Рішення

від 17.08.2022 по справі 921/61/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 серпня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/61/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Десятник О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

про стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250 грн.

За участі :

позивача: ОСОБА_1 ; адвоката Мартинюка Тараса Богдановича, ордер ВО №1023742 від 20.01.2022р.

відповідача: адвоката Олійника Євгенія Петровича, ордер серії ЗР №60871 від 11.02.2022р.; адвоката Гончарова Валентина Вікторовича, ордер серії АО №1063397 від 21.06.2022р.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 28.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2022р., Згідно даних на офіційному сайті Укрпошта ухвала суду не отримана сторонами по причині відправлення не вручене під час доставки.

Ухвалою суду від 01.04.2022р., враховуючи Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні, рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022р., розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022р. № 10-р, клопотання сторін, відкладало судове засідання на 10.05.2022р. Згідно даних відстеження на офіційному сайті Укрпошта ухвала суду не отримана сторонами по причині відправлення не вручене під час доставки.

У судових засіданнях 10.05.2022р. та 20.05.2022р., відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача № б/н від 01.04.2022р. (вх. №2040 від 01.04.2022р.) про витребування доказів та враховуючи Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022р., № 259/2022 від 18.04.2022р. та 341/2022 від 17.05.2022р.), продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву у підготовчих засіданнях відповідно до 20.05.2022р. та до 03.06.202022р. Представники сторін про дату і час судового засідання повідомленні під розписку.

У судовому засіданні 03.06.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2022р., сторони повідомленні про дату і час судового засідання.

Представник відповідача (адвокат Олійник Є.П.) подав заяву про відвід судді №б/н від 13.06.2022р. (вх.№3009 від 14.06.2022р.), яка ухвалою суду від 15.06.2022р., разом із матеріалами справи №921/61/21, передана для вирішення судді Чопко Ю.О., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 15.06.2022р., який ухвалою суду від 16.06.2022р. відмовив у задоволенні такої.

У судовому засіданні 17.06.2022р., враховуючи клопотання представника відповідача для надання можливості йому подати заяву по суті (заперечення на відповідь на відзив), заслухавши думку представника позивача, не відкриваючи розгляд справи по суті, постановлено ухвалу про оголошення перерви на 28.06.2022р., яку занесено у протокол судового засідання. Представник позивача про дату і час судового засідання повідомлений під розписку, а ухвала суду, направлена на адресу відповідача, згідно з відстеженням на офіційному сайті Укрпошта станом на 28.06.2022р. не вручена.

Ухвалою суду від 28.06.2022р., за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 19.07.2022р. Позивач повідомлений про дату і час судового засідання, а ухвала суду, направлена на адресу відповідача, згідно з відстеженням на офіційному сайті Укрпошта станом на дату розгляду справи, не вручена.

У судових засіданнях 19.07.2022р. та 05.08.2022р., враховуючи подані: - представником відповідача (Олійник Є.П.) заява про залишення позову без розгляду №б/н від 18.07.2022р. (вх.№4574 від 18.07.2022р.); - заява позивача про витравлення описки в позовній заяві №б/н від 02.08.2022р. ( вх.№ 4971 від 03.08.2022р.); - заперечення на заяву про залишення позову без розгляду №б/н від 03.08.2022р. ( вх. № 4972 від 03.08.2022р.); - клопотання відповідача про залишення без розгляду заяви про виправлення описки у позовній заяві №б/н від 04.08.2022р. (вх..№5007 від 05.08.2022р.); - додаткові пояснення відповідача на заперечення до заяви про залишення позову без розгляду №б/н від 04.08.2022р. (вх.№5010 від 05.08.2022р.); - додаткові пояснення позивача на заяву про залишення позову без розгляду №б/н від 08.08.2022р. (вх.№5047 від 08.08.2022р.); - клопотання сторін, не відкриваючи розгляд справи по суті, постановлено ухвали про оголошення перерви відповідно до 05.08.2022р. та до 15.08.2022р., які занесено у протоколи судових засідань. Представники сторін повідомлені про дату і час судових засідань.

У судовому засіданні 15.08.2022р., постановлено ухвалу про оголошення перерви до 18.08.2022р., яку занесено у протокол судового засідання, представники сторін повідомлені про дату і час судового засідання.

У судовому засіданні 18.08.2022р., відхилено заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, враховано заяву про виправлення помилки в ідентифікаційному коді позивача та відкрито розгляд справи по суті.

Позивач та його позивача підтримали позовні вимоги. В обґрунтування таких посилаються на наступне: - між сторонами 27.02.2019р. укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» № 27/01, відповідно до якого ОСОБА_1 передає у власність належну їй частку у статутному капіталі товариства, що становить 50%, фактичний розмір якої становить 49 250,00грн., з усіма правами і обов`язками, що належать учаснику товариства, а ОСОБА_2 приймає її та зобов`язується оплатити шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця;

-на виконання Договору складено нотаріально посвідчений Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛІ-ТРАНС» від 27.02.2019р.;

-під час укладення договору ОСОБА_2 не провів оплату частки, пояснивши наявність тимчасових фінансових труднощів та просив відтермінувати оплату;

-у зв`язку із не оплатою відповідачем вартості переданої частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250,00грн., позивач в односторонньому порядку, визначеному у п. 4.3 Договору відмовилася від Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» № 27/01 від 27.02.2019р. шляхом складення нотаріально посвідченої заяви від 13.12.2021р;

-заява про відмову від договору направлена на адресу ОСОБА_2 та отримана ним 17 грудня 2021р., проте відповідач не повернув належну позивачу частку у статутному капіталі товариства та відмовляється від складення акту прийому-передачі зазначеної частки;

-твердження відповідача, про те що, даний спір не відноситься до юрисдикції господарських спорів необґрунтоване, оскільки такий виник із договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРАНС», а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарських судів;

-позивачем повністю сплачено судовий збір, за подання позовної заяви, оскільки предметом спору є не витребування частки у розмірі 50%, як стверджує відповідач, а витребування частки у розмірі 49 250,00грн;

-доводи відповідача про те, що на даний час відсутній предмет позову, так як у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» не існує частки у розмірі 49 950,00грн. необґрунтовані, оскільки власник частки у товаристві може розпоряджатися своєю часткою у будь якій частині, тобто може відчужити окремо відсоток частки так і повністю частку, а предметом спору у даній справі є витребування частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 950,00грн., тоді як відповідач володіє на даний час часткою у розмірі 442 178,00грн., тобто значно більшою ніж вимагає позивач;

-щодо неналежно обраного способу порушеного права та посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №916/667/18 та на позицію Верховного Суду у справі №911/796/20, звертає увагу суду, що такі не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, так як зазначені судові рішення прийняті за інших обставин ніж у даній справі та з іншим предметом спору, а саме предметом спору у зазначених справах є розірвання договору купівлі - продажу, тоді як у даній справі договір розірваний шляхом односторонньої відмови ОСОБА_1 від договору;

-доводи відповідача про те, що Договір купівлі продажу від 27.02.2019р. був іншого змісту не заслуговують на увагу та спростовуються завіреною копією Договору доданого до позовної заяви та оригіналом який був наданий для огляду у судовому засіданні;

- заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду вважає безпідставною та необґрунтованою, оскільки інформація щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків не є ні предметом позову ні підставою позову, а позивачем у справі є саме конкретна фізична особа, яка має процесуальну правоздатність та є процесуально дієздатною;

-підтримує заяву щодо усунення допущеної у позовній заяві механічної описки щодо однієї цифри в реєстраційному номері облікової картки платника податків ОСОБА_1 , яка допущена при оформленні протоколу зборів та продублювана у інших документах та просить врахувати при розгляді справи, що РНОКПП ОСОБА_1 є НОМЕР_1 , а не НОМЕР_2 . Просить позов задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти позовних вимог посилаючись на наступне:

-сторонами у даній справі є діючий учасник товариства та учасник, який вибув, а оскільки ці дві особи не є господарюючими суб`єктами, то спір про виконання цивільного договору між ними підлягає розгляду за правилами цивільного, а не господарського судочинства, та є непідсудним господарському суду, за правилами ст. 20 ГПК України;

-позивачем не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі за подання позовної заяви, так позовною вимогою у даній справі є витребування 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРАНС», тому з врахуванням вартості витребуваного майна (частки) судовий збір становить 6 632,68грн. (від суми 442 178,74грн.), проте позивачем подано докази сплати судового збору лише на суму 2 481,00грн;

-предметом спору у даній справі є частка засновника ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» у розмірі 49 950,00грн., яку позивач просить витребувати з володіння ОСОБА_2 , проте такої частки у статутному капіталі вказаного товариства не існує, так як відповідно до пункту 2.8.2 діючого Статуту ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» та витягу з ЄДРПОУ - частка учасника ОСОБА_2 становить 442 178,74грн., а не 49 950,00грн.;

-учасник ОСОБА_2 здійснив свій вклад у статутний капітал товариства не грошовими коштами, а нерухомим майном, а саме: незавершене будівництво готовністю 6%, земельні ділянки площею 0,0781 га та 0,0356 га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ПОДІЛЛЯ - ТРАНС» від 13.03.2019р. та Актом приймання передачі частки до статутного фонду даного товариства від 13.03.2019р., вартість цього майна оцінена в сумі 442 178,74грн., що склало новий розмір частки учасника у статутному капіталі;

-позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, так як такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів, крім того такий спосіб захисту не може бути використаний продавцем з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а не з метою неправдивого збагачення, якщо, наприклад ринкова ціна на придбане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. За таких умов підлягає застосуванню ч. 3 ст. 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, при цьому посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 08.09.2020р. у справі №916/667/18 та правову позицію Верховного Суду в постанові від 01.06.2021р. у справі №911/796/20;

-умовами Договору купівлі-продажу не передбачені реквізити банківського рахунку на який перераховувати кошти, а у Акті приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Кравець Т.В. 11.03.2019р., зазначено, що сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку із передачею зазначеної у акті частки;

-позивачем надано не ту редакцію договору, кожна сторінка якого була підписана сторонами та у якому не було редакції п. 2.3, такий надати суду не може, оскільки не зберігся;

-позовна заява підлягає залишенню без розгляду, так як така не містить дійсного коду РНОКПП ОСОБА_1 , який ідентифікує особу, і такий недолік позовної заяви не усунуто протягом строку підготовчого засідання, а закриття підготовчого засідання у справі 03.06.2022р. виключає можливість подання заяви про зміну предмета позову. Звертає увагу суду, що до позовної заяви додано платіжне доручення про сплату судового збору, де також у призначенні платежу вказано код позивача якого не існує, тобто судовий збір сплачено неналежним;

-заява позивача про виправлення описки в позовній заяві не передбачена нормами ГПК України, так як згідно законодавства можливе лише усунення помилок і описок допущених самостійно судом у судовому рішенні, а не позивачем у позові, а практика на яку посилається позивач у заяві про виправлення описки не підлягає застуванню у даному випадку, оскільки така стосується зміни підстав позову, а не заяви про виправлення описки;

-враховуючи те, що у Договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» № 27/01 від 27.02.2019р. та Акті приймання передачі від 27.02.2019р. також вказано не вірний код ОСОБА_1 , позивач ставить під сумнів як вказані документи, так і факт внесення ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства коштів у розмірі 49 250,00грн. Просить в позові відмовити.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022р., № 259/2022 від 18.04.2022р. та 341/2022р. від 17.05.2022р.), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022р. та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022р. № 10-р, з 24.02.2022р. встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, який продовжено до 23.08.2022р.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив:

-між фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 (Продавець) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_2 (Покупець), укладено 27.02.2019р. Договір №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» ( далі Договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов`язання:

-Продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у Договорі передати Покупцеві належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС», що становить 50% статутного капіталу Товариства з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику товариства відповідно до статуту та законодавства України, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у Договорі прийняти та оплатити її вартість ( п. 1.1 Договору);

-загальна частка Продавця у статутному капіталі Товариства складає 50% (сформована повністю), розмір фактичного внеску - 49 250,00 гривень, склад внеску: грошові кошти ( п. 1.3.1 Договору);

-продаж частки у статутному капіталі Товариства за домовленістю сторін вчиняється за 49 250,00грн., яку Покупець сплачує Продавцю під час укладання Договору. Продаж зазначеної частки у статутному капіталі Товариства вчиняється шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця. Факт отримання коштів Продавцем підтверджується випискою по рахунку Продавця про зарахування грошових коштів в сумі повної ціни Договору ( п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору);

-у випадку, якщо Покупець не здійснить оплату, в сумі та в строк, визначений в пунктах 2.1 та 2.2 Договору, то Продавець має право здійснити односторонню відмову від Договору, яка оформляється у формі нотаріального посвідченої заяви, що має бути передана Покупцю ( п. п. 4.2, 4.3 Договору);

-нотаріально посвідчена Заява Продавця про відмову від Договору засвідчує факт розірвання Договору та перехід права власності на частку від Покупця до Продавця, в тому числі право на управління, отримання відповідної частки прибутку, а також право на отримання активів у разі ліквідації Товариства, а також інші права, визначені Статутом та чинним законодавством України щодо учасника Товариства із моменту отримання такої заяви. Заява є юридичною підставою та невід`ємною частиною Договору для внесення змін до статуту Товариства щодо складу учасників Товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в порядку передбаченому чинним законодавством України. Покупець цим підтверджує, що він згоден із порядком односторонньої відмови Продавця від Договору, переходу права власності на частку, що відчужується до Продавця, порядком розрахунків та всіма юридичними наслідками такої відмови, що викладені у Договорі ( п. п. 4.4, 4.5, 4.6 Договору);

-Договір вважає укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами всіх зобов`язань за ним. Договір діє протягом строку, що є достатнім для належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним, та припиняє свою дію лише: (1) у випадку повного виконання Сторонами всіх обов`язків за договором; (2) в разі укладення Сторонами двохсторонньої додаткової угоди про припинення дії Договору; (3) за рішенням суду; (4) через односторонню відмову Продавця, в порядку визначеному договором ( п. п. 7.1, 7.2 Договору).

На виконання умов Договору ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» у розмірі 50% відсотків, яка в грошовому еквіваленті становить 49 250,00грн., про що складено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальність «ПОДІЛІ-ТРАНС» від 27.02.2019р., який підписаний сторонами без заперечень, підписи яких посвідчені нотаріально, а саме: підпис ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Деяк К.К. 27.02.2019р.за реєстровим № 375 та підпис ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Кравець Т.В. 11.03.2019р. за реєстровим №328.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» оформленого протоколом №11/03 від 11.03.2019р., зокрема, вирішено: - погодити продаж учасником ОСОБА_1 корпоративних прав належної їй частки у Статутному капіталі Товариства громадянину України ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу частки; - виключити ОСОБА_1 із складу учасників Товариства, у зв`язку із продажем належної їй частки; - прийняти до складу учасників Товариства громадянина України ОСОБА_2 у зв`язку із купівлею частки у статутному капіталі Товариства; - затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі Товариства: ОСОБА_3 50% - 49 250,00грн.; ОСОБА_2 50% - 49 250,00грн.; - у зв`язку із зміною складу учасників Товариства - викласти та затвердити Статут Товариства в новій редакції.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» оформленого протоколом №13/03 від 13.03.2019р., зокрема, вирішено: 1/ погодити збільшення Статутного капіталу Товариства за рахунок внесення учасником ОСОБА_2 належного йому на праві власності майна:

-незавершене будівництво готовністю 6%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 791664921101, вартістю 195 213,79грн., відповідно до експертного висновку ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛАДА» ( код 41341913);

-земельна ділянка площею 0,0781 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110100000:26:001:02333, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 955634021101, вартістю 117 831,16грн., відповідно до експертного висновку ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛАДА»;

-земельна ділянка площею 0,0356 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110100000:26:001:02332, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95561021101, вартістю 79 883,79грн. відповідно до експертного висновку ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛАДА»;

2/ погодити збільшення Статутного капіталу товариства за рахунок внесення учасником ОСОБА_3 додаткового внеску в сумі 392 928,74грн. у грошовому вигляді на рахунок Товариства; затвердити наступний перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства: ОСОБА_3 50% на суму 442 178,74грн., ОСОБА_2 50% на суму 442 178,74грн; 3/ у зв`язку із збільшення Статутного капіталу Товариства викласти та затвердити Статут Товариства в новій редакції.

На виконання рішення (протокол №13/03 від 13.03.2019р.) учасник ОСОБА_2 передав, а ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» прийняло як внесок до статутного капіталу товариства належне на праві власності майно: незавершене будівництво готовністю 6%, земельні ділянки площею 0,0781га та 0,0356га за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно даних з Держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Жовнір І.Т. 19.03.2019р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» та державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміну розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників).

У зв`язку із не оплатою ОСОБА_2 вартості переданої йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250грн., ОСОБА_1 в односторонньому порядку відповідно до п. 4.2 Договору, відмовилася від Договору №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 27.02.2019р., про що складно заяву, яка посвідчена 13.12.2021р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Федірко Г.М. за реєстровим №2093.

Заява про відмову від Договору з вимогою негайно повернути належну ОСОБА_1 частку у товаристві шляхом складення акту прийому-передачі частки у статутному капіталі, направлена ОСОБА_2 14.12.2021р. та отримана ним 17.12.2021р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не повернув належну позивачу частку у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС», що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Суд, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно ч. 1 ч.3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства ( ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб-підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Статтею 651 ЦК України, встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах від 22.10.2019р. у справі № 923/876/16, від 17.12.2019р. у справі № 927/97/19, від 18.03.2020р. у справі № 466/6221/16-а перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених Товариств.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, такі документи:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022р. у справі №922/3754/20.

