Постанова

від 07.09.2022 по справі 697/1043/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1176/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №697/1043/22 Категорія: на ухвалу Колісник Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

судді-доповідачаНовікова О. М.,суддів:Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В., за участю секретаря Чуйко А. В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргуадвоката Бовшика Миколи Юрійовича в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2022 року про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Черкаської області Шатило Л. А., житлово-будівельний кооператив № 7 «Магніт» про усунення перешкод в користуванні майном, -

в с т а н о в и в :

До Канівського міськрайонного суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Черкаської області Шатило Л. А., Житлово-будівельний кооператив № 7 «Магніт» про усунення перешкод в користуванні майном.

Одночасно з поданням позову позивачі звернулися до Канівського міськрайонного суду з заявою про забезпечення позову, в якій просять суд забезпечити позов та накласти арешт на спадкове майно, а саме:

на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

транспортні засоби:

RENAULT LOGAN (2012 року випуску, колір - сірий, об`єм двигуна 1390, тип кузова седан, vin-код НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 ),

RENAULT LOGAN (2012 року випуску, колір - сірий, об`єм двигуна 1390, тип кузова седан, vin-код НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 ),

RENAULT LOGAN (2010 року випуску, колір - сірий, об`єм двигуна 1598, тип кузова седан, vin-код НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 ),

HONDA CR-V (2016 року випуску, колір-коричневий, об`єм двигуна 2356, тип кузова універсал, vin-код НОМЕР_7 , державний номер НОМЕР_8 ).

Просили заборонити особам, які не мають на те законних підстав, в будь який спосіб користуватися, відчужувати, передавати у володіння та/або користування транспортні засоби:

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім них спадкоємцями першої черги є також ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

У зв`язку з введенням воєнного стану та припиненням строку для прийняття спадщини, позивачі позбавлені можливості отримати свідоцтва про право на спадщину.

Реалізувати своє право на користування спадковим майном відповідачі не можуть внаслідок перешкод, які вчиняються відповідачко.

Враховуючи шлюбний договір між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , майно набуте померлим до шлюбу залишається у власності останнього.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 входить перелічене вище рухоме та нерухоме майно.

ОСОБА_4 замінила замки вхідних дверей квартири, обмежує позивачів у користуванні цим майном, автомобілі передала невідомим особам у службі таксі, ймовірно на договірних умовах.

Її місце перебування зараз не відоме. Вона свавільно захопила майно та документи на нього. Через відмову відповідача надати ключі від квартири, позивачі позбавлені можливості потрапити в середину житла та вжити заходи з метою утримання спадкового майна до його поділу між спадкоємцями.

Відсутність належного утримання рухомого та нерухомого майна, його використання третіми особами створює ризики знищення, продажу, передання в користування без законних підстав тощо.

Відсутність реєстрації права власності не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння майном.

З метою збереження спадкового майна для його подальшого поділу між спадкоємцями необхідно забезпечити позов та вилучити транспортні засоби у невідомих осіб шляхом заборони їх використання.

У наданому відзиві адвоката Хорошун О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_4 , висловлена незгода з доводами апеляційної скарги. Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду адвокат Бовшик М. Ю., діючи в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу. Вказав, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права та без повного з`ясування обставин справи, які мають значення при вирішенні питання про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не здійснив належної оцінки обґрунтованості доводів заяви щодо необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову, не дослідив докази надані позивачем. Це судове рішення не містить жодних обґрунтувань на підставі яких суд дійшов висновку про відсутність необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, обмежившись лише цитуванням норм права, що не відповідає принципам цивільного судочинства.

Зазначив, що наведені позивачами аргументи щодо самоусунення відповідача від спілкування з позивачами, самовільна заміна замків вхідних дверей квартири, ймовірне перебування відповідача за кордоном на їх думку, є достатньо аргументованим припущенням знаходження спірної квартири на момент звернення до суду взагалі без будь-якого нагляду.

Також адвокат зазначає, що знаходження спірних автомобілів у користуванні невідомих осіб, використовування їх в службі таксі, є достатньо переконливим припущенням того, що спірних автомобілі можуть бути знищеними чи пошкодженими або проданими іншим особам.

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, пояснення представника позивачів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, з наступних підстав.

Частиною 1статтею 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову наведені встатті 150 ЦПК України. Зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті визначено, що позов забезпечується накладеннямарешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Аналіз вказаної норми закону приводить до висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту можливелише на майно та грошові кошти, які належить на праві власності відповідачу.ЦПК Українине містить положень щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права.

Крім того, заходи забезпечення позову маютьбути співмірнимиіз заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

Тобто, заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бутиадекватними і співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17).

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, з позовними вимогами.

Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до місцевого суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Черкаської області Шатило Л.А., Житлово-будівельний кооператив № 7 «Магніт» про усунення перешкод в користуванні майном.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, адвокат Бовшик М. Ю. вказував, що накладення арешту на вказане вище майно необхідне задля того, що відповідачка ОСОБА_4 змінила замки у вхідних дверях спірної квартири, спірні автомобілі перебувають у користуванні служби таксі, один з яких перебував у ДТП, а оскільки спірне майно є предметом спору і може бути реалізоване, пошкоджене, втрачене або знищене, є підстави в накладенні арешті на це майно.

Суддя, відмовляючи в задоволенні заяви, виходив з того, що матеріали заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просять позивачі, а посилання у заяві лише на потенційну можливість, їхнє припущення щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення належного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявність самого по собі позову про усунення перешкод у користуванні майном не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно чи накладенням заборони на це майно, оскільки предметом спору є право користування майном, а не спір щодо права власності на це майно.

Міськрайонний суд, з огляду на викладені обставини, також правильним вважав, що позивачами не доведено, що відповідачкою чи третіми особами вчиняються чи можуть вчинятися дії, які призведуть до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Більше того, колегія суддів вважає, що обрання саме такого виду заходів забезпечення позову, на які посилаються заявники, є неспівмірним заявленим вимогам та приведуть до перешкод у реалізації прав обох сторін.

Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного та мотивованого висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачами спосіб.

Ухвала суду є обґрунтованою та мотивованою, судом в мотивувальній частині ухвали зазначено норми права, якими врегульовано процесуальне питання забезпечення позову, а саме положенняст.ст. 149-151 ЦПК України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують висновок суду про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.35, 258,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Бовшика Миколи Юрійовича в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді