Постанова

від 08.09.2022 по справі 917/1261/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року м. Харків Справа № 917/1261/15

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Стойка О.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" ( вх. № 671 П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 (повний текст підписано 15.02.2022 у місті Полтава) у справі № 917/1261/15 ( суддя Сірош Д.М.)

за скаргою Акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України на рішення/бездіяльність державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у справі

за позовом (стягувач) Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до (боржник) Товариства з обмеженою відповідальністю "В`ятичі"

про стягнення 5 996 368,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.09.2015 позов Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "В`ятичі" на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 2 409 228,00 грн основної заборгованості, 774 000,00 грн штрафних санкцій та 60 805,59 грн на повернення судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

23.10.2015 на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

14.02.2022 Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Господарського суду Полтавської області із скаргою на рішення/бездіяльність державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просило суд:

- визнати дії державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Покотило Юлії Миколаївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні № 61242148 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 23.10.2015 у справі № 917/1261/15 неправомірними;

- зобов`язати державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Покотило Юлію Миколаївну скасувати постанову від 24.01.2022 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 61242148;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Покотило Юлії Миколаївни у виконавчому провадженні № 61242148 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 23.10.2015 у справі № 917/1261/15, яка полягає у невжитті заходів щодо своєчасного та повного виконання рішення;

- зобов`язати державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Покотило Ю. М. вжити передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо своєчасного та повного примусового виконання судового наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 23.10.2015 у справі № 917/1261/15.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 скаргу Акціонерного товариства Державна продовольчо - зернова корпорація України на рішення/бездіяльність державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у справі №917/1261/15 та додані до неї документи повернуті стягувачеві без розгляду.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що стягувач не подав доказів, які б підтверджували надіслання Ямпільському відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) поданої до суду скарги.

Матеріали скарги містять лише докази надіслання зазначеної скарги на адресу боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "В`ятичі".

Не погодившись з прийнятою ухвалою стягувач, АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку, в якій просить суд поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 року по справі №917/1261/15 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що копії заяв, скарг, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, що їх подає іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі або є публічно доступними (ч.9 ст. 80 ГПК України).

Частиною 2 статті 170 ГПК України встановлено чіткий перелік вимог щодо форми та змісту письмової заяви, а саме: клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Тобто, в контексті вищенаведених норм, ГПК України не зазначено, що скарги, клопотання чи заперечення повинні надсилатись іншим учасникам справи безпосередньо листом з описом вкладення, як це передбачено для подання позовної заяви.

Апелянт звертає увагу суду на той факт, що скаржником було надіслано скаргу підписану електронним цифровим підписом з усіма додатками на офіційну електронну адресу ВДВС у Шостинському районі Сумської області та є належним підтвердженням надсилання (надання) копії документів, тому висновок господарського суду щодо недодержання скаржником норм ст. 170 ГПК України є необґрунтованим.

Також скаржник зазначає, що застосовуючи аналогію закону, відповідно до частин 1-4 ст. 174 ГПК України, скарга подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. 164,172 ГПК України, якщо суд першої інстанції її такою вважав, підлягала залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Разом з тим, у разі якщо суд вважав, що скаржником неналежним способом надіслано копію скарги та копії доданих до неї документів органу ВДВС, господарський суд в порушення ч.1 ст. 174 ГПК України не надав скаржнику строк на усунення недоліків, а ухвалив рішення про повернення скарги без розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022 у справі № 917/1261/15 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Радіонової О.О., суддів Стойка О.В., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 поновлено Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" процесуальний строк на оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/1261/15. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/1261/15.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/1261/15 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи.

Встановлено учасникам справи строк до 04.08.2022 року включно, для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання всім учасникам справи та заяв, клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги.

До Східного апеляційного господарського суду не надходили відзиви на апеляційну скаргу.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 1 ГПК встановлено, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Процесуальні правовідносини щодо розгляду відповідних скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, регулюються розділом VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» (ст.ст. 339-345).

Відповідно ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Статтею 341 ГПК України встановлюються строки для звернення із скаргою до суду.

Відповідно до статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу від 15.02.2022 про повернення без розгляду скарги на дії державного виконавця, посилався, зокрема, на те, що Господарський процесуальний кодекс України не містить чітких вимог щодо змісту та переліку додатків до скарги на дії державного виконавця, у зв`язку з чим розгляд зазначеної скарги здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи, із застосуванням за аналогією положень Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання щодо змісту та форми позовної заяви, документів, які додаються до позовної заяви, та які зазначені в частині 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а також інших письмових заяв.

Так, частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, клопотання подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені в статті 170 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до частини 1 цієї статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено чіткий перелік вимог щодо форми та змісту письмової заяви, а саме: клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником; до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Господарським судом зазначено, що стягувач в якості належних доказів надіслання іншим учасникам справи копії скарги на рішення/бездіяльність державного виконавця Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у справі № 917/1261/15, має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштовим відділенням зв`язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Проте, стягувач не подав доказів, які б підтверджували надсилання Ямпільському відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) поданої до суду скарги.

Посилаючись на частини 2 та 4 статті 170 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що скарга та додані до неї документи підлягають поверненню боржникові без розгляду.

Даний висновок суду колегія суддів вважає передчасним з наступного.

Так, відповідно до частини другої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що останнім було надіслано скаргу, підписану електронним цифровим підписом з усіма додатками на офіційну електронну адресу ВДВС у Шостинському районі Сумської області та є належним підтвердженням (надання копій документів (докази направлення скарги з усіма додатками на офіційну електронну адресу ДВС надаються).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 170 ГПК України).

Частиною 2 статті 170 розділу 2 «Заяви з процесуальних питань» глави І Розділу III «Позовне провадження» ГПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження, в тому числі на стадії виконання судового рішення, в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Як вже зазначалось апеляційним судом вище, спірні процесуальні правовідносини регулюються розділом VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» (ст.339-345), який встановлює окремий процесуальний розгляд відповідних скарг.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 та частини 4 статті 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Проте, судом першої інстанції помилково залишено поза увагою, що виходячи з системного аналізу змісту положень частини 2 статті 170 і статей 172, 221, 244, 259, 291 ГПК України вбачається, що чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки стосуються виключно позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги. Як наслідок, учасник справи, який подає скаргу на дії ВДВС на стадії виконання судового рішення, не зобов`язаний надсилати відповідну заяву з додатками до неї листом з описом вкладення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 по справі №911/4670/13.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, колегія суддів доходить до висновку, що сторона виконавчого провадження, яка звертається до суду із скаргою, не зобов`язана надсилати відповідну скаргу з додатками до неї листом з описом вкладення.

На підставі зазначеного вище, апеляційний суд вважає помилковими висновки місцевого господарського суду, зазначені в оскаржуваній ухвалі про те, що боржник в якості належних доказів надіслання іншим учасникам справи копії скарги на дії державного виконавця у справі № 917/1261/15, мав подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштовим відділенням зв`язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Положеннями статті 15 ГПК України визначено обов`язок суду визначати порядок здійснення провадження у господарській справі в межах, встановлених цим Кодексом, та відповідно до принципу пропорційності, що вимагає від суду врахування завдань господарського судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, особливостей предмета спору, ціни позову, складності справи, значення розгляду справи для сторін, часу, необхідного для вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Рівність перед законом і судом є елементом принципу верховенства права та визначено законодавцем у статті 7 ГПК України як засаду господарського судочинства. ЄСПЛ однією з гарантій справедливого розгляду справи визначає рівність сторін у судовому процесі, що вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для ефективного представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом, та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (пункт 48 рішення ЄСПЛ у справі «Мала проти України» від 03 липня 2014 року ).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного, колегія судів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення без розгляду заявнику скарги, якою оскаржується бездіяльність державного виконавця, на підставі частини 4 статті 170 ГПК України, оскільки вказане свідчить про надмірний формалізм та про порушення таких принципів господарського судочинства як пропорційність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та є порушенням порядку розгляду скарг, визначеним розділом VІ ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини, перевіривши відповідність рішення суду нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі №917/1261/15 не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Відповідно до п.4 частини 1 статті 280 ГПК України, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ «Державний продовольчо зернова корпорація України» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі №917/1261/15 підлягає скасуванню.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення по суті спору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі № 917/1261/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.02.2022 у справі №917/1261/15 скасувати.

3. Справу №917/1261/15 передати на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.09.2022

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.В. Стойка