Рішення

від 11.12.2014 по справі 907/1125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2014 Справа № 907/1125/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „МАНГО-ТРЕЙД", м. Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення заборгованості на суму 56481,69 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - Петрецький С. І., представник по дов від 20.11.2014р.

від відповідача - не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „ Торговий дім „МАНГО-ТРЕЙД", м. Київ заявлено позов до ФОП ОСОБА_2, м. Мукачево про стягнення 56481,69 грн. заборгованості за поставлений товар.

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 56481,69 грн. заборгованості, яка виникла в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань, згідно з договором поставки товарів з використанням пластикових смарт-карт з відстрочкою оплати від 18.10.2012р.

Обгрунтовуючи власні позовні вимоги, Позивач стверджує, що відповідно до умов вказаного договору відповідач у період з 18.10.2012р. по 13.11.2014р. отримав узгоджений сторонами асортимент товару, а саме дизельне паливо на загальну суму 67415,74 грн., однак оплатив вартість тільки частини отриманого товару на суму 34000 грн., внаслідок чого утворився борг у сумі 33415,74 грн. Далі, з огляду на факт прострочення, позивач просить стягнути з відповідача пеню на суму 2465,01 грн., штраф у розмірі 10 відсотків від суми боргу на загальну суму 3341,57 грн., інфляційні втриати на суму 6286,15 грн. та проценти за користування чужими грошима на суму 10973,22 грн.

Відповідач, на неодноразові вимоги суду (ухвали суду у справі від 19.11.2014р., від 02.12.2014р.), письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив та не повідомив суд про причини його неявки, незважаючи на те, що зазначеними судовими ухвалами явка в судове засідання уповноважених представників сторін була визнана судом обов'язковою.

За цих обставин справа розглядається на наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору поставки товарів з використанням пластикових смарт-карт з відстрочкою оплати від 18.10.2012р. і регламентуються правилами параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з означеним договором, позивач зобов'язався передати товар у власність відповідача на АЗС з використанням пластикових смарт-карт, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар та сплатити його ціну в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами розділу 2 зазначеного договору продавець передає покупцю товар на умовах EXW (в редакції „Інкотермс 2000"), в термін, обсягах, на умовах та в порядку, що передбачені договором. Передача (відпуск) пального позивачем та його придбання відповідачем здійснюється при пред'явленні відповідачем або його довіреною особою пластикової старт-карти на АЗС. Право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент його передачі, підтвердженням чому виступають дані Операційного центру позивача як продавця товару, або видаткові документи, або чеки терміналів разом з чеками касових апаратів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товарів на АЗС. Підтвердженням отримання товару відповідачем є чек терміналу АЗС з підписом відповідача або дані Операційного центру позивача.

Факт отримання відповідачем від позивача обумовленого товару підтверджується Довідкою Операційного центру ТОВ „Торговий дім „МАНГО-ТРЕЙД", складеною за період з 01.01.2012р. по 09.11.2014р.

У відповідності до розділу 3 вказаного договору поставки товарів оплата вартості нафтопродуктів здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача та з урахуванням умов розділу 5 вказаного вище договору по визначеній лімітній схемі. Згідно з лімітною схемою облік вартості товарів, які відповідач може отримати на АЗС здійснюється в електронній формі на особовому рахунку відповідача в Операційному центрі ТОВ „Торговий дім „МАНГО-ТРЕЙД". Отримання товару на АЗС позивача здійснюється відповідачем з використанням смарт-карток з певним узгодженим сторонами лімітом.

Відповідно до розділу 6 вказаного договору поставки товару сплата вартості товарів за лімітною схемою (у випадках обумовлених п. п. 5.3; 5.4 Договору) здійснюється на підставі договору в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту досягнення відповідачем залишку суми на особовому рахунку, визначеному у п. п. 5.3; 5.4 цього Договору, але в будь-якому випадку з відстрочкою сплати платежу за отриманий товар, не більш ніж за попередні 21 календарний день - оплата наступного банківського дня, за останнім календарним днем строку, на який надано відстрочку роплати.

Згідно з даними Операційного центру ТОВ „Торговий дім „МАНГО-ТРЕЙД" (довідка від 13.11.2014р.) та виписки по особовим рахункам за період з 01.01.2012р. по 17.09.2014р. відповідач оплатив отриманий товар (нафтопродукти) за договором поставки від 18.10.2012р. на загальну суму 34000 грн.

Інша сума боргу в розмірі 33415,74 грн. залишилася відповідачем неоплаченою, у зв'язку з чим позивач просить стягнути її з підприємця ОСОБА_2 у повному обсязі.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договорів поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1. ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Всупереч вищенаведеним нормам та розділу 6 договору поставки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по оплаті прийнятих ним нафтопродуктів, внаслідок чого у нього виник борг заявлений до стягнення в сумі 33415,74 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

Отже, враховуючи, що терміни оплати, обумовлені сторонами в договорі поставки минули, вимоги позивача слід визнати підставними.

Крім того, відповідно до п. 11.4 розділу 11 згаданого вище договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені на загальну суму 2465,01 грн., інфляційні втрати в розмірі 6286,15 грн., 10 відсотків штрафу від суми боргу у розмірі 3341,57 грн. та 20 відсотків за користування чужими грошима в розмірі 10973,22 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Приписами ч. 2 цієї ж статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За згодою сторін відповідно до умов згаданого договору та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач та відповідач визначили інший розмір нарахованих відсотків за користування грошовими коштами, а саме в розмірі 20 відсотків річних від суми боргу, що складає суму 10973,22 грн.

Нормами ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України передбачено відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання своїх господарських зобов'язань, згідно з якими до стягнення з відповідача підлягає й пеня на суму 2465,01 грн. та 10 відсотків штрафу від суми боргу в розмірі 3341,57 грн., що передбачені вказаним вище договором поставки нафтопродуктів.

Отже, окрім суми основного боргу, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат, 20 відсотків річних за користування чужими грошима та 10 відсотків штрафу від суми боргу, оскільки вони є такими, що ґрунтуються на умовах розділу 11 договору поставки від 18.10.2012р. і відповідають приписам ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, ст. ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Манго-Трейд" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 72, код ЄДРПОУ: 37817103) суму 56481,69 грн. заборгованості, з яких сума 33415,74грн. основний борг, сума 2465,01 грн. пеня, сума 6286,15 грн. інфляційні втрати, сума 3341,57 грн. 10 відсотків штрафу від суми боргу, сума 10973,22 грн. 20 відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також суму 1827 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Йосипчук О. С.