Постанова

від 07.09.2022 по справі 2-1319-05

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1210/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №2-1319-05 Пархета А.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідачаНовікова О. М.,суддів:Вініченка Б. Б., Карпенко О. В., за участю секретаряЧуйко А.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дарморос Катерини Олександрівни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

У квітні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , яка мешкала у будинку АДРЕСА_1 . На момент смерті матері він проживав з нею за вказаною адресою, що підтверджується довідкою квартального комітету.

За життя, мати, згідно з рішенням Уманського міськвиконкому № 145 від 14 квітня 1988 року, одержала дозвіл на капітальний ремонт, добудову частини будинку, переобладнання частини підсобних приміщень, добудову літньої кухні, сараю, гаражів.

Згідно з висновком Держархбудконтролю від 4 лютого 2005 року, житловий будинок з господарськими спорудами придатні до експлуатації, відповідають санітарним і протипожежним нормам, архітектурний вигляд об`єктів і технічний стан несучих стін задовільний, при цьому права інших осіб не порушені.

Позивач мав намір оформити будинковолодіння, однак при зверненні до нотаріуса отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2005 року, позов задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_2 право власності на побудований житловий будинок по АДРЕСА_1 та господарські споруди.

Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося.

У серпні 2022 року, не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого суду, адвокат Дармос К. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати частково рішення Уманського міськрайонного суду від 17.05.2005 та прийняти нове, яким визнати за подружжям: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на самочинно побудований будинок по АДРЕСА_1 та господарські споруди, що розташовані на ній.

В обґрунтування незаконності судового рішення скаржниця посилається на те, що вказаним рішенням порушені права ОСОБА_1 на володіння житловим будинком, який був побудований спільними зусиллями подружжя.

Вказує, що будинок купували за спільні кошти, проте оформили договір купівлі-продажу від 01.03.1988 на покійну ОСОБА_3 , яка там була зареєстрована, але жодного дня не проживала.

Будинок не був придатний для проживання, тому в період з 1991 року по 1999 рік, спільними зусиллями подружжя був зруйнований старий будинок, та побудований новий цегляний житловий будинок з цокольним поверхом, що збільшило площу з 59,0 кв. м., до 89,1 кв. м, бетонний ганок, сарай, два гаражі, погріб. У 2005 році встановлено огорожу, металеву хвіртку та ворота, що підтверджуються договором купівалі0продажу від 1989 року та технічним паспортом, які додаються до апеляційної скарги. Також було проведено інші роботи.

Апелянтка вказує, що покійна мати позивача у справі, враховуючи її похилий вік та тяжку хворобу, ні фізично ні матеріально не могла будувати з сином спірний будинок, станом на 1994 рік будинок був ще на стадії будівництва.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, а апелянта звертаючись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини дізналася, що все належне йому майно він заповів на свого сина від першого шлюбу - ОСОБА_4 , а вона, відповідно до ст. 1241 ЦК України, має право отримати лише 1/6 частки як особа, яка має право на обов`язкову частку у спадщині.

За вказаних обставин, скаржниця вказує, що при прийнятті рішення Уманським міськрайонним судом у 2005 році, її не залучали до участі у справі, а вона себе вважає особою, чиї права порушені були на той час, оскільки спірний будинок був спільним майном подружжя.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16.08.2022 скаржнику було поновлено строки на апеляційне оскарження рішення Уманського міськрайонногосуду від 17.05.2005, витребувано спадкову справу.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25.08.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залучено як правонаступників ОСОБА_2 .

На виконання вимог ст. 361 ЦПК Україниучасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2005 року позов ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задоволено.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть. На момент смерті матері проживав з нею за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою квартального комітету.

Згідно з довідкою Уманського міськрайонного суду від 06.09.2007 № 21755, рішення від 17 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Уманської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок, не оскаржувалося в апеляційному порядку (а.с. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження рішення.

Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю (п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК) (Постанови ВС: від 27.02.2019 у справі N 360/1938/16; від 08.04.2020 у справі N 2018/23638/11; від 17.02.2020 у справі 668/17285/13 (ОП КЦС ВС); від 16.01.2020 у справі N 925/1600/16 (ОП КГС).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Уманського міськрайонного суду від 17.05.2005 позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Уманської міськради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задоволено, та зі змісту вказаного рішення вбачається, що позивач оформив право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 у спадщину, який належав його матері - ОСОБА_3 , і яка за життя не оформила правовстановлюючих документів на цей будинок.

На час прийняття рішення місцевим судом у 2005 році, фактично визнавалося право власності на житловий будинок, який залишився у спадщину після смерті ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 , як її син, був єдиним спадкоємцем, який мав право на прийняття спадщини.

Апеляційним судом встановлено, що апелянтка ОСОБА_1 не являється спадкоємицею померлої ОСОБА_5 ні за законом ні за заповітом. Отже вона не могла бути учасником даної справи.

Крім того, скаржниця, як не залучена до участі у даній справі, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або порушення ухваленим рішенням її прав чи інтересів.

Колегія суддів вважає, що оскржене рішення суду про визнання права власності в порядку спадкуання не стосується прав, інтересів чи обов`язків ОСОБА_1 .

Доводи апелянтки про прорушення її права володіння житловим будинком, побудованим спільними зусиллями подружжя непереконливі та не відносяться до предмету спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на наведене, апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Дармос К. О. в інтересах ОСОБА_1 , підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 362, 381 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Дарморос Катерини Олександрівни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2022 року.

Судді: