Рішення

від 28.08.2022 по справі 638/944/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/944/19

Провадження № 2/638/733/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретарів Дубровської О.А., Межирицької В.Ю., Куценко К.Д.

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та визнання договору недійсним, -

встановив:

Представник Харківської міської ради звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в якому просить скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни (індексний номер рішення 28180379) про державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта 654061163101); визнати недійсним та скасувати договір дарування нежитлових приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 265а-11, 265а-11а, 265а-13, 265а-13а, 265а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м, житлового будинку літ. «Г-7» по АДРЕСА_1 від 06.05.2016 №654, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Наталією Анатолієвною.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради надійшла скарга ОСОБА_4 від 08.10.2018 року, якою повідомлено про порушення діючого містобудівного законодавства при реконструкції нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , зокрема зазначалось про збільшення площі нежитлових приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 265а-11, 265а-11а, 265а-13, 265а-13а, 265а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ за наслідками реконструкції таких приміщень, проведеної згідно декларації готовності об`єкта до експлуатації від січня 2016 року. Інспекцією призначено проведення позапланової перевірки зазначеного об`єкту будівництва, на підставі договору дарування від 06.05.2016 №654, посвідченого приватним нотаріусом Салигою Н.В. належать ОСОБА_2 та отримані у дар від ОСОБА_3 .. ОСОБА_3 набула їх у власність від ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мараєвою Я.В.. При купівлі нежитлові приміщення підвальної частини мали наступну нумерацію: 265а-6, 265а-7, 265а-9, 265а-11, 265а-11а, 265а-13, загальна площа складала лише 101,8 кв.м.. Зміна нумерації відбулась на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від жовтня 2015 року та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від січня 2016 року. Площа приміщень збільшилась до 230,7 кв.м. Зміни до площа та нумерації приміщень зафіксовані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Салигою Н.В. 11.02.2016 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від січня 2016 року. При цьому у декларації про готовність об`єкта до експлуатації від січня 2016 року зазначено, що реконструкція нежитлових приміщень під фізкультурно-оздоровчий комплекс проведена без зміни зовнішньої конфігурації об`єкта будівництва, що є недостовірною інформацією та порушувало вимоги діючого законодавства. Фактично замовником реконструкції ОСОБА_3 при проведенні будівельних робіт було самочинно збільшено їх площу за рахунок суміжних підвальних приміщень будинку, не належних ОСОБА_3 .. У декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено, що генеральним проектувальником реконструкції приміщень є КП «Харківський регіональний Інженерно-консультаційний центр» та нагляд під час будівництва здійснюється працівником цього підприємства. Листом підприємство повідомило, що ним робочий проект не розроблявся взагалі, авторський нагляд за будівництвом також не проводився. На підставі викладеного, наказом Інспекції від 07.12.2018 року №543 у зв`язку із наявністю підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.10.2015 року та декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 22.01.2016 року на об`єкт по АДРЕСА_1 , однак діючим законодавством не передбачено можливість скасування раніше внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів інакше, ніж за рішенням суду. На теперішній час самочинне будівництво є узаконеним в силу дотримання забудовником усіх передбачених законодавством процедур, а саме по собі скасування Інспекцією дозвільних документів на будівництво не тягне за собою будь-яких правових наслідків для забудовника. Наразі Інспекція позбавлена можливості видати забудовнику відповідний припис через те, що об`єкт будівництва змінено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подаровано іншій особі, яка не має відношення до будівництва взагалі. Крім того, зазначений вище будинок перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Харкова.

Також представник позивача зазначає, що оскільки спірний об`єкт реконструйовано самочинно, то подальше його відчуження суперечить діючому законодавству. Особа, яка відчужувала спірні приміщення на момент укладання оскаржуваного договору достеменно розуміла про те, що нею відчужується об`єкт самочинного будівництва, оскільки саме вона виступала замовником такого будівництва. На теперішній час міська рада не може пред`явити до ОСОБА_3 законних вимог щодо приведення об`Єкту самочинної реконструкції у попередній стан, оскільки ОСОБА_3 втратила правовий зв`язок із спірним об`єктом в силу його відчуження ОСОБА_2 за договором дарування нежитлових приміщень. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог через їх незаконність. Також посилалась на те, що позивачем не залучено до участі у розгляді справи ряд юридичних осіб.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 надала до суду численні клопотання, заяви та пояснення, у яких вказувала на порушення судом першої інстанції норм європейського права та національного законодавства, на підставі чого просила відмовити у задоволенні позовних вимог ХМР, визнати дії позивача незаконними, закрити справу, зняти арешт і всі заборони з майна, визнати незаконними дії інспекції, скасувати незаконний наказ інспекції, зобов`язати позивача вчинити певні дії та заборонити подавати позов по суті спору, визнати ОСОБА_2 добросовісним набувачем права власності на майно, відновити реєстрацію декларацій, винести окрему ухвалу відносно громадянина ОСОБА_4 , представника Харківської міської ради Гріньова Р.О.. Також просила застосувати загальну позовну давність до позовних вимог та покласти судові витрати на позивача.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова Омельченко К.О. від 21.06.2019 року провадження у справі відкрито та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.06.2019 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинятибудьякідії (відчуження,дарування,продаж,заставатаін..) нежитлових приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 265а-11, 265а-11а, 265а-13, 265а-13а, 265а-1, ІІІ, IV, IVa, V, VI, VII, VIIa, VIII, IX, X, XI, XІa, XII, XIII загальною площею 230,7 кв.м житлового будинку літ. «Г-7» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 654061163101), до вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни ( 61023, м. Харків, вул.. Сумська, б. 128) копію договору дарування нежитлових приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» по АДРЕСА_1 від 06.05.2016 № 654.

Ухвалою суду від 12.01.2021 року витребувано з Комунального підриємства "Харківськеміське бюротехнічної інвентаризації"Харківської міськоїради (61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Павлівський, будинок 4) відомості на підставі яких правовстановлючих документів та заким було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 12.01.2021 року витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни ( 61023, м. Харків, вул. Сумська, б. 128) документи, на підставі яких та за ким первісно було зареєстроване право власності на нежитлові приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» по АДРЕСА_1 , а також витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мараєвої Яни Володимирівни ( 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, б. 30) копію договору дарування нежитлових приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» по АДРЕСА_1 від 09.06.2015 № 985, а також документи, на підставі яких та за ким первісно було зареєстроване право власності на вказані нежитлові приміщення підвалу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа розподілена в провадження судді Цвірюка Д.В. 23.03.2021 року.

Ухвалю суду від 30.03.2021 року відмовлено у задоволенні заяви (клопотання) відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 15.06.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалю суду від 04.02.2022 року відмовлено у задоволенні заяви (клопотання) відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві, поясненнях та заявах по суті справи. Наполягала, що вона є добросовісним набувачем квартири. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про розгляд повідомлялась, причини неявки суду не повідомила.

У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, сторони належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність нез`явившихся осіб за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши вступне слово відповідача ОСОБА_2 , з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожнийокремо тау сукупностій взаємозв`язку, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтями 12, 81 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Відповідно до ст.76 ЦПК Українидоказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч.ч.1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Судовим розглядом встановлено, що Інспекцією на підставі звернення ОСОБА_4 від 08.10.2018 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 встановлено наступне.

В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, наявна інформація по об`єкту : «Реконструкція нежитлових приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» під фізкультурно-оздоровчий комплекс; АДРЕСА_1 , а саме: декларація про початок виконання будівельних робіт №ХК 083153000606, жовтень 2015 (замовник фізична особа); декларація про готовність до експлуатації об`єкта №ХК 143160220951, січень 2016 (замовник фізична особа).

Згідно інформації, зазначеної в декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.10.2015 №ХК 083153000606 та в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 22.01.2016 року №ХК 143160220951 на об`єкт «Реконструкція нежитлових приміщень підвалу№№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» під фізкультурно-оздоровчий комплекс по АДРЕСА_1 »: замовник ОСОБА_3 ; проектна документація розроблена КП «Харківський регіональний Фнженерно-консультаційний центр»; проектна документація затверджена листом ОСОБА_3 ; для проектування містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видавались; земельна ділянка використовується для будівництва без зазначення підстави; загальна площа 230,7 м2, будівельний об`єм - 669,0 м2, кількість працівників 15 чол.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна нежитлові приміщення підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» загальною площею 230,7 кв.м житлового будинку літ. «Г» по АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, серія та номер 654, виданий 06.05.2016 року на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

В Державномуреєстрі наявнаінформація стосовноопису зміну вказанийоб`єктнерухомого майна:нежитлові приміщенняпідвальної частини 265а-6, 265а-7, 265а-9, 265а-11, 265а-11а, 265а-13, загальною площею 101,8 кв.м. змінена на нежитлові приміщення; загальна площа 101,8 кв.м., змінено на загальну площу 230,7 кв.м.. Відомості внесено 11.02.2016 року.

Встановлено, що попереднім власником спірного майна була ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 985, посвідченого 09.06.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мараєвою Я.В..

Відповідно додоговору даруваннявід 06.05.2016року,посвідченого приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу СалигоюН.А.та зареєстрованогов реєстріза №654, ОСОБА_3 передалабезкоштовно ОСОБА_2 нежитлові приміщенняпідвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 256а-11, 256а-11а, 256а-13, 256а-13а, 256а-1, ІІІ, ІV, ІVа, V, VІ, VІІ, VІІа, VІІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІа, ХІІ, ХІІІ загальною площею 230,7 кв.м. житлового будинку літ. «Г-7» , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом оскарження у цій справі є рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до об`єкта нерухомого майна та подальше відчуження цього майна на підставі договору дарування.

Оскаржувану реєстраційну дію проведено державним реєстратором приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А. від 11.02.2016 (індексний номер рішення №28180379, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 654061163101).

Звертаючись до суду позивач зазначав, що вказане рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог законодавства, оскільки об`єкт нерухомого майна побудовано без дозвільних документів, а тому такий об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва, державна реєстрація якого порушує встановлений порядок проведення будівельних робіт та унеможливлює здійснення органами влади подальшого реагування на таке порушення.

Інших документів для внесення змін до Реєстру державному реєстратору не надавалось.

При цьому, позивач наголошує на тому, що реєстрація змін до об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 654061163101) по АДРЕСА_1 проведена без будь - яких правових підстав.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц.

Позовну заяву з вимогами про визнання незаконним договору дарування та скасування рішення державного реєстратора обґрунтовано тим, що відповідачем було вчинено самочинне будівництво в розумінні ст.376 ЦК України без отримання дозвільних документів.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 вказала, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням (частина перша статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

В таких спорах органи державного архітектурно-будівельного контролю діють лише як адміністративний орган, а метою звернення з позовом є не перехід речового права на об`єкт нерухомості, а приведення будівлі у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, спрямованих на захист суспільних інтересів.

Тобто, зазначені правовідносини не завершуються фіксацією факту адміністративного правопорушення та притягненням винної особи до юридичної відповідальності, а продовжують існувати до моменту припинення правопорушення, усунення його негативних наслідків, виконання владного припису або визнання його незаконним і скасування.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 579/968/17.

Таким чином державна реєстрація речового права та укладення договору дарування не змінює правової природи самочинного будівництва та не позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень.

Ефективним способом усунення виявлених порушень для органу державного архітектурно-будівельного контролю є винесення припису щодо власника об`єкту нерухомості про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису та у разі невиконання такого припису в установлений строк, - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

При цьому органи державного архітектурно-будівельного контролю мають довести, що здійснене будівництво є самочинним.

Отже у розглядуваній справі спосіб захисту обраний позивачем, з огляду на повноваження Харківської міської ради, в особі якої подано позов, зі здійснення державного архітектурного-будівельного контролю та права, які позивач вважав порушеними, є неналежним, що тягне за собою відмову у позові.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц).

Крім того, Верховний Суд в постанові від 01 липня 2020 року у справі № 755/3782/17, вказав, що набувши у власність нежитлове приміщення новий власник набув усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому є належним відповідачем за заявленими вимогами.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1, 9, 10 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи. У випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

На підставі наведеного, з огляду на відмову у задоволенні позову слід скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Дзержинського районного суду від 21.06.2019 року.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 141 ЦПК України. Оскільки в задоволенні позовних відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенніпозовних вимогХарківської міськоїради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проскасування державноїреєстрації тавизнання договорунедійсним відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 21.06.2021 року щодо накладеннязаборони вчинятибудь-якідії(відчуження,дарування,продаж,заставатаін..) нежитлових приміщень підвалу №№ 265а-6, 265а-7, 265а-9, 265а-11, 265а-11а, 265а-13, 265а-13а, 265а-1, ІІІ, IV, IVa, V, VI, VII, VIIa, VIII, IX, X, XI, XІa, XII, XIII загальною площею 230,7 кв.м житлового будинку літ. «Г-7» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 654061163101).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 08.09.2022 року.

Сторони:

Позивач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, м.Харків, м-н Конституції буд.7;

відповідачі: ОСОБА_3 , паспорт серія НОМЕР_1 від 30.09.2004 року, рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 .

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк