Постанова

від 07.09.2022 по справі 567/881/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2022 року

м. Рівне

Справа № 567/881/18

Провадження № 22-ц/4815/669/22

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Мороз А.В.,

за участю: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 21 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року в суд звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 і ПрАТ «Пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Зазначала, що 07 січня 2016 року об 11 год. 50 хв. відповідач при керуванні своїм автомобілем "Volkswagen Jetta" під час руху по автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Opel Vectra", що належить позивачу, під керуванням на підставі усного доручення ОСОБА_4 . Автомобіль ОСОБА_3 зазнав механічних пошкоджень, які унеможливили його подальше використання за функціональним призначенням.

Вироком Острозького районного суду від 30 листопада 2016 року, що набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

При зверненні позивача до страховика про виплату страхового відшкодування їй було відмовлено, тому просила стягнути з ОСОБА_2 75 360, 72 гривні середньоринкової вартості автомобіля "Opel Vectra", як завданої матеріальної шкоди, 10 000 гривень моральної шкоди та 10 802, 41 гривні сумарно понесених судових витрат, що складаються з судового збору, витрат на проведення експертизи та 6 344 гривні витрат на правничу допомогу.

10 грудня 2018 року позивач відмовилася від позову в частині вимог до страховика і ухвалою суду від 11 березня 2019 року провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням Острозького районного суду від 21 березня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 75 360,72 гривні матеріальної шкоди, 2 000 гривень моральної шкоди, 3 000 гривень витрат на проведення експертизи, 6 344 гривні витрат на правничу допомогу 1 458, 41 гривень судового збору.

В решті позову відмовлено.

У поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач покликається на його незаконність і необґрунтованість, що полягають у неправильному застосуванні норм матеріального права.

Зазначає про залишення без уваги положень ст. 1194 ЦК України, яка передбачає сплату страхувальником матеріальної шкоди на користь потерпілого лише у разі недостатності страхової виплати страховиком до повного відшкодування заданої шкоди.

Окрім того вказує, що позивач не була учасником дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки її твердження про наявність певних захворювань жодним чином не пов`язані із подією, тому підстав для відшкодування моральної шкоди не вбачає.

З цих міркувань просить прийняти постанову про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього грошових сум на користь ОСОБА_3 , стягнувши їх з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

У поданому відзиві позивач, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити. При цьому покликалася на її право самостійно обирати, яку і до кого вимогу пред`являти, тобто чи до страховика чи до завдавача шкоди.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 липня 2019 року рішення Острозького районного суду Рівненської області від 21 березня 2019 року частково скасовано. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення майнової шкоди. Рішення місцевого суду в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного суду від 09 липня 2019 року в частині вирішення вимог позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, у спірних правовідносинах майнова шкода завдана позивачці в результаті ДТП, у межах страхової суми (суми страхового відшкодування) має бути відшкодована страховиком. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом з цим апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, не встановив розмір страхової суми (суми страхового відшкодування) забезпеченого у ДТП транспортного засобу на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07 серпня 2015 року № АІ/5242101, а тому дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні у повному обсязі вимог позову про відшкодування майнової шкоди з винної особи.

Вироком Острозького районного суду від 30 листопада 2016 року, що набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи. стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за завдання шкоди потерпілому, заподіяної в результаті експлуатації забезпеченого транспортного засобу "Volkswagen Jetta", р.н.з. НОМЕР_1 , застрахована ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ\5242101 від 07 серпня 2015 року.

Листом від 03.05.2017 вих. №61 страховик у відповідь на звернення ОСОБА_3 повідомив про відмову у виплаті їй страхового відшкодування з огляду на сплив строку на подання заяви про страхову виплату та ненадання правовстановлюючих документів на автомобіль "Opel Vectra", р.н.з. НОМЕР_2 .

Висновок №77 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля "Opel Vectra", р.н.з. НОМЕР_2 , від 22 червня 2018 року засвідчив те, що вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 як власнику зазначеного транспортного засобу, складає 75 360, 72 гривень. При цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 103 317, 27 гривень, тобто значно перевищує вартість самого автомобіля, що унеможливлює його подальшу експлуатацію.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу відшкодування завданої ОСОБА_2 матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля "Opel Vectra", р.н.з. НОМЕР_2 ,, яку оцінено позивачем у 75 360, 72 гривні, а також завданої переживаннями і душевними стражданнями, пов`язаними із пошкодженнями транспортного засобу, що унеможливлюють його подальшу експлуатацію, моральної шкоди, розмір якої ОСОБА_3 визначила у 10 000 гривень.

Частинами 1-3 ст. 22 ЦК України встановлено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування.

Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1.)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2.)за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3.)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір

відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають

істотне значення.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Норми статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказують про мету такого страхування, а саме, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та\або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зробила висновок про те, що відшкодування шкодиособою,відповідальність якоїзастрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховикане виникобов`язокз виплатистрахового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить метіінституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підтвердила вищезазначений висновок, вказавши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За умовами договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ\5242101 від 07 серпня 2015 розмір страхового відшкодування встановлений в межах 50000 грн. за шкоду майнового характеру.

За умови своєчасного звернення ОСОБА_3 до страховика транспортного засобу відповідача з заявою про страхове відшкодування розмір страхової виплати мав становити 50 000 грн.

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням становить 75360,72 - 50000 = 25360,72 грн.

Таким чином, позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_2 25360,72 грн. матеріальної шкоди тобто суми яка не покривається страховим відшкодуванням.

За таких обставин, місцевий суд не в повній мірі дотримався вимог норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не всі його висновки відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування в частині, що переглядалась, а саме стягнення матеріальної шкоди з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи висновки колегії суддів апеляційного суду по суті справи судовий збір підлягає стягненню:

- з відповідача на користь позивача в розмірі 253,74 грн. із розрахунку: 75360,72грн. (заявлені вимоги) : 25360,72 грн. (задоволені позовні вимоги) = 2,97; 753,61 грн. (судовий збір за позов) : 2,97;

- з позивача на користь відповідача в розмірі 753,61 грн. із розрахунку: 75360,72грн. (заявлені вимоги) : 50000 грн. (вимоги, у задоволенні яких позивачеві відмолено) = 1,50; 1130,41(судовий збір за апеляційну скаргу) : 1,50.

За правилами частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 499,87 грн. із розрахунку: 753,61 грн. 253,74 грн.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381,382,383,384,390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 21 березня 2019 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на її користь 25360,72 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 499,87 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 08 вересня 2022 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків