Ухвала

від 13.09.2022 по справі 907/1125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" вересня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/1125/14

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали скарги фізичної особи-підприємця Синина Юрія Юрійовича від 03.08.2022 (вх. № 02.3.1-02/3963/22 від 03.08.2022) на бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Гонака Михайла Михайловича у ВП № 46513039 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МАНГО-ТРЕЙД, м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Синина Юрія Юрійовича, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення заборгованості на суму 56 481,69 грн

Помічник судді (за дорученням) Буковецька Я.М.

Сторони не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МАНГО-ТРЕЙД задоволено. Ухвалено стягнути з Фізичної особи-підприємця Синина Юрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Манго-Трейд (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 72, код ЄДРПОУ: 37817103) суму 56481,69 грн. заборгованості, з яких сума 33415,74грн. основний борг, сума 2465,01 грн. пеня, сума 6286,15 грн. інфляційні втрати, сума 3341,57 грн. 10 відсотків штрафу від суми боргу, сума 10973,22 грн. 20 відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також суму 1827 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. На виконання вказаного рішення 05.01.2015 господарським судом видано відповідні накази.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 03.08.2022 надійшла скарга фізичної особи-підприємця Синина Юрія Юрійовича (вх. № 02.3.1-02/3963/22 від 03.08.2022) на бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Гонака Михайла Михайловича у ВП № 46513039, щодо не зняття арешту з всього нерухомого майна та коштів ОСОБА_1 , а також не скасування тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому проваджені № 46513039 та відмову начальника відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у скасуванні данин арештів та. обмежень незаконними; зобов`язати начальника відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з всього нерухомого майна та коштів ОСОБА_2 , скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , які накладено в межах виконавчого провадження № 46513039.

Ухвалою суду від 04.08.2022 скарга прийнята до розгляду та призначена у судове засідання.

09.08.2022 до суду надійшли письмові пояснення начальника відділу ДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Медвідя І.М.

01.09.2022 адвокат заявника подав до суду письмові пояснення.

Скаржник вважає, що всупереч ч.1, статті 50 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV, у редакції від 02.03.2014 року (далі Закону №606-XIV) (чинної на момент вчинення виконавчої дії) та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, у редакції від 14.03.2014 року (чинної на момент вчинення виконавчої дії) (далі Інструкція №512/5) державний виконавець зобов`язаний був припинити обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_3 накладеного постановою від 23.03.2012, однак в даному випадку останнім була вчинена протиправна бездіяльність, у зв`язку із чим арешт накладений на належне їй майно повинен бути знятий.

Крім іншого, скаржник вказує, що він не може вільно розпоряджатися належним йому майном та коштами, крім того позбавлений можливості вільно виїхати закордон, через наявність арешту стосовно такого за відсутності одночасно підстав обтяження, а від так порушене право підлягає захисту шляхом зняття обтяження з майна.

Представник скаржника та державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Проте представник скаржника подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі.

Представник ДВС України подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» не може слугувати підставою для зняття арешту, а скаржником ототожнюються поняття «повернення виконавчого документу» та «закінчення виконавчого провадження».

Як вбачається з матеріалів скарги, виконавчий документ був повернений стягувачу ще 23.06.2015, з того часу стягувач повторно виконавчий лист до примусового виконання не пред`являв, а встановлений законом строк, протягом якого цей документ міг бути пред`явлений до виконання, сплив. Тож необхідність забезпечення виконання рішення суду відпала. Повернення виконавчого документа стягувачу є аналогічним закінченню виконавчого провадження, оскільки після цього будь-які виконавчі дії не провадяться, а власне виконавче провадження закінчується.

Зазначене відповідає положенням, зокрема, ст.ст. 25, 30, 50, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, чинного на час відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно з якими: арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на його майно, що застосовується саме для забезпечення реального виконання рішення у процесі його примусового виконання; виконавчі дії з примусового виконання рішення провадяться до моменту завершення виконавчого провадження, що ним є як закінчення провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачеві; із таким завершенням виконавчого провадження держвиконавцю належало зняти арешт з майна боржника; у разі, якщо такий арешт не було знято держвиконавцем, це може бути зроблено за заявою боржника постановою начальника органу ДВС.

Наявність арешту майна скаржника, накладеного постановою держвиконавця від 12.02.2015, за умови, коли виконавчий документ був повернений стягувачеві ще 23.06.2015, суперечить визначеним законом меті та завданням виконавчого провадження. Арешт майна боржника є заходом забезпечення звернення стягнення на це майно, який застосовується для реального виконання рішення. Однак, матеріали виконавчого провадження № 46513039 знищені, будь-які виконавчі дії для виконання рішення з червня 2015 року не проводилися.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV держвиконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Із настанням цих обставин виконавче провадження є завершеним і ніякі виконавчі дії не провадяться, тому виконавче провадження є закінченим фактично.

Стягувач не пред`являв повторно виконавчий документ до примусового виконання і строк для такого пред`явлення сплив. Тому необхідність у забезпеченні виконання рішення відпала, арешт майна та інші обмеження прав стягувача є безпідставними і невиправданими.

Відповідно до ч. 2, ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до п. 9.6 Постанови, згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. У той же час відповідно до положень статті 121-2 ГПК представляти в судах державну виконавчу службу мають органи, зазначені у статті 3 названого Закону.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2019 року №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції», Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області та його структурні підрозділи було ліквідовано та правонаступником такого є Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), таким чином Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є належним учасником провадження.

Згідно ч.1, ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п.9.13 постанови № 9 Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи наведене належним способом захисту прав та інтересів скаржника буде зобов`язання головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Гонака Михайла Михайловича скасувати арешт нерухомого майна Синини Ю.Ю. накладеного постановою про арешт майна боржника, винесеною в межах виконавчого провадження ВП № 46513039.

В суду відсутні достатні та допустимі докази того, щоб визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Гонака Михайла Михайловича щодо не зняття арешту з всього нерухомого майна та коштів ОСОБА_1 , а також не скасування тимчасового обмеження у праві виїзду Синини Юрія Юрійовича за межі України при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 46513039 та відмову начальника відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у скасуванні даних арештів та обмежень незаконними.

Згідно ч.1, ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Відповідно до ч.1, 2, ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 339 - 342 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу фізичної особи-підприємця Синина Юрія Юрійовича від 03.08.2022 (вх. № 02.3.1-02/3963/22 від 03.08.2022) на бездіяльність головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Гонака Михайла Михайловича у ВП № 46513039 задоволити частково.

2. Зобов`язати начальника відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) зняти арешт з всього нерухомого майна та коштів ОСОБА_1 , скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , які накладено в межах виконавчого провадження № 46513039.

3. В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Л.В. Андрейчук