Ухвала

від 14.09.2022 по справі 947/35592/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/35592/20

Провадження № 1-кс/947/9010/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши матеріали за клопотанням прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42020162030000107 від 31.07.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. ч. 1, 3 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020162030000107 від 31.07.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. ч. 1, 3 ст. 382 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Одеської обласної прокуратурою.

Прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку автомобіля громадянина ОСОБА_3 з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », перелік якого зазначено прокурором у письмовому вигляді у клопотанні.

Обґрунтування необхідності арешту на вказане майно викладено прокурором у клопотанні.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, в клопотанні сторони обвинувачення зазначено, що майно, на яке він просить накласти арешт, є речовими доказами у кримінальному провадженні, так як може бути використане, як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, крім того може свідчити про вчинення інших кримінальних правопорушень.

В порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, долучені до клопотання документи не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, а також значення вилученого майна для даного кримінального провадження.

Також, в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.

На підставі викладеного, враховуючи вищевказані недоліки клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків, з встановленням відповідного процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42020162030000107 від 31.07.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. ч. 1, 3 ст. 382 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1