Постанова

від 06.09.2022 по справі 129/2098/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 129/2098/19

провадження № 61-5121св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_3 ,

заінтересована особа - Краснопільська сільська рада Гайсинського району,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживав до дня своєї смерті на АДРЕСА_1 .

Проте в свідоцтві про її народження в графі «батько» записана інша особа - ОСОБА_5 . Вказаний запис внесений зі слів її матері ОСОБА_6 . Про те, що ОСОБА_4 є її батьком вона не знала, оскільки мати про це не говорила.

Після смерті ОСОБА_4 вона є спадкоємцем першої черги і з метою прийняття спадщини звернулася до нотаріальної контори.

Окрім того, через відсутність у неї свідоцтва про смерть батька також звернулася до Гайсинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) для його отримання, проте отримала відмову, оскільки не підтвердила свої родинні відносини із ОСОБА_4 .

Посилаючись на те, що іншого, передбаченого законом порядку, відповідно до якого можна було б встановити факт родинних відносин, не має, просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її батьком.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року у складі судді Бондар О. В. заяву ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нараївка Гайсинського району Вінницької області, є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд першої інстанції виходив із доведеності заявницею того, що вона є рідною дочкою ОСОБА_4 та спадкоємицею першої черги за законом спадкового майна, однак через не зазначення його в свідоцтві про народження ОСОБА_3 в графі «батько» не може реалізувати своє право на спадщину. Суд зазначив, що встановлення цього факту необхідно ОСОБА_3 для оформлення спадщини в нотаріальній конторі, іншого порядку встановлення такого факту законом не передбачено.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі в даній справі, - ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року скасовано.

Заяву ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду.

Роз`яснено заявникові, що вона має право подати до суду позов на загальних підставах.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що заява про встановлення факту батьківства не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки під час розгляду справи встановлено, що виник спір про право.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 червня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 23 вересня 2020 року в справі № 758/7094/19, від 11 липня 2018 року в справі № 911/2635/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.

Встановлення факту батьківства заявниця обґрунтовувала необхідністю довести, що вона фактично є дитиною спадкодавця з метою оформлення після смерті останнього спадкових прав і не пов`язував встановлення цього факту з наступним вирішенням спору про право на земельну ділянку. При цьому, інших спадкоємців після смерті спадкодавця не має. Встановлення факту батьківства є захистом саме немайнових прав заявниці, тому майновий спір відсутній. Крім того, ОСОБА_2 не є спадкоємцем ОСОБА_4 , тому спір про право на спадщину після смерті останнього між заявницею та ОСОБА_2 відсутній.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_2 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що заявниця встановлювала юридичний факт батьківства саме з метою оформлення права власності на земельну ділянку, яка за життя належала ОСОБА_4 , а на теперішній час перебуває у його приватній власності. Таким чином, встановлення зазначеного факту впливатиме також на права й обов`язки інших осіб та матиме визначальну долю у вирішені наявного спору з приводу належності земельної ділянки, отже такий спір може вирішуватися лише в порядку позовного провадження, який не є порушенням прав заявниці.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Гайсинського районного суду Вінницької області цивільну справу № 129/2098/19 за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, заінтересована особа - Краснопільська сільська рада Гайсинського району.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2022 року справу № 129/2098/19 призначено до судового розгляду.

Обставини справи

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьком якої у свідоцтві про народження, виданому Нараївською сільською радою Гайсинського району Вінницької області 27 квітня 1985 року, записано ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_6 . Інформація про батька була зазначена зі слів матері відповідно до статті 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який за життя був зареєстрований та постійно проживав у с. Нараївка Гайсинського району Вінницької області.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 001179, виданим на підставі рішення 15 сесії 23 скликання Нараївської сільської ради від 11 жовтня 2001 року, ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 3,72 га, що складалася із двох земельних ділянок: площею 2,01 га і 1,71 га, розташованих на території Нараївської сільської ради Гайсинського району.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 вересня 2017 року (справа № 129/3714/21) задоволено заяву Нараївської сільської ради Гайсинського району та визнано відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3,72 га, розташованої на території Нараївської сільської ради Гайсинського району, з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 вересня 2017 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви Краснопільської сільської ради Гайсинського району, як процесуального правонаступника Нараївської сільської ради, про визнання спадщини ОСОБА_4 відумерлою, відмовлено.

Під час розгляду справи № 129/3714/21 встановлено, що земельна ділянка, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 , була передана ОСОБА_2 , який, у свою чергу, 18 березня 2019 року зареєстрував за собою право власності на неї.

Обґрунтовуючи підстави заяви про встановлення батьківства, заявниця зазначала, що після смерті ОСОБА_4 вона є єдиним спадкоємцем його майна, до складу якого входить земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 3,72 га, що розташована на території Нараївської сільської ради Гайсинського району, тому вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Оскільки через відсутність відповідних документів вона не може підтвердити свої родинні відносини з ОСОБА_4 , просила встановити такий факт у судовому порядку.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 23 вересня 2020 року в справі № 758/7094/19, від 11 липня 2018 року в справі № 911/2635/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судом норм процесуального права, а саме суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).

Аналіз статті 367 ЦПК свідчить, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 227/2835/16-ц (провадження № 61-46717св18).

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

У постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 727/5706/20 (провадження № 61-16727св20) зазначено, що у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції за скаргою ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, апеляційний суд не з`ясував та не зробив висновків з приводу того, чи вирішувалися судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки саме ОСОБА_2 . Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції за його скаргою.

Зазначені обставини свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з переданням справи на новий апеляційний розгляд.

З урахуванням того, що при розгляді встановлена наявність підстави, яка зумовлює скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду, то суд касаційної інстанції не аналізує інші підстави відкриття касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлене без додержання норм процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з переданням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов