

За таких обставин зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

Що ж до доводів заявника про врахування місцевим і апеляційним судами при вирішенні спору неналежних і недопустимих доказів, а саме висновків експерта від 21.05.2021 №30-ОВМ/18, від 27.05.2021 №097/21, від 11.06.2021 №1326, від 15.04.2021 №880/1115 (які не містять інформації про те, що їх підготовлено для подання до суду або складені не на замовлення учасника справи), у зв`язку з чим, на думку ТОВ "Кліматронік", рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, необхідно зазначити таке.

Частиною третьою статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

Відповідно до частини сьомої цієї статті у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Разом з цим, відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

З огляду на наведене учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду висновок експерта, виготовлений на його замовлення із дотриманням вимог процесуального закону. Такий висновок експерта є доказом, який може бути прийнятий та оцінений судом у сукупності з іншими поданими у справі доказами. У зв`язку з цим посилання Скаржника на неправомірність прийняття поданого Позивачем висновку експерта є безпідставними.

При цьому визначальним для суду у даному випадку є саме попередження судових експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, та зміст такого експертного висновку.

При цьому у розгляді даної справи суди попередніх інстанцій надали оцінку всім наявним у справі доказам у сукупності, що узгоджується з положеннями статей 86, 104 ГПК України.

Суд також звертає увагу сторін на заборону формалізму як одну із вимог принципу пропорційності, який зобов`язує суди не допускати декларативного підходу в оцінці доказів.

Переглядаючи в межах своїх повноважень судові рішення у даній справі, Верховний Суд не встановив будь-яких порушень балансу щодо прийняття судом доводів сторін.

Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Решта доводів скаржника наведених вище висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та є в цілому такими, що не впливають на правильність прийнятих судових рішень та не можуть слугувати підставою, для їх скасування.

Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Верховний Суд також зважає на те, що, як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

З урахуванням наведеного доводи ТОВ "Кліматронік", зазначені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції як підстави для скасування оскаржених рішень судів попередніх інстанцій.

З урахуванням викладеного Суд приймає доводи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, у частині, яка узгоджується з даною постановою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2022 зі справи № 914/2390/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення05.09.2022
Оприлюднено12.09.2022
Номер документу106130342
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/2390/21

Постанова від 17.01.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 19.12.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 07.11.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 27.10.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 20.10.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 11.10.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Постанова від 05.09.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 13.07.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Постанова від 25.05.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

Ухвала від 22.05.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Орищин Ганна Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні