Ухвала

від 06.09.2022 по справі 554/9404/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 07.09.2022 Справа № 554/9404/22 Номер провадження 2/554/4265/2022

УХВАЛА

07 вересня 2022 року суддя Октябрського районного суду м.Полтави Шевська О.І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до мого провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначену позовну заяву треба залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175,177 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: зазначення цінипозову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини,зазначення доказів,щопідтверджуютьвказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушеннявимог ст.175ЦПК України позивачне зазначивціну позовущодо вимогмайнового характеру, не вказав доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначив щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів. Позивач не навів у заяві розрахунків та, як результат, не вказав ціну позову.

Відповідно до ч. 5ст. 95 ЦПК Україниучасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно доч.4ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач посилається на те, що відповідно до п. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»він звільнений від сплати судового збору у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

У відповідності до вимогст. 1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до вимогст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, поняття «заробітна плата» та «середній заробіток» не є тотожними поняттями.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 сформульовано правовий висновок про застосування норм права (п.п.57,58), за яким за змістом приписів статей94,116,117 Кодексу законів про працю Українита «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірах, які передбачені п.п.1,2 ч.1ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п.1 ч.1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1% від суми середнього заробітку, на яку він претендує, проте не менше 992.40 гривень.

У зв`язку з наведеним, позивачу необхідно зробити розрахунки, визначити ціну позову та відповідно до неї сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючисьст. 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу -залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що його повідомити.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І.Шевська