Ухвала

від 12.09.2022 по справі 909/481/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2022 року

м. Київ

cправа №909/481/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Неверовська Л. М.

від 04.05.2022

та постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Скрипчук О.С., Матущак О.І., Плотніцький Б.Д.

від 16.08.2022

за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №22-5/01 від 22.01.2022 (вх. №1322/22 від 26.01.2022), за вих. №22-4/01 від 22.01.2022 (вх. №1323/22 від 26.01.2022)

про заміну сторони (позивача) та заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання наказу №789 від 09.08.2016

про відновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання наказу №789 від 09.08.2016 та видачу дубліката наказу №789 від 09.08.2016

та за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" за вих. №22-3/01 від 22.01.2022 (вх. №1321/22 від 26.01.2022)

на дії державного виконавця ВДВС у м. Івано-Франківську Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №52690229 щодо примусового виконання наказу №789 від 09.08.2016 у справі №909/481/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Київські ТЕЦ" ПАТ "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Ореол-1"

про стягнення заборгованості в сумі 622 617,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - Скаржник, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022. У касаційній скарзі Скаржник просить звільнити його від сплати судового збору.

Перевіривши касаційну скаргу Скаржника, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Ореол-1" (далі - ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Ореол-1") на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") 584 173, 13 грн основного боргу та 8762,60 грн витрат по сплаті судового збору. Відмовлено у стягненні 22 167,21 грн інфляційних та 16 276,82 грн 3% річних.

09 серпня 2016 року Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2016 у справі №909/481/16. Строк пред`явлення до 10 серпня 2017 року.

Постановою Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 15.12.2017 виконавчий документ - наказ Господарського суду Івано-Франківської області №789 від 09.08.2016 повернуто стягувачу (ПАТ "Київенерго") на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 Акціонерне товариство "К.Енерго" (далі - АТ "К.Енерго") визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

26 січня 2022 року ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" подало до суду першої інстанції заяву про заміну сторони (позивача) у справі та заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання рішення. В обґрунтування заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" посилалося на те, що 02 серпня 2021 року на умовах цивільно-правового правочину та на підставі Протоколу проведення електронного аукціону №UА-РS-2021-07-16-000066-1 від 27.07.2021, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" набуло від АТ "К.Енерго" право вимоги до ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Ореол-1" в частині виконання грошового зобов`язання на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківського області у справі №909/481/16 від 26.07.2016, яке набрало законної сили та наказу №789 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/481/16 від 09.08.2016.

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" подало до суду також заяву, в якій просило поновити пропущений строк пред`явлення до виконання наказу №789 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/481/16 від 09.08.2016; видати дублікат наказу №789 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/481/16 від 09.08.2016.

Окрім цього, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" подало до суду скаргу, в якій просило визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС у м. Івано-Франківську Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №52690229 щодо примусового виконання наказу №789 Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/481/16 від 09.08.2016 стосовно винесення постанови від 15.12.2017 про повернення наказу та скасувати постанову від 15.12.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022:

- відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" вих.№22-5/01 від 22.01.2022 (вх. №1322/22 від 26.01.2022) про заміну сторони (позивача) у справі №909/481/16 та заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання наказу № 789 від 09.08.2016;

- відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" вих.№22-4/01 від 22.01.2022 (вх.№1323/22 від 26.01.2022) про відновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання наказу №789 від 09.08.2016 та видачу дублікату наказу №789 від 09.08.2016;

- відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" вих.№22-3/01 від 22.01.2022 (вх.№1321/22 від 26.01.2022) на дії державного виконавця ВДВС у м. Івано-Франківську Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №52690229 щодо примусового виконання наказу №789 від 09.08.2016.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що на виконання рішення у справі №909/481/16 Господарським судом Івано-Франківської області 09 серпня 2016 року видано наказ про примусове виконання рішення, строк пред`явлення наказу до виконання було визначено з 10 серпня 2016 року по 10 серпня 2017 року.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016. Відповідно до статті 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені Законом від 02.06.2016.

Отже, законодавець збільшив до трьох років, після набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016.

Враховуючи зазначене, строк пред`явлення наказу про примусове виконання рішення від 09.08.2016 у справі №909/481/16 сплив 11 серпня 2019 року.

Таким чином, суди виходили з того, що на час проведення електронного аукціону 27 липня 2021 року та на час укладення договору про придбання майна на аукціоні між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та АТ "К.Енерго" від 02.08.2021 строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №789 від 09.08.2016 сплив.

Отже, у ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку. Дана правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного суду від 18 січня 2022 року у справі №34/425.

Проте у заяві про поновлення строку на пред`явлення до виконання наказу, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не зазначено жодних причин на підтвердження поважності непред`явлення до виконання наказу стягувачем - ПАТ "Київенерго" з моменту повернення виконавчого листа, а саме з 15 грудня 2017 року.

Суди, відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони (позивача) у справі №909/481/16 та заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання наказу №789 від 09.08.2016, виходили з того, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, у разі відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою, крім випадків заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (пункти 74 та 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20).

Крім того, оскільки ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не є стороною виконавчого провадження №52690229 щодо примусового виконання наказу №789 від 09.08.2016, суди дійшли висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця ВДВС у м. Івано-Франківську Південно-Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №52690229 щодо примусового виконання наказу №789 від 09.08.2016.

У касаційній скарзі Скаржник зазначає, що висновки судів не відповідають нормам чинного законодавства та сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів. Суди не зазначили та не навели (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) жодного належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, які б надавали можливість встановити, допустити, припусти та стверджувати те, що вказані вимоги заяв та скарги є необґрунтованими та неправомірними. На думку Скаржника, суди вдалися до "правового пуризму". Скаржник у касаційній скарзі також посилається на низку постанов Верховного Суду та просить їх врахувати. Скаржник наголошує на тому, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2016 досі не виконано. Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, у тому числі щодо ст. ст. 5, 13, 35-39, 74-77, 86, 238 ГПК України. Крім того, суди неправильно застосували ст. ст. 11, 509 ЦК України. Скаржник також зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення та лише Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду може спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями.

Щодо оскарження ухвали суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання наказу, Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання (пункт 22 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, Суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

Розглянувши доводи касаційної скарги щодо оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в іншій частині, а також оскаржувані судові рішення, Суд зазначає наступне.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість заміни сторони (стягувача) та заміни сторони (позивача) у цій справі.

Крім того, відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Суд зазначає, що на підставі зазначеної статті суди першої та апеляційної інстанції правомірно відмовили у задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця, оскільки ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не є стороною виконавчого провадження.

Також Суд вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про відмову у видачі дубліката наказу, оскільки вона відповідає позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11.

Крім того, зазначені у касаційній скарзі посилання на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, колегією суддів не приймаються, з огляду на те, що правовий висновок у цій справі, не доводить наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права, а свідчить лише про наявність у цих справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Суд не розглядає клопотання Скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №909/481/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022.

2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

О. Кролевець