Рішення

від 12.09.2022 по справі 911/530/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/530/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопан-Україна" (08600, Київська обл., місто Васильків, вулиця Паризької Комуни, будинок 36, квартира 3)

та до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 474023,47 грн

без виклику учасників процесу

Акціонерне товариство "Таскомбанк" (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопан-Україна" (далі відповідач 1) та до ОСОБА_1 (відповідач 2), про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 474023,47 грн, з яких: 330545,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,19 грн заборгованості по відсоткам, 125370,00 грн заборгованості по комісії, 12601,36 грн пені, 506,89 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 заяви-договору №ID6248508 від 11.04.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк". А також, невиконання відповідачем 2 договору поруки № Т 05.10.2018 I 6870 від 11.04.2019, зобов`язання щодо якого виникли з заяви-договору №ID6248508, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно.

Ухвалою від 23.02.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 5 ч. 3 та ст. ст. 162, 164, 174 України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

В силу ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

23.02.2022 Господарський суд Київської області звернувся з листом до Відділу із забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської міської ради про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1

12.05.2022 на адресу Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства "Таскомбанк" на виконання вимог ухвали суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви.

13.05.2022 на електронну адресу суду надійшов лист від Васильківської міської ради яким повідомлено, що оскільки на період дії воєнного стану відсутній доступ до інформації що міститься в реєстрі Васильківської територіальної громади, відповідно надати достовірну інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 станом на 12.05.2022 немає можливості.

17.05.2022 аналогічний лист надійшов через канцелярію суду поштовим відправленням.

20.05.2022 Господарський суд Київської області повторно звернувся з листом до Відділу із забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської міської ради про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1

20.05.2022 Господарський суд Київської області звернувся з листом до Державної міграційної служби України про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1

30.05.2022 на електронну адресу суду надійшов лист Васильківської міської ради, яким повідомлено, що оскільки на період дії воєнного стану відсутній доступ до інформації що міститься в реєстрі Васильківської територіальної громади, відповідно надати достовірну інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 станом на 30.05.2022 немає можливості.

24.06.2022 Господарський суд Київської області повторно втретє звернувся з листом до Відділу із забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської міської ради про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1

24.06.2022 Господарський суд Київської області звернувся з листом до Державної міграційної служби України про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1

06.07.2022 від Державної міграційної служби України через канцелярію суду надійшов лист, яким повідомлено, що зазначені у запиті відомості стосовно ОСОБА_1 , не дають змогу ідентифікувати, та як наслідок, здійснити перевірку зазначеної особи за обліками ДМС.

08.07.2022 від Васильківської міської ради на електронну адресу суду надійшов лист яким повідомлено, що станом на 08.07.2022 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 11.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 11.08.2022 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 22.08.2022 (включно).

У зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, копія відповідної ухвали 11.07.2022 була направлена на електронні адреси позивача та відповідача 2, зазначені у позовній заяві, про що Відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія) апарату Господарського суду Київської області складено Довідку.

Крім того, 11.07.2022 старшим секретарем Борисюк В.В. повідомлено керівника ТОВ "Екопан-Україна" ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі №911/530/22, що підтверджується телефонограмою від 11.07.2022.

Отже, суд вважає фактичною датою повідомлення позивача та відповідачів про зміст ухвали суду про відкриття провадження 11.07.2022.

Також, судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що з 20.06.2022 відновлено відкритий доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, який був обмежений внаслідок введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи наведене, позивач та відповідач не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/1319/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2019 р. між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопан-Україна" (Позичальник) було укладено Заяву-договір №ID6248508 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів (продукт "кредит на розвиток бізнесу") (надалі також - Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 700.000,00 грн. із терміном повернення не пізніше 11.04.2022., а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Цільове використання кредиту відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Позичальника та на придбання основних засобів та інших інвестицій у бізнес.

У п. 2.3.1 та 2.3.2 договору сторони погодили розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,0001% річних та розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).

Терміни і порядок погашення кредиту: згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору. Термін повернення кредиту: 11.04.2022 (п. 2.5, 2.6 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до Кредитного договору, Клієнт підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 11.04.2019.

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання поговорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій Формі.

Таким чином, відповідач-1, 11.04.2019 скористався своїм правом та на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис" вчинив правочин, підписавши Заяву-договір №ID ID6248508 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://czo.aov.ua/ та відображенням ЕЦП на Договорі.

Кошти за Договором відповідачем-1 було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та заяві, що підтверджується відповідною випискою.

Таким чином позивач, як Кредитодавець, обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Звертаючись до суду з даним позовом, Банк вказує, що умови Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені Графіком погашення кредиту строки не повернуті в повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить: 330 545,00 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0,19 грн - заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена), 125 370,00 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Зважаючи на специфіку укладення договору приєднання, заява-договір № ID6248508 від 11.04.2019, в якій вказано на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, свідчить про укладення між сторонами в письмовій формі кредитного договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як зазначив позивач, Відповідач-1 свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку із чим утворилась заборгованість перед Банком за Кредитним договором, а саме: 330 545,00 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0,19 грн - заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена), 125 370,00 грн - заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій).

Відповідно до п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість доводів позивача про наявність заборгованості відповідача-1 за Кредитним договором у розмірі: 330 545,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,19 грн - заборгованість по відсоткам, 125 370,00 грн - заборгованість по комісії.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) 11.04.2019 було укладено договір поруки №Т 05.10.2018 І 6870.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору №ID6248508 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"), що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінам та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 2.1 договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники в тому ж обсязі, що й боржник.

Згідно з п. 2.2 договору поруки передбачена п. 2.1 договору поруки відповідальність поручителів наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у п. 1.2, 1.3 цього договору.

Як зазначено у п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору, та копію надсилає боржнику.

Порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом п`яти років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя (п. 5.2 договору поруки).

Договір підписаний представником банку та поручителем за допомогою електронних підписів.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно із ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2021р. позивач звернувся до ТОВ "Екопан-Україна" та до ОСОБА_1 з вимогами про повернення кредиту за кредитним договором № ID6248508 протягом 30 днів з дня отримання вимог, але в будь-якому випадку не пізніше 45 днів з дня направлення Банком повідомлення Позичальник.

Зважаючи на наведене, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.06.2020р. у справі №910/4907/13, суд зазначає, що пред`явлення позивачем вимоги до відповідача про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання кредитного зобов`язання, тобто позивачем, змінено строк повернення кредиту на інший термін в односторонньому порядку.

Однак, ані позичальником, ані поручителем не було сплачено кошти на погашення заборгованості за Кредитним договором № ID6248508, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів 330 545,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,19 грн - заборгованість по відсоткам, 125 370,00 грн - заборгованість по комісії.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 12601,36 грн пені та 506,89 грн штрафу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.18.2.5.2 Правил обслуговування у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів та комісії за користування Кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення Кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Водночас, вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум пені та штрафу, суд виходить з такого.

За змістом п.15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.8 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було установлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22 липня 2020 р. N 641 (із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України), установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 р. № 1236, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 до 31 березня 2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Так, Кабінетом Міністрів України карантин був введений з 12.03.2020р., а пеня позивачем нарахована в межах загального періоду з 04.02.2021р. по 04.08.2021р., за цих обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачем пені, оскільки період нарахування пені, визначений позивачем, охоплює період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу.

З огляду на зміст позовної заяви підставою для заявленого позову про стягнення заборгованості та нарахованих санкцій стало порушення позичальником строку повернення кредитних коштів, а також строків сплати відсотків за користування кредитом та комісії, тому внаслідок невиконання позичальником грошового зобов`язання у останнього виникла заборгованість.

За змістом заяви-договору № ID6248508 від 11.04.2019, такий вид відповідальності позичальника як штраф за невиконання зобов`язання з повернення кредиту і сплаті відсотків та комісії в умовах кредитного договору відсутній, розмір штрафу позичальника в договорі сторонами не погоджений. До того ж в позовній заяві не вказано підстав для нарахування ТОВ "Екопан-Україна" як позичальнику штрафу, а тільки приєднаний його розрахунок.

Суд зазначає, що такий вид відповідальності позичальника як штраф передбачений п.18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк", в якому зазначено, що у випадку порушення зобов`язань вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розміру кредиту, діючого на момент застосування штрафу.

Відповідно до п.18.2.2.2.7 клієнт зобов`язується надавати банку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, декларацію платника єдиного податку, примітки до звітів в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб`єктів/об`єктів господарювання, а також іншу інформацію на вимогу банку, в т.ч. про майно, що належить клієнту на праві власності або повного господарського відання.

Згідно з п.18.2.2.2.9 клієнт зобов`язується, забезпечити умови для проведення банком перевірок за даними бухгалтерського, оперативного і складського обліку, цільового використання кредиту, його забезпеченості та своєчасності погашення.

Проаналізувавши вищезазначені положення договору та дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафу на підставі п. 18.2.5.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" є необґрунтованою, оскільки відповідно до цього пункту договору штраф застосовується до позичальника лише у випадках вказаних у п.18.2.2.2.7 та 18.2.2.2.9., на підтвердження яких позивач доказів не надав.

Отже, зважаючи на недоведеність перед судом факту нецільового використання коштів позичальником, ненадання фінансової інформації чи незабезпечення умов для проведення банком перевірок, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в сумі 5506,89 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Таскомбанк" про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заявлених до стягнення сум.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають пропорційному розподілу та покладенню на відповідачів в рівних частинах по 3419 грн. 36 коп. судового збору грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопан-Україна" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Паризької Комуни, буд. 36, кв. 3, код ЄДРПОУ 36378763) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 330 545 (триста тридцять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн 00 коп. заборгованості по тілу кредиту, 0 (нуль) грн. 19 коп. заборгованості по відсоткам, 125 370 (сто двадцять п`ять тисяч триста сімдесят) грн. 00 коп. комісії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопан-Україна" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Паризької Комуни, буд. 36, кв. 3, код ЄДРПОУ 36378763) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 3419 (три тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 36 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 3419 (три тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 36 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається)

Суддя В.М. Антонова