Матеріалами справи підтверджено:

-між сторонами укладено 27.02.2019р. Договір №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» у редакції умов доданих до матеріалів справи, оскільки іншого судом не встановлено;

-нотаріально посвідченим 11.03.2019р. Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства від 27.02.2019р. підтверджено передачу позивачем відповідачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» у розмірі 50% відсотків, яка в грошовому еквіваленті становить 49 250,00грн;

-відповідач не надав доказів на підтвердження виконання умов Договору щодо перерахування коштів у період 27.02.2019р. по 13.12.2021р. у спосіб встановлений п.2.3 Договору, а саме виписка по рахунку, чи у інший спосіб - шляхом передачі готівки. Нотаріально посвідченою заявою від 16.05.2022р., ОСОБА_2 зазначив, що не пам`ятає у який спосіб здійснив передачу коштів (через установу банку чи готівкою), та у нього не збереглися докази такої передачі, тоді як тільки доказ передачі коштів, як належний та допустимий, може підтверджувати набуття ним права власності на частку. При цьому позивач надав виписку з банківського рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 16.05.2022р., за даними якої оплата за частку не значиться;

-Договір №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 27.02.2019 року розірвано у порядку передбаченому п. 4.2 Договору - шляхом односторонньої відмови Продавця у зв`язку з не оплатою вартості частки, підтвердженням чого є нотаріально посвідчена заява від 13.12.2021р.;

- заява про розірвання договору з вимогою негайно повернути належну ОСОБА_1 частку у товаристві шляхом складення акту прийому-передачі частки у статутному капіталі відповідачем отримана 17.12.2021р. та залишена без розгляду, що ним не заперечується.

Враховуючи, що Договір №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 27.02.2019р. є розірваним, а сторони в договорі наслідком його розірвання встановили перехід права власності на частку від Покупця до Продавця із моменту отримання заяви про розірвання договору, а тому позивач набув право вимоги щодо стягнення ( витребування з володіння ОСОБА_2 ) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» у розмірі 49 250,00грн.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, при відсутності належних доказів оплати відповідачем частки у статутному капіталі товариства, суд приймає до уваги наданні позивачем докази як більш вірогідні.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо:

- невірно обраного позивачем способу захисту, то рішення суду про стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських організації на підставі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а тому позивач обрав ефективний спосіб захисту порушеного права передбаченого законом;

- щодо посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №916/667/18 та на позицію Верховного Суду у справі №911/796/20, то такі не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, так як прийняті за інших обставин та з іншим предметом спору ніж у даній справі;

- щодо доводів про те, що поданий позивачем Договір не є належним доказом, оскільки відповідачем підписувався Договір у іншій редакції, який не зберігся, то такі не підтверджені доказами та є голослівними;

- щодо тверджень про невідповідність ідентифікаційного коду який ідентифікує особу - позивача та неможливість його виправлення шляхом подачі заяви про описку, що мало бути наслідком залишення позовної заяви без розгляду, то слід зазначити, що дана обставина не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. ст. 162, 226 ГПК України, так як у процесі розгляду справи суд встановив причину допущеної помилки та що ОСОБА_1 є належним позивачем у справі та особою, яка уклала Договір купівлі продажу, підписала Акт передачі частки, які відповідачем не заперечуються; слід зазначити, що допущена описка у ідентифікаційному номері ОСОБА_1 у протоколі зборів №11/03 від 11.03.2019р. не стала підставою для відмови у державній реєстрації змін до Статуту товариства щодо його учасників;

- щодо відмітки у Акті приймання-передачі частки від 27.02.2019р. про те, що сторони не мають один до одного претензій у зв`язку із передачею частки у статутному капіталі товариства то така не є доказом оплати, оскільки не містить відомостей щодо оплати (сума, спосіб оплати, тощо) та отримання оплати заперечується позивачем;

- щодо доводів, що позовною вимогою у даній справі є не стягнення коштів, а витребування 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» у розмірі 49 250,00грн., якої на час звернення з позовом не існує, то такі не відповідають дійсності, оскільки предметом позову є стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250,00 грн., яка була предметом купівлі-продажу.

Щодо інших доводів учасників судового процесу, то суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права, згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 11 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

При таких обставинах, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути (витребувати з володіння) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальність «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» ( ідентифікаційний код 32481952) у розмірі 49 250 (сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00коп.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) 2 481 ( дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2022 року.

Суддя М.С. Стадник