Ухвала

від 07.09.2022 по справі 947/9228/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/9228/22

Провадження № 1-кс/947/8562/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2022 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020165500001311 від 20.10.2020 року відносно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Добровеличківки, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- притягується до кримінальної відповідальності Печерським районним судом м. Києваза обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368 КК України,

- притягується до кримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.ч.1, 3 ст.362 КК України,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що листопаді-грудні 2019 року, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 (на період вчинення злочину мала прізвище ОСОБА_11 ), яка діяла за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, повторно виник злочинний умисел, направлений на несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, зберігається на носіях такої інформації, особою, яка має право доступу до неї на підставі у т.ч. підроблених документів, складених

від ПП «Глав Інвест Груп» з метою сприяння в придбанні права на майно

та в заволодінні таким чужим майном а саме земельною ділянкою

яка територіальноїгромади м.Одеси,розташованою за адресою:

АДРЕСА_2 шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Так, у листопаді 2019 року, більш точний час досудовим слідством

не встановлений, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (на період вчинення злочину мала прізвище ОСОБА_11 ), маючи право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 18.01.2020 за № 4170, виданого Міністерством юстиції України, та на підставі реєстраційного посвідчення від 18.07.2018 за № 490, виданого Головним територіальним управління юстиції в Одеській області здійснювала нотаріальну діяльність.

Держаним підприємством «Національні інформаційні системи» на підставі заяви від 20.07.2018 приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 25.07.2018 надано ідентифікатори доступу до Єдиних та Державних реєстрів (ДРРП, ЄДР, ДРАЦС), створення та забезпечення яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, адміністратором яких є ДП «НАІС».

Так, у листопаді грудні 2019 році, точний час та місце слідством

не встановлено, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , маючи право доступу до інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, погодилась вчинити несанкціоновану зміну інформації щодо права власності на 1/4 нежилого приміщення першого поверху за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 144,6 кв.м, що відповідно до договору купівлі-продажу № 10823 від 05.12.2003 громадянка ОСОБА_12 придбала у ТОВ «Єлеон».

Так, ОСОБА_4 , займаючи посаду приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу та будучи наділеною відповідними повноваженнями державного реєстратора, зобов`язана діяти добросовісно, обґрунтовано, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки їй було надано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та в спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Проте, 05.12.2019 о 16:20 перебуваючи в офісі за адресою: АДРЕСА_3 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діючи всупереч вимог ст. ст. 10, 18, 23 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, із порушенням вищевказаних норм законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав та передбачених законодавством документів, які б підтверджували право власності заявника, чи/та створення нового об`єкту нерухомого майна, незаконно здійснила дії пов`язані зі несанкціонованої зміною інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, а саме, на підставі заяви ОСОБА_12 , підробленого технічного паспорту від 18.11.2019 виданого

ПП «Глав Інвест Груп», підробленого висновка щодо технічної можливості виділу об`єкту нерухомого майна серія та номер 133681 від 04.11.2019 ПП «Глав Інвест Груп», довідки з адресного реєстру м. Одеси; договору купівлі продажу №10823 від 05.12.2003, довідки серія та номер: 511130.36.19, виданої 24.10.2019 КП "БТІ" Одеської міської ради,прийняла рішення та внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (запис) про відкриття розділу, щодо реєстрації права власності, на приміщення

АДРЕСА_4 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1979132451101), несанкціоновано виділила окрему будівлю як самостійний об`єкт нерухомості з спільної часткової власності нежитлових приміщень першого поверху та несанкціоновано збільшила площу нежитлових приміщень, що перебувають у власності ОСОБА_12 з 36,15 кв.м. до 386,7 кв.м.

Так, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та отримавши від ОСОБА_12 документи щодо права власності на 1/4 нежилого приміщення першого поверху за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 144,6 кв.м., зобов`язана була перевірити надані їй документи та встановити наступні очевидні факти.

Згідно договору купівлі-продажу від 05.12.2003, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим №10823, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єлеон» (код ЄДРПОУ 31829930) в особі директора ОСОБА_12 продало, а ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 купили нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 144,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , в таких частинах:

-1/4 частини ОСОБА_12 ;

-1/4 частини ОСОБА_14 ;

-1/2 частини ОСОБА_16 .

Відповідно до технічного паспорту від 1111.1998, площа вказаного приміщення складала 144,6 кв.м.

Тобто як вбачається з вищезазначеного договору частка ОСОБА_12

у нежилих приміщеннях першого поверху, загальною площею 144,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , становила 36,15 кв.м.

Натомість відповідно до підробленого висновку щодо технічної можливості виділу об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення першого поверху, за вихідним номером: 133681, виданого 04.11.2019 ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП», у фактичному користуванні ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу №10823 від 05.12.2003 знаходиться нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 386,7 кв.м., створеного шляхом поділу без проведення будівельних робіт, та складає самостійний об`єкт права власності.

Вищезазначені два документи, утворення відокремленого об`єкту нерухомого майна зі збільшенням його площі більше ніж у десять разів без проведення будівельних робіт, безспірно викликають сумніви у їх справжності або недостатності, тобто вказує на неможливість проведення реєстраційних дій на підставі вказаних документів.

Не зважаючи на вказані суперечливі та очевидні факти, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , розуміючи неможливість реєстрації права власності за наступними даними, безпідставно здійснила державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50050661 від 29.11.2019 за ОСОБА_12 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) нежитлового приміщення № НОМЕР_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , змінивши інформацію щодо площі об`єкту нерухомого майна у розмірі 386,7 кв.м.

Тобто, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округ

ОСОБА_4 , за відсутності вичерпних правових підстав, незаконно здійснила дії, пов`язані з несанкціонованою зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, а саме, несанкціоновано внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості (запис) про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №101, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 386,7 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1979132451101) за ОСОБА_12 .

У подальшому у період 2019-2022 роки, завдяки несанкціонованої зміни інформаціїв Державному реєстрі речових прав на нерухоме майноприватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округ ОСОБА_4 група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, використовуючи підроблені документи, у тому числі виготовлені від імені ПП «Глав Інвест Груп», шляхом обману заволоділи правом забудови земельної ділянки територіальної громади м. Одеси, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 386,7 кв.м., здійснили її забудову багатоповерхівкою - нежитловими торгово-офісними приміщеннями № 101 загальною площею 1460 кв.м. вартістю 4 млн. 760 тис. грн., позбавивши прав власника та фактично заволодівши нею, тобто шляхом обману придбали право на вказане майно та заволоділи ним.

В результаті несанкціонованої зміни інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та протиправних дій щодо забудови земельної ділянки територіальної громади м. Одеси нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 площею 36,15 кв.м., які не були окремим об`єкт нерухомого майна, та вартість яких складала 6 тис. 664 грн. перетворились в окрему багатоповерхову будівлю загальною площею 1460 кв.м. вартістю 4 млн. 760 тис. грн.

31.05.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 ; отриманими в ході тимчасового доступу документів, які перебувають у володінні КП «БТІ Одеської міської ради» щодо руху права володіння на об`єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 71; документами, які перебувають у володінні Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради щодо відомостей ряду юридичних осіб, які пов`язані з об`єктом нерухомості за вищевказаною адресою, а також документів реєстраційних справ об`єктів нерухомого майна; отриманими в порядку ст. 93 КПК України відповідями комунальних служб, державних органів; отриманою відповіддю від ПП «Глав Інвест Груп», двома протоколами огляду будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 71, нежиле приміщення №101, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 71-А, АДРЕСА_5 ; а також іншими процесуальними документами слідчих дій в їх сукупності.

27.07.2022 заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_19 строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців, а саме до 31.08.2022.

В ході здійснення досудового розслідування слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси підозрюваній ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого закінчився 31.07.2022 та в подальшому не продовжувався та інший запобіжний захід не обирався.

Після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчинені злочину, останній вручена пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, та роз`яснено, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Однак під час досудового розслідування ОСОБА_4 повідомивши про своє місце реєстрації та мешкання, а також контактний номер телефону, нехтуючи зобов`язаннями підозрюваного, згідно ч.7 ст.42 КПК України, покидала територію України, не повідомляючи про це слідчого, прокурора, на неодноразові виклики слідчого про необхідність прибути до органу проведення досудового розслідування, здійснювала заходи щодо унеможливлювання встановлення зв`язку шляхом вимикання мобільного телефону, вказувала про різке погіршення стану здоров`я, не надаючи медичної документації, яка вказувала б про неможливість пересування ОСОБА_4 та необхідності перебування на стаціонарному лікуванні, що прямо вказує на ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України і відповідно дає підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання за вказаний злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий звернувсядо слідчогосудді зклопотанням прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,обґрунтовуючи йоготим,що підозрювана ОСОБА_10 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строк від3до 8років,та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також слідчий зазначив, що у разі,визначення альтернативногозапобіжного заходуу виглядізастави,слід зазначити,що розмірзастави визначаєтьсядостатнім длязабезпечення виконанняпідозрюваною обов`язків,передбачених КПКУкраїни,з урахуваннямспрямованості інкримінованогокримінального правопорушеннята увідповідності доп.2ч.5ст.182КПК Україниу розмірі,що відповідаєдо ЗУ«Про Державнийбюджет Українина 2022рік»,а такожвраховуючи положенняабзацу ч.5ст.182КПК України,згідно якого слідчий суддя, суд у виключних випадках якщо встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання у повному обсязі, зазначивши, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Захисники підозрюваної заперечували проти клопотання, свої заперечення виклали в письмовому вигляді, зазначивши, що підозрюваній обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк якого закінчився 31.07.2022 року та в подальшому не продовжувався, інший запобіжний захід не обирався. ОСОБА_4 з`являлася за викликами слідчого про що свідчать її підписи у протоколах допиту підозрюваної від 31.05.2022 та 07.06.2022 року, жодних доказів або матеріалів, які б свідчили про ухилення від досудового розслідування підозрюваної під час проведення слідчих дій, органом досудового розслідування не надано. Що стосується сповіщення ОСОБА_4 про явку у судове засідання для розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування призначеного на 31.08.2022 року, слідчим здійснений дзвінок несвоєчасно, а саме за 4 години 38 хвилин до часу розгляду клопотання, що унеможливлювало явку підозрюваної у судове засідання, оскільки ОСОБА_4 фактично мешкає в м.Бровари Київської області про що було достовірно відомо стороні обвинувачення. Сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не мотивовано та не підтверджено наявність обґрунтованої підозри, ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України не існує і ґрунтується на припущеннях та не підтверджується жодними матеріалами кримінального провадження, а також органом досудового розслідування не вмотивовано необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу та відсутність посилання і підтвердження для застосування більш м`яких запобіжних заходів. Звернули увагу на те, що їх підзахисна не працює, перебуває на утриманні доньки, сума застави, визначена органом досудового розслідування є для підозрюваної непосильною та повинна бути співмірною з доходами особи, просили відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрювана підтримала думку своїх захисників.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 встановлено, що повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України складено 31.05.2022 року та в той же день о 9 годині 52 хвилини особисто вручено підозрюваній, тобто в порядку та у спосіб визначений КПК України.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190, ч.3 ст.362 КК України.

Також слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.08.2022 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

06.09.2022 року підозрювана ОСОБА_4 затримана на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.08.2022.

Приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, її суспільно-небезпечний характер, а також особу підозрюваної та те, що останній повідомлено про підозру і в інших кримінальних провадженнях, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та суду встановлений в судовому засіданні.

Також, з урахуванням того що підозрювана ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності Печерським районним судом м.Києва за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України та Приморським районним судом м.Одеси за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.ч.1, 3 ст.362 КК України слідчий суддя приходить до висновку, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України встановлений під час розгляду клопотання, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінований підозрюваній кримінальних правопорушень, а також обґрунтованість клопотання слідчого, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної в судовому засіданні встановлено не було. Так як на думку слідчого судді жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризику подальшого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування чи суду.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у випадку внесення застави, а тому в даному випадку доцільним є застосування застави у розмірі шістсот п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваної процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12020165500001311 від 20.10.2020 року відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали обчислюється з моменту затримання особи 06.09.2022 року та припиняє свою дію 23.09.2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 605 (шістсот п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 501005 (один мільйон п`ятсот одна тисяча п`ять) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрювану звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрювану ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційноїскарги зупиняєнабрання ухвалоюзаконної сили,але незупиняє їївиконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1