Рішення

від 30.08.2022 по справі 920/279/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2022м. СумиСправа № 920/279/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/279/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІТО (бульвар Дружби народів, буд. 17/5, приміщення 71, м. Київ, 01042),

до відповідача Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004),

про стягнення 1164931 грн 30 коп.,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково виробниче об`єднання (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІТО (бульвар Дружби народів, буд. 17/5, приміщення 71, м. Київ, 01042),

про стягнення 816134 грн 00 коп.

представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача Сафронов М.А.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1164931 грн 30 коп. відповідно до договору поставки № 190207 від 22.02.2019, що укладений між сторонами, в тому числі 816134 грн 80 коп. заборгованості за товар, 68354 грн 08 коп. 3% річних, 239635 грн 68 коп. інфляційних втрат, 40806 грн 74 коп. пені. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач порушив умови договору в частині попередньої оплати товару, а саме сплати 50% вартості товару після отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Ухвалою від 30.05.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/279/22; задовольнив клопотання ТОВ ІТО про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2578/22 від 22.06.2022), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову; зазначає, що поставка товару за договором № 190207 від 22.02.2019 не відбулась, тому у продавця не виникло права вимагати оплати товару; враховуючи сплив строку дії договору 31.12.2019, відсутність у продавця права вимагати, а у покупця зобов`язання оплатити вартість непоставленого товару, позивач позбавлений права застосовувати до відповідача заходи цивільно-правової відповідальності, зокрема, нараховувати та стягувати з покупця суми неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Також відповідач зазначає, що за період з 03.08.2019 по 01.02.2020 пеня заявлена до стягнення поза межами строків позовної давності, у зв`язку з чим просить суд застосувати позовну давність до таких вимог.

Відповідач подав зустрічну позовну заяву (вх. № 1226 від 22.06.2022), в якій просить суд стягнути з ТОВ ІТО 816134 грн 00 коп. сплаченого авансового платежу за договором № 190207 від 22.02.2019, у зв`язку з непоставкою товару та закінченням строку дії договору.

Ухвалою від 27.06.2022 господарський суд: продовжив Акціонерному товариству Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.06.2022; прийняв відзив на позовну заяву (вх. № 2578 від 22.06.2022) до розгляду; прийняв зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково виробниче об`єднання (вх. № 1226 від 22.06.2022) до спільного розгляду з первісним позовом; перейшов до розгляду справи № 920/279/22 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 10.08.2022, 11:00; надав Товариству з обмеженою відповідальністю ІТО п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву; надав Акціонерному товариству Сумське машинобудівне науково виробниче об`єднання семиденний строк з дня отримання відзиву на зустрічну позовну заяву для подання відповіді на відзив.

07.07.2022 позивач за первісним позовом подав клопотання (вх. № 2936/22 від 07.07.2022), в якому просить суд розгляд справи № 920/279/22 здійснювати без участі представника ТОВ ІТО за наявними матеріалами справи та поданими доказами.

07.07.2022 позивач за первісним позовом подав відповідь на відзив (вх. № 2939/22 від 07.07.2022), в якій просить суд задовольнити первісні позовні вимоги. Позивач зазначає, що умови договору щодо порядку, строків оплати, порядку та строків поставки сторони врегулювали на власний розсуд, договір підписано сторонами без будь-яких зауважень та заперечень, відповідач підписавши договір, погодився на всі його умови та, відповідно, прийняв на себе зобов`язання, передбачені умовами договору. Позивач наголошує, що пунктом 9.4. договору № 190207 встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 та у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Твердження відповідача про те, що позивач не може вимагати стягнення попередньої оплати нівелює умови підписаного між сторонами договору та є фактично звільненням від виконання обов`язків та зобов`язання загалом. Товар за договором є ексклюзивним та виготовлявся індивідуально під замовлення відповідача. Отримавши від відповідача першу частину попередньої оплати у розмірі 50%, позивач покладався на добросовісність відповідача та вчинив всі дії, спрямовані на підготовку обумовленого специфікацією товару і його поставку відповідачу. Товар в обумовлені договором строки був готовий до відвантаження, що підтверджується направленням відповідачу відповідних повідомлень про готовність товару від 05.09.2019, 23.07.2019, 06.12.2019. Неперерахування відповідачем повної суми попередньої оплати є односторонньою відмовою від виконання зобов`язання, що суперечать нормам чинного законодавства України. Оскільки має місце факт порушення відповідачем строку сплати попередньої оплати, то обґрунтованим є нарахуванні 3% річних, інфляційних втрат та пені.

07.07.2022 позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх. 2938/22 від 07.07.2022), в якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову. Позивач зазначає, що після 31.12.2019 та станом на цей час договір від 22.02.2019 № 190207 продовжує свою дію в частині обов`язку АТ Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання здійснити оплату решти попередньої оплати товару та в частині обов`язку ТОВ ІТО здійснити поставку товару після отримання вказаної оплати, відповідно до п. 9.4. договору. Враховуючи, що між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти які відповідач просить стягнути, набуті позивачем за наявності правової підстави, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, то така сума не вважається отриманою безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України. Оскільки попередня оплата у повному обсязі на рахунок постачальника не надійшла, строк поставки товару за договором від 22.02.2019 № 190207 не настав, а тому постачальник не допустив прострочення виконання свого обов`язку щодо поставки товару.

27.07.2022 відповідач за первісним позовом подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1616/22 від 27.07.2022), в якому просить поновити АТ Сумське НВО строк подання заперечень, оскільки підприємство призупинило на час військового стану свою діяльність у відповідності до Наказу АТ Сумське НВО № 53/2/ВК від 25.03.2022, а тому не мало можливості підготувати та подати до суду заперечення у встановлений судом строк. Відповідач у запереченнях просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ ІТО, оскільки вважає, що строк дії договору поставки № 190207 від 22.02.2019 закінчився 31.12.2019, а отже господарські зобов`язання, які виникли на його підставі не можуть існувати; нездійснення продавцем поставки товару без попередньої оплати не зумовлює виникнення у продавця права вимагати оплати такого товару. Відповідач підтримує викладену у відзиві позицію щодо відсутності підстав для нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних втрат; зазначає, що сторони у договорі не встановлювали відповідальність покупця за порушення строків попередньої оплати товару, а встановили відповідальність за прострочення оплати поставленого товару; просить суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені в сумі 40 806 грн 74 коп.

02.08.2022 позивач за первісним позовом подав пояснення (вх. № 3352 від 02.08.2022), в яких заперечує проти поновлення відповідачу строку на подання заперечень та просить суд відмовити у поновленні строку, оскільки встановлений судом строк може лише продовжуватись, а не поновлюватись; відповідач не подав суду копію наказу № 53/2/ВК від 25.03.2022 Про організацію трудових відносин в АТ Сумське НВО в умовах воєнного стану, на який посилається у запереченнях. Позивач підтримує первісні позовні вимоги, зазначає, що чинне законодавство не встановлює такої підстави припинення зобов`язання, яке залишилось невиконаним, як закінчення строку дії договору; право позивача вимагати від відповідача здійснення попередньої оплати чітко встановлено у договорі, є грошовим зобов`язанням відповідача, тому на нього можуть нараховуватись інфляційні втрати та 3% річних.

У судовому засіданні 10.08.2022 суд постановив протокольну ухвалу, згідно з якою, відповідно до ст. 119 ГПК України, з власної ініціативи, продовжив відповідачу строк на подання заперечень та прийняв їх до розгляду.

Ухвалою від 10.08.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 31.08.2022, 10:00.

22.08.2022 позивач за первісним позовом подав клопотання (вх.. №3775 від 22.08.2022), в якому просить суд розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи та поданими доказами.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

22 лютого 2019 року між сторонами укладено договір № 190207, за умовами якого позивач за первісним позовом зобов`язується передати у власність відповідача за первісним позовом, а останній зобов`язується прийняти та оплатити на умовах договору продукцію, в подальшому «Товар», ціна, кількісні і якісні характеристики, терміни поставки якої викладені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

За умовами пунктів 2.1., 2.3. договору, поставка товару здійснюється узгодженими партіями у відповідності зі специфікаціями до договору. Постачальник поставляє партію товару на умовах DDP м. Суми (склад покупця). При тлумаченні умов поставки мають силу Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Датою поставки відповідної партії товару вважається дата передачі такої партії товару покупцеві, зазначена в товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 3.1., 3.2. договору, загальна його вартість складає 9 990 000 грн, в тому числі ПДВ 1 665 000 грн. 00 коп. Включає в себе вартість товару і втрати в залежності від умов поставки, і визначається як загальна вартість товару, поставленого відповідно до специфікацій договору. Вартість партії товару в евро буде зазначатись у відповідних специфікаціях.

Оплата Товару проводиться в наступному порядку: передоплата в розмірі 50% від вартості партії товару на банківський рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку (копії) на партію товару; оплата 50% від вартості партії товару на банківський рахунок постачальника протягом 10-ти днів з моменту отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження зі складу виробника товару, в разі якщо інші умови оплати не вказані в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 9.4. договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, та у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

22.02.2019 між сторонами укладена специфікація № 1, за умовами якої позивач зобов`язався поставити відповідачу товар за договором вартістю 1 632 268 грн 80 коп.

Відповідно до п. 3 специфікації, покупець оплачує товар по специфікації, в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця 2-ма платежами в наступному порядку: 1) перший платіж (аванс) у розмірі 50% вартості товару оплачується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 календарних днів після підписання цієї специфікації і отримання покупцем від постачальника рахунку на оплату; 2) другий платіж (остаточний розрахунок) в розмірі 50% вартості товару за цією специфікацією оплачується покупцем протягом 10 календарних днів після отримання покупцем від постачальника повідомлення про готовність товару до відвантаження зі складу виробника.

Згідно з п. 4 специфікації, термін поставки товару - 14 тижнів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок постачальника, відповідно до пункту 3 специфікації. Дострокова поставка товару допускається.

Пунктом 5 специфікації визначено, що відвантаження товару здійснюється після виконання покупцем 100% оплати відповідно до умов п. 3 специфікації.

Згідно з п. 6.1., 6.2. договору, сторона, винна в невиконанні чи неналежному виконанні зобов`язань за договором, несе відповідальність згідно з законами України.

Порушення договірних зобов`язань надає добросовісній стороні право стягувати на свою користь з винної сторони пеню: у випадку прострочення поставки товару за договором постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% вартості товару (партії товару), поставленого з простроченням за кожен день прострочення, але не більше 5% вартості товару, поставленого з простроченням; у випадку прострочення оплати товару за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% вартості простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% простроченого платежу.

22.02.2019 позивач виставив відповідачу рахунок № 409 на оплату вартості товару в сумі 1 632 268 грн 80 коп.

27.02.2019 відповідач здійснив попередню оплату товару на підставі виставленого рахунку в сумі 816 134 грн (50 % вартості товару).

Листом від 05.06.2019 № 99/1 позивач повідомив відповідача про готовність товару до відвантаження та просив здійснити другий платіж відповідно до п. 3 специфікації.

Листом від 23.07.2019 № 122 позивач повторно повідомив відповідача про готовність товару до відвантаження та просив здійснити другий платіж відповідно до п. 3 специфікації.

Листом від 27.08.2019 № 44-69 відповідач у відповідь на лист позивача від 23.07.2019 повідомив, що не може здійснити платіж відповідно до п. 3 специфікації через затримку чергового авансу від кінцевого замовника та просив позивача розглянути можливість відкладення строку сплати другого платежу на кінець листопада 2019 року.

У зв`язку з неперерахуванням другого платежу, листом від 06.12.2019 № 207 позивач в черговий раз повідомив відповідача про готовність товару до відвантаження та просив здійснити другий платіж відповідно до п. 3 специфікації.

Листом від 20.12.2019 № 44-209 відповідач повідомив позивача, що ним вирішується питання по узгодженню графіку остаточних оплат із кінцевим замовником, після затвердження якого відповідач негайно повідомить позивачу дату оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав зобов`язань за договором в частині сплати другого платежу в розмірі 816 134 грн 80 коп. за товар згідно зі специфікацією № 1, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 816 134 грн 80 коп. За прострочення оплати товару відповідачу відповідно до п. 6.2. договору нарахована пеня в сумі 149 352 грн 67 коп. за період з 03.08.2019 до 01.02.2020, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 68 354 грн 08 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 239 635 грн 68 коп. за період з 03.08.2019 по 18.05.2022.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За приписами ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд встановив, що у договорі та специфікації № 1 до договору сторони узгодили 100% попередню оплату товару, після отримання якої постачальник здійснює відвантаження товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Таким чином, статтями ст. ст. 693, 538 ЦК України встановлений особливий порядок (способи) захисту продавцем своїх прав, у випадку нездійснення покупцем попередньої оплати товару, а саме: зупинення виконання свого обов`язку з поставки товару, відмова від свого обов`язку з поставки товару частково або у повному обсязі; у випадку поставки продавцем товару за відсутності здійснення покупцем попередньої оплати за товар - стягнення з покупця суми попередньої оплати.

Тобто, наведені положення Цивільного кодексу України встановлюють особливий механізм захисту прав продавця у правовідносинах з поставки товару у випадку невиконання покупцем обов`язку з проведення попередньої оплати шляхом визначення альтернативних способів захисту, які продавець має право обирати на власний розсуд.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо здійснення попередньої оплати за договором у повному обсязі, позивач має право зупинити виконання свого обов`язку з поставки товару до моменту проведення попередньої оплати, відмовитись від свого обов`язку з поставки товару частково або у повному обсязі чи стягнути з відповідача суму несплаченої попередньої оплати у випадку виконання обов`язку з поставки товару, незважаючи на невиконання зобов`язань відповідачем.

Суд встановив, що товар за договором згідно зі специфікацією № 1 позивачем, на свій ризик, без попередньої оплати, відповідачу не поставлявся.

У такому випадку, за приписами статті 538 ЦК України, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 29.01.2020 у справі № 903/154/19, від 25.02.2020 у справі № 922/1705/19.

За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні первісного позову в частині стягнення з відповідача 816 134 грн 80 коп. попередньої оплати до моменту поставки товару. За умови відсутності належних правових підстав для стягнення передоплати за непоставлений товар, відсутні і правові підстави для стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені за прострочення попередньої оплати товару, тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 68354 грн 08 коп. 3% річних, 239635 грн 68 коп. інфляційних втрат, 40806 грн 74 коп. пені.

Відповідач в обґрунтування зустрічного позову зазначає про закінчення строку дії договору та наявність, у зв`язку з цим, підстав для стягнення з позивача 816134 грн. перерахованого авансу, що не був повернутий на вимогу відповідача, відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Суд вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Згідно з п. 9.4. договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року та у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторонам (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Вказаної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.

Отже, закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Суд встановив, що 21.06.2022 відповідач звернувся до позивача з вимогою про повернення авансу в сумі 816 134 грн, у зв`язку зі зміною обставин, які зумовили необхідність придбання продукції за договором, закінченням строку дії договору, а також тим, що АТ «Сумське НВО» не планує подальше виконання договору поставки № 190207 від 22.02.2019.

Однак, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено право відповідача на односторонню відмову від виконання своїх зобов`язань.

Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати за договором поставки передбачене ст. 693 ЦК України.

За приписами вказаної статті, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Разом з цим, суд не встановив підстав для виникнення у відповідача права вимагати повернення попередньої оплати перерахованої позивачу за договором відповідно до ст. 693 ЦК України, оскільки факт порушення позивачем зобов`язань з поставки товару у встановлений договором строк відсутній.

Відповідач не перерахував другий платіж в рахунок передплати за товар, у зв`язку з чим у позивача ще не настав строк виконання зобов`язання з поставки товару відповідно до п. 4, 5 специфікації № 1.

Суд встановив, що від виконання своїх зобов`язань позивач не відмовляється, неодноразово повідомляв відповідача про виготовлення та готовність до відвантаження товару за договором і мав законні сподівання на виконання відповідачем своїх зобов`язань у повному обсязі з урахуванням того, що 50% попередньої оплати відповідачем було сплачено, у листах від 27.08.2019 № 44-69, від 20.12.2019 № 44-209 відповідач запевняв позивача, що виконає зобов`язання зі сплати другого платежу.

Зміна обставин якими сторони керувалися при укладенні договору, на що вказує відповідач у вимозі про повернення попередньої оплати, є підставою для розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони в порядку та з дотриманням умов визначених ст. 652 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, докази розірвання договору в матеріалах справи відсутні.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази розірвання договору чи визнання його недійсним у судовому порядку, між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які відповідач просить стягнути з позивача, набуті останнім за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України.

Посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо можливості стягнення коштів внесеної передплати після припинення дії договору у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, від 10.05.2018 у справі № 916/1591/17, від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912//2709/17, суд не приймає, оскільки такі висновки стосується правовідносин, які не є подібними (правовідносин щодо стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, після визнання договору недійсним; правовідносини за договором підряду).

За викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову про стягнення з позивача 816134 грн 00 коп. сплаченого авансового платежу за договором № 190207 від 22.02.2019 за його необґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні первісного позову відмовити.

2.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

3.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано суддею 12.09.2022

СуддяД. В. Вдовенко