Справа № 308/9341/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання Луцак В.Я.
представника позивача адвоката Шпуганича В.П.
представника відповідачів - адвоката Ємчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий виклад обставин справи:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шпуганич Василь Петрович, звернулася до суду із позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просить:
- визнати недійсними та скасувати містобудівні умови та обмеження, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради 21 жовтня 2019 року за №147/03-04/19 громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_1 , що затверджені наказом №211-М від 21 жовтня 2019 року;
- скасувати повідомлення на початок виконання будівельних робіт яке зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради 03 липня 2020 року ЗК №061201850976 реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_1 забудовники ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Позов обґрунтовано тим, що 21 жовтня 2019 року Управління містобудування та архітектури видало забудовнику ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 містобудівні умови №211-М на реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі отриманих містобудівних умов гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували 03 липня 2020 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЗК №061201850976. У цьому повідомленні зазначено, що реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння здійснюється на підставі містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 р. №211-М.
Позивач зазначає, що необхідність звернення до суду обумовлена тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,008 га в АДРЕСА_3 кадастровий номер якої 2110100000:05:002:0130 на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2019 року за №986, на вказаній ділянці знаходиться господарська споруда (гараж). Містобудівними умовами передбачено, що об`єкт містобудування знаходиться у внутрішньому дворі поза межами впливу червоних ліній, мінімально допустимі відстані від об`єкта що проектується до існуючих будинків і споруд - існуючі, блокування (умови блокування узгодити з власниками сусідніх будівель згідно чинного законодавства (ст. 26 ЗУ «Про архітектурну діяльність») п. 4 містобудівних умов та обмежень. Містобудівними умовами встановлені відстані від об`єкта, який проектується, по існуючим та блокування за умови погодження з суміжними землекористувачами і власниками. Проте встановлено що забудовники таку умову не виконали і розпочали будівництво з розширенням за рахунок двора загального користування АДРЕСА_1 . Окрім того, при подачі до містобудівних умов містобудівний розрахунок вказали що заїзд на територію будинку АДРЕСА_4 . Проте на момент складення такого розрахунку власники квартир ніколи не мали такого заїзду. Позивач зазначає, що з грудня 2017 року в Ужгородському міськрайонному суді перебуває цивільна справа 308/12751/17 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , треті особи на боці позивача ОСОБА_4 і ОСОБА_9 та третя особа на боці відповідача ОСОБА_10 про встановлення постійного сервітуту відносно частини земельної ділянки. Позивачка ОСОБА_7 як власник квартири АДРЕСА_5 просить ухвалити рішення яким встановити безстроковий, безоплатний земельний сервітут відносно частини земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_6 ) площею 0,0074 га кадастровий номер ділянки 2110100000-0106070000341 яка на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК № 048875 від 10.04.2006 р. належить на праві власності ОСОБА_8 , новий власник ОСОБА_3 , надавши ОСОБА_7 право вільного проходу та проїзду транспортними засобами.
У позові зазначено, що в містобудівних умовах міститься містобудівний розрахунок в якому визначено конфігурація об`єкта будівництва (квадрат) ширина 6.60 м. Станом на дату подачі документів така ширина становить 4.80 м. Проте на місці об`єкт містобудування не відповідає заявленим параметрам так як відбулось його розширення та у порушення містобудівних умов непогодження з суміжними землекористувачами та власниками земельних ділянок. Наявність у власності вказаної частини земельної ділянки не надає права на її забудову у визначеному випадку оскільки по ній проходить двір загального користування а також підземні комунікації. Також у містобудівному розрахунку зазначено відсоток забудови земельної ділянки - існуючий. На підставі отриманих містобудівних умов гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували 03 липня 2020 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЗК №061201850976. У цьому повідомленні зазначено, що реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння здійснюється на підставі спірних містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 р. №211-М. Позивач посилається на те, що містобудівних умов відповідачами не витримано, що свідчить про невідповідність намірів забудовника містобудівним умовам та обмеженням а також подано інформацію що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки по вул. Фединця не передбачено заїзду до об`єкта містобудування гр. гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказує, що за наведених вище умов та порушення при цьому прав та інтересів позивача вказані містобудівні умови та обмеження підлягають скасуванню в судовому порядку. Позивач зазначає, що наведена нею обставина є підставою для скасування повідомлення оскільки видано органом ДАБК без наявності належних на те підстав та за переліку документів які не надають право на виконання будівельних робіт. Додатково підставою для визнання скасування повідомлення у судовому порядку є відсутність підписів забудовників на ній, що свідчить що не всі забудовники виявили намір отримати дозвіл на розпочати будівництво.
У відповідності до ст. ст. 134, 175 ЦПК України, позивач зазначила, що орієнтовний розмір сум судових витрат в суді першої інстанції, які будуть понесені становить 10 000 гривень витрат за надання правової допомоги адвокатом у суді першої інстанції.
Процесуальні дії по справі, заяви сторін:
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.10.2021 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи. Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано учасникам справи (а.с.70-71).
09 листопада 2021 року на адресу суду поштовими засобами зв`язку від відповідача Виконавчого комітету Ужгородської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено докази направлення такого іншим учасникам справи. Відповідач заперечує проти позову з наступних підстав. 05.10.2019 року гр. ОСОБА_4 було поданозаяву доЦентру наданняадміністративних послуг,реєстраційний номер691391для одержанняадміністративної послуги.21.09.2019року напідставі поданихдокументів,наказом управліннямістобудування таархітектури Ужгородськоїміської ради21.10.2019року №211-Мзатверджено містобудівніумови таобмеження дляпроектування об`єктабудівництва від21.10.2019року №147/03-04/19реконструкція частинижитлового будинкуз розширеннямта виділеннямв окремебудинковолодіння заадресою АДРЕСА_1 .У відзивізазначено,що увиконавчому комітетівідсутня інформаціящодо винесенняприписів чискладення протоколуна вищевказанийоб`єкт. Таким чином, за наявності підстав вважати, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, орган нагляду мав право зупинити дію рішення об`єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. В той же час, скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом. Відповідач посилається на позицію, висловлену у Постанові Верховного Суду 18.03.2021 року по справі № 22/1723/17. Вважає, що позивачем не доведено доцільності скасування спірних містобудівних умов та обмежень, як крайнього заходу, без розгляду питання про їх зупинення та винесення відповідних приписів для надання часу для приведення вказаних документів у відповідність до вимог чинного законодавства. На підставі наведеного Виконавчий комітет Ужгородської міської ради просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
11листопада 2021року відпредставника відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвоката ЄмчукЛідії Вікторівнинадійшов відзив,до якогодолучено доказинаправлення такогоіншим учасникамсправи.Відповідачі вважаютьпозовні вимогибезпідставними.Вказують,що саме уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Встановлення уповноваженим органом містобудування та архітектури невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є самостійною підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.
Щодо доводів позивача про відсутність заїзду до об`єкту реконструкції з вул.Фединця, у відзиві зазначено, що такі не відповідають фактичним обставинам справи. Позивачем до позовної заяви додані копія позову та інформація по справі №308/12751/17, відповідно до яких мешканці вказаного двору просять встановити сервітут (право проходу), оскільки такий прохід протиправно забудовано гр. ОСОБА_8 .. Питання знесення (демонтування) самочинного влаштування гр. ОСОБА_8 воріт з двох боків, які закриваються на замок та унеможливлюють проїзд в указаний двір із АДРЕСА_6 , також було предметом судового розгляду. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20.09.2017 року по справі №308/9964/16-ц зобов`язано гр. ОСОБА_8 знести (демонтувати) самовільно влаштовані металеві ворота на проїзді з АДРЕСА_6 , у двір будинків № АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 . Відповідачі вказують, що приймаючи рішення про задоволення позову у цій частині, суд встановив наступні обставини, які мають преюдиційне значення для розгляду вказаної справи. Так, згідно з планом меж земельної ділянки в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗК №024972 від 07.11.2005 р. площа земельної ділянки Д2 складає 0,0074 га. Відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 22.09.2016 року і ситуаційного плану (схеми) цільове призначення цієї ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_6 . Планом будівлі за вказаною адресою (зокрема, планом першого поверху) передбачений проїзд із АДРЕСА_6 у двір будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , однак металеві чи будь-які інші ворота планом не передбачені, що підтверджується також листом управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 02.11.2016 р.. Вказаним судовим рішенням підтверджується наявність проїзду із АДРЕСА_6 у двір будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 та спростовуються доводи позовної заяви про відсутність такого проїзду. Акт робочої комісії по розгляду скарг мешканців будинку АДРЕСА_7 від 24.07.2003 року, а саме п.2 також додатково підтверджує наявність проїзду у двір будинку на АДРЕСА_1 зі сторони АДРЕСА_6 та що гр. ОСОБА_8 рішенням міськвиконкому від 24.07.2002 року №221 дозволено надбудову творчої майстерні над гаражем та проїздом у двір.
Представник відповідача посилається на те, що невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, позивач вважає підставою для скасування повідомлення по початок виконання будівельних робіт, на думку позивача, містобудівні умови та обмеження видано органом ДАБК без наявності належних на те підстав та за переліком документів, які не надають право на виконання будівельних робіт. Разом із тим, жодних доказів на підтвердження невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні позивачем не наведено, як і не наведено інших обґрунтованих підстав для скасування містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 року та повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Додатковою підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивач зазначає відсутність підписів забудовників на ньому, що на думку позивача, свідчить що не всі забудовники виявили намір отримати дозвіл на початок будівництва. У відзиві зазначено, що вказаний довід не заслуговує на увагу, оскільки гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 видали довіреність на ім`я гр. ОСОБА_4 з питань представництва їхніх інтересів як співвласників об`єкта реконструкції з правом підпису будь-яких документів. Зі змісту позовної заяви не вбачається в чому полягає порушення прав позивача прийнятим відповідачем актом індивідуальної дії та які підстави для застосування судом заходів захисту прав позивача шляхом скасування містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 року та повідомлення про початок виконання будівельних робіт. У зв`язку із наведеним відповідачі просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
11 листопада 2021 року представником відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвокатом Ємчук Лідією Вікторівною подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовує тим, що на обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що містобудівні умови та обмеження видані органом ДАБК без наявності належних на те підстав та за переліку документів, які не надають право на виконання будівельних робіт. Додатковою підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт позивач вважає відсутність підписів забудовників на ній, що свідчить, на переконання позивача, про те, що не всі забудовники виявили намір отримати дозвіл на будівництво. Представник відповідача посилається на те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Оцінюючи вид цього правового спору представник відповідачів посилається на наступні критерії адміністративної юрисдикції:
-присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень - у спорі суб`єктом владних повноважень є Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради;
-спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу - у цій справі існують відносини з приводу видачі містобудівних умов та, які є саме адміністративно - правовими відносинами;
-суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах, здійснює адміністративні повноваження - відповідачем Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради було ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії);
-спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2001 №3038-VI, Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV;
-спірні публічно-правові відносини виникли у сфері публічного адміністрування - Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради здійснює адміністративні повноваження з приводу видачі містобудівних умов та обмежень.
У зв`язку із наведеним представник відповідачів адвокат Ємчук Л.В. вважає, усі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору. Зі змісту та обґрунтувань позову вбачається, що у цій справі відсутній спір про право, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські дії та рішення органу місцевого самоврядування у сфері містобудівної діяльності на предмет їх відповідності вимогам законодавства. Зазначений спір не спрямований на захист майнових прав чи інтересів позивача, що унеможливлює його розгляд за правилами цивільного судочинства. Представник відповідачів посилається на положення п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України та просить закрити провадження у справі.
06грудня 2021року відУправління державногоархітектурно-будівельногоконтролю Виконавчогокомітету Ужгородськоїміської ради надійшли пояснення щодо позову, до якого долучено докази направлення такого іншим учасникам справи. Управління державногоархітектурно-будівельногоконтролю Виконавчогокомітету Ужгородськоїміської ради вважає позовну заяву безпідставною та необґрунтованою. Вказує, що на підставі поданого Замовникомбудівництва -Відповідачами посправі черезЦентр наданняадміністративних послугУжгородської міськоїради повідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт по«Реконструкції частинижитлового будинкуз розширеннямта виділеннямв окремебудинковолодіння» на АДРЕСА_7 від03.07.2020р.(№415/15.02-01)управління державногоархітектурно-будівельногоконтролю виконкомуУжгородської міськоїради проведенореєстрацію вказаногоповідомлення за№ ЗК061201850976від 03.07.2020р.Дозвільний документотримано замовником-відповідачами посправі,в спосібта впорядку,передбаченому чиннимзаконодавством.Таким порядком,що визначаємеханізм набуттяправа навиконання будівельнихробіт єПостанова КМУ№ 466від 13.04.2011р.«Про деякіпитання виконанняпідготовчих ібудівельних робіт». Набуття Замовником, відповідачами по справі, права на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:05:0012:0091 (право приватної власності - Замовника) перевірено та підтверджено Витягом з Державного реєстру прав власності. Зазначає, що оскільки оскаржуване повідомлення подане та оформлене без порушень установлених вимог, то правових підстав у УДАБК для відмови в реєстрації оскаржуваного повідомлення про початок виконання будівельних робіт чинним законодавством, зокрема, Постановою 466, не передбачено. Таким чином, УДАБК діяв виключно в межах делегованих повноважень та з чітким дотриманням вимог чинного законодавства. Управління вважає, що позовні вимоги, як спосіб захисту, порушених прав та охоронюваних законом інтересів Позивача по справі, не ґрунтуються на належних обставинах та доказах, що є підставами для скасування оскаржуваного документа. Із доводів, викладених в позовній заяві, чітко вбачаються спірні питання в частині добросусідства та конфліктної ситуації, яка склалася з приводу земельних відносин, та є предметом іншого позовного провадження. У зв`язку із наведеним просили у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 січня 2022 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Т.1, а.с.229-231).
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду, про що повідомлено учасників справи (Т.1, а.с.248-249).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Шпуганич В.П. подав заяву, згідно якої просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
У судовому засіданні 11.05.2022 року представник позивача адвокат Шпуганич В.П. підтримав позов із підстав, зазначених у ньому та просив задовольнити. Крім того, вказав, що позивач є власником будинку на АДРЕСА_1 . Відповідачами було надано недостовірні дані. Зазначив, що про видачу містобудівних умов зверталася лише ОСОБА_4 , а такі були видані на чотирьох осіб. Вказав, що видані містобудівні умови суперечать правилам забудови, також що ОСОБА_3 з 02.04.2019 року є власником будівлі, яку придбала у ОСОБА_11 , і там проїзду немає, такий був забудований, а відповідачі для отримання містобудівних умов подали документи, що наявний проїзд.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися. При цьому, від представника відповідачів адвоката Ємчук Л.В. надійшло клопотання, у якому просила розгляд справи по суті здійснювати за її відсутності та у задоволенні позову відмовити із підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 11.05.2022 року представник відповідачів адвокат Ємчук Л.В. проти задоволення позову заперечила із підстав, зазначених у відзиві. Вказала, що містобудівні умови та обмеження видані відповідно до Генерального плану. Зазначила, що про видачу містобудівних умов ОСОБА_4 могла звертатися самостійно, оскільки від імені інших власників їй було видано нотаріально посвідчені довіреності.
У судовому засіданні 11.08.2022 року представник відповідачів - адвокат Ємчук Л.В. клопотання про закриття провадження підтримала із підстав, зазначених у ньому, вказала що в даному випадку спір не спрямований на захист майнових прав позивача. Щодо судового рішення, яким провадження у справі закрито, представник відповідача зазначила, що адміністративний позов було обґрунтовано іншими обставинами.
Представник позивача щодо задоволення клопотання про закриття провадження заперечив. Зазначив, що позивач уже звертався до адміністративного суду із позовом, в якому був той самий предмет та підстави, та в матеріалах справи є копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, яким провадження у справі було закрито, у зв`язку із тим, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
02.09.2022 до суду від представника позивача адвоката Шпуганич В.П. поступила заява про приєднання до матеріалів справи письмових доказів з доказами направлення такої іншим учасникам справи. У заяві представник позивача просить поновити строк на подачу додаткових письмових доказів та приєднати до матеріалів справи копію технічного паспорта на господарчу будівлю-гараж по АДРЕСА_3 , замовник ОСОБА_1 станом на 03.11.2020р.; копію технічного паспорта на житлову частину літ. В по АДРЕСА_6 , замовник ОСОБА_10 станом на 05.02.2018р; копію технічного паспорта на виставочний зал-магазин по АДРЕСА_6 , замовник ОСОБА_3 станом на 16.12.2019р.; копію технічного паспорта на виставочний зал-магазин по АДРЕСА_8 , замовник ОСОБА_3 станом на 22.05.2020р. Крім того, просить врахувати, що позивач не подає на стадії розгляду спору по суті нові докази, а лише конкретизовує (уточнює) існуючі у справі. У повних даних приєднаних до справи технічних паспортів чітко видно дані про дату забудови та створення цього майна, що спростовує доводи відповідачів про відсутність по вказаній адресі іншого майна та недостовірність містобудівної документації.
В судовому засіданні 05.09.2022 представник позивача просив поновити строк на подачу додаткових письмових доказів та приєднати до матеріалів справи зазначені копії технічних паспортів. Крім того, в судових дебатах просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та заявив, що докази про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у даній справі.
Представник відповідачів адвокат Ємчук Л.В. в судовому засіданні 05.09.2022 щодо поданої представником позивача заяви про приєднання письмових доказів зазначила, що серед поданих додатків є технічні паспорти, фрагменти яких наявні у матеріалах справи, однак також подано нові докази, зокрема копію технічного паспорту на господарчу будівлю-гараж по АДРЕСА_3 , копію технічного паспорту на житлову частину літ. В по АДРЕСА_6 , замовник ОСОБА_10 станом на 05.02.2018р., копію технічного паспорта на виставочний зал-магазин по АДРЕСА_6 , замовник ОСОБА_3 станом на 16.12.2019р.; копію технічного паспорта на виставочний зал-магазин по АДРЕСА_9 замовник ОСОБА_3 станом на 22.05.2020р. Просила врахувати наведене при їх оцінці. Окрім того, в судових дебатах представник відповідачів адвокат Ємчук Л.В. просила в задоволенні позову відмовити та зазначила, що докази про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, будуть подані у відповідностідо вимог ч.8ст.141 ЦПК України.
Розглянувши заяву, заслухавши думку представника відповідачів, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями чч.ч.2,3,4ст.83ЦПК Українипередбачено,що позивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви. Відповідач,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,повинні податисуду доказиразом зподанням відзивуабо письмовихпояснень третьоїособи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Крім того, згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами першою та другою статті 126ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк на подання відповідних клопотань є процесуальним строком, який може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску за заявою сторони у справі.
Справа розглядається в порядку загального позовного провадження, станом на 02.09.2022 (дата подання заяви про приєднання додаткових доказів) було проведено підготовче засідання, ряд судових засідань, заслухано вступне слово та пояснення сторін, досліджено письмові докази. Враховуючи неведене, заява подана до суду поза межами встановленого строку, протягом якого може бути подано. При цьому, представник позивача у заяві просить про поновлення строку, однак не вказує про поважність причин пропуску такого строку,
Вказана заява представника позивача про приєднання письмових доказів долучена до матеріалів справи, однак вказані докази не приймаються судом до уваги, оскільки такі не подані у встановлений строк. Окрім того, представником позивача не обґрунтувано неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього, томупідстави для поновлення строку відсутні.
Уповноважений представник відповідача Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
Уповноважений представник відповідача Виконавчого комітету Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача на адресу суду не надходило. При цьому,на адресусуду відпредставника Управліннядержавного архітектурно-будівельногоконтролю Виконавчогокомітету Ужгородськоїміської ради,що євиконавчим органомУжгородської міськоїради,підпорядкований виконавчомукомітету міськоїради таміському голові,08.06.2022року надійшлазаява,згідно якоїпояснення наданіу відзивіна позовнузаяву від24.11.2021року підтримуютьповністю,у зв`язкуіз відсутністюможливості прийнятиучасть усудовому засіданніпросять відмовитив задоволенніпозову повністю.08.07.2022року наадресу судувід Начальникауправління ОлександриЗотової надійшлазаява аналогічногозмісту.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, при цьому 22 лютого 2022 року від останньої надійшла заява, згідно якої просила проводити розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, вважає видані відповідачем Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради 21 жовтня 2019 року містобудівні умови №211-М на реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_7 , такими, що порушують права суміжних власників будівлі та земельної ділянки по вказаній адресі. Просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за її відсутності та пояснень на позовну заяву не подавала.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи наведене, заслухавши думку представників сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.08.2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Івановою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №312, ОСОБА_8 передав (продав) ОСОБА_1 (позивачу), а ОСОБА_1 прийняла у приватну власність земельну ділянку площею 0,0008 га, місце розташування: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110100000:05:002:0130. Цільове призначення земел ьної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (Т.1, а.с. 25-26).
Згідно витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-2102665062018 від 16.05.2018 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:05:001:0091, площею 0,0053 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_10 , із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Т.1, а.с.28-30).
Із Кадастрового плану земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:05:001:0091 слідує, що земельна ділянка від межі «В» до ОСОБА_12 межує із земельною ділянкою ОСОБА_8 (Т.1, а.с.31-33).
Таким чином ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є власниками суміжних земельних ділянок.
Відповідно до договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 11.07.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Івановою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за №881, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (продавці), передала (продала) майно 1/2 частку житлового будинку у власність ОСОБА_14 (покупець), а покупець прийняли (купили) у приватну власність вказане майно. Предметом даного договору є 1/2 (одна друга частка) житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 (Т.1, а.с.99-100).
Згідно висновку ФОП ОСОБА_15 №166 від 28.10.2016 р. щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна в натурі, а саме об`єкту нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 , оскільки частини житлового будинку загальною площею 25,6 кв.м. в тому числі житловою площею 12,2 кв.м, що складає 32/100 частини будинковолодіння має свій окремий вхід, основні та підсобні приміщення можуть використовуватися незалежно від іншої частини будинку, то за технічними показниками можна виділити в натурі (Т.1, а.с.11, 106).
Позивачем до позову було долучено технічний паспорт на господарську будівлю сарай, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якому зображено схематичний план земельної ділянки по АДРЕСА_7 та схему розташування будівель і споруд по АДРЕСА_11 (Т.1, а.с.34-36).
Згідно витягу із протоколу №11 від 29.08.2019 року засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради вирішило ЕНЗ реконструкції з розширенням та надбудовою власного житлового будинку на АДРЕСА_10 прийняти за основу, рекомендувати управлінню містобудування та архітектури надати містобудівні умови та обмеження на проектування (Т.1, а.с.105). У вказаному витягу із протоколу зазначено, що проектна забудова не впливає на забудову пл.Корятовича та АДРЕСА_6 .
05.10.2019 року ОСОБА_4 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради із заявою за реєстраційним номером 691391 про одержання послуг реконструкції квартири з виділенням в окреме будинковолодіння (Т.1, а.с.88).
05.10.2019 року ОСОБА_4 звернулася до Начальна управління містобудування та архітектури із заявою про надання містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкта реконструкції, реставрації та поділу відведення в окреме будинковолодіння по АДРЕСА_10 (Т.1, а.с.114).
До матеріалів справи було долучено копії нотаріально посвідчених довіреностей Карольї Таміли Аттилівни від 15.02.2017 року зареєстрована в реєстрі за №213 (Т.1, а.с.145, 171), ОСОБА_5 від 26.01.2018 року зареєстрована в реєстрі за №121 (Т.1, а.с.146, 173) та ОСОБА_6 від 14.06.2018 року зареєстрована вреєстрі за№718 (Т.1, а.с.147, 172), якими уповноважено ОСОБА_4 бути представником зазначених осіб з питань представництва інтересів як власника об`єкта нерухомого майна з правом користування і розпорядження ними, для цього представнику також надано, серед іншого, право подавати від імені довірителів будь-які заяви та клопотання (як письмові так і усні), подавати, підписувати та отримувати довідки та документи.
Начальником управління містобудування та архітектури О.І.Боршовського було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 21.10.2019 року №147/03-04/19. Назва об`єкта будівництва реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Замовники: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .У містобудівнихумовах таобмеженнях зазначено,що граничнодопустимавідстань будівлі 10,0м віднайнижчої планувальноївідмітки землідо верхньоїконструктивної відміткидаху.Максимально допустимийвідсоток забудовиземельної ділянки 100%.Згідно пункту4містобудівних умовта обмеженьмінімально допустимівідстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній пл. Корятовича, до лінії регулювання забудови - не регламентуються, оскільки об`єкт реконструкції знаходиться у внутрішньому дворі, поза межами впливу червоних ліній, мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується до існуючих будинків та споруд існуючі, блокування (умови блокування узгодити із власниками сусідніх будівель, згідно вимог чинного законодавства (ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність) (Т.1, а.с.9-10).
Вказані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння» на АДРЕСА_7 затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 21.10.2019 року №211-М.
Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради 03 липня 2020 року зареєстровано повідомлення на початок виконання будівельних робіт за номером ЗК 061201850976 щодо реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_1 , забудовники ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради №147/03-04/19 від 21.10.2019 року, затверджені наказом №211-М від 21.10.2019 року. Зазначено кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:05:001:0091. У повідомленні зазначено основні показники об`єкта будівництва (Т.1, а.с.12-14).
У містобудівному розрахунку із техніко-економічними показниками реконструкції частини будинку з розширенням на власній земельній ділянці з виведенням в окреме домоволодіння по АДРЕСА_7 , сертифікат АА 003422, зазначено, що частина будинку, що реконструюється, розміщена на першому та другому поверсі двоповерхового житлового будинку без підвалу в центральній частині міста. Існуюча частина об`єкту - житлова будівля. В результаті запланованої реконструкції та розширення за добудови на власній земельній ділянці та за рахунок надбудови мансардного поверху пропонується покращити техніко-економічні показники, збільшити житлову та загальну площу, з наступним виведенням в окреме домоволодіння. Будинок, що утвориться в процесі реконструкції матиме окремий вхід, автономний заїзд із АДРЕСА_6 та нормативної площі земельну ділянку. Заїзд на територію будинку АДРЕСА_4 . Будинок забезпечується повним комплексом інженерного обладнання згідно з техумовами. Вказано, що загальна площа до реконструкції 53,40 кв.м, після реконструкції 104,67 кв.м. (Т.1, а.с.15-24, 107-117).
У містобудівному розрахунку визначено конфігурація об`єкта будівництва, зазначено, що ширина становить 6,60 м, довжина 7,20 м (Т.1, а.с.17).
Відповідачем до відзиву було долучено копію технічного паспорту на частину житлового будинку загальною площею 53,4 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , у якому відображено схематичний план земельної ділянки, план поверхів будівлі та експлікацію внутрішніх площ до плану житлового будинку (Т.1, а.с.118-121).
Згідно схеми Генплану до двору, де розташовані будинки 27 «а» та АДРЕСА_4 , інший на площу Корятовича (Т.1, а.с.140).
Відповідачем Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради до матеріалів справи було долучено фотофіксацію (Т.1, а.с.142) двору зі сторони АДРЕСА_6 та зі сторони пл.Корятовича, та розгортку по фасадах внутрішнього двору (Т.1, а.с.143), на якому, зокрема, зображено заїзд на АДРЕСА_6 .
Актом робочої комісії по розгляду скарг мешканців будинку АДРЕСА_1 від 24.07.2003 року, серед іншого, зобов`язано гр. ОСОБА_8 звільнити проїзд у двір зі сторони АДРЕСА_6 від будівельних матеріалів та сміття (Т.1, а.с.178).
До матеріалів справи позивачем було долучено копію позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_8 (замінено на ОСОБА_3 ), треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про встановлення постійного сервітуту відносно часини земельної ділянки, яка згідно відмітки Ужгородського міськрайонного суду за вх.№41285 зареєстрована 14.12.2017 року, справа №308/12751/17. Позивач просила встановити безстроковий, безоплатний земельний сервітут відносно частини земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_6 ), площею 0,0074 га кадастровий номер 2110100000-0106070000341, надавши ОСОБА_7 право вільного проходу та проїзду транспортними засобами. У позові ОСОБА_7 , серед іншого посилалася на те, що вхід до будинку по АДРЕСА_6 проходить через двір спільного користування між будинками АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 … на земельній ділянці якою володіє ОСОБА_8 побудовано будівлю, адреса якої АДРЕСА_6 таким чином, що частина першого поверху цієї будівлі повинна слугувати як проїзд у внутрішній двір до будинків АДРЕСА_7 та АДРЕСА_1 … цей двір є наскрізним і проходить від АДРЕСА_12 є єдиним загальним проїздом для помешкань (Т.1, а.с.37-39).
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року у справі №308/9964/16-ц у частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_4 знести самовільно влаштовані металеві ворота на проїзді з АДРЕСА_6 , у двір будинків № АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким ОСОБА_4 знести (демонтувати) самовільно влаштовані металеві ворота на проїзді з АДРЕСА_6 , у двір будинків № АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 . Апеляційним судом було встановлено наступне: «згідно з планом меж земельної ділянки в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 024972 від 07.11.2005 р. площа земельної ділянки Д2 складає 0.0074 га. Відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 22.09.2016 р. і ситуаційного плану (схеми) цільове призначення цієї ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_6 . Планом будівлі за вказаною адресою (зокрема, планом першого поверху) передбачений проїзд із АДРЕСА_12 у двір будинків АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , однак металеві чи будь-які інші ворота планом не передбачені, що підтверджується також листом управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 02.11.2016 р.. У розписці від 17.08.2005 р. ОСОБА_4 той факт, що проїздом у двір загального користування можна вільно проходити проїжджати» (Т.1, а.с.174-177).
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосоване судом законодавство, позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Згідно з ч. 3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
У частині 1 статті 16Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.
За змістом статей 12 та 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно допункту 3.21ДБН А.2.2-3-2014«Склад тазміст проектноїдокументації на будівництво», під реконструкцією слід розуміти перебудову введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Згідно положень ч.ч.1-3 ст.375 ЦК України власник земельноїділянки маєправо зводитина нійбудівлі таспоруди,створювати закритіводойми,здійснювати перебудову,а такождозволяти будівництвона своїйділянці іншимособам. Власникземельної ділянкинабуває правовласності назведені нимбудівлі,споруди таінше нерухомемайно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:
- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;
- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
- інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів;
- участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
- захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
Правові та організаційні основи містобудівної визначені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до пункту 7 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.
Містобудівна документаціяє основою,зокрема,для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій
Відповідно до статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Згідно ч.1ст.29Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності»основними складовимивихідних данихє: 1)містобудівні умовита обмеження; 2)технічні умови; 3) завдання на проектування.
Відповідно допункту 8частини першоїстатті 1Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності»містобудівні умовита обмеженнязабудови земельноїділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Згідно ч.4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (вредакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин) підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (частина шоста статті 29 Закону №3038-VI).
Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина четверта статті 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Частиною восьмоюстатті 29Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності»(вредакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин)встановлено,що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
1) за заявою замовника;
2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
3) за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно доч.1,2ст.16цього ЗаконуУкраїни «Прорегулювання містобудівноїдіяльності» плануваннятериторій намісцевому рівніздійснюється шляхомрозроблення тазатвердження комплекснихпланів просторовогорозвитку територійтериторіальних громад,генеральних планівнаселених пунктіві детальнихпланів території,їх оновленнята внесеннязмін доних. Містобудівнадокументація намісцевому рівнірозробляється зурахуванням відомостейДержавного земельногокадастру наактуалізованій картографічнійоснові уцифровій формів державнійсистемі координату форміелектронних документів,що містятьбазові ітематичні геопросторовідані. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону № 3038 генеральний план населеногопункту єодночасно видоммістобудівної документаціїна місцевомурівні тадокументацією ізземлеустрою іпризначений дляобґрунтування довгостроковоїстратегії плануваннята забудовитериторії населеногопункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ст. 25 Закону № 3038 режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
До уповноваженихорганів містобудуваннята архітектуриналежать органи,визначені устатті 13Закону Українивід 20.05.1999№ 687-XIV«Про архітектурнудіяльність»,а саме:центральний органвиконавчої влади,що забезпечуєформування державноїполітики усфері архітектури; центральнийорган виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуу сферіархітектури; органвиконавчої владиАвтономної РеспублікиКрим зпитань архітектури; структурніпідрозділи обласних,районних,Київської таСевастопольської міськихдержавних адміністраційз питаньархітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/13358/17, від 14 травня 2019 року у справі № 405/1090/17, від 29 листопада 2019 року у справі № 335/2236/15-а(2-а/335/1/2016).
Містобудівні умови та обмеження є документом, який встановлює індивідуальні приписи щодо конкретного об`єкту будівництва незалежно від замовника будівництва, встановлює загальні правила поведінки для всіх суб`єктів містобудівної діяльності, задіяних у його проектуванні і будівництві, є актом неодноразового застосування та чинним до завершення будівництва.
У постанові від 18 березня 2021 року у справі №822/1723/17 (провадження №К/9901/34952/18) Верховний Суд зазначив, що за наявності підстав вважати, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, орган нагляду має право зупинити дію рішення об`єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. В той же час, скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом.
Наведений у статті 29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Неухильне дотримання містобудівної документації є основою забезпечення правопорядку у сфері містобудування. Саме тому за ч. 2 ст. 5 Закону № 3038 вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
Рішення у цій сфері істотно та протягом тривалого часу впливають на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів.
Відтак, слід виходити з презумпції, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі та у повній відповідності до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що містобудівних умов не витримано, що свідчить про невідповідність намірів забудовника містобудівним умовам та обмеженням а також подано інформацію що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки по вул. Фединця не передбачено заїзду до об`єкта містобудування.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із генерального плану.
До матеріалів справи було долучено схему генплану (Т.1, а.с.140) з якого вбачається, що із двору, де розташовані будинки позивача та відповідачів із сторони АДРЕСА_12 наявний заїзд.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, у рішенні Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року у справі №308/9964/16-ц було встановлено, що планом будівлі передбачений проїзд із АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , однак металеві чи будь-які інші ворота планом не передбачені.
Таким чином, обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 20 вересня 2017 року у справі №308/9964/16-ц обставини, щодо наявності проїзду із АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , мають преюдиціальне значення та повторного доказування не потребують.
У зв`язку із наведеним, доводи позивача про те, що було подано інформацію, що не відповідає намірам забудовника містобудівних умов та обмежень а також подано інформацію, що не відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки по вул. Фединця не передбачено заїзду до об`єкта містобудування не заслуговують на увагу та спростовуються наведеним вище.
У позові зазначено про те, що будівництво з розширенням було розпочато за рахунок двора загального користування АДРЕСА_1 , та позивач вважає, що навіть наявність у власності вказаної частини земельної ділянки не надає права на її забудову у визначеному випадку, оскільки по ній проходить двір загального користування а також підземні комунікації.
Разом із тим, жодних доказів, на підтвердження зазначеної обставини, що реконструкція об`єкту здійснюється за рахунок двора загального користування, позивачем до матеріалів справи долучено не було.
Із пункту «а» частини 4 ст.83 Земельного кодексу України слідує, що до земель загального користування населених пунктів належать майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо.
У схемі генплану відображено межі ділянки АДРЕСА_4 та зазначено розміри земельної ділянки 6,60 м х 7,30 м.. В містобудівних умовах та обмеженнях від 21.10.2019 року №147/03-04/19 передбачено, що максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 100%.
Із долучених до матеріалів справи документів вбачається, що реконструкція об`єкту відбувається на власній земельній ділянці ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються, зокрема, межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту.
Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.
На долученому до матеріалів справи кадастровому плані земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:05:001:0091 (Т.1, а.с.31) відсутні відображення про те, що на частину земельної ділянки поширюється дія обмежень у використанні.
Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:05:001:0091 длябудівництва таобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд, у повній мірі відповідає цільовому призначенню об`єкта будівництва.
Жодних доказів про те, що було виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, позивачем до позову долучено не було.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 522/6069/14-а, зазначила, що у разі відсутності невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
У зв`язку із наведеним суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилався, зокрема факту невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, позовна вимога про визнання недійсними та скасувати містобудівні умови та обмеження є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції станом на момент звернення до суду) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельніроботи безподання повідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається (ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Згідно з положеннями ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції станом на момент звернення до суду) право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Тобто, за змістом цієї норми предметом вимоги може бути не скасування самого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а скасування права на початок виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі поданого повідомлення.
Відповідно до пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (у редакції станом на момент звернення до суду) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 ЗаконуУкраїни «Прорегулювання містобудівноїдіяльності»,орган державногоархітектурно-будівельногоконтролю письмовов паперовійабо електроннійформі черезелектронний кабінетповідомляє проце замовниковіпротягом одногоробочого дняз днятакого виявлення.
Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатком 3 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абзацом другим цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в передбаченому цим пунктом порядку подав відповідне повідомлення, штрафні санкції за раніше подане з помилками повідомлення або виявлені в ньому недостовірні дані не застосовуються.
У разівиявлення відповідниморганом державногоархітектурно-будівельногоконтролю фактуподання наведениху надісланомуповідомленні недостовірнихданих,які єпідставою вважатиоб`єкт самочиннимбудівництвом,зокрема якщовін збудованийабо будуєтьсяна земельнійділянці,що небула відведенадля цієїмети,або безвідповідного документа,який даєправо виконуватибудівельні роботи,чи безналежно затвердженогопроекту абобудівельного паспорта,а такожу разінабрання законноїсили судовимрішенням проскасування містобудівнихумов таобмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:
видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;
звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:
у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;
у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відомості про припинення або зупинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви у паперовій формі або настання обставин, визначених абзацом шостим цього пункту, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня припинення.
Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.
Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Отже, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Водночас, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом:
1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
3) об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Також право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення може бути припинено у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.
Доказів, які б підтверджували наявність обставин для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт (припинення права на виконання будівельних робіт) позивачем до позовної заяви долучено не було та судом не встановлено.
Так, позивач посилається на те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт видано органом ДАБК без належних на те підстав та за переліку документів які не надають право на виконання будівельних робіт, разом із тим, вказані обставини позивачем доведені не було.
Щодо відсутності підписів забудовників на повідомлення про початок виконання будівельних робіт, та така обставина у даному випадку не може слугувати підставою для скасування повідомлення, з огляду на наступне. Так, стороною відповідача було надано нотаріально посвідчені довіреності Карольї Таміли Аттилівни від 15.02.2017 року зареєстрована в реєстрі за №213, ОСОБА_5 від 26.01.2018 року зареєстрована в реєстрі за №121 та ОСОБА_6 від 14.06.2018 року зареєстрована в реєстрі за №718, якими уповноважено ОСОБА_4 бути представником зазначених осіб з питань представництва інтересів як власника об`єкта нерухомого майна з правом користування і розпорядження ними, для цього представнику також надано право подавати від імені довірителів будь-які заяви та клопотання (як письмові так і усні), подавати, підписувати та отримувати довідки та документи. Таким чином, ОСОБА_4 мала право підписувати від імені інших забудовників повідомлення про початок виконання будівельних робіт. При цьому, самі відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказаної обставини не оскаржували, на те, що вони не виявляли наміру отримувати дозвіл на початок будівництва не посилалися.
Щодо заявленого представником відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвокатом Ємчук Лідією Вікторівною клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку із тим, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до наступного висновку.
Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 255 ЦПК України.
Відповідно доп.1ч.1ст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин
Відповідно до ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядаютьу порядкуцивільного судочинствасправи,що виникаютьз цивільних,земельних,трудових,сімейних,житлових таінших правовідносин,крім справ,розгляд якихздійснюється впорядку іншогосудочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне та суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно пункту 1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 зверталася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просила скасувати містобудівні умови та обмеження №211-М від 21 жовтня 2019, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_1 , що затверджені наказом управління №211-М від 21 жовтня 2019 року.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року справа №260/2819/20 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,про зобов`язаннявчинити діїзадоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано містобудівні умови та обмеження, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 21 жовтня 2019 року громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , №147/03-04/19 на реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_1 , що затверджені наказом №211-М від 21 жовтня 2019 року (Т.1, а.с.43-46).
Із копії рішення №260/2819/20 від 03 лютого 2021 року слідує, що заявлені позовні вимоги було обґрунтовано тим, що оскаржені містобудівні умови та обмеження надані уповноваженим органом з порушенням будівельних норм та стандартів, зокрема, без врахування мінімально допустимих відстаней від об`єкта, який проектується, що призведе до розширення такого за рахунок двора загального користування. Окрім того, при поданні заяви 3-ми особами зазначено неправдиві відомості щодо існування заїзду з вул.Фединця, що суперечить містобудівній документації на місцевому рівні.
Таким чином, підстави, з яких ОСОБА_1 просилавизнати протиправнимта скасованомістобудівні умовита обмеження,видані Управлінняммістобудування таархітектури Ужгородськоїміської радивід 21жовтня 2019року,що затвердженінаказом №211-Мвід 21жовтня 2019року у справі №260/2819/20, є аналогічними підставам зазначеним у даному позові.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №260/2819/20 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року в адміністративній справі №260/2819/20 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради Закарпатської області про скасування містобудівних умов та обмежень скасовано. Провадження в адміністративній справі №260/2819/20 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради Закарпатської області про скасування містобудівних умов та обмежень закрито (Т.1, а.с.47-49).
У вказаній постанові від 19.05.2021 року суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що заявлений позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спір про скасування Містобудівних умов та обмежень від 21.10.2019 року не може здійснюватись у порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 256 ЦПК України, зокрема передбачено, що у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, провадження у справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, відповідно до першого речення частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (Bulanov and Kupchik v. Ukraine, заяви № 7714/06 § 27?28 та № 23654/08, § 38?40, від 09 грудня 2010 року; Andriyevska v. Ukraine, заява № 34036/06 § 23?26, від 01 грудня 2011 року; Mosendz v. Ukraine» заява № 52013/08, § 122?125, від 17 січня 2013 року; Shestopalova v. Ukraine, заява № 55339/07, § 18?24, від 21 грудня 2017 року). Зокрема ЄСПЛ вказує, що заявники були позбавлені права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції та ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції, через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року справа № 766/10137/17 (провадження № 14-658цс18) зазначено наступне: «з огляду на існування юрисдикційного конфлікту та імперативний припис частини п`ятої статті 170 КАС України Велика Палата Верховного Суду вважає, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства виключно і лише тому, що заявниці має бути забезпечено доступ до правосуддя, що включає і розгляд скарги по суті, навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди до розгляду у належному, адміністративному, судочинстві виникли у зв`язку з процесуальною діяльністю суду».
Аналогічний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17 (провадження № 14-393цс18), від 12 грудня 2018 року у cправі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17 (провадження № 14-516цс18).
Ураховуючи наведене та пріоритет забезпечення принципу правової визначеності, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі не може бути закрите з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», § 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», § 2).
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.
На підставінаведеного, керуючись ст. ст. 12,13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст.1, 16, 17, 26, 29, 36, 39-1, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13 .
Відповідач: Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 41284929, місцезнаходження: Закарпатська обл., м.Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4.
Відповідач: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 04053699, місцезнаходження: Закарпатська обл., м.Ужгород, пл.Поштова, 3.
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 .
Третя особа: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_14 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_15 .
Повне рішення суду складено 13.09.2022 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Шумило Н.Б.
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2022 |
Оприлюднено | 14.09.2022 |
Номер документу | 106202481 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Шумило Н. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні